Квітень — час підготовки ґрунту до посівів та посадки овочевих культур у відкритий ґрунт. Головна умова одержання високого, якісного врожаю залежить від підготовки ґрунту. Всім рослинам необхідний родючий, по можливості легкий, пухкий, водо- і повітропроникний грунт, що розпадається в зрілому стані на дрібні грудочки. Спливаючі, важкі або піщані не здатні забезпечити необхідні умови. Такі ґрунти потребують облагородження, яке полягає у внесенні розпушувачів, додаткової органіки та інших прийомах і способах.
Попередні весняні роботи з підготовки ґрунту
Визначення зрілості ґрунту
Зрілість ґрунту для початку весняних робіт визначають різними способами.
- нога не повинна тонути у ґрунтовій каші, залишати легкий (не більше 1-2 см) відбиток;
- кому землі з підкіркового шару ґрунту (з глибини 6-10 см) стискають і дають впасти з висоти приблизно 1,3-1,5 м. Розплющена куля – земля сира, що розсипається – зріла. Можна розпочинати весняні роботи.
грунт не формує при стисканні щільну грудку, відразу розсипається при розкритті долоні (зазвичай супіщана) – грунт пересох і при посіві/посадці необхідний полив.
Весняне закриття вологи
Як тільки верхній шар землі дозріє, проводять боронування перекопаного з осені ґрунту. Ґрунтову кірку розбивають граблями, поверхню вирівнюють, особливо під посів дрібнонасіннєвих культур. Одночасно з городу прибирають сміття (листя, залишки бадилля пізньоприбраних восени культур, опори, використані для підв’язки високорослих рослин). Цей прийом служить для знищення зачатків бур’янів і зберігає вологу в грунті.
Особливо важливе закриття вологи на легких ґрунтах та ділянках з глибоким заляганням підземних вод. На таких ділянках швидко висушується верхній шар ґрунту.
Весняне перекопування
Найкраще закінчити грубу підготовку ґрунту в осінній період (перекопування, внесення добрив), а навесні обмежитися підготовкою до сівби верхнього орного шару.
Разом з тим, важкі грунти, що спливаються, зазвичай навесні перекопують ще раз. Як правило, проводять її безпосередньо перед посівом або висаджуванням розсади. Перекопування здійснюють на висоту коренеживаного шару (15 см) з оборотом або без обороту пласта.
Перекопування з оборотом пласта проводять, якщо ділянка дуже засмічена кореневищними бур’янами, якщо минулого літа були помічені хрущі, личинки жука-лускуна та інші. В іншому випадку перекопування доцільніше проводити без обороту пласта, особливо на збіднених ґрунтах, дернових, піщаних. Якщо ділянка не засмічена, можна навесні обмежитися глибокою (10-12 см) культивацією (ручним просапуванням сапкою), яка теж добре розпушить верхній шар ґрунту і закриє вологу.
Чому небажаний оберт пласта? Грунт – живий організм, у кожному шарі якого живуть свої мешканці. У верхньому повітропроникному горизонті знаходиться група аеробних мікроорганізмів, які переробляють у присутності кисню органіку на гумусові сполуки, доступні рослинам. За межами 15 см шару знаходиться царство анаеробів, для яких кисень – отрута. Оборот пласта змінює умови життя обох груп, викликаючи їхню загибель. Звільнене місце займає патогенна мікрофлора, якість ґрунту знижується, а значить, погіршаться в майбутньому й умови вирощуваних культур. Найчастіше уражатиметься хворобами коренева система рослин.
Хорошими покращувачами ґрунтової родючості та її фізичного стану служать сидерати. Детально ознайомитися з роллю сидератів та технологією їх використання можна у відповідних статтях. Сидерати чудово очищають грунт від бур’янів, рихлять своєю кореневою системою верхній шар і збагачують його органікою за рахунок біомаси, що розкладається. Весняні роботи на грядках із сидератами: перекопати сидерат або тільки скосити надземну масу і висаджувати розсаду або висівати насіння безпосередньо в живу стерню.
На дачних ділянках найдоцільніше вести городництво грядками і рядками, що дозволяє якісніше і вчасно провести всі весняні роботи: звільнити город від бур’янів, внести добрива, полити, висадити розсаду.
Рядкове городництво
Рядкове городництво передбачає посів або посадку в один ряд високих, великих рослин (томати високі, огірки, квасоля, що в’ється) або однією стрічкою (морква, цибуля, редиска). Між рядками та стрічками залишають доріжки для догляду за культурами. Потрібно зазначити, що окремі ряди – не найвдаліше використання городньої ділянки: велика кількість ґрунту зайнята доріжками; при обробці рослин розчини потрапляють на наступний ряд з культурою, яку не можна обробляти препаратом, що використовується, незручно проводити полив рослин і т.д.
Рядкове городництво частіше використовують при оформленні бордюрів, на овочевих клумбах або ділянках, відведених під лікарські культури, при вирощуванні високорослих культур.
Город із грядок
При малій площі городу, раціональніше використовувати під вирощування культур грядки.
Грядки поділяються на:
- класичні,
- глибокі, траншейні,
- підвищені,
- грядки – ящики,
- грядки – короби.
Грядкове городництво дозволяє запровадити культурообіг, дотримання якого покращує якість ґрунту та вирощуваних культур, догляд та обробку рослин. Грядки можна робити тимчасовими, але краще постійними, що займають певний клин землі дачної ділянки під овочеві та інші культури.
Як правильно зробити грядки?
Класичні грядки
Класичні грядки формують безпосередньо на ґрунті. Вони не мають стандартних розмірів. Зазвичай кожен городник розмічає площу (ширину та довжину) так, щоб було зручно обробляти рослини та доглядати їх з доріжок, не порушуючи поверхні грядки.
Грядки створюють таким чином, щоб до кожної був вільний прохід з двох сторін. При такому розміщенні оптимальна ширина грядки становить 1,5-1,6 м. Тобто з кожного боку можна обробити площу грядки на довжину витягнутої руки (70-80 см), не ступаючи на грядку. Довжина – довільна і від величини ділянки, відведеного під город. Між грядками залишають доріжки шириною 50-100 см, що дозволить вільно використовувати городню техніку, вести полив та обробку рослин. До речі, на доріжку протягом теплого сезону скидають бур’яни та інші відходи, а восени чистять доріжки, перекидаючи органічну масу на грядку та перекопують як додатковий органічний матеріал. Постійні грядки та зручні доріжки зроблять город охайним та привабливим, полегшать боротьбу з бур’янами.
На грядці рослини висаджують у напрямку північ-південь. Таке розташування рослин сприяє кращому освітленню рядів рослин, зменшує їх затінення один одним. Якщо грядки будуть зорієнтовані зі сходу на захід, то посів/посадку ведуть не вздовж, а поперек грядки.
На схилах грядки розташовують поперек схилу окремими терасами.
Якщо грядки були віддані восени під перекопування, то навесні добрива не вносять. Роботи обмежуються закриттям вологи (боронуванням граблями), передпосівною культивацією та (якщо необхідно) місцевим поливом по борознах або лунках перед посівом/посадкою.
Глибокі грядки
Глибокі грядки поділяються на поглиблені та траншейні. За такої технології основа грядки заглиблена в ґрунт. Зазвичай поглиблені грядки формують у теплицях, а у відкритому ґрунті – на дернових землях або задернених ділянках.
Як і для класичної, розмічають площу грядки. У кожен кут вбивають кілочок і простягають на однаковій висоті сигнальний шнур. Обрізають ножем або лопатою по периметру грядки (вона може мати не 4, а 5-6 кутів – на ваш вибір) шар дерну. Скачують його як килим.
Виходить основа поглибленої грядки. Щоб зменшити проростання бур’янів, основу грядки покривають щільним настилом з будь-яких підручних природних матеріалів – картону, старих газет, зачитаних до дір старих журналів, ганчір’я. На основу укладають дерновий килим дерном донизу. А далі перемежують 10-12 см шари перегноєм, землею (з доріжок), компостом. Порядок укладання шарів – на вибір господаря, головне – верхній шар повинен бути з якісної, краще перегнійної землі. Весною грядку боронують, щоб закрити вологу. Перед посівом/посадкою ще раз розпушують і місцево поливають (якщо потрібно). Внесення добрив не потрібне.
Таку грядку з ранньої весни можна займати холодостійкими культурами. Перегній та компост, розкладаючись, сприятимуть підвищенню температури ґрунтового шару. А для холодостійких культур достатньо +3…+5 °С, щоб розпочати посів. Після збирання скоростиглих з короткою вегетацією, культур можна висаджувати розсаду теплолюбних культур. Траншейні грядки переважно використовують на півдні. Викопують траншеї на глибину 30-50 см. Основу прокопують із внесенням добрив органічних та мінеральних. Ґрунт не пересихає. Рослини заховані від пекучих променів сонця, формують гарні врожаї, менше хворіють. Але, такі грядки підходять тільки для грунтів із гарною водопроникністю. На глинистих, чорноземах та інших грунтах, що спливаються, повсюдно почнеться вимокання коренів і поява кореневої гнилі.
Високі грядки
Останнім часом все більше визнання отримує землеробство без перекопів. Найзручніше його здійснювати на підвищених або високих грядках. У землеробів вони отримують різні назви, але основна суть у тому, що ґрунт на таких грядках не потребує перекопування. Верхній шар збагачується корисною мікрофлорою, легко знищуються бур’яни.
Щороку на грядку вносять органіку, прополки під культурами замінюють мульчуванням.
Технологія розбивки таких грядок полягає у створенні огорожі для підвищених грядок 20-25 см, високих – до 50-60, іноді до 90 см. Огороджені грядки, закладені на землі, отримали у городників різні назви:
- компостні,
- піднесені,
- теплі,
- високий город,
- листковий город,
- город-лазання.
Насипна підвищена або компостна тепла грядка зазвичай влаштовується прямо на городній ділянці. Грядки стандартного розміру огороджуються відповідним матеріалом: дошками, щитами, плетеною лозою та іншими. Грунт можна перекопати на багнет лопати, щоб збільшити його водопроникність. На скопану поверхню або прямо на землю укладають сухі гілки, кору дерев, тріску, стружки, листя, солому тирсу, старі ганчірки, пересипаючи їх ґрунтом. Зверху, шаром 10-12 см укладається компост або гній, що перепрів, солома з пташиним послідом.
Наступний шар – ґрунт і знову органіка. Розрахуйте так, щоб верхній шар був з гарної садової землі, можна листової суміші з перегноєм. До верхнього шару під граблі можна внести заплановані добрива. На грядку, що осідає, додають грунт, перегній, зрілий компост. Можна використовувати зелені добрива – сидерати. Краще посіяти овес чи жито без заглиблення у ґрунт. Просто розкидати насіння поверх ґрунту та просапати грядку. Якщо потрібно – полити. Доцільно залишити сидерат до весни. Навесні скосити надземну масу та використовувати її для мульчування посіву або при висадженні розсади.
Багатошарові грядки не можна перекопувати. Тільки щорічно додавати суміш органіки із ґрунтом. Перед посадкою/посівом злегка розпушити верхній 5-10 см шар. Таку грядку навесні поливають гарячою водою, утеплюють покривним матеріалом, соломою. Органіка «загоряється», тобто інтенсивно розкладається із тепла. Ґрунт у такій грядці зігрівається на 6-12 днів швидше, ніж звичайний. Тепла грядка дозволяє раніше висадити розсаду (при необхідності під укриття) і отримати більш ранній урожай овочевих. Підвищені, утеплені грядки можна закладати у культурообігу у всіх регіонах.
Грядки-ящики
Грядки-ящики давно використовуються городниками. Це ті ж парники, в яких вирощують навесні розсаду, а після її вибірки висаджують на постійне місце овочеві культури. Вони хороші тим, що після вибірки розсади практично не потребують підготовки, тому що ґрунт під розсаду завжди готується дуже ретельно та з достатнім добривом.
Грядки-короба
Грядки-короба з’явилися порівняно недавно і вже оцінені в районах з вологим літом та холодним кліматом.
Їхній пристрій повторює будівництво підвищених грядок. Цей тип грядок має ряд переваг:
- у північних регіонах насипна грядка відсікає холодний ґрунт,
- перепрівання органічних залишків створює ранню позитивну температуру ґрунту, що прискорює посів /посадку ранніх культур,
- при поливі не розтікається вода,
- відсутні бур’яни,
- легко боротися з кротами, її дно вистилають дрібною сіткою.
Грядки-короби в одному місці можуть «працювати» до 6-8 і більше років, якщо вони влаштовані капітально.
Ускладнення догляду
Роки через 3 закладена органіка перегорить. Верхній шар ґрунту потрібно буде забирати, замінювати свіжим шаром ґрунту, краще органікою з наступним мульчуванням органо-ґрунтової сумішшю. Щоб у коробі ґрунт не перегрівся, необхідні часті поливи, які руйнують структуру ґрунту. Через кілька років потрібні нові органо-ґрунтові шари для запуску теплої грядки, що ускладнює догляд.
І водночас, на холодній півночі грядки-короба — це прогрес у овочівництві відкритого ґрунту.
Щоб підготувати ділянку для раннього посіву, необхідно:
- Основні роботи (збирання рослинних залишків, перекопування, внесення добрив, розкислення, посів сидератів) виконують восени, що дозволяє встигнути підготувати ґрунт до посіву ранніх культур навесні.
- Навесні, щойно підсохла поверхня ґрунту дозволить, проводять боронування для закриття (збереження) вологи. При необхідності мульчують грунт скошеним сидератом, дрібною стружкою, перегноєм.
- При вітрі, що висушує, і для більш швидкого прогріву грунту грядки вкривають лутрасилом або іншими покривними матеріалами. Цей прийом прискорює прогрівання ґрунту до 6-12 днів.
- З метою одержання раннього врожаю готують теплі грядки. Їх можна закласти з осені та розігрів викликати поливом гарячою водою або навесні внесенням гною із соломою під шар ґрунту.
- Найкращі грядки для півдня – класичні, підняті та траншейні.
Для холодних регіонів з коротким літом та сильними морозами в зимовий період ранні овочеві культури краще вирощувати на грядках-коробах, грядках-ящиках, у яких швидше прогрівається ґрунт, не пов’язаний з основним ґрунтом.
Автор: