Ця багаторічна трав’яниста рослина з ясноткових хоч на вигляд і нагадує кропиву, займає особливе місце серед цілющих і пряно-ароматичних трав. І все через велику кількість кумаринів, флавоноїдів і ефірних масел, що містяться в ній. Не випадково Кадило так і називають «лісовий бальзам». Коли кадило цвіте, навколишня територія наповнюється ароматним медовим ароматом і над ним постійно кружляють бджоли. Латинська назва цієї рослини – Melittis melissophyllum. По-грецьки меліса – бджола, мелі – мед. І не випадково останніми роками кадило стало дуже популярним і його дедалі частіше розводять на присадибних ділянках.
Кадило меліссолістне (Melittis melissophyllum) – єдиний вид роду Кадило (Melīttis) сімейства Ясноткові. У сучасній класифікації Кадило карпатське (Melittis melissophyllum subsp. carpatica) або Кадило Сарматське (Melittis melissophyllum subsp. sarmatica) є підвидом Кадила меліссолістного.
У природі кадило росте у широколистяних лісах, переважно, біля Середньої та Південної Європи. Це давньосередземноморський реліктовий вид. Зустрічається кадило у західній частині СНД. Занесено до багатьох червоних книг, оскільки перебуває під загрозою зникнення, багато в чому через свої лікувальні та ароматичні якості.
Застосування та корисні властивості кадила
Трава кадило має приємний запах і використовується для ароматизації чаїв, спиртних напоїв, є одним із основних компонентів усіляких бальзамів. При цьому напої набувають смарагдово зеленого кольору та неповторного смаку. У медичному відношенні кадило має відмінні ранозагоювальні якості, нормалізує роботу шлунково-кишкової системи, усуває коліки і болі. Ефективно кадило і при різних захворюваннях та наривах у роті та горлі. Настоянку з трави п’ють також при захворюваннях печінки та серця.
Ось така чудова рослина кадило. Воно може рости у вас на дачі і завжди бути під рукою в потрібну хвилину. У принципі, ця рослина не дуже вибаглива, добре росте при певному догляді без пересадки 15-20 років. У культурі особини кадила значно більші, характеризуються рясним цвітінням і насіннєвою продуктивністю. Але потрібно знати деякі секрети при його вирощуванні.
Вирощування кадила
Розмножують кадило зазвичай насінням. Можна зібрати насіння з дикорослих рослин (наприкінці червня – на початку липня) або купити його в магазині. Висівають насінням у липні. Необхідно пам’ятати, що у кадила насіння при зберіганні досить швидко втрачає схожість, тому краще висівати свіжозібраним. Цим рослинам необхідний родючий, багатий на поживні речовини, структурований і добре дренований грунт.
Пам’ятайте, що кадило не любить яскравого сонячного світла, його краще посадити на півтіні. Перед посівом грунт розпушують на глибину 20-25 см, вносять органічні добрива (приблизно з розрахунку 2 кг на м2), а саме насіння кадила висівають на глибину 2-3 см. Відстань між лунками зазвичай 40 см. Перші сходи з’являються на наступний рік, в травні. У першому році вони виростають до 30 см. У генеративну фазу саджанці кадила вступають з другого року розвитку.
Альтернативним способом насіннєвому розмноженню для кадила є вегетативне: живцями та поділом куща. Поділ кадила проводиться зазвичай на початку вегетації, у квітні чи восени (вересень-початок жовтня), коли сформовані бруньки відновлення. А живцювання кадила краще проводити в період цвітіння. Живці укорінюються під поліетиленовою плівкою в тіні зазвичай через місяць, причому укорінюваність досягає 60%.
Якщо ви дотримуватиметеся цих нехитрих правил, ваш сад навесні наповниться запашним ароматом, ви завжди зможете гостям запропонувати вишуканий ексклюзивний напій з кадила, а під рукою у вас буде відмінний природний лікарський засіб.
Автор: