Клени — одні з найкрасивіших дерев, які прикрашають наші міста будь-якої пори року. Ну а восени вони просто чудові. Велике лопатеве листя – яскраве, жовте, помаранчеве – повільно кружляє і, опускаючись, утворює під ногами шарудливий золотий килим…
Не лише пісні та вірші складали про це дерево, з ним пов’язано багато народних повір’їв. За старих часів слов’яни цінували і оберігали клен, з нього навіть не робили меблі і не використовували для топки печей. Кленові гілки, поряд з березовими, досі є окрасою на Трійцю.
Більшість кленів мають лист з п’яти лопатей, що символізує розкриту долоню руки, і навіть п’ять почуттів, властивих людині. Тому лист цього дерева є і символом миру, злагоди та любові.
Який ти, клен?
Кленів багато видів, близько 160, і всі вони мешкають у північній півкулі – в Європі, Азії та Північній Америці, частіше в помірному кліматі. Єдиний вид – клен лавровий (Acer laurinum) оселився у тропіках Південної півкулі.
Цей великий рід рослин відноситься до сімейства Сапіндові (Sapindaceae). В основному це дерева висотою від 10 до 40 м, але є і невисокі чагарники – 5-10 м, що мають багато пагонів, що ростуть від основи. Більшість кленів — листопадні, але у субтропіках є й вічнозелені види.
Що відрізняє всі клени? Звичайно, їх листя – просте, велике, пальчасте або лопатеве, що сидить на довгих черешках – саме вони прикрашають дерево, утворюють красиву рівномірно-округлу крону. Але не у всіх видів кленів таке листя, у деяких воно складно-пальчасте, або трійчасте (наприклад, у клена сірого, маньчжурського, Максимовича).
Ще всі клени легко впізнаються за їхніми плодами-крилатками або, як їх називають у народі, «вертольотиками». Насіння клена має такі особливі пристосування і, кружляючи на вітрі, дуже довго не падає і може відлетіти на значну відстань від материнського дерева: таким чином і відбувається їх поширення, розширення ареалу.
Що цікаво, клени — такі собі самітники, вони зазвичай ростуть поодинці або невеликими компаніями, а ось великі зарості чи ліси майже не утворюють. Види, що виростають у південних частинах ареалу, віддають перевагу висоті: вони можуть підніматися в гори до 3000 м над рівнем моря, саме в таких місцях ростуть клени в Гімалаях.
Види кленів
Звісно, садівники не залишили поза увагою таке чудове дерево: клен вже давно використовують у озелененні, а селекціонери вивели багато декоративних сортів. Познайомимося ближче з деякими видами та сортами кленів, найбільш декоративними та які мають застосування у садівництві.
Клен ясенелистий або американський
У клена ясенелистого (Acer negundo) листя складно-перисте, складається з 3, 5, 7 і навіть 9 листків; крона його досить безформна і кудлата. Напевно, цей вид усім добре знайомий – саме він росте у нас практично усюди, у містах з ним виникають навіть проблеми: розмножуючись самосівом та володіючи швидким зростанням, він заполонює собою простір вулиць, парків та скверів і вважається майже бур’яном. Цей клен родом із Північної Америки, а на території Євразії він сформував вторинний ареал.
Він найморозостійкіший з усіх видів кленів. Для нього характерне дуже швидке зростання – за сезон приріст може досягати 1,5 м.
Сам по собі це вид малодекоративний, але має садові форми із сріблястими або золотистими листками, гарним опушенням на пагонах і т.д. Наприклад, сорт ‘Flamingo’ – у молодому віці його листя має біло-рожеве забарвлення, і дерево виглядає дуже вишукано та незвично; є і золота форма цього сорту.
Клен ясенелистний хоч і розростається непомірно, добрий у тому випадку, якщо потрібно швидко створити зелений масив. Також він цілком підійде для живоплоту: при сильному обрізанні дерево швидко відновлюється і дає багато пагонів, утворюючи непрохідну стіночку.
Клен гостролистий або платанолистий
Один із найпоширеніших видів – клен гостролистий (Acer platanoides). Його листя формою дуже схоже на листя платана – звідси і назва. Не тільки листя, все дерево дуже красиве: має прямий і рівний ствол, густу пишну крону.
Звичайно, селекціонери не залишили таке дерево поза увагою та на його основі створили багато гарних сортів. В основному вони відрізняються різноманітним забарвленням листя – золотистим (‘Golden Globe’), пурпуровим (‘Krimson King’ і ‘Faassen’s Black’). Сорт ‘Drummondii’ має зелене листя з білою облямівкою.
Але й форму дерева також вдалося перетворити – з’явилися види із кулястою кроною. Вона особливо хороша тим, що рослину не треба формувати – свою форму вона зберігає постійно. Є штамбова і колоноподібна форма (Columnare) – деревце висотою до 10 м, з віком набуває більш конічної форми. Квітки мають приємний запах і дуже дивно виглядають.
Є клен ложноплатановий (явір або чинар, Acer pseudoplatanus). Чудово красиве дерево – струнка, висока (до 25 м), з акуратною округлою кроною. Нижня частина листа в нього світліша.
Особливо цікаві сорти: ‘Brilliantissimum’ – навесні його молоде листя має ніжне рожево-персикове забарвлення, пізніше воно стає бронзово-жовтим. Сорти ‘Leopoldii’ і ‘Simon Louis Freres’ мають строкате листя і невисоке зростання, вони підійдуть для невеликого саду.
Клен маньчжурський
Клен манчжурський (Acer mandshuricum) – дуже симпатичне дерево, тому й улюблене багатьма садівниками. Має красиву, немов мереживну крону, листя трійчасте, складне, восени забарвлюється в яскраві оранжево-жовто-пурпурові кольори, та ще й черешки яскравого червоного кольору. Любить відкриті місця.
Клен зелений
Гарне дерево або чагарник великий до 15 м заввишки. Клен зеленокорий (Acer tegmentosum) цінується за красу стовбурів: кора у нього гладка, зелена з поздовжніми смужками. У молодих дерев вони білі, мов мармурові, з віком – сірі. Красива його куляста крона з темно-вишневими гілками та великими бруньками злегка рожевого кольору.
Широке велике трилопатеве листя до 16 см завдовжки, листові пластинки тонкі, влітку мають темно-зелений колір, а восени розфарбовуються в золотисто-жовтий. Красивий цей клен навесні під час цвітіння – його зеленувато-жовті квіточки зібрані в пензлі до 8 см завдовжки, витончені і пухкі, а восени стає ще красивішим, коли дозрівають його плоди-крилатки рожево-коричневого кольору і стає яскраво-жовтим листям. Вигляд зимостійкий, швидкозростаючий, досить невибагливий.
Клен червоний
Цей вид може переносити надмірне зволоження і навіть застій води, оскільки в природі росте на болотистих ділянках у східних районах Північної Америки, за що називають його ще «болотним». Назву свою клен червоний (Acer rubrum) отримав за дивовижне забарвлення осіннього листя: верхня їх сторона набуває помаранчевого або червоно-пурпурового кольору, а нижня стає рожево-сріблястою. Його сорт ‘Red Sunset’ ще більш яскравий та красивий. Є й декоративні форми – кулясті та колоноподібні.
Клен приречний або Гіннала
Невисоке деревце приречний клен (Гіннала, Acer ginnala) виростає до 5-6 м, можна формувати його у вигляді куща. Листя має трилопатеві, трохи витягнуті, квітки запашні, злегка жовтуваті, зібрані в волоті. Плодики-крилатки бувають яскраво-червоні, що робить його особливо декоративним восени.
Клен приречний гарний як в одиночній посадці, так і в групах і живоплоті. Росте швидко, невибагливий і зимостійкий, світлолюбивий.
Клен татарський чи Чорноклен
Названий так за дуже темний колір кори, що робить його особливо гарним узимку, коли чорний силует дерева яскраво вирізняється на тлі білого снігу. Незвичайний вигляд має татарський клен (Acer tataricum) і під час дозрівання насіння – його великі крилатки насиченого рожевого кольору, зібрані в пучки. Вони нагадують рожеві квіти на тлі зеленого листя.
Клен японський
Зростає японський клен (Acer japonicum) невеликим деревом або чагарником. Вся його краса в осінньому оздобленні листя: у цей час року його листя набуває надзвичайно яскравого забарвлення – червоного, бордового, рожевого, фіолетового з масою різноманітних відтінків. Також його можна вирощувати у контейнерній культурі.
Клени в Японії
Для Японії клени – особливі рослини, такі улюблені, як сакура і хризантема. Їх тут багато видів, і всі вони чудові. Як навесні японці збираються в парках милуватися квітучою сакурою, так і восени вони мають традицію милування осінніми кленами.
Сезон кленів, або Момідзі – головна подія осені в Японії. Розфарбовування кленів в осіннє вбрання триває приблизно 50 днів, а сам період милування триває з кінця жовтня до середини листопада. Милуватися незвичайною красою осінніх кленів можна у парках, на схилах гір та пагорбів, на території храмів.
Кленовий сироп
Розповідаючи про клени, як не згадати і кленовий сироп чи цукор. Отримують його із соку клена цукрового (Acer saccharum). Особливо він популярний у Новому Світі. Лист саме цього виду клена став національною емблемою Канади та зображений на прапорі.
Росте він у південно-східній частині країни. На початку весни у дерев починається рух соку, і в цей час і видобувають напрочуд солодкий сік.
Розмноження клена
Як майже всі дерева, клени легко можна розмножити насінням. Розповім, як це робила я. У нас у парку росте кілька дерев клена платанолистого. Мені захотілося спробувати виростити такі клени.
Так ось, восени я зібрала з землі опале насіння-крилатки і наприкінці вересня посіяла його на грядочку у себе на дачі. Якось навіть не сподівалася, що зійдуть. А навесні була здивована та зраділа, побачивши дружні сходи. Нині ці деревця вже близько 50 см заввишки, сидять у мене в горщиках у прикопі. Поки що не знаю, куди їх висаджувати – місця на ділянці мало.
Якщо зберетеся сіяти насіння клена навесні, потрібно обов’язково провести стратифікацію – посіяти і поставити ємність з насінням в холодильник на 1-2 тижні.
Ось такі це цікаві рослини, клени – різноманітні та красиві. Якщо у вас ділянка не дуже маленька, обов’язково посадіть на ній хоча б одне деревце клена – воно стане його прикрасою будь-якої пори року.
Автор: