Саме слово «обрізання» іноді садівника лякає: далеко не кожен вирішується на роботи з секатором або пилкою, і здебільшого з однієї лише причини, боячись нашкодити рослині. Але, насправді, набагато сильніше нашкодити деревцю чи чагарнику можна не обрізкою, а її відсутністю. Без обрізки крона і яблуні з грушею, і смородини з аґрусом буде загущуватися, обростати зовсім не потрібними рослині пагонами, обзаводитися пагонами сухими і старими, і в результаті урожай утворюватиметься виключно на периферії крони, різко знижуватиметься, а сама рослина все частіше почне боліти уражатися шкідниками.
Напевно, кожен чув таку фразу: “кущик старий, ось він і хворіє”, насправді, набагато правильніше було б сказати “кущик сильно запущений, ось він і хворіє”. Так от, щоб на вашій ділянці «запущених» кущів аґрусу не було, ми розповімо, як, коли і для чого проводити той чи інший вид обрізки.
З чого розпочати обрізання?
Найперша обрізка повинна проводитися відразу після висадки аґрусу на ділянку. Звичайно, при посадці восени краще почекати до весни, а при посадці навесні відкладати обрізку «в довгий ящик» немає сенсу. Пагони у висадженого щойно саджанця агрусу необхідно вкоротити таким чином, щоб від кожного пагону залишилася лише частина з чотирма або п’ятьма бруньками, не більше.
Боятися не варто, кущі агрусу тільки виглядатимуть непоказно, проте стануть вам вдячні: адже така обрізка дозволить сформуватися новим пагонам, які зроблять кущ максимально розвиненим і, відповідно, сприятимуть підвищенню врожаю вже в перші роки плодоношення, порівняно з кущами агрусу, які такій обрізці не піддавалися.
Найоптимальніший час для обрізання аґрусу – це рання весна, зазвичай березень або початок квітня, обов’язково до розпускання бруньок. Але враховуючи, що агрус досить рано прокидається, потрібно якось поєднати схід снігу та період до початку вегетації та встигнути провести обрізку у цей досить короткий період.
Але якщо не встигнете, то нічого страшного, обрізку можна провести і восени, головне — у цей період приступати до обрізки тільки після закінчення листопада, коли рослини вже перейдуть у стадію спокою. При обрізанні пагонів аґрусу потрібно намагатися зрізати їх над брунькою, яка спрямована назовні крони: з неї надалі пагон ростиме не в центр куща, загущаючи його, а назовні.
Які є варіанти формування куща агрусу?
Агрус – це не яблуня, тут формувань не так вже й багато, зазвичай всього три. Перший варіант – це звичайне кущове формування, тобто звичний всім нам вид агрусової рослини у формі куща, часто розлогого з відкритим центром крони. Варіант другий – це аґрус на штамбі, виглядає наче невелике деревце з пагонами на вершині. Третій варіант – це шпалерне формування, в даному випадку після посадки кущів аґрусу в ряд, облаштовується шпалера – по межах ряду ставиться два стовпи і між ними натягується два-три ряди міцного дроту. Ось на цей дріт і укладаються пагони аґрусу, сформовані особливим чином.
Чим хороше звичайне формування аґрусу? Вона дуже проста. Які плюси у штамбового аґрусу? Таких рослин на тій же площі можна висадити більше, і до того ж виглядають такі рослини незвичайно, красиво. Плюси шпалери? Рослини відкриті, не загущені, вони рідше хворіють, слабко уражаються шкідниками, крона відкрита, плоди добре освітлені і прогріваються сонцем, тому вони бувають більшими і смачними.
Придбати саджанці агруса ви можете за посиланням
Штамбове формування аґрусу
Зовнішній вигляд – кущик на ніжці, маленьке деревце. Зовні виглядає цікаво і здається, ніби досягти такого шляхом обрізки дуже складно. Насправді це не так. Спочатку потрібно висадити звичайний кущик агрусу в зручному і для вас, і для рослини місці. Далі слід вибрати з великої кількості пагонів найбільш товстий, сильний і той, який спрямований вгору. Саме цей пагон агрусу надалі і відіграватиме ролі і стовбура, і крони.
Коли вибрали такий пагон, решту безжально видаліть, вирізавши їх на рівні грунту. Після цього вам потрібно визначити, який висоти штамб буде у вашого майбутнього деревця. Відразу скажемо, що надмірно старатися не варто, аґрус — це все ж таки кущ (біологічно), тому штамб вище метра робити не варто, інакше поруч доведеться встановлювати потужні опори.
Вибрали висоту? Пам’ятаєте, що на штамбі не ростуть бічні пагони? Тоді до зазначеної висоти сміливо всі бічні пагони видаляйте зрізаючи на кільце з обов’язковою ізоляцією всіх зрізів садовим варом або масляною фарбою. Надалі потрібно буде стежити за приростами на цій висоті та приблизно раз за сезон їх видаляти. На маківці приросту необхідно пагони-відгалуження залишати, адже тут буде крона майбутнього деревця агрусу.
У перший рік слід залишити чотири або п’ять таких біжок, а щоб вони кущіли наступного року, наполовину їх укоротити. При цьому намагайтеся не залишати ті пагони аґрусу, що вже спочатку спрямовані вниз, від них і толку мало і естетично вони виглядають некрасиво; а також видаляйте всі зламані та сухі пагони.
У процесі зростання видаляйте і всі пагони, що з’являться біля куща, а молодими приростами намагайтеся замінити ті пагони, вік яких понад сім років. До речі, основу куща можна замульчувати тирсою шаром у 3-4 см, це і зростання бур’янів зупинить, і прирости від коріння теж.
Отже, деревце готове, воно займає мало місця та естетично виглядає незвичайно та красиво, це явні плюси. Крім того, крона у такого деревця добре продувається вітром, ягоди краще освітлені, тому дозрівають, як правило, швидше. Це плюси, але є і мінуси — штамбік агрусу, навіть якщо він невеликої висоти, легко може зламати сильний порив вітру, тому в ідеалі навіть штамбу заввишки 50 см потрібна опора.
Другий мінус – зазвичай сорти агрусу не відрізняються визначною зимостійкістю, але під товстим шаром снігу вони зимують без проблем. Кущики ж на штамбіку шар снігу не приховає, це має бути дуже велика снігова подушка, тому такі рослини іноді повністю вимерзають.
Ну і нарешті, найголовніший мінус – це набагато короткіший термін життя рослини, якщо звичайний кущ агрусу може жити і давати врожаї років 30, то кущик на штамбіку – не більше дюжини: адже по своїй суті – це один пагон, який дуже швидко старіє.
Шпалерне формування аґрусу
Колись мода на шпалеру була дуже високою. Вчені довели, що плоди з рослин, що виростають на шпалері, більш смачні, великі і в їх складі більше корисних речовин, проте й витрати на встановлення шпалери дуже високі, причому як фінансові, так і фізичні. І шпалера стала своєрідним експериментом, який не кожен наважується провести на своїй ділянці.
З чого починати? Звичайно, з посадки кущів аґрусу. Для повноцінної шпалери потрібно не менш як п’ять-шість кущів, можна різних сортів, висаджених дуже близько один до одного (приблизно пів метра). Після того як кущі висаджені, споруджуємо шпалеру – по краю ряду вкопуємо по стовпу і між ними натягуємо три ряди дроту на висоті 40 см від землі, 70 см від землі і метра від землі, цього цілком достатньо. Далі, у міру зростання пагонів аґрусу, підв’язуємо їх до шпалери за допомогою шпагату, розміщуючи так, щоб гілки одна від одної були на відстані приблизно 18-20 см.
Тонкості: шпалеру краще розміщувати плоскою стороною на схід, щоб сонце висвітлювало її максимально до полудня і після, а в спекотний час світило в бік шпалери, інакше кущі можуть отримати опіки.
Намагайтеся залишати і підв’язувати до шпалери не більше шести міцних, потужних пагонів, що належать одному кущу агрусу, інші можна сміливо вирізати біля основи ґрунту. У процесі зростання пагони минулого року необхідно укорочувати приблизно на 45-50%, а з приростів поточного року слід залишити не більше шести пагонів, щоб не допускати надмірної загущеності. Років через п’ять можна кущі агрусу омолодити, для чого залишити на кожній рослині три чи чотири молоді пагони, а решту все вирізати біля основи ґрунту.
Які ще плюси у шпалери крім перерахованих раніше? Звісно, зручність збирання плодів; Як відомо, аґрус – це культура колюча, тому збирати плоди з куща складно, а з шпалери – фактично, зеленої стіни – набагато зручніше. Ягоди при цьому завжди залишаються чистими і бувають набагато більшими.
Кущове формування аґрусу
Це класика, звичний, знайомий з дитинства кущ агрусу, проте в ідеалі не запущений, тобто не загущений, без зламаних, сухих пагонів, що ростуть углиб крони. Як цього досягти? Для того щоб кущик агрусу був акуратним, необхідно в перший рік його розвитку всі ті пагони, що виросли в поточному сезоні, укоротити приблизно на 30%, так, щоб на кожному залишилося щонайменше п’ять брунек.
З тих пагонів агрусу, що виросли від кореня, необхідно залишити не більше трьох найбільш добре розвинених, максимум — чотири, інші можна сміливо вирізати. Крім цього, бажано вирізати всі ті пагони агрусу, що ростуть надто близько від землі, торкаючись її або спрямовані в глиб куща, і хворі, сухі, зламані і дуже тонкі і коротенькі.
Восени наступного сезону необхідно знову всі пагони поточного року обрізати на 30%, а з прикореневих залишити більше, штук сім.
На третій рік кущ агрусу, як правило, починає давати плоди, до цього періоду, завдяки вашому обрізанню та формуванню, він складатиметься з дюжини гілок різного віку. І в цей період схема обрізки агрусу залишається незмінною – всі пагони поточного року потрібно вкоротити на третину, а з прикореневих залишити два або три добре розвинені.
Років до семи аґрус вступає у стадію промислового плодоношення. У цей період кущик може складатися з двох десятків гілок різного віку. З цього періоду і щоосені необхідно вирізати повністю (біля основи грунту) всі пагони старше п’яти років. Як зрозуміти, що пагони агрусу старі? За кольором кори: вона буде значно темнішою, ніж у молодих.
Ну і нарешті, кардинальне омолодження. Проводять його, коли кущу агрусу «стукне» два десятки років. Якщо сорт вам подобається і ви не хочете його замінювати іншим, а врожаї все гірші рік у рік, то просто обріжте всі пагони на висоті 10-12 см від поверхні ґрунту, і з нових приростів сформується молодий кущ агрусу.
Омолоджуючу обрізку аґрусу бажано проводити саме навесні, після неї кущик потрібно добре підгодувати – висипати під кожну по столовій ложці сечовини.
Ось така вона, не складна обрізка аґрусу.
Автор: