Купуючи дачу або будинок з садовою ділянкою, ми не завжди отримуємо якісний родючий ґрунт для вирощування культурних рослин. Якщо чорнозем родючий, то часто настільки щільний, що не всі культури можна успішно виростити на ньому. Якщо легкий обов’язково малогумусний і потребує додаткового внесення гною, перегною. Отримати золоту середину допомагають штучні та природні ґрунтополіпшувачі, які сьогодні в достатній кількості представлені на ринку.
Матеріали для покращення ґрунтових властивостей
Для чого потрібні такі матеріали? Чи можуть вони повністю замінити натуральні матеріали? Чи не зменшать з часом якість ґрунту? Спробуємо відповісти на ці запитання.
Оструктурений ґрунт покращує ґрунтове середовище, допомагає рослинам швидше адаптуватися до нових умов, у більш короткий термін почати рости, розвиватися, формувати врожай. Як правило, культурні рослини краще ростуть на легких, повітропроникних, нейтральних ґрунтах. Такі ж якості, звичайно, ґрунтам надають гній, перегній, компости. Але де їх взяти у потрібній кількості? Цю здатність мають відкриті геологами деякі гірські та осадові породи та мінерали. Вони є хорошими адсорбентами і мають високі іонно-обмінні та каталітичні властивості. До них відносяться перліти, вермікуліти, цеоліти, діатоміти, кокосова стружка та інші. Грунтополіпшувачі надходять до магазинів у достатній кількості, упаковані у мішки або у вигляді брикетів. Не мають терміну зберігання, сприяють швидкому оструктуруванню ґрунтів, що використовуються.
Штучно-отримувані покращувачі структури ґрунту
Зі штучно отриманих мінералів сьогодні найбільш застосовні на дачних ділянках перліт і вермікуліт. Вони покращують фізичні властивості ґрунту: роблять його більш повітряним, легким, покращують хімічний склад, що особливо важливо при вирощуванні розсади, кімнатних квіткових культур, укоріненні рослин. Їх додають у важкий глинистий ґрунт при посадці у відкритий ґрунт розсади або саджанців фруктово-ягідних культур. У жодні хімічні сполуки з ґрунтом вони не вступають. Абсолютно інертні.
Перліт
Перліт – вулканічна порода, що утворюється під час виверження вулканів. Гаряча лава вступає у хімічну реакцію із ґрунтом. Мінерал, що утворюється, обсидіан гідратується підземними водами. Отриманий гідроксид обсидіана і є мінерал перліт, що за своїми властивостями нагадує пісок. До речі, перліт та пісок мають одну основу – оксид кремнію, тому за своїми властивостями вони й схожі.
Гідроксид обсидіана має різні кольори зелено-коричнево-чорних відтінків. Після обробки набуває білого кольору, стає легким і пористим. Подрібнення та подальше нагрівання в печах перетворює гірську породу на агроперліт – однорідний сипкий матеріал, який повсюдно використовується в агрономії.
Корисні властивості агроперліту
Агроперліт надає субстрату пористості, підвищує повітропроникність, розпушує важкі ґрунти, що сприяє усуненню застою вологи на глинистих субстратах та рівномірному розподілу вологи в ґрунті. Покращує вологоутримуючі властивості легких ґрунтів, знижує кислотність, уповільнює засолення. Він незамінний при перегодовуванні рослин. Нагромаджує зайві кількості поживних речовин, без вступу в хімічну реакцію, а потім повертає їх у ґрунт, де вони надходять у рослини під впливом роботи кореневої системи; тобто забезпечує нормальні умови для зростання та розвитку рослин. Агроперліт — один із найкращих компонентів при гідропонному вирощуванні рослин.
При обробці ґрунту з роками він подрібнюється, залишаючись фізичною складовою ґрунтів. Екологічно чистий штучно одержаний мінерал.
Перліт має і неприємну властивість. Він настільки легкий, що при використанні припадає пилом, тому при роботі з мінералом необхідна захисна маска. Мікрочастинки перліту – скляний пил, який при потраплянні всередину не виводиться з дихальних шляхів.
Застосування агроперліту
У дачному городництві агроперліт застосовують для мульчування ґрунту, поліпшення фізичних властивостей ґрунтосумішей при вирощуванні розсади, в домашньому квітникарстві. Найчастіше використовують одним із компонентів замість піску в ґрунтосумішах. Агроперліт використовують для зберігання цибулин та укорінення живців та пагонів.
Вермікуліт
Вермикуліт також відноситься до штучних покращувачів ґрунту. Одержують із відходів руди, яка також проходить термічну обробку в печах. При випалюванні вермікуліт спучується і розпадається на окремі пластинчасті фракції, що нагадують слюду. По суті вермикуліт і є гідрослюда, яка після випалу дещо змінює свої властивості. Отриманий матеріал називають агровермікулітом.
Отриманий мінерал інертен, не містить важких металів, не входить у хімічні реакції з ґрунтовими мінералами. Зовні агровермікуліт відрізняється від агроперліту кольором (темніший) і фізичним станом фракцій мінералу. Він не розкладається, не гниє. Згодом від обробітку ґрунту подрібнюється, як і агроперліт, і продовжує залишатися ґрунтовою добавкою. Головна відмінність – здатність накопичувати в пористих структурах фракцій воду та мінерали та поступово їх звільняти потім для рослин. Ці властивості сприяють зниженню втрат від поливів та покращенню забезпеченості ґрунту живленням.
Корисні властивості агровермікуліту
Агровермікуліт, на відміну агроперліту, містить у своєму складі дуже важливі для рослинного світу кальцій, калій, магній. Багатий на вміст кремнію, алюмінію, заліза. Вони не доступні рослинам, але накопичуються на поверхні елементів штучного мінералу у вигляді іонів (абсорбція) і при необхідності поступово звільняються та надходять до рослин. Ця властивість разом з агроперліт сприяє більш рівномірному надходженню поживних речовин до рослин. Агровермікуліт накопичує вологу, що надходить у грунт, у значних кількостях (до 500% власної маси) у пористих осередках. У середовищі агровермікуліту, як і агроперліту, не можуть жити та розмножуватися грибкові та бактеріальні хвороби, шкідники, їх не можуть використовувати в їжу гризуни.
Застосування агровермікуліту
Інертність матеріалу широко використовується в агрономії для укорінення пагонів як субстрат при пророщуванні насіння, при посадці овочевої розсади та садових саджанців плодових дерев та ягідників. Агровермікуліт знижує рН ґрунту. Великі фракції мінералу використовують як дренаж для вирощування квіткових культур. При змішуванні у будь-яких пропорціях вони розпушують ґрунт, перешкоджаючи утворенню післяполивної кірки (відмінна мульча).
Як правильно використовувати агроперліт та агровермікуліт?
В силу особливостей будови та властивостей агровермікуліт не можна застосовувати під рослини сукуленти. Його здатність накопичувати вологу може спричинити гниття коренів.
Агроперліт не здатний накопичувати вологу, вступати в сполуки із внесеними добривами, тому його в чистому вигляді використовують по 4-5 кг/кв. м площі для мульчування пріствольних кіл дорослих плодово-ягідних рослин. Під його шаром не зможуть перезимовувати шкідники, розвиватись хвороби, зимувати миші. Під посадки овочевих культур шар мульчі на ґрунті досягає 3-х см, кімнатних рослин – 1 см.
Для підготовки оптимальної за складом ґрунтосуміші у вихідний ґрунт додають по 15% обох мінералів від загальної маси заготовленого ґрунту. Якісна суміш для сіянців кімнатних культур та розсади овочевих виходить при змішуванні торфу та агроперліту з агровермікулітом у співвідношенні (в %) 70:15:15.
Для укорінення живців рослин відкритого ґрунту використовують агровермікуліт із торфом (1:1), кімнатних рослин 2:1. Агровермікуліт знижує кислотність ґрунту, тому при підготовці суміші для вирощування живців кімнатних трав’янистих рослин використовують 2 частини агровемікуліту на 1 частину торфу.
При висадженні саджанців деревно-ягідних культур в грунт суміш посадкової ями додають до 3-х кг агровермикуліту. При пересадці та посадці полуниці та суниці, висадженні розсади під кущ вносять приблизно 1,0-1,5 склянки в лунку і змішують із ґрунтом.
Для укорінення живців з використанням агроперліту готують грунтову суміш у співвідношенні 4:1. Щоб не порошив агроперліт обов’язково перед застосуванням його злегка зволожують. Зволоження не змінить властивостей мінералу.
Придбати ґрунтосуміші ви можете за посиланням
Гірські осадові мінерали – покращувачі структури ґрунту
Крім штучно одержуваних мінералів, у продаж надходять осадові гірські породи та мінерали, які самі по собі мають властивість покращувати ґрунтову структуру (діатоміти, цеоліти та інші).
Діатоміт
З природних мінералів для надлегких ґрунтів, які не здатні утримати воду, використовують діатоміт. Пористий, багатий на кварц природний матеріал, підвищує водоутримуючу здатність ґрунту. На глинистих ґрунтах, змішуючи діатоміт з кокосовою стружкою та ґрунтом, можна отримати суміш, яка не лише знизить щільність ґрунту, зробить його легшою та проникнішою для води та повітря, а й позитивно вплине на кислотність чи солоність.
Деякі мінерали здатні утримувати зайві кількості поживних речовин і поступово віддавати їх рослинам у міру потреби. Щоб збільшити пористість ґрунту, його адсорбційні властивості, не обійтися без суміші діатоміту та цеоліту.
Цеоліт
Цеоліт зберігає свою позитивну дію на властивості ґрунту не менше 5 років, що особливо важливо при влаштуванні газонів, пересадці квітів, зміні тепличних ґрунтів. Пориста структура цеолітів – унікальний сорбент, “молекулярне сито”, ці властивості використовуються в ґрунтових іонно-обмінних процесах. У сільському господарстві цеоліти використовують за необхідності регулювання кислотності ґрунтів, утримання вологи, адсорбування миш’яку, кадмію, свинцю, міді з поганих за складом ґрунтів. Його застосовують для очищення вод під час розведення риб у замкнутих просторах. У Болгарії цеоліт через цю властивість використовують при вирощуванні екологічно чистої полуниці.
На кислих, слабоокультуренных, малородючих ґрунтах ефективне використання цеолітів разом із кокосовими відходами. Можна відразу внести високу дозу мінеральних добрив, які не зможуть перегодувати ґрунт, а поступово надходити до кореневої системи сільськогосподарських культур.
Використання кокосових відходів
Кокосовий субстрат не містить насіння бур’янів та патогенної мікрофлори, має нейтральну кислотність. Для підготовки оптимального субстрату під вирощування розсади, укорінення живців досить змішати кокосовий субстрат із ґрунтом відповідно 1:3. Використовуючи кокосові відходи у складі ґрунтосумішей, можна розсаду не підгодовувати. Розкладаючись, кокосовий компонент буде поживною добавкою для розсади та живців, що укорінюються.
Суміш кокосового продукту з агровермікулітом рекомендують квітники під квіткові культури при вирощуванні в горщиках та при пересадках.
Незамінні такі суміші при вирощуванні овочевих та інших культур у теплицях на гідропоніці. Для складу штучного гідропонного ґрунту використовують зазвичай суміш мінералів (перліт, вермікуліт, мінвату, кокосове волокно).
Для вирощування розсади у продаж надходить кокосова стружка, оброблена триходермою. У такому субстраті грибкова негативна мікрофлора не виживає.
Добавками без наявності патогенних мікроорганізмів для ґрунтосумішей може бути подрібнена яєчна шкаралупа. На відро грунту або тирси, що перепріла, достатньо 1-2 склянки перемеленої яєчної шкаралупи.
Автор: Gardener