Коли в квітниках фарби щодня блякнуть, феєричне шоу в саду влаштовують клени. Ці велетні в яскравому листяному вбранні допомагають забути про наближення холодів і чорно-білої безмовності.
Осінній сад яскравий і прекрасний, оскільки саме зараз багато представників флори вбралися в листя всіляких відтінків золота та полум’я. І один із найкращих кандидатів, який заслуговує на почесне місце у приватних володіннях, — клен. За насиченістю червоного, жовтого та помаранчевого листя йому навряд чи можна знайти рівних серед деревних рослин.
Загалом, ботаніки налічують 150 видів роду Клен (Acer). Для саду ж серед них підходять близько 30. При цьому кленові “брати” зовсім не близнюки – вони відрізняються висотою і “зовнішністю”: формою крони та забарвленням листя, в тому числі осінньої (тільки у клена дланеподібного 50 різновидів). До речі, дерев деяких видів навіть кора декоративна. Хіба що квітки у всіх досить непоказні.
У багатьох видів клена дуже декоративні плоди-крилатки. Вертольотики, як їх називають у народі, розносяться вітром на великі відстані.
Найкрасивіші види та сорти кленів
У кленів різних видів сильно розрізняються листя. У той час як у клена гінналу вони переважно трилопатеві, в інших вони можуть бути п’яти-, семи-і навіть дев’ятилопатевими. Але це не всі відмінності.
Клен гостролистий, або к. платаноподібний
В Україні її виростає близько 17 видів клена. Серед них на особливу увагу заслуговує клен гостролистий (Acer platanoides). Він найбільш поширений у наших краях і найкраще пристосований до непростих кліматичних умов: невибагливий, тіньовитривалий і навіть стійкий до забруднення повітря, завдяки чому цей вид нерідко прикрашає парки та сквери у мегаполісах.
При цьому сортимент клену гостролистого великий і різноманітний: є колоноподібні (Columnare або Crimson Sentry), з кулястою формою крони (Globosum, Charles E. Irish) і навіть карликові (Pigmaeum). Крім того, сортові рослини відрізняються за формою листя та їх фарбування восени.
Клен довговидний
За декоративністю в «різношерстому» сімействі виділяється азіатський клен довговидний (Acer palmatum), який вважається володарем наймальовничішої «зовнішності». Він росте у вигляді дерева або куща заввишки до 6 м. Вшир більше, ніж у висоту – така більшість сортів клановидного.
На фото вище: клен довгастий ‘Osakazuki’, розлогий чагарник з великим зеленим листям влітку і насичено-червоним — восени.
До речі, саме цей різновид — must have саду в японському стилі. У Японії мальовничий ланевидний клен здавна вирощують у саду і формують з нього бонсай у великих ємностях.
Масивна кам’яна ємність на фото нижче вмістила одразу кілька екземплярів клена низькорослого дланеподібного сорту ‘Dissectum Atropurpureum’.
Козир цього виду — мальовнича «зовнішність» з ефектним листям, яке у більшості рослин восени палахкотить усіма відтінками червоного. Але це стосується не всіх представників виду – наприклад, у низькорослого ‘Dissectum’ зелене літнє вбрання змінюється насичено-жовтим.
На фото ліворуч осінню терасу прикрашає строката компанія в дерев’яному целі: хризантеми, вербейник монетчатий і клен, що височіє, дланеподібний. Ансамбль доповнює ліквідамбар у діжці біля стіни. Праворуч: по доріжці стелиться червоний ланевидний клен ‘Dissectum Atropurpureum’.
Єдиний, але відчутний мінус прекрасного з прекрасних – для середньої смуги він недостатньо зимостійкий. Цей азіат підходить для вирощування лише у південних регіонах.
Клен рудовилковий
Клен рудовилковий (Acer rufinerve) походить з гірських лісів Японії. Це невисоке деревце морозостійке, але чутливе до спеки. Осіннє забарвлення листя — жовто-жовтогаряче, аж до кармінно-червоного.
Клен японський
Клен японський (Acer japonicum) ‘Aconitifolium’ підкорює розсіченим ажурним листям, яке наприкінці сезону переливається всіма відтінками оранжевого та червоного кольорів.
Клен червоний
Клену червоному (Acer rubrum) ‘Scanlon’ (на фото нижче) для максимальної яскравості листя потрібно надати сонячне місце з вологим ґрунтом без надлишку вапна.
Клен гінналу (к. прирічний) та клен татарський
Ботаніки іноді називають клен гінналу (Acer ginnala) підвидом к. татарського (Acer tataricum), а його назву пишуть так – клен татарський гінналу (Acer tataricum subsp. ginnala). Саме таке ім’я можна зустріти у британському довіднику RHS Plant Finder та у європейських каталогах рослин. Але все-таки це два різні види. Клен гінналу (він же к. приречний) частіше росте в кущовій формі; його листя блискуче, має більш порізані краї листової пластини з вираженими окремими лопатями. У к. татарського, що росте переважно у вигляді дерева, листя матове, їх краї порізані неглибокого, або не мають чіткого поділу на лопаті; восени стають яскраво-червоними. Обидва види – морозостійкі.
Клен завитий
Клен завитої (Acer circinatum) восени вбирається в оранжево-червоне листя. Рослина висотою і шириною до 5 м віддає перевагу вологому родючому грунту і півтіні.
Клен польовий
Дуже красивий і клен польовий (Acer campestre) ‘Elsrijk’ висотою від 6 до 12 м і кроною діаметром близько 6 м. Восени його листя стає золотистим.
Клен сірий
Клен сірий (Acer griseum) росте повільно і поступово перетворюється на багатоствольне дерево з жовтим або кармінно-червоним листям.
Клен змієкорий
Клен змієкорий (Acer capillipes) повністю виправдовує свою назву: кора дерева розфарбована в зелені і білі смужки. Завдяки їм рослина зберігає декоративність цілий рік.
Серед кленів можна знайти відповідні види для ділянок будь-яких розмірів – і навіть для вирощування в контейнері.
Вибір місця та догляд за кленами в саду
Щоб клени добре росли, у саду їм бажано надати сонячне місце чи півтінь. Грунт має бути родючим і з гарною водопроникністю, оскільки більшість видів не переносять застою вологи.
Догляд зводиться до регулярного поливу в посуху (саме дерево спокійно її переживе, але брак «пиття» безпосередньо позначиться на естетичності образу) та обрізання хворих та сухих гілок восени.
Яскравий покрив
Коли яскраве листя облітає, деякі види кленів радують додатковою декоративною опцією – корою. Вона в них надзвичайно яскрава. Так, вже влітку від стовбура клена сірого починають відшаровуватися тонкі, як папірус, червоно-коричневі платівки, які, однак, залишаються на стовбурі всю зиму (фото праворуч). У клена змієкорого зелену кору стовбура та гілок прикрашають білі смужки.
Зелено-білим забарвленням полонить кора пенсильванського клена (Acer pensylvanicum). Клен довговидний може похвалитися жовтим або червоним (залежно від сорту) забарвленням гілок.
Автор: