На кінець весни-початку літа припадає основне навантаження у формуванні та віддачі врожаю культурами. Залежно від фізичного стану та рівня родючості ґрунту, весь комплекс добрив можна внести з осені або розбити на осіннє та весняне внесення добрив. Для культур з глибоким заляганням основної частини кореневої системи достатньо осінньо-весняного внесення основного добрива у вигляді складного або комплексного добрива (нітрофоски, нітроамофоски, калійної селітри, амофосу та інших форм). Можна самостійно приготувати необхідну суміш основних добрив та внести їх під культуру.
Основні фази внесення підживлення
Проте часто одного основного внесення добрив недостатньо, щоб культура сформувала не лише високий, а й повноцінний за якістю врожай. Для цього проводять додаткові підживлення рослин окремо азотними, азотно-фосфорними, фосфорно-калійними та калійними туками при кореневому внесенні та азотними туками та мікроелементами – при позакореневому.
Кожній рослині, що особливо формує врожай плодів або ягід, необхідно додаткові підживлення у певний період часу або певну фазу. Таких фаз, як правило, на вегетаційний період припадає у ранньостиглих культур 2, а у пізніх – 3-4, крім осіннього внесення при підготовці ґрунту під урожай наступного року.
Підвищена потреба у поживних речовинах у плодових культур та ягідників доводиться:
- на фазу початку розпускання брунек,
- під час бутонізації або початку цвітіння,
- у період розростання зав’язей, початку плодоношення.
У свій городній щоденник занесіть перелік культур, періоди яких збігаються, і обов’язково підгодовуйте в ці фази об’єднані групи культур (так званий день підживлення). Таких груп може бути кілька. Залежно від настання фази, у виділеній групі проводьте відповідні підживлення. Це дозволить вам виділити дні підгодівлі та скоротити витрати часу на обробку кожного дерева або куща в окремий день.
На збіднених ґрунтах плодоносні культури потрібно підгодовувати щороку, а на родючих достатньо через 2-3 роки. Підживлення позакореневі у вигляді обприскування мікроелементами також необхідні при догляді за культурами. Мікроелементи підвищують їх стійкість до хвороб та стимулюють основні біологічні процеси у вегетаційний період.
Як приготувати органічні добрива?
Для підготовки розчину:
- гноївки: на 1 частину гною додають 5-7 частин води;
- пташиний послід або фекалії розводять із розрахунку 1 частину твердої органіки на 10-12 частин води.
Зазвичай на 1 кв.м площі вносять під закладення 10 л розчину.
Як правильно внести підживлення?
У деревних культур обростаючі коріння, що виконують функцію, що всмоктує, розташовуються по краю корони. Щоб добриво потрапило до коріння потрібно:
- По краю крони плодоносної культури прокопати на півштика лопати канавку і залити рідкий розчин органічних добрив, що перебродив, з розрахунку 1 відро на 2 погонних метри, або по колу внести мінеральні добрива не більше 100-150 г на доросле плодоносне дерево. Для молодих дерев можна зробити 2-3 кола та внести дозу добрив, розраховану на дерево. Якщо органічних добрив не вистачає, то розчин органіки розподілити на 3-4 м, а всередині кола викопати кілька ямок або пробурити кілька отворів (не глибше 15 см), розсипати в них (розділити між усіма ямками) добрива, залити водою, після всмоктування закрити ґрунтом. Провести полив. Він необхідний для збільшення доступу добрив в нижні шари (за 15 див зону) розташування коренів.
- Можна обмежитися тільки бурінням чи викопуванням ямок та внесенням твердих мінеральних добрив, або залити розчин органіки, закрити все ґрунтом та полити. Зрозуміло, що варіанти внесення обирає сам господар садово-городньої ділянки чи дачі.
- У чагарників, як правило, коріння розташовується у верхньому 15-20 см шарі ґрунту і при викопуванні канавок або бурінні свердловин їх можна поранити. Щоб цього не сталося, акуратно навколо куща знімаємо верхній шар ґрунту (можна граблями), вносимо розчин органіки (менш концентрований, щоб не обпалити коріння) або розсипаємо тверді добрива, закриваємо ґрунтом (можна змішати граблями) та поливаємо так, щоб вода йшла під корінь, а не розтікалася широкою калюжею довкола.
Підживлення по фазах розвитку рослин
Розпускання брунек
У період розпускання брунек, який частіше припадає на квітень-травень, деревам та чагарникам необхідний азот. Підгодовуємо виділені групи при настанні цієї фази азотними добривами (селитрою або сечовиною) по 75-100 г/дерево, органікою у вигляді перегною, розчину пташиного посліду або гною. Цей прийом дозволить деревам у стислі терміни розпустити листя і приступити до фотосинтетичного процесу.
Бутонізація, початок цвітіння
Підживлення в цю фазу дуже важливе, тому що поживні речовини використовуються культурою не тільки на формування врожаю, а й його якісних показників (цукорів, вітамінів, мікроелементного складу, органічних сполук).
Підживлення може бути кореневим, внесеним під полив у вигляді сухих добрив або розчинів. Рідкі підживлення ефективніші, оскільки розчинені поживні речовини швидше надходять і засвоюються кореневою системою. У цю фазу у рослин підвищується потреба у фосфорі та калії.
Найкращим підживленням буде нітрофоска, амофос, калійна селітра (сірчанокислий калій) або фосфорно-калійні суміші. Дози добрив коливаються в межах 200 г/дерево, залежно від віку, розвитку крони та величини урожаю, що формується. У цей період не завадить внести під кожне дерево під закладення по 2-3 склянки золи і провести позакореневе підживлення, склад якого може складатися з мікроелементів, що включають кальцій, залізо, бор, магній та основні: азот, фосфор, калій (закупити готові в магазині).
Можна приготувати розчин самостійно, змішавши борну кислоту, сечовину і йод відповідно на 10 л води 1 десертна ложка без гірки, 2 столові ложки з гіркою і 1 неповну кавову ложку.
Пам’ятайте! Щоб не обпалити рослини, концентрація розчину для обприскування має перевищувати 1%.
Застосовувати позакореневе підживлення доцільно за оптимальних супутніх умов. В іншому випадку вона може виявитися малоефективною.
З ранніх культур на червень доводиться і фаза розростання зав’язей та збирання врожаю (малина, смородина). Ягідники в цей період краще підгодувати 1-2 склянками золи, що містить великий набір мікроелементів. Обприскування ягід краще не проводити.
Розростання зав’язей, формування врожаю та початок плодоношення у плодових культур, як правило, посідає липень. У цей період підгодовують культури лише на збіднених ґрунтах при зовнішніх ознаках нестачі харчування. Найчастіше, на родючих ґрунтах, третє підживлення переносять на осінь при підготовці ґрунту під урожай наступного року або проводять його через 1-2 роки.
Автор: