Посадивши сад і бачачи порожню площу між молодими деревцями, господар ділянки відразу починає займати її якимись потрібними йому рослинами. І чинить правильно, по-господарськи. Однак, він не завжди знає, які культури можна висаджувати під покровом дерев, а які ні, як близько до деревця слід розміщувати такі посадки і до якого віку буде не на шкоду плодовим культурам утримання в саду цих «квартирантів». Давайте розглянемо варіанти облаштування ствольних кіл і міжрядь.
Як утримувати кола
У перші 2—3 роки зростання молодих дерев влаштовують пристовбурні круги діаметром 1,5—2 м. На 6—7-й рік їх розширюють до діаметра 3 м. До 10—12-річного віку коренева система дерев повністю займає відведену їй площу. При розміщенні дерев у ряду на невеликій відстані одне від одного замість приствольного кола залишають приствольну смугу, яку доглядають так само, як і за приствольне коло. Ґрунт пріствольних кіл і смуг можна містити під чорним паром, можна покрити будь-яким мульчуючим матеріалом або засадити ґрунтопокривними рослинами, а можна використовувати як елемент декоративного оформлення ділянки.
Тримання під чорним паром
Протягом усього періоду вегетації незамульчовану площу приствольного кола регулярно розпушують, знищуючи бур’яни та зберігаючи вологу. Якщо навесні та влітку випадає достатня кількість опадів, ґрунт рихлять 3-4 рази за літо, якщо опадів мало – 5-6 разів. Тяжкий ґрунт обробляють частіше, ніж легкий. Після дощу та поливу в посушливий час грунт також розпушують. Восени його перекопують: поблизу штамба на глибину 5-8 см, далі від нього – на 12 – 15 см. Перекопування під кісточковими культурами і деревами на клонових підщепах проводять на 3-4 см дрібніше. Якщо на початку осені грунт сухий, перекопування переносять на більш пізні терміни або на весну. На піщаних та супіщаних ґрунтах її можна замінити глибоким мотиженням. Суглинки перекопують раз на 2—3 роки, важкі за механічним складом ґрунту — щорічно.
Мульчування ствольних кіл і смуг відноситься до найбільш ефективних способів утримання грунту в саду. Мульча зменшує випаровування вологи, захищає коріння рослин від підмерзання взимку, сприяє покращенню структури ґрунту, попереджає утворення ґрунтової кірки, послаблює добові коливання температури, пригнічує проростання бур’янів, посилює мікробіологічні процеси у ґрунті, покращує харчування рослин. Мульчують будь-які ґрунти, крім надмірно зволожених. Найефективніше мульчування на легких ґрунтах — піщаних та супіщаних, а також у районах недостатнього зволоження. Після посадки плодового саджанця приствольне коло мульчують в радіусі 0,7-1 м шаром 4-5 см. В якості мульчуючих матеріалів використовують торфокрошку, перепрілу солому, тирсу, органічні добрива, рослинні залишки, хвою, очерет, опале листя, спец полімерні та ін. матеріали. В останні роки з’явилася нова мульча – шкаралупа кедрових горіхів. Вона дуже декоративна і може бути не один рік. Для мульчування використовують також чорну полівінілхлоридну плівку. Нею покривають пристовбурне коло в радіусі 1-1,5 м. Краї плівки укладають у борозенки глибиною 10-12 см і засипають грунтом. При цьому відпадає необхідність у прополках, під плівкою добре зберігається волога. У продажу є також неткані чорні матеріали із синтетичного волокна, які при мульчуванні виконують ті ж функції, що й плівка, але мають переваги: добре пропускають воду та повітря.
Пристовбурне коло — прикраса саду
Пристовбурне коло може бути дуже декоративним, якщо перетворити його на маленький квітник. Необхідна умова — у дерева має бути досить високий (65—70 см) штамб і підняті над землею гілки. З квітів кращі низькорослі, тіньовитривалі і з неглибокою кореневою системою. Можна посадити також ранньоквітучі цибулинні рослини (проліски, мускарі, гіацинти, тюльпани та ін), а можна розбити невеликий кам’янистий садок.
Як утримувати міжряддя
Міжрядові культури. У молодих садах дерева не повністю використовують відведену їм площу харчування, тому міжряддя займають однолітками. В умовах аматорського садівництва найбільш прийнятними є міжрядні культури — овочеві: морква, редька, столовий буряк, редиска, бруква, цибуля, часник, салат, шпинат, горох, квасоля, кабачки, картопля, а також квіти. Непридатні для вирощування високостеблові рослини (соняшник, кукурудза, тютюн та ін.), оскільки вони можуть затінювати молоді деревця, а також цукрові буряки та зернові культури.
У сильнорослих яблуневих і грушових садах міжрядні культури можна вирощувати до 6—8 років, у садах на середньорослих і напівкарликових підщепах, де вузькі міжряддя, період вирощування міжрядних культур скорочується до 3—4 років, а карликовому саду міжряддя залишають вільними. У жодному разі не слід висаджувати міжрядні культури на ствольні круги і смуги. Поширена помилка: деякі любителі так захоплюються, що садять суницю або овочі аж до самого штамбу дерева. Якщо вік саду вкладається у три роки, міжрядні культури розміщують з відривом 0,5—1 м від штамба, якщо саду 4—8 років — з відривом 1,5—2 м.
Міжряддя — чорний пар
У плодоносному саду, де крони зімкнулися, ґрунт, в основному, утримують під чорним паром, підтримуючи верхній її шар у пухкому та чистому від бур’янів стані. Але при тривалому утриманні ґрунту під чорним паром погіршується його структура, знижується родючість, на схилах посилюється ерозія.
Чорний пар – сидерати
У садах середньої смуги широко використовують паросидеральну систему, при якій для збагачення ґрунту поживними речовинами та покращення його фізико-хімічних властивостей висівають сидеральні культури на зелене добриво, поєднуючи їх із вмістом ґрунту під чорним паром. Сидерати висівають наприкінці червня – початку липня при нормі висіву насіння (г/м2): люпин 18-22, гречка 8-10, горох 15-18, фацелію 1,5, гірчиця 2, віка-вівсяна суміш 16 (віка 10, овес 6), горохо-вівсяна суміш 18 (горох 12, овес 6), люпин з фацелією 11 (люпин 10, фацелію 1), ріпак 0,6-1. Сидеральні культури скошують і закладають у ґрунт восени у фазі цвітіння. Близько 3 кг заробленої на 1 м2 рослинної маси рівнозначні внесення 1 – 1,5 кг гною.
Посів сидеральних культур найбільш ефективний у дощове літо, в посушливе його краще не проводити. Найбільший ефект досягається при використанні сидератів бобових культур (люпин, фацелію, віка, горох), оскільки вони збагачують грунт азотом. На піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах гарні результати дає посів люпину, а на більш важких – гірчиці або фацелії. Стебла загорнутих у ґрунт рослин навесні інтенсивно розкладаються, збільшуючи вміст у ній поживних речовин саме в той період, коли вони найбільше необхідні плодовим деревам.
Культурне задерніння
На ділянках з надлишковим зволоженням, в зрошуваних садах, а також на схилах і терасах ґрунт краще утримувати під культурним задернанням. Для цього міжряддя засівають багаторічними травами, які періодично скошують, а скошену траву залишають на місці або згрібають на стовбурові смугами (на відміну від декоративного газону, де трава виноситься за його межі). За літо скошування проводять 5-8 разів. Скошена маса поступово розкладається та збагачує ґрунт органічною речовиною, що дозволяє обходитися без внесення органічних добрив, покращується структура та водопроникність ґрунту. Найкращим набором трав для тривалого засіпання є злакова травосумішка з вівсяниці лучної (60%) та мятлика лучної (40%). Норма висіву – 4-4,5 т/м2.
Залуження без покосів. В останні роки багато садівників-аматорів для залуження садів використовують грунтопокривні низькорослі рослини, що не вимагають скошування. Найбільшого поширення набули мітлиця пагоносна і барвінок. Польова пагононосна – багаторічна злакова рослина повсюдно зустрічається в європейській частині країни. Пагони стеляться по землі і вкорінюються, висота травостою 10-12см. Коротке коріння розміщене в 5-7-сантиметровому шарі ґрунту. Розмножується польниця насінням, кореневищами, зеленими живцями, наземними пагонами. Барвінок – багаторічна рослина, поширена в природі середньої смуги. Це низькорослий напівчагарник, що стелиться. Надземна частина та коренева система малих розмірів. Барвінок добре розмножується частинами пагонів, що вкорінилися, і вже до кінця другого року проростання утворює щільний килим із стебел і листя, пригнічує бур’яни, що захищає коріння дерев від підмерзання і запобігає змиву грунту в садах на схилах.
Автор: