Як початківці, так і досвідчені садівники, городники та любителі кімнатних квітів обов’язково стикаються з таким поняттям, як дернова земля. Дуже багато буквально губляться в здогадах, являючи собою дерен, часто рясно покритий травою, який мало не в такому вигляді можна використовувати. Однак, насправді це не зовсім так. Дернова земля часто входить до складу вже кимось приготовлених субстратів, які продаються і в садових, і в квіткових магазинах і призначені для посадки різних рослин. Але, як відомо, субстрат можна як купити, так і приготувати самому, і ще невідомо, що буде краще. Так і дернову землю можна придбати, пристойно заплативши, а можна приготувати самостійно, витративши деякий час та сили.
Переваги дернової землі у складі садової суміші
Чим відрізняються садові суміші?
Для початку поговоримо про явні відмінності садових сумішей, адже їх склад іноді дуже різний. З огляду на основний інгредієнт садової суміші можна зрозуміти — кисла суміш чи ні. Наприклад, якщо в садовій суміші є торф і немає розкислювачів, таких як доломітове борошно, то велика ймовірність, що грунт буде кислим.
А якщо присутня як основа дернова земля, то це може вказувати на те, що грунт має нейтральну реакцію середовища (але це не на 100%, тому перевірити кислотність грунту аналізом все ж таки бажано).
Чим гарна дернова земля?
Вона особливо улюблена у квітникарів, оскільки містить розмаїтість поживних елементів, багата на мінеральні речовини, вважається легким грунтом і волого- водопроникним, хоча значення останніх властивостей, швидше, середні.
Дуже часто саме дернова земля є основою багатьох ґрунтових сумішей, і такі суміші охоче набувають люди, які не приймають кислоти та «безкорисності» торфу.
Кількість дернової землі у складі ґрунтової суміші
Зазвичай кількість дернової землі у складі ґрунтової суміші може дуже сильно варіювати і коливатися від третини до половини всієї суміші. Однак не варто забувати, що в дерновій суміші, незважаючи на її поживність, може бути досить мало азоту, в результаті будуть потрібні додаткові внесення цього елемента.
Якщо говорити про кислотності дернової землі в середньому, то дернова земля близька за цим показником зазвичай (але не завжди) до компостного грунту, тому що дернини часто формуються з тих же «речовин», що й компост, лише протягом більш тривалого періоду часу.
Як заготовити дерновий ґрунт самостійно?
Місця заготівлі дернової землі
Нарізати ґрунт на шматки і зібрати їх найпростіше в будь-якому листяному лісовому масиві. Там дернина формується найшвидше. Але не «під кожним деревом» можна збирати дернову землю, краще для цього використовувати ґрунт липових алей, ґрунт з-під клена та різноманітних плодових рослин.
Що ж до таких культур як, наприклад, верба чи дуб, то там дернину краще не брати. Вся справа в тому, що дернина, здебільшого і сформована з листової маси цих рослин, отже, і дерновий ґрунт, який ви надалі отримаєте з дернини, буквально просочена дубильними речовинами, які завжди діють однаково – гальмують ріст і розвиток, причому будь-яких рослин, що потрапили в такий ґрунт.
Щоб зібрати дернину для отримання дернової землі, іноді далеко ходити не потрібно – найближчий лісовий масив або навіть територія парку, ось пара відповідних місць для збирання такої землі. Чому? Та тому що, по суті, дернова земля — це шар дернини завтовшки від кількох сантиметрів до п’яти, залежно від того, чи довго на цьому місці виростають дерева, це штучна посадка або лісовий масив.
Цей шар буквально пронизаний невеликими гілочками, висохлими листовими пластинками, травинками та залишками їх частин. За своєю суттю — це основа для приготування дернового ґрунту, що підходить для вирощування різних культур і ідеально підходить для вирощування культур квіткових.
Види дернового ґрунту
Видів дернового ґрунту може бути декілька, залежно від того місця, де було взято дернину для її отримання. В основному, тут відіграє роль саме механічний склад ґрунту цієї ділянки. Наприклад, можна приготувати легко-дерновий грунт, він складатиметься з глинистих і пилових частинок в об’ємній кількості близько 30%, решта, як ми сказали вище – це майже готовий перегній з гілочок та іншого.
Другий варіант — це тяжко-дерновий ґрунт, у ньому кількість глинистих та пилових частинок може досягати 60 і навіть більше відсотків.
Час заготівлі дернової землі
Звичайно, це не зима, не рання весна і не пізня осінь, найкращий варіант – це травень, тобто пізня весна або кінець літа, тобто серпень, місяць. Заготовляють дерновий ґрунт із дернини, тобто буквально нарізають ґрунт на квадрати товщиною до п’яти сантиметрів (у рідких випадках беруть більше), шириною до 15 сантиметрів і довжиною до двадцяти сантиметрів.
Після того, як нарізані шматки дернини довезуть до кінцевого пункту призначення, їх укладають штабелями, бажано — у містечку, куди заглядає сонце, але не більше ніж на пару годин на день. Далі дернини ці, щоб вони перетворилися на повноцінну дернову землю, повинні проходити своєрідне «визрівання», а для цього потрібні специфічні умови.
Наприклад візьмемо дернину, принесену з лісового масиву. Її можна укласти в штабель абсолютно будь-якої довжини і ширини, але у висоту цей штабель краще не робити більш ніж у півтора метри. Укладанням у штабелі дернини найкраще займатися ближче до осені або на самому її початку, отже, і весняна заготівля менш доречна, краще зосередиться саме на осінній.
Що робити після заготівлі?
Після заготівлі та укладання дернини в штабелі необхідно її зволожити гнійною жижею, зазвичай на квадратний метр дернини заввишки півметра потрібно відро гноївки. Вона повинна просочити дернину, що необхідно для запуску та активізації процесів бродіння та прискорення приготування дернової землі.
Другий варіант приготування дернової землі
Його суть полягає у своєрідному укладанні дернин. Їх потрібно укладати рядами теж у штабелі, але так, щоб частини, що поросли травою, ті, що дивилися вгору, були спрямовані всередину, тобто трава в штабелях була повернута до трави.
І ось між цими шарами трави потрібно для прискорення всіх процесів розкладання дернини і збільшення її поживності, в тому числі і збагачення азотної складової, укладати коров’ячий або кінський гній шаром 11-12 см через кожні 30-40 см (у висоту) і так до метра чи півтора – максимум. Якщо вдалося заготовити дернину, але вона кисла, то при укладанні можна гній заважати з вапном, його потрібно всього 40 г на квадратний метр дернини.
Які бувають розміри штабелю?
Найрізноманітніші, головне, не більше півтора метра заввишки, бо вище — банально незручно працювати. Щодо ширини, то оптимально до 110 сантиметрів, а довжина — до двох метрів. У великих штабелях, крім незручності їх обслуговування, зазвичай набагато гірше йде повітрообмін, та й саме розкладання дернини дуже сповільнюється.
Що робити взимку зі штабелем?
Найкраще не чіпати взагалі, залишити як є, не накривати, просто чекати настання тепла, і як тільки повітря прогріється до 5-8 градусів вище за нуль, зволожити розчином коров’яку (3 кг на відро води, це на квадратний метр штабеля).
За літній, теплий період, окрім іншого, штабель потрібно кілька разів перемішати (два чи три рази). Використовувати для цього краще і найзручніше звичайні садові вила. Перемішування штабеля прискорюватиме процеси перетворення дернини на повноцінну дернову землю і дозволить більш рівномірно розподілитися «підживленню» по всій масі майбутньої дернової землі.
Якщо у літній період спостерігається позбавлена природної вологи погода, тобто довго немає дощів, то обов’язково потрібно зволожувати штабель звичайною водою зі шланга, намагаючись полити його так, щоб повністю промочити.
В окремих випадках вистачає двох сезонів – тобто перший сезон – укладання штабелю навесні чи восени, другий сезон – це його зворушення і до кінця теплого другого сезону дернова земля готова. Але іноді, якщо дернина явно не розклалася, необхідно повторити всі процедури ще один сезон, і вже після закінчення його дернову землю можна сміливо використовувати.
Якщо дернової землі потрібно небагато
Якщо дернова земля вам необхідна в скромних розмірах, наприклад, для оновлення верхнього шару в квітковому горщику товщиною в пару сантиметрів, то її можна і не готувати таким тривалим способом.
Для отримання невеликої кількості дернової землі допустимо зрізати пласт дернини, розстелити поліетиленову плівку і, утримуючи дернину за траву, натрусити на плівку ґрунт зі шматка дернини.
Досить багато ґрунту виходить таким чином, при зрізанні дернини на луках, проте, якщо помітили, що в цьому місці росте осока або хвощ, то будьте впевнені, що земля тут кисла, а от якщо ростуть бобові культури, то вона буде цілком придатною для використання.
Як використовувати дернову землю?
Що робити з дерновою землею перед використанням?
Дернову землю перед використанням потрібно пропустити через дрібнокомірчасту сітку, збудувавши щось на зразок знайомого всім городникам і садівникам гуркоту. При цьому всі великі фракції, а також ті частини, що так і не розклалися, скотяться по гуркоту, а найдрібніші частини пройдуть крізь нього, утворюючи рівномірну сипучу суміш.
Після цього дерновий грунт можна скласти в дерев’яні ящики або поліетиленові мішки (як з-під цукру) і обов’язково прибрати в недоступне для сонячного світла приміщення. Мішки краще тримати на боці, щоб суміш не спресовувалася.
На ділянці, тобто буквально «під відкритим небом», готову до використання дернову землю залишати не слід. Під впливом дощу, сонця та вітру, а також зміни денних і нічних температур, дернова земля втратить частину своїх поживних властивостей, стане менш пористою, менш пружною та природно менш придатною для подальшого використання як складову при приготуванні живильного ґрунту.
Підготовка отриманої дернової землі безпосередньо перед використанням
Зазвичай дернову землю у чистому вигляді не використовують. Правда, якщо у вас є можливість зробити хімічний аналіз ґрунту в лабораторії, і дані покажуть про наявність у принесеному вами ґрунті головних компонентів у достатній кількості, то в принципі такий ґрунт можна використовувати і без додаткового збагачення.
Як правило, в дернову землю додають різного роду «домішки» — часто це комплексні добрива, скажімо, нітроамофоску, 10-15 г вистачить на відро дернової землі. Можна внести деревну золу, вона містить до 5% калію, її потрібно 500 грам на відро дернової землі.
Внесення має супроводжуватись ретельним перемішуванням до однорідного складу. Іноді, для збільшення кількості дернової землі та її розпушення додають річковий пісок у кількості однієї частини піску на три частини дернової землі.
Далі, рекомендуємо провести знезараження дернової землі, бо в ній може бути по суті все що завгодно, а те, що вона пролежала у вигляді пластів на морозі одну чи дві зими, не дає повної гарантії знищення яйцекладу шкідників або спор хвороб.
До речі, процедуру знезараження дернової землі слід проводити спочатку, до змішування її з добривами чи річковим піском. Найоптимальніший варіант – це пролити її окропом. Для цього потрібен найбільший друшляк, у який слід насипати дернову землю і пролити окропом з чайника. Звичайно, таким чином ви можете знищити корисну мікрофлору, але в даному випадку ризик виправданий і необхідний.
Застосування дернової землі
Дернову землю використовують зазвичай для вирощування різних кімнатних рослин і розсади, для вигонки зелених культур або вирощування овочевих культур взимку заради отримання врожаю «не в сезон».
Головне – використовувати дернову землю правильно, частіше розпушувати верхній шар, поливати, вносити добрива, якщо це необхідно тій чи іншій рослині, а при укладанні в ємність обов’язково спочатку укласти туди дренажний шар, роль якого може зіграти керамзит, бита цегла, галька або інші дрібні камінці.
Автор: Grover-adm