З року в рік вирощуючи звичайні городні овочі — томати, перці, огірки — мені захотілося виростити щось новеньке, цікаве, на диво собі та сусідам. Ось цим я й зайнявся – почав шукати та вирощувати рідкісні рослини. Про одну із них — ангурію — я хочу розповісти.
Ангурія сирійська – ліаноподібна однорічна рослина з опушеним стеблом до трьох метрів завдовжки і безліччю бічних пагонів. Листя розсічене, дуже схоже на кавунове. Плоди дрібні (20-30 г), при повному дозріванні до 50 г, видовжено-овальні, світло-зеленого кольору з неколючими частими шпильками. Схожі на «волосаті яйця» — це порівняння їм дуже підходить. Плоди ангурії мають цілющі властивості, а молоді за смаком дуже схожі з огірками. Їх так само, як і огірки, можна вживати у свіжому вигляді, солити, маринувати, робити салати.
Вирощувати ангурію можна як розсадним, так і безрозсадним способом. Але краще вирощувати розсадою, за кілька років її вирощування я переконався в цьому. У квітні сію по одному насінню в маленькі одноразові стаканчики. Місячну розсаду висаджую в парник, а коли ґрунт прогріється до 10 °C, пересаджую у відкритий ґрунт без жодного укриття.
Збирати врожай ангурії бажано рано-вранці, коли плоди ще не встигли нагрітися сонцем. Так вони надовго залишаться твердими та добре збережуться.
Рослина дуже плетиста: у парнику саджу за метр один від одного, у відкритому грунті — 50×50. У лунку при посадці додаю гній, перегній та обов’язково жменю деревної золи, все добре перемішую. Висаджую в кожну лунку по одній рослині, заглиблюючи її до сім’ядольного листя.
Придбати ангурію ви можете за посиланням
Ангурія добре переносить похолодання і посуху, але все ж таки потребує регулярного поливу, особливо в період плодоношення, яке починається в червні і триває до самих морозів.
Ця рослина надзвичайно врожайна. Особливо високі врожаї збираю при вирощуванні у парнику: у вертикальній культурі на мотузках. Щоправда, спочатку доводиться батіг обвивати навколо мотузок, а потім вони самі чіпляються один за одного. У відкритому ґрунті при хорошому догляді також можна отримати багатий урожай, але менше, ніж у парнику.
А якщо хочете отримати подвійне задоволення, посадіть її в квітнику біля паркану, і вона радуватиме вас своїм красивим листям, світло-зеленими плодоніжками, а також жовтими квіточками по всій рослині. Можна натягнути мотузки чи сітку – вона добре в’ється сама, без допомоги. Краса та врожай: ось вам і подвійне задоволення!
Цього року я вирощував також ангурію антильську. Вона виявилася ще цікавішою за сирійську. Плід трохи більший, з частими великими колючими горбками. При дозріванні дуже схожі на їжачків, лише помаранчевого кольору. Агротехніка вирощування аналогічна ангурії сирійської.
Автор: