З усіх грибів, які вирощують у сільському господарстві, найбільш популярні, безперечно, печериці. Можна згадати гливи, що набирає популярності, або незамінні на сході шиїтаке, але все-таки саме печериця панує в ресторанах, на полицях супермаркетів, в піцеріях і на кухнях. Це і не дивно – ніжна біла структура гриба швидко і легко готується, в ній відсутня жорсткість, властива гливи. Печериці однаково добре підходять як для гарнірів, так і для соусів та добавок до м’яса, овочів, риби, салатів, холодних та гарячих страв та закусок. Їх можна вживати смаженими, тушкованими, маринованими, солоними чи сирими – ці гриби завжди будуть на висоті. А амінокислоти, що містяться в печерицях, макроелементи (калій, залізо, фосфор), вітаміни А, С, групи В, цинк, магній і йод — роблять гриби не тільки смачним, а й дуже корисним продуктом.
Враховуючи все вищесказане можна припустити, що інтерес до грибів, як продукту харчування не слабшатиме, а швидше навпаки, зростатиме споживчий інтерес, а це призводитиме до розширення виробництва.
Для вирощування печериць підійде навіть вживане приміщення наприклад, занедбана ферма, або овочесховища, що не використовуються, сараї (якщо це вирощування для особистих потреб). Звичайно приміщення рекомендується переобладнати, і провести дезінфекцію.
Пакетний спосіб
Один із найпопулярніших способів вирощування грибів — це у спеціальних пластикових пакетах із закладеним у нього міцелієм печериць. Такий метод має багато переваг і відповідно багато прихильників. По-перше, мішки з міцелієм, що віджив, після збирання врожаю легше змінити. По-друге, якщо гриби вразить гнилизна або інфекція завжди легше прибрати уражені пакети і таким чином уникнути зараження всього врожаю. І не тільки – адже якщо заразиться вся теплиця, доведеться на деякий час ставити приміщення на карантин і проводити дезінфекцію, а це втрата величезної кількості часу та грошей.
Ще один безумовний плюс «пакетного» вирощування печериць — це можливість заміни мішків при нерівномірному дозріванні врожаю — неплодоносний міцелій, що вже вичерпався, після збирання врожаю замінювати можна поступово — у міру потреби. Хоч гриби в біологічному плані до рослин не належать — їх виділяють в окреме царство — але у своєму нерівномірному зростанні він схожий на рослини: з якихось незрозумілих причин в одних пакетах гриби обов’язково розвиватимуться швидше, ніж в інших. Хоч вони й у рівних умовах.
Наступна перевага-це ярусність. Пакети можна розташовувати на полицях, підставках що нагадують етажерки та підвішувати на спеціальних пристосуваннях. Внаслідок чого буде задіяно набагато більше корисної площі.
Звичайно, як у будь-якій ситуації є зворотний бік медалі — незручність полягає в тому, що важко вручну набити пакети компостом, але в даний час можна придбати вже готові мішки (з міцелієм і компостом), або ж у виробника є механізовані системи для закладення компосту. Ще одна незручність полягає в тому, що при вертикальному розташуванні незручно використовувати добавки для компосту.
У контейнерах
Контейнерна система вирощування печериць підійде для великих фірм та виробників — саме так вирощують гриби в Америці та Канаді. Суть методу – у спеціально оброблених дерев’яних контейнерах. Обробка проводиться проти гниття та плісняви, які миттєво вражають дерево, що знаходиться у вологому середовищі. Як уже зазначалося, цей метод не з дешевих, тому на таких фірмах практично всі процеси механізовані. При такому методі практично виключено поширення хвороб, що вражають гриби. Єдиний недолік – ціна обладнання та контейнерів.
На полицях
Європейський спосіб вирощування печериць (іноді званий голландським) – вирощування на полицях. Тут передбачається наявність спеціалізованого дорогого обладнання, завдяки якому вирощування перетворюється майже на повністю механічний процес і виключається важка ручна праця. Недолік даного методу, насамперед у дорогому обладнанні, технологічному забезпеченні та спеціально підготовленому персоналі, що вміє працювати на такому обладнанні. Цей спосіб вирощування не підходить для малих підприємців. І при такому методі треба особливо сильно стежити за дезінфекцією — адже зараження, що виникло, охоплює мінімум стелаж.
На грядах
Вирощування, таким чином, як на грядах – давно використовується і мабуть найекономніший спосіб, що не вимагає спеціалізованого приміщення, дорогого обладнання. Компост насипають прямо на підлогу, а міцелій засівається як насіння у грядки. Цей спосіб вирощування пов’язаний з багатьма недоліками: мале використання приміщення (тільки підлогу), неможливість проведення якісної дезінфекції і як наслідок можливість зараження міцелію та при зараженні швидке поширення інфекції по всій площі грядки.
Брикетний спосіб
Новіший і набираючий популярності — «брикетний» спосіб. Брикети легко перевозити, їх можна складати, на контейнери або полиці. Це, насправді, гібрид з кількох типів вирощування. І зручність його в тому, що не треба набивати ємності компостом – його можна придбати. Зараз багато таких пропозицій і можна підібрати хороший варіант.
Автор: