Біла гнилизна — всюдисуща напасть

Збудник хвороби – гриб, що має широку спеціалізацію. Він може вражати багато видів рослин.

Розповсюдження

На нашій тереторії зустрічається повсюди. Найбільш інтенсивний прояв хвороби спостерігається у Центральній та лісостеповій зоні. У цих місцях епіфітотії білої гнилі у сільському господарстві мають місце 3-4 рази протягом 10 років.

Симптоми

В’янення верхівки рослини та загнивання нижньої частини стебла. Уражене нижнє листя знебарвлюється, стає водянистим, іноді покривається білим нальотом. На зрізі стебла видно великі чорні утвори — склероції гриба. Іноді вони утворюються на поверхні стебла. Зараження відбувається через ґрунт, звідки збудник проникає у нижню частину стебел. Хвороба різко проявляється за низької температури повітря (12-15°C) і за різких перепадах температури за високої вологості.

Біла гнилизна - всюдисуща напасть

Профілактика

Біла гнилизна любить підвищену вологість повітря, тому небезпека ураження грибком зростає з підвищенням вологості. Підтримуйте оптимальний режим вологості. Спори грибка можуть передаватися за вітром, тому існує небезпека зараження для кімнатних рослин, виставлених на свіже повітря. У разі встановлення затяжної вологої погоди влітку забирайте ваших вихованців зі свіжого повітря до приміщення. Крім того, спори грибка є у ґрунті, тому прожарювання її перед використанням – непоганий профілактичний захід. Можна застосовувати некореневі підживлення: сірчанокислий цинк – 1гр, мідний купорос – 2гр, сечовина – 10гр на 10 л води – вони зміцнюють рослину та перешкоджають зараженню.

Різновиди

Грибне захворювання, здатне вражати багато видів рослин. При ураженні гарбузових культур на стеблах, черешках листі та плодах тканина розм’якшується і загниває, покриваючись білим щільним нальотом (грибницею). Згодом грибниця ущільнюється, розвиваються спочатку білі, а потім чорні утворення (склероції) завбільшки з горошину, що зимують на рослинних рештках. Хвороба прогресує за високої вологості повітря у теплицях.

Біла гнилизна є поширеною хворобою капусти, особливо на важких суглинистих ґрунтах. У період вегетації капусти заражаються в основному коренева шийка та нижнє листя. Уражені тканини знебарвлюються, стають рідкими, покриваються ватообразним білим міцелієм. До осені грибниця ущільнюється, перетворюючись на чорні склероції різної форми.

Біла гнилизна особливо шкідлива в період зберігання капусти. Враження починається зазвичай із зовнішніх листків ще в полі, особливо в дощову погоду. Листя загнивають і стають слизовими. Між листям розвивається рясна грибниця, з якої згодом формуються численні склероції. На качанах гриб не розвиває спороношення. Хвороба легко передається на сусідні качани. Розвитку білої гнилі у сховищах сприяють порушення режиму зберігання та висока вологість.

Біла гнилизна - всюдисуща напасть

Біла гнилизна є також причиною значних втрат моркви під час зберігання та загибелі сім’яників під час вегетації. З інших коренеплодів вражає петрушку та селеру. На поверхні коренеплодів формується біла грибниця, де згодом утворюються чорні склероції гриба. Тканина розм’якшується, буріє, коренеплоди повністю згнивають.

Страждають від білої гнилизни також цибуля та часник. Рослини уражаються як під час вегетації, і під час зберігання. При зараженні в полі у молодих рослин листя жовтіє, починаючи з верхньої частини, і відмирає. Рослини швидко в’януть та гинуть. На коренях і лусочках цибулин утворюється біла пухнаста грибниця, зубки часнику стають водянистими і загнивають. На ураженій тканині з’являються дрібні крапкові склероції. Гриб добре розвивається за температури 10-20°. Зимує у вигляді склероцій у ґрунті та у сховищі на заражених цибулинах.

Біла гнилизна небезпечна для томату. Хвороба різко проявляється, якщо у теплицях під час висадки розсади томатів у ґрунт низька температура повітря (12-15°) та висока вологість (95%). Характерні ознаки білої гнилі томату – в’янення верхівки рослини та загнивання нижньої частини стебла. Прикоренева частина стебла розм’якшується, іноді покривається білим пластівцем нальотом. На зрізі стебла видно великі чорні склероції. Іноді вони утворюються на поверхні стебла. Як правило, біла гнилизна проявляється вогнищами і викликає випади невеликої кількості рослин.

При вражені огірка хвороба може розвиватися на всіх частинах рослини – коренях, стеблах, черешках, листі і плодах. При ураженні наземних органів тканини стають м’якими, злегка ослизняються, покриваються щільною білою грибницею, в якій згодом утворюються чорні склероції. Рослини в’януть, листя втрачає тургор, засихає.

Хвороба особливо шкідлива там, де в результаті беззмінної культури огірків накопичується інфекція у ґрунті, а також у теплицях, де відсутній обігрів та слабка вентиляція. Перші осередки хвороби зазвичай з’являються при різкому зниженні температури повітря до 14-16 ° і високої відносної вологості (95-98%). Збудник білої гнилі передається повітрям за допомогою шматочків міцелію, що відірвалися, а також переноситься механічно (на руках і інструментах).

Біла гнилизна небезпечна для гороху та квасолі. Уражаються стебла та особливо боби цих культур. Характерними ознаками хвороби є розм’якшення та побілення уражених тканин, утворення на поверхні і всередині стебла та бобів рясної білої грибниці. Пізніше у ньому формуються досить великі чорні склероції гриба. Інфекція може накопичуватися рік у рік у ґрунті у вигляді склероцій, особливо при частому вирощуванні на тій самій ділянці уражених білою гниллю культур: огірка, моркви, салату, петрушки та ін. Збудник білої гнилі передається з насінням гороху та квасолі.

Біла гнилизна - всюдисуща напасть

Заходи боротьби

При ураженні білою гнилизною гарбузових культур необхідно підтримувати оптимальний гідротермічний режим у теплиці; присипати уражену тканину товченим вугіллям чи крейдою; обмазувати уражені ділянки пастою рожевого кольору (крейда в суміші з марганцевокислим калієм з додаванням води); вирізати хвору частину із захопленням частини здорової; увечері поливати рослини теплою водою.

Рекомендується також застосовувати некореневі підживлення: сірчанокислий цинк – 1 г, мідний купорос – 2 г, сечовина – 10 г на 10 л води; ретельно прибирати всі рослинні рештки з верхнім 2-3 сантиметровим шаром ґрунту; знижувати вологість повітря у парнику або в теплиці періодичним провітрюванням.

При ураженні капусти заходи боротьби із захворюванням ті ж, що й із сірою гниллю. Зниженню уражуваності рослин сприяють пізніші терміни сівби насіння та висадки розсади, призначеної на насіннєві цілі, збирання маточників до заморозків, ретельне очищення та дезінфекція сховищ, дотримання оптимальних умов зберігання (температура від 0 до -1°), зачистка уражених кінцівок, ретельний відбір тільки здорових насінників.

Біла гнилизна - всюдисуща напасть

Особливу увагу слід звернути на чергування культур у сівозміні. Попередниками капусти не повинні бути морква, огірки, люпин, квасоля, які також уражаються збудником хвороби.

При ураженні коренеплодів – моркви, петрушки, селери – рекомендується комплекс заходів. Він включає в себе наступне: дотримання правильного сівообігу з поверненням коренеплодів на колишнє поле не раніше ніж через 3-4 роки і виключення з попередників культур, що уражаються білою та сірою гнилями (томати, огірки, капуста); відбір здорових маточників перед закладкою на зберігання та висаджуванням у поле, просторова ізоляція між культурою першого та другого року; термічне знезараження насіння при температурі 45-50 ° протягом 30 хв; обприскування рослин другого року 1% бордоською рідиною, починаючи з моменту появи перших ознак хвороб. Зберігання коренеплодів повинно здійснюватись при температурі 1-2° та вологості повітря 80-85%.

Заходи боротьби з білою гниллю на цибулі, і часнику включають самі прийоми, як і з шийковою гниллю. Насамперед, необхідно отримати здоровий посадковий матеріал. Прибирання цибулин повинно проводитися в період повного їх дозрівання з подальшим просушуванням цибулин у сонячну погоду на відкритому місці в один шар, у вологу — спочатку під навісом, а потім протягом 7-10 днів у приміщенні при підігріві повітря до 26-35 °. При обрізанні цибулі слід залишати шийку довжиною 3-6 см. Цибулю рекомендується зберігати за оптимальних умов: продовольчий — при температурі 1-3° та відносній вологості 75-80%, маткові цибулини — при 2-5° та 70-80%, сівок — При 18-20 ° і 60-70%.

Біла гнилизна - всюдисуща напасть

При ураженні томату проводять термічне знезараження ґрунту, знищують хворі рослини та плоди. Температура та вологість повітря в теплицях мають бути оптимальними.

При враженні огірка проводять знезараження тепличного грунту, видалення уражених частин рослин. Оптимальна температура повітря в теплиці має бути не нижчою за 18°. Не можна вирощувати огірок у ґрунті, де раніше росли петрушка та селера.

Основними заходами, що знижують шкідливість білої гнилі для гороху та квасолі, є дотримання сівозміни, видалення з поля хворих рослин, особливо на насіннєвих ділянках, оптимальні терміни сівби та передпосівне протруювання насіння.

А як боретесь із цією напастю Ви? Чекаємо на Ваші поради!

0 0 голоса
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

34
Подписаться
Уведомить о
guest

0 комментариев
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии

также вам будет интересно