До пікірування розсади городники ставляться неоднозначно — одні стверджують, що ця маніпуляція життєво потрібна, інші вважають, що рослинам вона лише шкодить. Звичайно, насамперед варто звернути увагу на біологічні особливості тієї культури, до якої застосовується цей агротехнічний прийом. Але крім цього, на мій погляд, не менш важливими нюансами при відповіді на запитання «Бути пікірування чи не бути?» є особистий характер самого городника, а також наявність у нього вільного місця на підвіконнях та часу на здійснення цієї досить стомлюючої процедури.
Пікірування по-старому: мій досвід і висновки
Раніше я йшов протореною доріжкою і вирощував розсаду так само, як мої більш досвідчені знйомі: висівав сухе насіння в невелику скриньку, а пізніше пікірував її в іншу — більш простору. Виходило, що рослини двічі зазнавали сильного стресу – перший раз при пікіруванні і вдруге під час пересадки на грядку. Якщо томати більш-менш терпимо переносили такі процедури, інші овочі були незадоволені подібними экзекуциями. З огірками, кабачками, кавунами та динями такий трюк взагалі не пройшов — ці культури виявилися не в змозі зазнати пошкодження кореневої системи. Тому для отримання раннього врожаю культур сімейства Гарбузові я продовжив вирощувати їх через розсаду, але почав висівати насіння одразу в окремі стаканчики.
Перці і баклажани хоч і не чахли після пікірування, але дуже надовго припиняли свій зріст. Тому пізніше я вирішив пікірувати їх в окремі ємності, а у відкритий ґрунт висаджувати методом перевалки. Рослинам такий підхід сподобався більше, та й мені теж — виявилося набагато простіше перевалювати розсаду в лунки зі склянок, а не копирсатися в спільній розсадній скриньці, побоюючись відірвати від сіянців надто багато коренів.
Будучи переваленими в лунки разом із земляною грудкою, перці та баклажани дуже швидко адаптувалися на новому місці і рушали на зріст. Після такого позитивного досвіду я став пікірувати в окрему тару ще й помідори.
А через пару років у мене виникло питання: «Навіщо я висіваю насіння в ящик, якщо спочатку можна посіяти його в стаканчики і обминути пікірування?» Подумавши, що таким чином у мене вивільниться маса часу, я в черговому сезоні придбав пластикові склянки, заповнив їх ґрунтом і посіяв насіння в них. Але після появи сходів зрозумів, для чого ще необхідне пікірування.
Так навіщо ж потрібне пікіровка?
Коли висіваєш насіння в спільну скриньку, пізніше з’являється можливість вибрати з екземплярів найсильніші рослини і пересадити їх у більш простору тару для забезпечення оптимальною кількістю поживних речовин і світла.
А мої стаканчики зайняли всі підвіконня і виявилися неефективними: в деяких рослини чудово росли і розвивалися, в інших «красувалися» дуже слабкі сіянці, а в третіх насіння зовсім не проросло. Я підсіяв нове насіння і на момент висадки в ґрунт отримав різнокаліберну розсаду, що мене, звичайно, не влаштувало.
Зате я був дуже радий тому, що уникнув зайвого клопоту, пройшовши процес пікірування рослин. Тому в тому сезоні, коли посіяв насіння одразу в стаканчики та уникнув зайвих «брудних» робіт у квартирі, я нарешті спокійно зітхнув.
Як я вирощую розсаду без пікірування
А наступного року вирішиd проблему з нерівномірністю сходів. Тепер я саджаю не сухе або намочене до набухання насіння, а неодмінно наклеєне. Це є гарантією того, що паросток обов’язково з’явиться. А щоб сіянець виявився сильним, з пачки вибираю найбільше насіння.
Для цього:
- купую посівний матеріал із запасом;
- проводжу його знезараження у марганцівці;
- розкладаю на тканині, змоченій у розчині добрив;
- заздалегідь підраховую, скільки рослин хочу розмістити на грядці, і намочую насіння відсотків на 20-30 більше цієї кількості;
- у міру появи корінців розкладаю насіння у підготовлені стаканчики.
Вибрати стаканчики та інші ємності для розсади можна за посиланням.
Насіння, що проклюнулося першим, якраз і виявляється найжиттєздатнішим. Я висаджую потрібну мені кількість насіння, а екземпляри, що відстали в розвитку, викидаю. Ніжні гарбузові та баштанні культури з великим листям саджаю по одному в кожну ємність. Так само роблю з баклажанами. А ось перці і томати чудово почуваються, будучи висадженими в склянку (а потім і в лунку) по дві рослини. Кожен сезон я отримую міцну кремезну розсаду і дуже радий, що зміг зменшити свої трудовитрати з її вирощування.
Автор: