Цього року часто спостерігав картину: серед розкішної зеленої крони дерев та чагарників то тут, то там немов свічки «горять» висвітлені верхівки пагонів. Це хлороз. Про хлороз більшість із нас знає ще з уроків шкільної біології. Пам’ятається, що це нестача заліза… А хлороз — поняття неоднозначне. І не завжди висвітлення листя означає нестачу саме заліза. Що таке хлороз, чого не вистачає нашим рослинам при хлорозі і як надати їм грамотну допомогу, розповімо у статті.
Що таке хлороз?
Хлороз за своєю суттю – це зовнішній прояв ознак, що вказують на те, що рослина пригнічена, що в її тканинах уповільнено утворення хлорофілу і, як наслідок, знижено активність фотосинтезу. Це може бути висвітлення пластинки листа між жилками, разом із жилками, по краю, плямами або по всій поверхні, тобто зміна її кольору зі звичайного на світло-зелений, жовтий, кремовий.
При цьому втрачати забарвлення листя можуть як від черешка до кінчика, так і від краю листової пластинки до черешка, починаючи з верхньої частини пагона, з центральної або нижньої. Ці додаткові характеристики важливо спостерігати щодо проблеми, оскільки саме вони та деякі інші, про які буде сказано пізніше, підказують причину хлорозу. А причин у нього багато.
Назва «хлороз» походить від латинського слова chlorosis – хлорофіл.
Види хлорозу
Незважаючи на те, що хлороз, на перший погляд, має загальне поняття, наука поділяє це явище на кілька видів:
- неінфекційний хлороз,
- інфекційний хлороз,
- едафічний хлороз.
Кожен із них має схожі зовнішні прояви, але різну причину, чого й заходи боротьби з цим захворюванням різняться.
Неінфекційний хлороз
Найчастіше зустрічається неінфекційний хлороз, викликаний недоліком будь-якого елемента в харчуванні рослини: сірки, цинку, кальцію, калію, магнію. І найчастіше це карбонатний хлороз (вапняний або залізний), що виникає в результаті дефіциту заліза.
Залізний хлороз
Найбільш поширена причина залізного хлорозу – надлишок вапна в ґрунті, що дає йому лужну реакцію (рН = 7 і більше), яка утримує залізо у недоступній для рослин формі. Зустрічається досить часто, оскільки карбонатні ґрунти поширені досить широко.
Перші симптоми залізного хлорозу виявляються на рослинах навесні або на початку літа, коли на верхівках пагонів висвітлюється листя, при тому, що жилки листочків залишаються зеленими. Провокатором цього явища зазвичай виступає холодна дощова погода, що посилює лужну реакцію ґрунту (перезволоження, холодний ґрунт).
При тривалому дефіциті заліза молоді листочки зупиняються в рості, а за ними поступово і старі втрачають своє забарвлення. Якщо проблема не вирішується, хлорозне листя засихає, обсипається, верхівки пагонів відмирають.
Додатковими ознаками нестачі заліза є:
- недостатнє визрівання деревини (зниження морозостійкості);
- осипання плодів;
- розвиток коротковузла.
Виявляється залізний хлороз ще й на овочевих культурах. У томатів, переважно на верхніх листочках, суцвіття ростуть дрібними, кущі нерідко гинуть. У буряків старе листя дрібне, жорстке, а молоде світле з опіком кінчиків, коренеплоди дерев’янисті. У капусти старе листя висвітлено, молоде не росте, качан не дозріває, має гіркуватий присмак. У картоплі втрачають забарвлення старе листя, набувають вигляду обпалених і засихають.
Марганцевий хлороз
Нестача марганцю зустрічається на карбонатних та кислих вапняних ґрунтах. Однак при незначному дефіциті забарвлення листя не змінюється лише при жорсткій недостатності. З’являються хлоротичні плями різних відтінків, що розташовані між жилками. Зростання рослин затримується, причому верхня брунька не відмирає.
Крім дерев та чагарників, на нестачу даного елемента хлорозом реагують і так звані овочеві рослини-індикатори. У огірків молоді листочки ростуть світло-зеленими з жовтою облямівкою, а листковою пластинкою розкидані точкові некрозні плями. У томатів жовтіє листя середнього ярусу, починаючи з ділянок, віддалених від центральної жилки, знебарвлені ділянки відмирають. У картоплі висвітлюються між жилками верхні листочки, а по хлоротичній тканині розкидані точкові некрозні цятки.
Магнієвий хлороз
Нестача магнію проявляється на нижньому старому листі. Листові платівки втрачають свій колір не рівномірно, а між основними жилками, починаючи з краю листа. Іноді колір змінюється на червоний чи оранжевий. У тому ж напрямку або з середини жовтої плями починається і некроз. При цьому не обов’язково, що ці симптоми виявлятимуться на всіх гілках, і тим більше на всіх рослинах.
Додатковими ознаками нестачі магнію є:
- ослаблення росту рослин;
- менші розміри та менш інтенсивне забарвлення плодів;
- більш раннє дозрівання врожаю;
- зниження морозостійкості.
Сірчаний хлороз
При дефіциті сірки змінюють колір верхні, молоді листочки. Першими висвітлюються жилки, потім тканина листової пластини. Нерідко лист набуває білого кольору з червонуватим відтінком. Рослини зупиняються у розвитку, стають більш сприйнятливими до нестачі вологи, до захворювань, низьких температур.
При сірчаному хлорозі у тканинах рослин накопичуються нітрати.
Кальцієвий хлороз
Нестача кальцію також проявляється хлорозом. На кінчиках пагонів листочки стають жовто-зеленими із жовто-коричневими плямами, краї листових пластинок зубчасті. Якщо нестача кальцію спостерігається надто довго, відбувається загальмовування та поступове відмирання кореневої системи. У поодиноких випадках на корі проявляється некротична кільцева плямистість.
Додатковими ознаками дефіциту кальцію є:
- подрібнення плодів, схильність до розтріскування, засмагу;
- більш раннє дозрівання врожаю;
- підвищення сприйнятливості до склоподібності м’якоті, внутрішнього розпаду – скорочення термінів зберігання.
Азотний хлороз
Спочатку дефіцит азоту проявляється на нижніх старих листках у вигляді рівномірного висвітлення (і жилок, і тканин листової пластини). Спочатку листя набуває світло-зеленого відтінку, потім жовто-зеленого, а при сильній нестачі азоту вся рослина втрачає здоровий колір. Зменшується обсяг кореневої системи. Спостерігається низькорослість, стебла ростуть жорсткі, тонкі.
При хронічній нестачі лист дрібний, верхні листочки нахилені під гострим кутом по відношенню до стебла. Цвітіння починається рано, але квітки дрібні, нечисленні. Нерідко має місце осипання і кольору, і зав’язі.
Додатковими ознаками дефіциту азоту є:
- раннє пожовтіння чи почервоніння листового апарату;
- фарбування черешків листя в червоно-коричневий відтінок;
- раннє дозрівання врожаю;
- плоди яскравішого забарвлення, але дрібніші, ніж належить сорту, несмачні.
Найчастіше цей хлороз проявляється на надмірно кислих ґрунтах, або в періоди затяжних весняних дощів, коли азот вимивається із зони коренів. В останньому випадку боротися з азотною недостатністю немає необхідності, оскільки при встановленні сонячної теплої погоди показники його вмісту приходять у норму і рослина відновлюється.
Ще однією причиною може бути затяжна посуха, що провокує загибель мікроорганізмів, що переводять азот у доступну для рослин форму. У такому разі необхідно налагодити полив, і проблема зникне.
Надлишок азоту призводить до дефіциту цинку. Виявляється на старому листі у вигляді цяток жовтого, помаранчевого або червоного кольорів. Зустрічається у весняний період.
Калійний хлороз
При нестачі калію хлороз проявляється на старому листі у вигляді плям по краях і між жилками. Бліде листя часто скручується краями вгору. Поступово проявляється крайовий некроз. Спостерігається уповільнення росту рослин, усихання молодих пагонів.
Якщо нестача калію гостра, некроз може охопити всю листову пластинку. Пагони ростуть короткими, тонкими. Рослини стають нестійкими до посухи та підмерзання. Крім того, плоди на них ростуть дрібними, погано забарвлюються, на винограді спостерігається горошення, пізніше розтріскування ягід.
Зустрічається нестача калію в районах з частими дощами та на піщаних ґрунтах
Інфекційний хлороз
Інфекційний хлороз виникає внаслідок зараження рослин вірусом із групи НЕПО-вірусів. Переноситься комахами. Так само, як і в попередніх випадках, починає проявлятися навесні, але вже у вигляді висвітлення листя разом із жилками, жовтих плям або смужок уздовж жилок. При цьому на пагонах спостерігається коротковузліє, а на ураженому листі — облямування. З приходом літа листя стає зеленим, але уражені ділянки так і залишаються хлоротичними.
На жаль, вірусні захворювання сьогодні не лікуються. Єдиний захід боротьби – профілактичні обробки рослин проти комах-переносників вірусів.
Едафічний хлороз
Едафічний хлороз виникає як наслідок зовнішніх несприятливих факторів, що впливають на рослину: різкого погіршення погодних умов, різкої зміни в хімічному складі грунту, стрибків температури в широкому діапазоні, надлишку або сильної нестачі вологи… А також через погану приживаність прищепи на підщепі.
Способи боротьби з неінфекційним хлорозом
Визначаючи причину хлорозу, не можна розглядати лише зовнішні ознаки захворювання. Для більш точного діагностування обов’язковою є сукупність симптомів, що включає характер висвітлення листя, повноцінність розвитку нових пагонів, «поведінка» старого листя, якість урожаю, а також аналіз часу та місця виникнення даних проявів, пов’язаних з періодом року, погодними умовами, якістю ґрунту.
Існують різні способи боротьби із неінфекційним хлорозом. Ось ті з них, які підходять для будь-якого типу:
- поліпшення повітро- та водопроникності важких ґрунтів;
- мульчування, з метою збереження в ствольному колі вологи;
- відмова від застосування гною на карбонатних ґрунтах, так як при його розкладанні виділяється вуглекислота, що сприяє розчиненню вапна, а значить – посилення карбонізації ґрунту;
- при необхідності, регулярне застосування добрив, що містять бор, фосфор, калій, залізо, марганець, цинк;
- організація рівномірного помірного поливу;
- вибір хлоростійких сортів.
При нестачі заліза рекомендовано:
- обробка листового апарату солями заліза;
- позакореневе підживлення препаратами, що включають до свого складу хелат заліза;
- підживлення під корінь сірчанокислим залізом.
При нестачі магнію можна скористатися сульфатом магнію, калімагнезією, золою, доломітовим борошном.
Від цинкового хлорозу застосовують сірчанокислий цинк, оксид цинку та суперфосфат з цинком.
Нестачу сірки заповнюють комплексними добривами – азофоскою з сіркою, калімагнезією, діамофоскою з сіркою.
Для заповнення нестачі азоту вносять азотні добрива – аміачну селітру, сульфат амонію, кальцієву селітру, карбамід.
Якщо неможливо точно визначити, якого елемента не вистачає, можна підгодувати рослини будь-яким комплексним добривом, що містить усі необхідні речовини.
Автор: