Сьогодні дачі та присадибні ділянки привертають увагу своєю індивідуальністю не лише у дизайні, а й у розведенні екзотів. Особливо цінними є мало поширені культури, що відрізняються простим доглядом, красою куща та харчовими або лікарськими властивостями. Однією з таких рослин є Гіностема п’ятилистова. У Китаї її називають джунгалан – “травою безсмертя”, в торговій мережі насіння, чай та інші продукти відомі як джіаогалан. Гіностему в Китаї ще називають південний жень-шень дешевий (через його вартість порівняно із справжнім жень-шенем).
Чим відома гіностема?
Гіностема п’ятилистова (Gynostemma pentaphyllum) відноситься до сімейства гарбузових (Cucurbitaceae). Батьківщиною гіностеми вважають гірські райони південної частини Китаю. Основний ареал поширення – азіатські країни. Повсюдно росте і у В’єтнамі, Південній Кореї, Бангладеш, Індії, Індонезії у вигляді трав’янистих або напівзадеревілих заростей на сонячних галявинах, у півтіні, у низинних сирих місцях, на узбіччях доріг і схилах, піднімаючись на їх висоту до 3000.
У перші роки появи в Європі гіностему вирощували як кімнатну екзотичну рослину, а пізніше у південних регіонах вона з’явилася і у відкритому ґрунті. Особливо стала поширюватися гіностема серед любителів екзотичних рослин після Пекінської конференції 1991 року, присвяченої питанням використання лікарських рослин у народній медицині. Серед таких рослин була виділена в першій десятці гіностема як лікувальна рослина, що впливає на 5 систем людського організму – репродуктивну, нервову, серцево-судинну, травну та імунну.
Чудова рослина, що має виражений антивіковий ефект при постійному використанні у вигляді свіжозавареного чаю. Чаї з гіностеми продовжували життя аборигенам за 100 років, причому активне життя. Жителі провінцій у віці 100 років вели своє господарство та навіть підробляли найманими працівниками.
Короткий опис гіностеми
Гіностема відноситься до групи ліаноподібних рослин. На батьківщині це багаторічні ліани з дерев’яними пагонами. У регіонах із зимовими морозами до -18 °С гіностема росте як багаторічна літньо-зелена культура з трав’янистими пагонами, що щорічно відновлюються, з вусиками. Коріння рослини повзуче. У ґрунті південних районів під укриттям добре зберігаються. Стебла тонкі, лазячі, забезпечені вусиками. Голі, рідше опушені, борозенчасто-вуглові.
Надземна маса може бути ґрунтопокривною, чіплятися вусиками, формуючи вертикальні зелені стіни альтанок, куточків відпочинку в квартирах, зимових садах, оранжереях. У кімнатній культурі ніжним зеленим мереживом звисає із кашпо та ємностей, розташованих на підвіконнях та високих пристосуваннях. За вегетаційний період гіностема виганяє батоги до 8 м, які можна постійно зрізати для свіжозавареного чаю, а на зиму підсушити достатню їх кількість для лікувальних напоїв, що бадьорять. Листя черешкові пальчасто-складні, складаються з 5-7-9 окремих ланцетовидних листочків з дрібнозубчастими краями (нагадують листок дівочого винограду).
Влітку листова пластинка блискуча, яскраво-зелена, до осені вона набуває червоного кольору. Гіностема – дводомна рослина. Квітки одностатеві, дрібні білі або зелені, форма віночка трубчаста з глибоко-розсіченими п’ятьма частками. Квітки зібрані в пазушні кистевидні волоті довжиною до 15 см. Чоловічі суцвіття довші за жіночі. У чоловічій квітці розташовані довгі добре розвинені тичинки з редукованою маточкою. Цвітуть у липні-серпні. Плоди – кулясті ягоди чорного кольору з 2-ма – 3-ма насінинами з крихітним шиповидним виростом.
Вирощування гіностеми у відкритому ґрунті
Придбати гіностемму п’ятилистову ви можете за посиланням
Підготовка розсади гіностеми
У теплому кліматі у відкритому ґрунті гіностему вирощують через розсаду. Насіння для вирощування можна купити у спеціальних торгових точках та магазинах з продажу насіння. Перед посадкою насіння гіностеми замочують у підігрітій воді на 20-24 години та висівають у підготовлені горщики, заповнені перегноєм або компостом з піском глибиною 2-3 см. Можна ємності заповнити спеціальною сумішшю, купленою в магазині. Температуру повітря підтримують у межах +20…+22 °С. До сходів ємності бажано накривати плівкою. З появою сходів плівку знімають.
Догляд до висадки у відкритий ґрунт за гіностемою полягає у підтримці ґрунту у вологому стані, достатньому освітленні без прямих сонячних променів. Краще для розсади розсіяне світло. Підживлення не проводять. Сіянцю гіностеми досить поживних речовин субстрату, який на 50-70% складається з органіки. З прогріванням відкритого ґрунту до +14..+15 °С розсаду висаджують у відкритий ґрунт.
Вибір місця для посадки гіностеми та підготовка ґрунту
Висаджують розсаду гіностеми на освітлене або напівзатінене місце. Ліана обов’язково повинна мати опору, тому гіностему краще розташовувати біля стін, різних огорож, альтанок або ставити спеціальні опори. Ліана, за теплий період виростає у відкритому ґрунті, формуючи батоги до 8-10 і більше метрів завдовжки.
Ґрунтам гіностема віддає перевагу легким. Якщо рослину висаджують на важких ґрунтах, то готують досить велику посадкову яму, в якій формують хороший дренаж і заповнюють ґрунтовою сумішшю, що складається з органіки та ґрунту у співвідношенні 50:50 або 60-70:40-30 частин. У середині заповненої ями роблять поглиблення та способом перевалки висаджують сіянець гіностеми.
Догляд за гіностемою
Гіностема не потребує особливого догляду. Не повинно бути бур’янів. Грунт повинен бути постійно вологим, але без застою води в області розташування кореневої системи. Поливати через 7-12 днів, підтримуючи рівномірну вологість ґрунту в коренеживаному шарі. У перші роки гіностему не підгодовують. Згодом навесні підсипають шар мульчі в 5-10 см із зрілого перегною або компосту. Через рік можна вносити кеміру (у її складі є мікроелементи), по 30-40 г під кущ або іншого мінерального комплексного добрива, що містить у своєму складі мікроелементи.
У суху погоду надземну масу обприскують вранці чистою відстояною водою. Так як весь теплий період листову масу рослини використовують для свіжозавареного чаю, салатів та інших страв, гіностему нічим не обробляють. Протягом літнього періоду проводять обрізання зеленої маси, яку сушать для зимового використання. Восени гіностема змінює колір листя на червоний, яке при настанні холодів опадає.
Особливості зимового догляду за гіностемою
Гіностема п’ятилистна здатна витримати морози до -15…18 °С під високим шаром снігу. У безсніжні зими надземна частина вимерзає, а навесні знову відростає. Щоб уникнути вимерзання кореневої системи при погодних катаклізмах, восени обрізають надземну частину гіностеми, залишаючи пінечки 3-5 см, і вкривають листям, лапником, торфом та іншими покривними матеріалами. Весною, при усталеній теплій погоді, їх відкривають.
Деякі садівники у регіонах з тривалими низькими температурами вирощують гіностему в контейнерах, які восени переносять у приміщення та зберігають до весни у прохолодному темному місці, а навесні у травні виносять у сад та пересаджують у відкритий ґрунт чи контейнер більшого об’єму. Можна на зиму, обрізавши зайву зелень, розташувати гіностему в горщику на підвіконні або в зимовому куточку відпочинку та користуватися лікувальною зеленню у зимові холоди.
Розмноження гіностеми
Гіностему розмножують насіннєвим чи вегетативним способом. Рослина дводомна і для отримання насіння обов’язково потрібні чоловічі та жіночі рослини. Насіння для розмноження висівають відразу після зняття зрілих плодів.
Більш доступне розмноження гіностеми листом із частиною черешка. Зрізають ліану. Вибирають молодий добре розвинений пагон. Над листом виконують косий зріз зліва направо і наступний під листом, відступивши 1,0-1,5 см. У поглиблення до 1,0 см висаджують лист з частиною пагона, поглиблюючи його до листа. Місткість з підготовленим ґрунтом з компосту або перегною зволожують розчином кореневіна. Трохи стискають ґрунт навколо пагона, мульчують. До вкорінення гіностеми необхідно відстежувати температуру повітря та вологість ґрунту. Особливих труднощів вегетативне розмноження не викликає.
Хімічний склад та лікувальні властивості гіностеми
Гіностема з найдавніших часів використовувалася як харчовий та пізніше лікувальний засіб. Як лікарська рослина гіностема відома з 200 років до н.е. Листя та молоді пагони рослини мають солодкуватий смак. З листя та молодих пагонів у свіжому вигляді готують чай, салати, додають у перші та другі страви. З листя готують настої, спиртові екстракти, пігулки, порошки.
Гіностема багата мікроелементами – кальцієм, залізом, калієм, фосфором, цинком, магнієм, селеном та іншими. У складі листя міститься багатий набір вітамінів, амінокислот, білків. У надземній масі рослин понад 80 сапонінів, ідентичних жень-шеню (у жень-шені їх 28). Гіностема при використанні в кілька разів підвищує витривалість організму, що робить цю рослину незамінною для спортсменів та фахівців, які працюють з високими фізичними навантаженнями.
Рослина – гарний замінник цукру, що дозволяє її використання діабетиками. У традиційній китайській медицині п’ятилистова гіностема вважається рослиною, напої з листя якої уповільнюють старіння людського організму. Рослини підвищують імунітет, знижують вміст холестерину, лікують сечостатеві захворювання, ШКТ, покращують роботу пам’яті та інші системи. Гіностему називають «травою безсмертя» за її високу оздоровчу здатність всього організму та антивіковий ефект. На відміну від жень-шеню гіностема п’ятилистна не викликає перезбудження. Навпаки, при систематичному прийомі чаїв вона заспокоює нервову систему.
Всі ці властивості повною мірою виявляються при використанні гіностеми, що вирощується в природних умовах, тобто у відкритому ґрунті звичного навколишнього середовища. При кімнатному вирощуванні або з висадкою в літній період із ємностей у відкритий ґрунт ефективність впливу лікувальних властивостей дещо знижується. Потрібно врахувати, що природні умови на нашій території відрізняються від необхідних для природного розвитку гіностеми. Тим не менш, корисні властивості напою з листя гіностеми досить високі для підтримки здоров’я.
Можна поєднати корисне з приємним: високо декоративний озеленювальний ефект ліан, що в’ються, і лікувальний вплив на 5 систем людського організму, особливо імунну і нервову.
Особливості приготування чайного напою із гіностеми
- Листя гіностеми не треба обполіскувати гарячою водою, тому що при цьому втрачається велика кількість сапонінів, які розчиняються при +80 °С.
- На склянку окропу (250 г) використовують 2-3 чайні ложки свіжого листя або 1-2 – сухих. Заварюється чай 5 хвилин і готовий до використання.
- Смаковий та лікувальний ефект першої чашки найвищий. Можна використовувати до 6 заварювань.
- На день достатньо випивати 3 склянки чайного напою.
- Чайний напій не зберігається. Для кожного чаювання використовується свіже заварювання.
- Чай із листя гіностеми містить селен – елемент молодості. Щоб посилити його дію, рекомендується жувати листя чайного залишку.
Автор: