8 цікавих фактів про журавлину
- Ягоди журавлини майже на 90% складаються із води.
- Хороша стигла журавлина підстрибує, якщо впаде на тверду поверхню. Тому англійською її також іноді називають Bounceberry.
- Деяким кущам журавлини понад 100 років.
- Журавлинний сік допомагає від інфекцій сечових шляхів, не даючи кишковим паличкам приставати до стінок сечового міхура і виводячи їх із організму із сечею.
- Англійська назва журавлини (Cranberry) у перекладі означає «журавлина ягода». Довгі, тонкі квітки журавлини нагадують голову і дзьоб журавля.
- Американські індіанці розтирали журавлину в пасту і змішували із сушеним м’ясом, щоб продовжити термін його зберігання; ця суміш називалася «пеммікан».
- У 1912 році вперше законсервували журавлинний соус.
- Родова назва журавлини походить від грецьких слів «oxis» – гострий, кислий і coccus – кулястий, тобто. дослівно «кисла кулька».
Опис
Журавлина (лат. Oxycoccus) – таксон сімейства Вересові, що об’єднує вічнозелені чагарнички, що ростуть на болотах в Північній півкулі.
Журавлина, або Журавлина звичайна (Vaccinium oxycoccos) – Євразійський вид.
Північною ягодою, виноградом Півночі та північною красунею називають у народі журавлину. Споконвіку Журавлина славиться своїми цілющими властивостями. Журавлина звичайна (син. Журавлина болотна, син. Журавлина чотирипелюсткова) – витончений вічнозелений напівчагарничок сімейства Верескових. Він дрібний, що стелиться, довжиною до 80 см, з дрібним, вузьким, блискучим, короткочерешковим листям. Зверху вони зелені, шкірясті, а знизу сріблясті з волосковим нальотом. Зацвітає рослина у травні-червні. Квітки дрібні, пониклі, темно-рожеві. Плоди – блискучі, темно-червоні кулясті ягоди. Дозрівають вони наприкінці серпня-вересня і зберігаються на рослині до весни.
Поширена журавлина в арктичному та помірному поясах Північної півкулі на сфагнових та торф’яних болотах та у заболочених лісах. У ряді областей журавлина введена в культуру. З медичною метою використовують зрілі ягоди, що збираються після настання морозів восени або напровесні. Журавлина, зібрана навесні, смачніша за осінню, в ній накопичується багато лимонної кислоти, але майже не залишається вітамінів. Зберігати її довго не можна. Запах у ягід відсутній, їх смак кислий.
Ягоди, що збираються у вересні, тверді, проте в процесі зберігання вони дозрівають і розм’якшуються. Журавлина, зібрана пізно восени, завдяки наявності в ній бензойної кислоти, зберігається свіжою протягом 1-2-х років. Якщо збираються ягоди, прихоплені морозом, зберігати їх потрібно замороженими. Ягоди, замочені в слабкому цукровому сиропі, не псуються протягом усієї зими. Ще краще зберігається журавлина у власному соку.
Застосування
У ягодах журавлини міститься бензойна, лимонна (її найбільше – 3%, за що ягоду називають північним лимоном), хінна, яблучна та інші органічні кислоти, вітамін С (до 20 мг%), Р, каротин, ефірна олія, цукру (від 2,3 до 5%), пігменти, пектинові та дубильні речовини, флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, солі калію, кальцію, фосфору, міститься також кобальт, йод, залізо, мідь, марганець та інші елементи.
Застосовується журавлина при порушеннях обміну речовин, гіпертонічної хвороби, застудних захворюваннях, ангіні, бронхіті, ревматизмі, малярії, різних запальних захворюваннях, що супроводжуються високою температурою (сприяє зниженню температури, вгамовує спрагу, добре використовувати її з медом, а також у вигляді сиропу та настою) , при гастритах зі зниженою кислотністю, запаленні підшлункової залози, захворюваннях сечовивідних шляхів і печінки, анемії, атеросклерозі, головному болі, туберкульозі легень, тромбофлебіті, глаукомі, а також як загальнозміцнювальний, вітамінний засіб при лікуванні раку.
Листя журавлини вживають замість чаю. Протипоказані журавлина при виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки та при гастритах з підвищеною кислотністю.
Зовнішньо застосовують кашку з ягід журавлини при пролежнях і видалення пігментних плям. При шкірних хворобах роблять обмивання соком журавлини та використовують мазь із соку. Для приготування 20 мл свіжого соку змішують з 40 г ланоліну і 40 г вазеліну. Мазь зберігають у холодильнику.
Журавлинний морс
Ягоди промити в кип’яченій воді, віджати сік у скляний посуд, вичавки залити холодною кип’яченою водою (3-4 л на 100 г), прокип’ятити і процідити. Додати в отриманий відвар сік та цукор за смаком. Пити морс по 2-3 склянки на день. Зберігати в холодильнику. Морс чудово вгамовує спрагу, тонізує, освіжає, посилює лікувальну активність антибіотиків, що застосовуються при лікуванні хвороб нирок і сечового міхура, корисний при стенокардії (має слабку судиннорозширювальну дію), ревматизмі, грипі, ангіні, малярії, необхідний післяопераційним хворим.
Посадка
Журавлину неважко виростити і розмножити. Восени або навесні оберіть на ділянці сонячне місце. Грунт повинен бути кислим, для чого його потрібно збагатити торфом, тирсою і ялиновими голками. Перед посадкою грунт потрібно добре просочити водою. Живці замочують у чистій воді не менше ніж на 2 години і вдавлюють у землю, залишаючи зверху 2-3 см, на відстані 20 см один від одного. Якщо ви саджаєте вже готові кущики, пришпильте довгі гілки до землі – вони не страждатимуть від вітру і швидко укоріняться.
При посадці провесною дочекайтеся, щоб земля відтанула на глибину 5 см. Головне, щоб саджанці не засохли в перше літо під час укорінення. Щоб волога затрималася у ґрунті, навколо укладають болотяний мох, який після поливу рослин довго залишається вологим. Восени верхній шар ґрунту (мох на той час вже знімаємо) на 5-10 см засипають великим річковим піском. Навесні він оберігає її від перепадів температури, коли вночі зверху вона замерзає, а вдень відтає, що погано впливає на вкорінення журавлини. Крім того, світлий шар піску відбиває влітку промені сонця, не даючи ґрунту перегріватися. Тому і волога довше зберігається. Це важливо, поки журавлина не закрила ще всю оброблену землю.
Журавлина починає плодоносити на 2-3 рік після посадки. Зарослий 1 м² журавлини дає близько літра ягід.
Придбати журавлину ви можете за посиланням
Догляд
Щорічно напровесні потрібно зрізати ножицями всі тонкі стебла. Якщо рослини погано розвиваються, потрібно внести на кожен 1м 15 г сульфату амонію.
Північноамериканську журавлину (Журавлину великоплідну, або Журавлину американську) можна вирощувати і в міській квартирі. Для цього запасіться кислим торфом із підвищеним вмістом органічних речовин та об’ємною ємністю. Наприклад, знайдіть корытце або ящик. Земля має бути постійно вологою, але без надлишку. Посадіть один кущик – вона швидко розростеться і заповнить весь простір. До листопада журавлина може рости на балконі, а перед заморозками занесіть її в прохолодне темне місце, де температура не перевищує +4 ° С. А на початку лютого поставте рослину на світло і рясно поливайте. Ягоди дозріють наприкінці серпня.
Сорта Журавлини великоплідної
Серед поки нечисленних сортів максимальний попит мають виведені в США майже півстоліття тому Ховес, Ранній чорний, Бекуїт, Беннет, Центенніал та ін.
Там, де можливі зараження вірусними інфекціями та різними гнилями, вирощують Бекуїт. Він має великі ягоди з відмінними смаковими якостями та ароматом, ягоди зручно знімати, оскільки вони утворюються на високих прямих стеблах. Урожай збирають наприкінці вересня – на початку жовтня.
Серед сортів із гарною лежкістю виділяється Беннет. Ягоди мають овальну форму, сорт пізньостиглий.
Ховес також відноситься до групи пізньостиглих. У нього великі темно-червоні ягоди, що славляться прекрасними смаковими даними, високим вмістом пектинових речовин та відмінною лежкістю.
З ранніх сортів один із найпопулярніших — Ранній чорний. Ягоди виділяються своєрідною дзвіночкоподібною формою, колір їх темно-червоний, за смаковими якостями вважається одним із найкращих.
Для переробки або швидкого споживання рекомендують Центенніал, що має багато переваг, але погано зберігається у звичайних умовах. Ягоди його великі, формою нагадують вишню, колір червоний, є легкий приємний аромат, смакові якості досить високі.
Менш вивчені такі сорти, як Стівене, Чемпіон, Вілкокс та Сірлс. Підбираючи сорти, треба закладати кілька плантацій журавлини, щоб вони перезапилювалися один з одним, що сприяє збільшенню врожайності та підвищує товарні якості журавлини.
З дитинства пам’ятаю смак журавлини! Бабуся завжди вирощувала цю корисну ягоду на дачі, а мама робила з неї дуже смачний журавлинний морс.
Автор: