Весняна побілка плодових дерев

Наш сад – живий організм і теж потребує захисту від несприятливих зовнішніх впливів. Усі весняні роботи в саду спрямовані на його захист, до яких входять: обрізання, обприскування, підживлення, полив та інші заходи.

До переліку захисних робіт входить також весняна побілка центрального штамбу та скелетних гілок плодових дерев.

Побілка захищає плодове дерево: від весняного перегріву та опіків сонячними променями (замість відсутнього поки що листя), сприяє знищенню значної частини хвороб та шкідників, які провели вдалу для збереження потомства зимівлю.

Підтримка зовнішнього покриву дерева в здоровому стані – це продовження його плодоносного періоду, можливість уникнути обробок отрутохімікатами, отримання екологічно чистого врожаю. Своєчасна, правильно проведена побілка убезпечить рослини від ушкоджень гризунами, розтріскування кори, на якийсь час затримає настання цвітіння, чим убереже від заморозків весни та інших негативних впливів.

Скільки побілок потрібно саду?

Багато садівників ставляться до побілки як декоративного акту та залишають її проведення до святкових травневих днів. А для більш тривалого здорового стану дерева це дуже важлива процедура догляду, і проводити її необхідно кілька разів на рік. За багаторічним досвідом, побілку дерев необхідно проводити 3 рази на рік, дворазова побілка достатня, якщо використовуються спеціальні склади, що довго не змиваються.

  • Основною побілкою вважається осіння, яку проводять після скидання листя та настання стійкого похолодання (приблизно жовтень-листопад).
  • Повторюють побілку навесні, до розпускання бруньок, а точніше перед стійким весняним сонцестоянням (друга половина лютого-березень, у холодних регіонах – до середини квітня).
  • Третьою літньою побілкою вважається додатковим і проводиться набагато рідше, хоча і він необхідний як захист від шкідників (відкладання яєць, вихід личинок) і хвороб (розростання міцелію в тріщинах кори, попадання зимуючих суперечок).

Чи обов’язкова весняна побілка?

Навесні з настанням яскравих сонячних днів темні оголені стовбури та скелетні гілки дерев прогріваються до +8…+12°С, тобто до температури початку руху соку. Пам’ятаєте, “… йде, гудить весняний шум”? Нічне зниження температури до мінусових значень викликає замерзання соку і відповідно до фізичних законів, розширюючись, він розриває внутрішні тканини, викликає появу тріщин у корі, особливо молодий. Білий колір побілки добре відбиває сонячні промені та знижує температуру нагріву. Дерева продовжують перебувати тепер уже не в природному, а вимушеному відпочинку (без руху соку). Вони починають вегетувати та зацвітати пізніше, що зберігає не лише здоров’я дерев, а й урожай.

Якщо з різних причин пропущено лютнево-березневий період, то не пізно побілити дерева у першій половині квітня.

Весняна побілка плодових дерев

Підготовка плодових дерев до побілки

Часто можна бачити, як горе-садівники без попередньої підготовки забілюють штамби дерев. Слідом за щіткою сиплеться суха кора, щілини залишаються не пробіленими, зате здалеку гарно. Така побілка нічого, крім шкоди, саду не приносить. Всі підготовчі роботи і саму побілку проводять тільки в суху погоду.

Підготовчі роботи для побілки плодових дерев:

  • очистити ґрунт від сміття в районі крони дерева;
  • покрити грунт плівкою під кроною, щоб хвора кора, мохи, лишайники, шкідники, що зимують, не потрапили на грунт;
  • дерев’яними (можна пластмасовими) скребками очистити штамб і скелетні гілки від старої кори, що відстає, наросли мохів і лишайників; металевими інструментами (крім пилок) працювати не можна, щоб не поранити деревину;
  • якщо кора щільно прилягає до стовбура, але видно глибокі тріщини, необхідно паличкою, закругленою або стесаною на кінці, вичистити тріщину і замазати її садовим варом, пастою «РанНет» або іншими складами;
  • Оглянути уважно стовбур, усі скелетні гілки та скрізь закласти дупла та тріщини, провести необхідне обрізання крони дерева;
  • Відходи з плівки спалити подалі від саду.

Після очищення стовбура та гілок необхідно провести дезінфекцію очищених поверхонь. Дезінфекцію проводять лише у суху погоду. Якщо після обробки пішов дощ, її повторюють.

Дезінфекцію проводять обприскуванням дрібнокомірчастим обприскувачем. Це кращий варіант, ніж побілка дезінфікуючим розчином, який скочується з гладкої кори і може не потрапити до тріщин.

Розчини для дезінфекції:

Найбільш відомий і прийнятний для всіх садівників розчин мідного чи залізного купоросу. Готують 3-5% розчин із розрахунку 300-500 г препарату на 10 л води. Купорос попередньо розчиняють у невеликій кількості гарячої води та доливають до необхідного обсягу. Розчином обприскують штамб та скелетні гілки. Якщо дерево «спить», цим розчином можна обробити всю крону. Якщо бруньки набрякли, використовують для обробки крони 2% розчин, щоб не обпалити вегетативні бруньки. Обробку залізним або мідним купоросом повторюють лише через 4-5 років, оскільки препарати поступово змиваються в ґрунт і накопичуються там, викликаючи отруєння ґрунту та загибель рослин.

Замість мідного купоросу можна використовувати для дезінфекції Нітрафен – аналог мідного купоросу. Нітрафен використовують тільки в дуже занедбаних садах, так як концентрація мідного купоросу в препараті висока і при змиванні в грунт є негативні наслідки для живих організмів, у тому числі і корисних.

Замість мідного купоросу та нітрафену можна використовувати 3% розчин бордоської рідини.

Для обробки штамбу та скелетних гілок можна використовувати також препарати Хом, Оксихом, Абіга-Пік. Препарати розчиняють у воді та використовують для обробки дерев згідно з рекомендаціями. Їхнє застосування в цей період нешкідливе для майбутнього врожаю.

Деякі садівники використовують для дезінфекції звичайну солярку. У чистому вигляді нафтопродукт не можна використовувати. Необхідно приготувати менш концентрований розчин, для чого до 9 частин солярки додають 10 частин води та 0,5-1,0 частина мила. Склад ретельно перемішують і обприскують насосом стовбур і скелетні гілки. Залишають на 2-3 дні та приступають до побілки.

Для дезінфекції штамбів та скелетних гілок не тільки від шкідників, а й грибкових хвороб, мохів та лишайників можна використовувати склади мінеральних солей високої концентрації.

У 10 л води розчиняють один із інгредієнтів:

  • 1 кг кухонної солі;
  • 600 г сечовини;
  • 650 г нітроамофоски або азофоски;
  • 550 г вуглекислого калію;
  • 350 г хлористого калію.

Ці солі можна додавати безпосередньо у вапняний розчин, поєднуючи 2 операції при побілці дерев.

З підручних домашніх засобів хороший розчин, що дезінфікує, виходить з настою деревної золи. Для приготування розчину 2-3 кг золи змішуємо з 5 л води, доводимо до кипіння і залишаємо охолонути. Холодний розчин проціджуємо, додаємо 50 г розпущеного господарського мила для кращого прилипання розчину до кори дерев та доливаємо води до 10 л. Готовим розчином обробляємо дерева.

Зверніть увагу! До побілки приступають через 1-3 дні, щоб дезінфікуючий розчин встиг увібратися в кору дерева.

Усі роботи, пов’язані з дезінфекцією садових посадок отруйними препаратами високої концентрації, проводять із дотриманням усіх заходів особистого захисту.

Весняна побілка плодових дерев

Побілка садових дерев

З якого віку починати вибілювання садових культур?

Перед садівниками-початківцями часто постає питання, з якого віку підлягають побілці молоді дерева. У саджанців дуже ніжна тонка кора і високі концентрації дезінфекторів, їдкі властивості побілкових засобів можуть спричинити опіки молодої кори і ті ж тріщини, що й сонячне проміння.

Усі садові посадки підлягають побілці. Але для молодих саджанців та дерев готують розчини менш концентровані. В окремому відрі, приготовлену для побілки, емульсію розводять водою в 2 рази. Можна замість вапна пробілити молоді дерева водоемульсійними фарбами «Для садових робіт». Побілка молодих дерев позбавить садівника від додаткових робіт із захисту штамбів від палючих променів сонця, що руйнують цілісність тонкої кори.

Приготування білкових розчинів

Основою побілкових розчинів є 3 обов’язкові інгредієнти, до яких вводяться різні добавки:

  • Білий пігмент (вапно, крейда, водоемульсійна або водно-дисперсійна фарба).
  • Інсекто-або фунгіцидний препарат, можна будь-який інший, що знищує інфекцію.
  • Будь-яку основу, що клеїть, не перешкоджає диханню кори.
  • В основний розчин можна додати наповнювачі у вигляді глини або гною.

Побілювальний склад повинен обов’язково містити прилипачі, інакше перші ж дощі змиють захисний шар, і всю роботу доведеться повторювати. У вигляді прилипачів у вапняних розчинах, приготовлених самостійно, використовують господарське мило, клей ПВА, препарати, що пропонуються у спеціалізованих магазинах.

Гасіння вапна

На ринку вапно продається у вигляді твердого матеріалу, гашеної пушонки або вапняного тіста.

Досвідчені садівники вважають за краще самостійно гасити вапно, щоб отримати свіжий вихідний матеріал. Він найбільш ефективний у боротьбі зі шкідниками, грибками, лишайниками, мохами.

Для приготування вапняного тіста розводять тверде вапно у співвідношенні 1:1-1,5 частин води.

Для отримання вапняного молока змішують 1 частину вапна з 3 частинами води.

Пам’ятайте! Вапно при гасінні кипить, розбризкуючи краплі, що обпалюють. Тому гасити вапно необхідно у захисному одязі та окулярах. Кипіння при постійному помішуванні триває близько 20-30 хвилин.

Свіжогашене вапно витримують від 7 до 30 днів. Витримане свіжогашене вапно відмінно лягає на поверхню стволів при побілці.

Концентрацію вапняного розчину підбирають довільно, але молочна суспензія (емульсія) повинна залишати на дерев’яній поверхні чіткий білий щільний слід. В середньому для одержання 8-10 л побілкового розчину розводять 1,0-1,5 кг гашеної суміші на 8-10 л води. До готового вапняного розчину додають потрібні інгредієнти.

Весняна побілка плодових дерев

Склад білкових розчинів при самостійному приготуванні

Всі пропоновані білкові склади готуються з розрахунку на 10 л води:

  • 2,5 кг гашеного вапна, 200-300 г мідного купоросу, 50 г господарського мила;
  • 1,5-2,0 кг гашеного вапна, 1 кг глини, 1 кг коров’ячого гною, 50 г господарського мила;
  • до складу № 2 додають 200-250 г мідного чи залізного купоросу;
  • 2,0 кг гашеного вапна, 400 г мідного купоросу, 400 г казеїнового клею;
  • у всі попередні розчини можна додавати мінеральні солі (див. п. 6 у розд. «Дезінфікуючі розчини»);
  • деякі садівники замість дезінфекції додають безпосередньо в побілковий розчин нітрафен, карбофос та інші інсекто- та фунгіцидні препарати.

Побілочні розчини промислового виготовлення

У спеціалізованих магазинах та інших торгових точках покупцям пропонують готові розчини садової побілки. До їх складу введені всі необхідні інгредієнти, включаючи дезінфектори та клейові речовини.

Найпопулярнішими з готових складів є побілка садова «Садівник», «Фарба садова водно-дисперсійна для дерев». Вони містять усі необхідні інгредієнти, тримаються на побілених деревах 1-2 роки. Використовувати побілкові склади рекомендується при температурі навколишнього середовища +5…+7*С.

Найстійкішими є акрилові склади: акрилова побілка GreenSquare, акрилова фарба для садових дерев та інші. Термін дії садових акрилів наближається до трьох років. Але ці склади обмежують доступ повітря до пробіленої поверхні. Надходження готових побілочних складів у магазини збільшується з кожним роком, і завжди є можливість приготувати побілку самостійно або купити готову. Вибір за господарем.

Весняна побілка плодових дерев
tree whitening

Правила побілки плодових дерев

  • Шар побілки на стовбурі та скелетних гілках повинен мати товщину до 2-х мм. Зазвичай накладають 2 шари. Другий – після просушування попереднього.
  • Розчин повинен бути однорідним, сметанної консистенції, щоб не стекти по стволу на землю.
  • Широку, м’яку побілкову кисть ведуть зверху вниз, не пропускаючи жодної щілини чи подряпини на корі дерева.
  • Практично використовувати фарбопульти.
  • Фарбування стовбура потрібно закінчувати з урахуванням 4-6 сантиметрів у глибину, для цього звільнюють низ штамбу від землі. Після побілки шар ґрунту повернути на місце.
  • Верхній білковий шар повинен бути білим для кращого відбиття сонячних променів.
  • Для дорослих дерев достатньою вважається побілка всього штамба та 1/3 скелетних гілок, розташованих до 1,8-2,0 м висоти. Особливо потребують побілки гілки, вкриті лишайником або мохом, попередньо від них очищені.
  • Молоді саджанці, на думку окремих садівників, повністю пробілюють. Зазвичай білять стовбур і 1/3 майбутніх скелетних гілок.

Господар саду має право сам вибрати вид побілки. Вона, без сумніву, позитивно впливає на садові культури, але за однієї умови: виконання побілкових робіт має стати системою догляду за деревами.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

76
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво