Потовщення стовбура: хвороба чи благо?

Нерідко в нижній частині стволів з’являються помітні потовщення. Одні стверджують, що це є показник хорошого стану дерева, інші вважають їх небезпечною ознакою. А як же насправді?

Добре чи погано це для дерева залежить від причини виникнення потовщення, його конкретного місця на стовбурі та анатомічної будови тканин. Почнемо через сприятливу.

Якщо потовщення знаходиться в нижній частині штамбу, починається від землі і не одностороннє, як флюс, а рівномірне за діаметром, — підстав для занепокоєння немає. Це показник благополучної будови дерева, його гарної архітектоніки. Адже фундамент будь-якої будови завжди буває ширшим за верхню частину. А плодове дерево в даній ситуації теж можна розглядати як будову, що складається з підщепи та щепи.

Потовщення стовбура: хвороба чи благо?

Нагадаю, що підщепа — це не тільки коренева система, але і нижня частина стовбура до місця щеплення, яке може знаходитися на різній висоті від коренів (високе щеплення добре помітне по скошеному рубцю на корі). А щеп — це основна надземна частина дерева, що виросла з щеплення.

Підщепа завжди буває не менше, ніж на рік-два старше щепи, так як при вирощуванні саджанців щеплення або окулювання роблять як мінімум в одно-дворічний дичок-підщепа, тому ширша його частина в основі дерева цілком закономірна «по старшинству».

Звичайно, таке пояснення справедливе при загальному хорошому стані дерева: нормальні прирости, здорове темно-зелене листя, властиве сорту зимостійкість та врожайність, своєчасне проходження всіх фаз вегетаційного розвитку тощо.

Але якщо виникає потовщення «навпаки», що порушує природну будову дерева, коли утворюються або односторонній «флюс», або помітний наплив прищепи над підщепою, це вже інші ситуації, що вимагають конкретного розгляду.

Іноді «товстий верх — тонкий низ» виникає через сильнішу енергію розвитку щепи порівняно з підщепою. Таку особливість має, наприклад, скороплідний сорт яблуні Бефорест. Його щеплення ростуть і розвиваються так швидко, що часто наздоганяють і переганяють товщину підщепи. На щастя, вже на 2-3-й рік Бефорест починає плодоносити, і такий «обгін» припиняється.

Потовщення стовбура: хвороба чи благо?

Більш енергійний розвиток буває у черешні, щепленої на вишню. Вегетативна маса черешні з її великим листям на потужних пагонах викликає, відповідно, швидке зростання в товщину, що випереджає менш енергійне зростання підщепи вишні.

З класичної літератури відомо, деякі дерева з потовщеннями «навпаки» можуть довгі роки нормально жити і плодоносити. Наприклад, у монографії фахівця Іст-Моллінгської дослідної станції (Англія) Р. Гарнера «Посібник із щеплення плодових культур» (М., 1962) наведено фотографію 55-річного дерева черешні з сильним потовщенням у місці щеплення. Дерево, за свідченням автора, було цілком здоровим і добре плодоносним.

Але це швидше виняток із правил, і такого аномального розвитку краще не допускати. Згладити відмінність по товщині допоможе борозенування — поздовжні розрізи кори з невеликим (1 мм) надрізом і деревини. Їх роблять у травні-червні гострим кінчиком ножа по всьому колу ствола від місця потовщення до землі. Відстань між розрізами 5-10 см, чим старше дерево, тим частіше проводять борозенки. Такий прийом стимулює розростання тканин деревини та кори, сприяючи вирівнюванню по товщині підщепи та щепи.

Але зазвичай потовщення у вигляді напливів зверху — це несприятлива ознака, яка буває у випадках фізіологічної несумісності щепи з підщепою, що призводить до загибелі дерев. Саме це явище полягає в поганому анатомічному зрощенні та слабкому взаємопроникненні тканин та судин прищеплювальних компонентів. Наслідок несумісності — недостатня механічна міцність у місці їх з’єднання, а також вуглеводне голодування коренів, оскільки в них не надходять пластичні речовини, що виробляються листям у процесі фотосинтезу. Маючи великомолекулярну будову, вони не можуть проникнути до коріння через поганий судинний взаємозв’язок між прищепи та підщепи. В результаті ці речовини затримуються зверху, поступово утворюючи помітний наплив у вигляді пухлини над місцем щеплення.

Найчастіше така несумісність буває у неспоріднених щеплень, коли, наприклад, грушу прищеплюють на яблуню або горобину, аронію, іргу тощо. У перші роки їхній «союз» може здаватися нормальним: все росте і навіть плодоносить. Насправді ж він виявляється недовговічним, такі рослини гинуть через усихання, відлом при сильному вітрі або під вагою врожаю, зниженою зимостійкістю і т.п.

Крім напливів, фізіологічна несумісність має й інші супутні діагностичні ознаки: рясну закладку квіткових бруньок при слабких приростах; занадто дрібні для даного сорту плоди і сильну їхню обсипаність; загальний пригнічений стан, незважаючи на гарний догляд; передчасне фарбування листя у щепи та поява порослі від підщепи.

Іноді фізіологічна несумісність проявляється не відразу, має ніби уповільнений характер. Але якщо дерево, незважаючи на гарний догляд, поступово набуває пригніченого вигляду і при цьому наплив зверху збільшується, воно буде недовговічним.

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

8
Подписаться
Уведомить о
guest

0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

также вам будет интересно