Хто з городників не знайомий з таким явищем: якщо багато років поспіль вирощувати на ділянці, особливо без внесення добрив, ту саму культуру, наприклад, картопля, то врожай з роками зменшується. Але не лише це. Поступово руйнується структура ґрунту та знижується його родючість. Монокультура посилює також розмноження шкідників та поширення хвороб.
Шкідливу дію монокультури можна зменшити, якщо періодично вирощувати сидеральні рослини, які отримали назву зелених добрив.
Найчастіше як сидерати вирощують однорічні та багаторічні бобові рослини. Заорана в ґрунт високобілкова рослинна маса бобових збагачує орний шар органічною речовиною та азотом. Відомо, що за своєю добривною дією вона майже рівноцінна внесенню свіжого гною. Органічною речовиною та азотом ґрунт збагачують навіть залишки стерні та коренів.
Високий вміст азоту в рослинній масі бобових пояснюється розмноженням на їх коренях азотфіксуючих бактерій, що утворюють здуття – бульбашки. Засвоюючи атмосферний азот, бактерії переводять його в доступний для рослин стан. Бобові рослини називають фабрикою рослинного білка, оскільки вони дають цінний високобілковий корм для сільськогосподарських тварин.
Потрапляючи в ґрунт і поступово розкладаючись, живильні елементи, що містяться в рослинній масі сидератів, переходять у доступний стан для подальших культур, а органічна речовина сприяє відновленню ґрунтової структури.
Як сидерати можна використовувати не тільки бобові, але і, наприклад, медоносні рослини – фацелію, гречку, соняшник. Ефективність медоносів як сидератів, щоправда, нижча, зате вони, крім накопичення у ґрунті органічної речовини, служать і кормовою базою бджіл.
Залежно від ступеня виснаження ґрунту сидерати можуть займати ділянку все літо чи якийсь період.
Якщо город тривалий час був під монокультурою, його краще звільнити від овочевих рослин на весь рік, а восени чи рано навесні посіяти однорічні бобові. На півдні з осені висівають зимуючий горох (пелюшку) та озиму віку, а напровесні — ярий горох, яру віку, чину. У середній смузі провесною сіють ярий горох, яру віку, кормові боби, люпин, сераделлу. Як тільки починають з’являтися боби, зелену масу прикочують катком і запахують у ґрунт на глибину не менше 12-15 см. Після цього ділянку вирівнюють і до осені підтримують у чистому від бур’янів та пухкому стані. У вологому середовищі рослинна маса розкладається швидше, тому в посуху ґрунт слід зволожувати.
У всіх зонах як сидерати можна сіяти навесні овочевий горох. Після збирання бобів у консервній стиглості листостебельну масу прикочують і заорюють.
Сидерати вирощують також у проміжних посівах, розміщуючи їх між двома овочевими культурами. З осені після збирання овочевих сіють горох, що зимує, або озиму віку. Навесні після цвітіння масу прикочують і заорюють, а ділянку вирівнюють і займають скоростиглі овочевою культурою. Проміжні сидерати можна вирощувати у другому посіві після збирання ранніх овочів, що дозволяє інтенсивніше використовувати землю.
На городних ділянках сидерати сіють суцільним рядовим способом із міжряддями 15 см та нормою висіву насіння, прийнятою в вашому регіоні.
У саду, крім відновлення структури та підвищення родючості грунту, сидерати пригнічують бур’ян і захищають грунт від вітрової та водної ерозії, але тут необхідні умови оптимального зволоження або зрошення. Нестача вологи погіршує умови зростання та розвитку дерев, знижує врожай плодів.
У молодому саду висівають однорічні бобові культури – зимуючий горох, озиму віку, ярий горох, чину, люпин, кормові боби, сераделлу, прикочуючи і заорюючи зелену масу при утворенні бобів. У старому — багаторічні трави: люцерну посівну, конюшина червона, еспарцет, буркун. Люцерну в саду тримають поспіль 3-5 років, конюшина – 2-3 роки, еспарцет і буркун – 2 роки. Скошують багаторічні трави на корм на початку цвітіння і одразу вивозять.
Сидерати в саду сіють смугами у міжряддях суцільним рядовим способом (з міжряддями 15 см), норма висіву – прийнята у вашому регіоні. Пристовбурні кола залишають вільними, пропалюючи і розпушуючи їх. Обробку міжрядь не проводять. Розорюють трави восени в останній рік їхнього утримання.
Після розорювання сидератів у саду ґрунт протягом 2-3 років залишають під чорною парою або використовують під овочеві культури, а потім сидерацію повторюють.
Бобові рослини вимогливі до умов зволоження. Тому вирощувати їх треба за хорошого природного зволоження або зрошення. Чи потрібно під сидерати вносити мінеральні добрива? Так треба. Поліпшуючи зростання та розвиток бобових рослин, вони підвищують урожай зеленої маси. Під оранку вносять повне мінеральне добриво – по 0,6 кг азоту та калію та 0,9 кг фосфору на 100 м2.
Посів суцільний рядовий з міжряддями 15 см. На маленьких ділянках насіння просто розкидають. Насіння однорічних бобових культур закладають у ґрунт на 5-6 см, багаторічних – на 3-4 см. Обов’язковим є післяпосівне коткування, особливо при посіві багаторічних трав.
Догляду сидерати зазвичай не вимагають, але при поливах ростуть краще.
Придбати сидерати ви можете за посиланням
Автор: