Для створення 1 см чистого чорнозему природі потрібно не менше двохсот-трьохсот років. Сучасні біотехнології справляються з цим у сто разів швидше. Вермикомпостування – переробка органічних відходів. На відміну від традиційного компостування, де перетворення органіки на добриво відбувається в основному під впливом ґрунтових мікроорганізмів, у вермикомпостуванні беруть участь ще й дощові черв’яки. Отримане добриво містить як поживні речовини, так і фізіологічно активні, корисні для рослин сполуки.
Вермикомпостування – біофабрика, створена природою
Продукти життєдіяльності дощових черв’яків – біогумус, він же вермікомпост, або копроліт. Це не тільки розсипчастий субстрат із приємним запахом лісової землі, а й:
- повністю стабілізовані (придатні для зберігання) добрива з низьким співвідношенням вуглецю до азоту C: N;
- природні регулятори зростання;
- антибактеріальні та пригнічуючі патогенні гриби речовини;
- речовини, що відлякують комах-шкідників.
У вермикомпоста близький до нейтрального рівень кислотності (рН 7,0), що ідеально для вирощування більшості видів рослин від томатів до орхідей.
Найчастіше для вермикомпостування використовуються гнойові (компостні) черв’яки. Вони легко пристосовуються до всіх видів органіки, швидко ростуть і до того ж дуже плідні.
Як зробити вермикомпост у домашніх умовах?
Для отримання вермикомпоста можна взяти дерев’яну шухляду розміром приблизно 60x30x25 см, але існують компактні і легкі в експлуатації пластикові вермикомпостери – спеціальні контейнерні системи. Спочатку його треба правильно «зарядити». У нижній основний контейнер поміщають кокосові мати. Заселяють населення черв’яків (закупити їх можна у виробників, що займаються продажем маткового поголів’я). Потім на субстрат тонким шаром укладають подрібнені органічні відходи. Через 2-4 дні – новий шар.
Вміст контейнера обов’язково помірно поливають 1-2 рази на тиждень. Як тільки ящик заповниться, зверху встановлюється наступний — із сітчастим дном, на яке знову нашаровується корм. Через деякий час усі черв’яки переповзуть у верхній ящик, а в нижньому залишиться практично готовий вермикомпост (його необхідно добре підсушити і ретельно просіяти через сито з розміром 3-5 мм).
Умови для вермикомпостування
Для розведення черв’яків необхідно дотримуватися таких умов:
- температура субстрату 20-28 ° С;
- вологість 70-80%;
- значення рН довкілля 5,0-8,0;
- насиченість субстрату киснем;
- регулярність додавання хороших органічних матеріалів.
І взимку, і влітку
Вермикомпостер обладнаний системою вентиляції, захистом від мух, герметичним піддоном з краном для «вермичаю» (до речі, прекрасного рідкого добрива для рослин) — все це дозволяє уникнути неприємних запахів і цілий рік переробляти харчові відходи навіть у міській квартирі, не кажучи вже про заміський будинок. де подібні системи влітку ставляться в тіні на вулиці, а взимку — в будь-якому приміщенні, що опалюється. У міжсезоння отриманим вермикомпостом підгодовують кімнатні рослини або ж зсипають готовий продукт у мішки (за зиму виробляється близько 20 літрів).
Якщо хробаки як квартиранти вам неприйнятні, а поїздки на дачу закінчуються з першими заморозками, хробаків можна випустити в компостну купу. Попередньо її треба захистити знизу та по периметру сіткою-рабицею від кротів, а потім утеплити листям та соломою. Навесні черв’яків можна буде зібрати в ящик із сітчастим дном, уклавши туди свіжий «корм».
Відходи для вермікомпоста
Для переробки годиться подрібнена органіка:
- рослинні відходи;
- харчові (кухонні) відходи;
- папір та картон;
- пил з пилососу, волосся або шерсть після стрижки.
Крім органіки черв’якам обов’язково необхідні й мінеральні речовини, особливо потрібен кальцій: розмелені на порошок гіпс, крейда, шкаралупа яєчна, доломітове борошно. Додайте їх по одній чайній ложці щотижня в субстрат.
В результаті використання вермікомпоста та біопрепаратів на його основі:
- підвищується стійкість рослин до хвороб та стресових ситуацій (посуха, пересадки, температурні коливання, високі концентрації хімічних речовин);
- скорочується потреба в поливі за рахунок вологоємності та водоутримуючої здатності;
- прискорюються зростання та розвиток рослин, цвітіння, плодоношення та врожайність;
- скорочується чисельність комах-шкідників, пригнічується їхнє розмноження;
- зменшується кількість ґрунтових фітопатогенів та фіто-нематод.
Автор: