Англомовна назва Різдвяна орхідея (Christmas orchid) відноситься лише до одного виду каланти – Каланте трискладчастої (Calanthe triplicata). Його, мабуть, дали рослині в Австралії, де цей вид найпоширеніший. Справа в тому, що цвітіння цієї орхідеї там починається в грудні, під католицьке Різдво, і триває до лютого. У північній півкулі цвітіння весняне.
Усього до роду Каланта (Calanthe) належить 220 видів орхідей, переважно наземних, вічнозелених та листопадних. У наших широтах вірніше було б називати Різдвяною орхідеєю Каланту одягнену (Calanthe vestita) родом із В’єтнаму, М’янми, Таїланду, Індонезії. Вона здатна цвісти у нас із вересня по квітень, якраз захоплюючи Різдво. Іноді можна зустріти її назву зимова орхідея (Winter orchid). У культурі це найпопулярніший вид.
Каланти діляться на вічнозелені та листопадні, мають велике листя та багатоквіткові суцвіття з невеликих квіток на високому квітконосі. Суцвіття розпускається знизу нагору. Квітки каланту можуть бути білими, жовтими, різних відтінків червоного, фіолетового кольору. Чашолистки і пелюстки вузькі, однакового розміру, а виступаюча губа зазвичай має три частки, що розширюються, і шпорець біля основи. Губа майже у всіх видів біла, іноді – рожева. Незважаючи на те, що діаметр квіток рідко перевищує 2-3 см, вони дуже виразні. Сама назва Calanthe означає «Гарна квітка».
Подібно до інших орхідей, каланту можна зрізати для букетів з набуханням бутонів, вона розпускається у воді і зберігає свіжість до 2-х тижнів.
Каланти не дуже складні в культурі, але краще ростуть у вологих оранжереях та зимових садах, де їх можна вирощувати не тільки в горщиках, а й у ґрунті. Ми розповімо про умови вирощування у кімнатних умовах.
Вирощування каланти
Грунт. Каланти – наземні орхідеї, для них у продажу є спеціальний субстрат для наземних орхідей. Ґрунт із однієї соснової кори (як, наприклад, для фаленопсисів), для цьої рослини не підходить.
Пересадження. У пересадці листопадних та вічнозелених калантів є відмінності.
Листопадні види вимагають щорічної пересадки, яку здійснюють після цвітіння. Псевдобульби розділяють, підрізають коріння, залишаючи їх довжиною 2-3 см, і висаджують у горщики по 2-4 добре розвинених псевдобульби.
Вічнозелені види відрізняються тим, що не скидають на період спокою листя і не втрачають коріння. Їх пересаджують раз на 2-3 роки або навіть рідше, у міру виснаження субстрату.
Освітлення. Каланта досить світлолюбна, хоча є і тенелюбні види (наприклад, каланта трискладчаста). Освітлення має бути помірно яскравим, розсіяним. Найбільше для каланти підходить східне чи західне вікно. У теплі літні дні каланту можна виносити на відкрите повітря, найкраще на терасу, де вона буде захищена від сонця, що палить, в середині дня.
Температура. Усі культивовані каланти є теплолюбними листопадними видами. У весняно-літній період їх утримують за температури +23…+28°С. Максимально допустима температура – до +33°С, мінімальна (вночі) – +17°С. Восени та взимку температура має бути знижена до +16…+18°С. Вночі не має опускатися нижче +14°С.
Полив. Каланта – вологолюбна рослина. У період активного зростання, навесні і, особливо, влітку, її рясно поливають. Зі скиданням листя і відмиранням коренів у період спокою полив припиняють. Його відновлюють лише навесні, з появою корінців на молодих пагонах. Для поливу використовують м’яку, відстояну воду трохи теплішу за кімнатну.
Вологість повітря для каланти має перевищувати 60%. Її листя обприскують, але в період цвітіння обприскування припиняють.
Підживлення. Каланта вимагає регулярного підживлення поза періодом спокою. Підживлюють її спеціальним добривом для орхідей за інструкцією.
Період спокою. Триває з жовтня до лютого. Температура має бути знижена до +16…+18°С. Вночі не має опускатися нижче +14°С.
Листопадні види на період спокою втрачають листя і коріння, їх не поливають до весни, поки не з’явиться нове коріння.
Цвітіння. Важливо знати, що в період цвітіння каланти не можна її повертати чи переносити на нове місце. Щоб продовжити цвітіння, бажано відразу видаляти відцвілі квітки.
Розмноження каланти
Листопадні види розмножують під час пересадки, відбираючи для розмноження добре визрілі (старі) псевдобульби, які відокремлюють та висаджують в окремі ємності.
Види, у яких листя зберігається більше року, розмножують поділом куща.
Автор: