Скільки ж назв у цього овочу — Лагенарія, Горлянка, Калабас, індійський огірок та в’єтнамський кабачок. Батьківщина цієї цікавої культури – Індія. Ще древні римляни робили із плодів лагенарії різний посуд. Жителі ж Африки, Азії, Латинської Америки та тихоокеанських островів і сьогодні використовують їх для виготовлення курильних трубок, посуду, музичних інструментів та іграшок. Довгі гнучкі стебла лагенарій використовуються у плетінні. З насіння лагенарії одержують олію. Недозрілі плоди вживають у їжу.
У нас лагенарія не має широкого поширення серед городників, хоча є любителі, які вирощені молоді плоди використовують у їжу, а плоди, що добре дозріли, використовують на виготовлення скриньок, попільничок, ваз.
Лагенарія звичайна або Калабас (Lagenaria siceraria) – однорічна повзуча ліана сімейства Гарбузові, вид роду Лагенарія (Lagenaria). Культивується для плодів, які застосовуються для різних цілей.
Поживна цінність лагенарії
Молоді довгасті плоди з тонкою шкіркою при приготуванні в тушкованому, вареному, смаженому вигляді мають ніжний смак (подібний до кабачків). Крім того, їх маринують, консервують, із них виходить дуже смачна ікра. У їжу вживають молоді плоди завдовжки 50-60 см.
Лагенарія також має і цілющі властивості, наприклад, м’якуш лагенарії рекомендується при катарах шлунка, в народній медицині використовуються молоді черешки та плоди при серцево-судинних захворюваннях.
Лагенарія відрізняється сильним зростанням: до 12-15 і більше метрів. Плоди виростають до 1,2 м, а на півдні – до 3 м, вагою від 4 до 15 кг. Стебло повзуче, має бічні відплітки та вуса, квітки жіночі та чоловічі.
Вирощування лагенарії
Плоди у лагенарії бувають різноманітної форми: циліндричні, грушоподібні, кулясті та ін Зрілі плоди не їстівні, тому що плоди утворюють міцний дерев’яний панцир. Лагенарія – теплолюбна рослина, як огірок, тому віддає перевагу теплим, безвітряним ділянкам. Наприклад, уздовж паркану, біля стіни будинку тощо.
Важливе уточнення: цвіте лагенарія з вечора на ніч, тому запилювати квітки потрібно вручну.
Посадка насіння
Час від посіву насіння лагенарії до появи квіток – 110-120 днів. Вегетаційний період (до дозрівання насіння) – 200-210 днів. Тому для одержання плодів необхідно виростити розсаду. Насіння сіє у великі горщики 10×10, 12×12 см. Посів насіння на розсаду здійснюється наприкінці березня — першій декаді квітня.
Насіння велике і дуже щільне, тому бажано їх замочити в стимуляторах на 24 години і 5 – 6 днів пророщувати в тирсі, або на іарлі при температурі 23 – 25°С. Після того як насіння наклюнуться, їх сіють по одному в горщик на глибину 3 – 4 см. Розсада на підвіконні росте 30 – 35 днів, як гарбузи і кабачки.
Висадження розсади лагенарії
Грунт для лагенарії має бути родючим, його перекопують на глибину до 40 см. У лунку, куди висаджуватимуть розсаду, додають перегній, органічні добрива та деревну золу, ретельно перемішують.
Висаджування розсади лагенарії здійснюється наприкінці травня — на початку червня. Якщо рослини садять поруч, то відстань, що рекомендується, між ними —1м.
Догляд за лагенарією
Після посадки горщик із рослинами слід легко утрамбувати і ще раз полити. Спочатку, коли ще холодні ночі, рослину можна прикрити укривним матеріалом. Коли головне стебло досягне висоти 1 м, роблять опори чи направляють по паркану, т.к. Лагенар добре чіпляється вусами. Коли головне стебло досягне найбільшої висоти, верхівку прищипують, а також прищипують верхівки бічних пагонів, як це роблять у огірка.
Плодів залишають не більше 5, а якщо плоди потрібні довгі, залишають їх ще менше, до 2-3.
Деякі городники лагенарію вирощують як екзотичну рослину заради інтересу, т.к. плоди лагенарії можна не зривати, а відрізати частинами. Місце зрізу пробкується, а плід знову росте.
Автор: