Як приємно восени побачити відчутні результати своєї праці, заслужено оцінити її за отриманим урожаєм, і передбачати майбутні зимові застілля. Однак виростити овочі це одне, а ось своєчасно зібрати та грамотно закласти на зберігання – зовсім інше. Кожна культура має свої терміни дозрівання, свої вимоги до прибирання, підготовки до зберігання, умови лежкості. Знати їх і вміло ними користуватися – значить справді досягти результатів.
Картопля
Однією з основних культур, що вирощуються на наших городах, є картопля. Та й на столі її нічим не замінити. Тому зберігання картоплі має виконуватися відповідно до технології, щоб затребуваний овоч долежав до весни.
Коли та як збирати врожай
Викопувати картоплю необхідно як тільки пожухне її бадилля. Якщо ж збирання врожаю відкласти — бульби почнуть втрачати у вазі.
Користуватися для отримання врожаю із землі можна і лопатою, і вилами, при цьому в зонах із сипучою землею практичніший другий варіант.
Багато хто, у момент викопування картоплі, одразу її і сортують, в основному на посадкову та «для їжі». Однак важливим є і подальше сортування, яке проходить після просушування овочів, перед закладкою її на зберігання, адже відібрати необхідно не тільки насіннєвий матеріал, а й пошкоджені картоплини, картоплю нестандартної форми.
Крім того, на лежкості відбивається і розмір: великі бульби годяться для зберігання до середини зими (потім їхній смак значно погіршується), середні – до весни, а зовсім дрібні – краще вживати відразу.
Підготовка до зберігання
Підготовка до зберігання картоплі починається з так званого лікувального періоду або періоду дозрівання після прибирання. В ідеалі він триває близько 2-5 днів, але може затягтися до кількох тижнів (залежно від погодних умов). У його протікання відбувається загоєння ран бульб, огрубіння шкірки, перетворення вуглеводів в крохмалі, накопичення вітаміну C.
У цей час картоплю «для їжі» витримують у притіненому місці, що продувається, прикриваючи від роси і дощів, а ось насіннєвий матеріал навпаки, викладають на кілька днів на сонце, щоб прозеленити — це підвищує його лежкість і робить непридатним для гризунів.
Далі, в ідеалі, має проходити період охолодження. Він полягає у поступовому зниженні температури картоплі до показників +2…+4 °С. Однак у домашніх умовах таку процедуру виконати складно і залишається сподіватися лише на мимовільне зниження температур, пов’язане із осінньою зміною погоди.
Зберігання
Основний період зберігання картоплі посідає період фізіологічного спокою бульб і триває приблизно до березня місяця. У цей час картоплини повинні бути в темряві, холоді (+2..+ 4°С), при вологості повітря 85-90%. У разі нижчих показників температури бульби починають псуватися, вищих – проростати.
Крім того, під впливом негативних температур крохмаль, що міститься в плодах, перетворюється на цукор, що негативно впливає на смакові якості. Однак рідкісні недовгі коливання температур у бік мінуса на картоплю не суттєво впливають.
Приблизно з кінця лютого (ранні сорти) – початку березня картопля прокидається. На її бульбах з’являються паростки. Їх не можна залишати, оскільки вони тягнуть з картоплі поживні речовини, погіршуючи як товарний вигляд, так і смак овочів. Тому бульби перебирають та очищають від усього, що на них наросло. Однак цей процес можна трохи відтягнути, якщо знизити температуру в сховищі до + 1,5..+ 2 °С, наприклад, ранковими провітрюваннями.
Найчастіше картоплю розміщують насипом, у бурти, висотою не більше 1,5 м, але не менш практичний і метод сортування по ящиках. У поліетиленових мішках зберігати картоплю не можна.
Капуста білокачанна
Не менш популярна у слов’янській кухні та білокачанна капуста. Хтось солить її, хтось маринує, але особливо приємним варіантом на зимовому столі є свіжий капустяний салат. Для того, щоб зберегти білокачанну капусту до весни, також є свої правила.
По-перше, це повинні бути середньостиглі та пізньостиглі сорти, по-друге, качани відібраних екземплярів не повинні мати пошкоджень, а відрізнятися пружністю і повністю, по-третє, — капуста для зберігання повинна бути зібрана не раніше, ніж у період денних рівних температур +2..+8 °C.
Коли та як збирати врожай
Знімати врожай білокачанної капусти краще у сухий ясний день, обрізаючи голівки гострим ножем. При зборі можна відразу вибраковувати екземпляри, що не підходять до зберігання, а з відповідних прибирати непотрібне листя, залишаючи на качані 3-4 верхніх криючих листочка. Довжину кочериги можна залишати різною (від 1-2 до 8 см) залежно від способу зберігання.
Підготовка до зберігання
Якщо прибрати капусту в сонячний період не вдалося і надворі дощі — перед закладкою на зберігання качани необхідно обов’язково просушити.
Якщо є вибір, добре провести сортування за розмірами: великі головки покласти ближче (вони менше зберігаються), дрібні – на основне зберігання.
Що лопнула, підгнила, м’яку капусту краще відразу переробити.
Як зберігати
Зберігати капусту можна у різних місцях: у льоху, підвалі, коморі, на балконі. Температура для зберігання повинна становити від -1 до +1 ° С, відносна вологість повітря близько 95%. При цьому качани краще розкладати таким чином, щоб вони не торкалися один одного.
Найпростішим варіантом є укладання головок у ящики або на полиці, качаном вгору. Менш популярними — підвішування за кочерижку на гачках або мотузці, поглиблення кочеригою (її довжина і в попередньому, і в даному випадку має становити не менше 8 см) у сухий пісок, а також обертання в папір або харчову плівку.
Укладаючи плоди в ящики, потрібно пам’ятати про те, що тара має бути вентильованою, а головки направлені кочеригами всередину. Розкладаючи на полиці, можна формувати кілька ярусів, розміщуючи качани в шаховому порядку. Обертаючи папером, важливо не застосовувати газети, оскільки їхня фарба досить шкідлива. При використанні піску можна заглиблювати качан повністю.
Буряк
Наступними за популярністю виступають, мабуть, буряк та морква. Без цих овочів ні борщу не наварити, ні салатів не приготувати.
Коли та як збирати врожай буряків
Про те, що настав час збирати буряк свідчить усихання його нижнього листя, відповідність діаметра коренеплоду сортовому розміру, створення на окремих бурачках характерних наростів. Залежно від скоростиглості сорту ці ознаки можуть спостерігатися у різні терміни, проте загалом збирання буряків відбувається з початку вересня і аж до кінця жовтня (залежно від кліматичної зони).
Збирати коренеплоди краще вручну, проте якщо обсяг роботи досить великий, можна скористатися і вилами.
Підготовка до зберігання
Викопаний буряк необхідно обережно очистити від землі (робити це краще руками в тканинних рукавичках), видалити з нього гострим ножем бадилля (на висоті 2-3 мм від головки), і злегка підсушивши покласти в підвал.
Щоб продовжити лежкість коренеплодів, до збору краще приступати в суху сонячну погоду. Якщо такої можливості немає і врожай зібраний у дощовий період, перш ніж укладати буряк на зберігання його необхідно обсушити. У випадках, коли несподівано настали ранні заморозки, а буряки не зібрані, їх можна прибрати і після морозців, проте такі коренеплоди будуть солодкими та водянистими і надовго зберегти їх не вдасться.
Зберігання
Як же зберігати буряки? Тут є кілька методик. Перша – пересипати буряки вологим піском, друга – викласти на стелажі в один шар. При цьому оптимальною температурою є +2…+3 °C, а рівень вологості 85 %.
Місцем зберігання для буряків може стати підвал, льох, закрита лоджія, що утеплює, або балкон. Іноді, щоб звільнити додатковий простір сховища, їх викладають поверх картоплі. У такому разі він ще й працює як абсорбент – вбирає зайву вологу.
Закладаючи на зберігання буряки, варто пам’ятати про те, що лежачими є коренеплоди до 10 см в діаметрі, а також ті, що мають круглу або подовжену форму і, звичайно ж, пізньостиглі сорти.
Морква
Коли та як збирати врожай
Як і буряк, моркву для зимового зберігання прибирають пізньої осені, перед заморозками, а деякі сорти, наприклад, Шантане, і після перших невеликих морозців. Якщо викопати її раніше, терміни лежкості вітамінного овоча скоротяться, тому що такий урожай ще не дозрів і швидко піддається псуванню.
Найпростіше витягти коренеплоди із землі за допомогою вил або лопати, проте підкопувати їх необхідно акуратно, щоб не пошкодити.
Підготовка до зберігання
Коли морква викопана, її очищають від прилиплих грудочків ґрунту (але не постукуванням, а руками в рукавичках), ножицями, ножем або просто прокручуванням видаляють бадилля, трохи обсушують.
Зберігання
Зберігають овоч або в ящиках, або насипом у невисокі бурти, але найкращим способом є метод укладання у вологий пісок. В останньому випадку коренеплоди поміщають у тару (шарами в одну моркву) і пересипають приготовленим заздалегідь зволоженим піском (щоб визначити оптимальну вологість піску його беруть в руку і стискають, якщо грудка утримує форму, але волога при цьому не виділяється – це те, що потрібно! ), товщиною 1-2 см.
У сучасних рекомендаціях можна зустріти спосіб зберігання моркви у поліетиленових мішках. У такому варіанті коренеплоди засипають по 20-30 кг у мішок із поліетилену товщиною 100-150 мкм, який залишають не зав’язаним. Для попередження накопичення конденсату в дні такої «тари» роблять отвори.
Щоб морква могла пролежати в сховищі максимально тривалий термін, від її прибирання до закладки на зберігання повинно пройти не більше доби. Після того, як коренеплоди розкладені в мішки або ящики, їх обов’язково охолоджують (залишають на ніч на вулиці і вже вранці заносять у підвал). Зберігання здійснюють при температурі +3 °C (допустимі параметри від 0 до +10 °C) та відносній вологості 95%.
На відміну від буряка, в першу чергу у моркви необхідно вжити в їжу дрібні коренеплоди, потім середні і потім великі. Якщо моркву перед укладанням на зберігання промити водою, її лежкість значно скорочується. Для більш компактного розміщення коренеплодів у тарі моркву укладають по черзі: то носиками один до одного, то верхівками.
Цибуля та часник
Коли та як збирати врожай цибулі
До збирання цибулі можна приступати як тільки більша частина її листя полегла, окремі зовнішні луски набули характерного забарвлення, а цибулини виглядають повністю сформованими. Діставати цибулю з землі потрібно акуратно: не смикаючи, щоб не пошкодити донце, і не постукуючи один об одного.
Підготовка до зберігання
Після збирання голівки необхідно просушити на сонці, у добре провітрюваному місці, прикриваючи на ніч від роси. Коли цибулини отримають характерний «дзвін» (зазвичай через тиждень), стануть щільними, їх шийка зімкнеться, а зовнішні луски висохнуть – цибулю очищають від залишків землі та корінців. Помилкове стебло обрізають, залишаючи шийку завдовжки 4 см.
Потім, отриманий матеріал сортують, вибраковуючи екземпляри з вдавленою шийкою і м’яким донцем (це ознака гнилі, що розвивається), що мають явні пошкодження, і укладають на зберігання.
Зберігання цибулі
Зберігають цибулю в невеликих коробках, сітках, панчохах, розміщуючи в сухому прохолодному місці. При цьому найкращими умовами для збереження цибулин вважається температура +1 … +3 ° C, і 70-80% вологості.
Нерідко цибулю зберігають у косах. Для цього з неї не обрізають листя, а сплітають його в косу, вплітаючи шпагат. Незважаючи на трудомісткість даний метод вважається одним з кращих, оскільки визначає хороше провітрювання та мінімальний контакт цибулин між собою.
Коли та як збирати врожай часнику
До збирання часнику краще приступати вибірково, у міру дозрівання окремих цибулин. Орієнтиром тут можуть стати висохлі листя, підсохлі корінці (молоді корінці білого, відмерлі — сірого кольору) і легке вилучення із землі (зрілі цибулинки вільно висмикуються за хибне стебло).
Підготовка до зберігання
Далі все як із цибулею! Головки необхідно просушити, але не на сонці, а в тінистому місці, що провітрюється, акуратно очистити від налиплого грунту, обрізати листя, залишаючи 4-5 см помилкового стебла, і видалити коріння.
Зберігання часнику
Зберігати ярий часник (а для зимового зберігання підходить саме він) необхідно при температурі повітря +16.+20°С та відносній вологості 50-80%. При цьому його можна сплітати в коси, зв’язувати в пучки, укладати в капронові сітки, тканинні мішечки, засипаючи сіллю «пакувати» в скляні банки або просто складати у плетені кошики.
Гарбуз
Коли та як збирати врожай гарбуза
Прибирання та зберігання гарбуза також мають свої особливості. Урожай цієї культури знімають за один прийом, плоди збирають разом із плодоніжкою, укладають на стелажі або піддони. Однак терміни знімання відрізняються в залежності від сорту і можуть змінюватись в межах декількох місяців.
Так скоростиглі сорти прибирають вже у серпні, через три з половиною місяці після висіву насіння у відкритий ґрунт, середньостиглі – у вересні, пізньостиглі – безпосередньо перед настанням холодів. Можна визначити готовність гарбуза і на вигляд. Про те, що настав час свідчить насичений колір плодів, пожовкле або засохле листя, ущільнена погрубіла плодоніжка і щільна шкірка.
Підготовка до зберігання
Якщо погодні умови не дають зібрати врожай цього чудо-овочу за правилами — вирішити питання можна і не чекаючи на милість від природи. Зірваний у дощ гарбуз досить просто підсушити в сухому приміщенні, що провітрюється, уклавши на тирсу, а недозрілу дозарити в процесі зберігання.
Зберігання
Укладати на зберігання гарбуза необхідно з орієнтиром якості сорту. Найбільш лежкі плоди у пізньостиглих сортів, менш лежкі у середньостиглих і потребують швидкої переробки у ранніх. Крім того, термін зберігання залежать і від часу збирання — плоди зібрані в сонячні дні пролежать довше, а от гарбузи зірвані в дощі — менше. Насамперед потрібно буде вжити в їжу і гарбузи з пошкодженнями, а також зірвані без хвостика.
Незалежно від того, буде гарбуз відправлений на горище, укладений на лоджії або прихований у підвалі, найкращим режимом для його зберігання є амплітуда температур від +3 до +10 °C і відносна вологість від 70 до 75 %. При цьому довше зберігаються ті плоди, які лежать не на підлозі, а на соломі, тирсі, сіні, не торкаються один одного і мають позицію «хвостиком догори».
Автор: