Якщо з осені вас охопили лінощі і ви не побілили за нашою порадою стволики плодових дерев до перших розгалужень, зчистивши при цьому стару кору, не захистили підстави стовбурів від гризунів, хоч ялиновим лапником, то навесні на вашій дачі на вас може чекати дуже неприємний сюрприз. У цій статті ми розглянемо можливі наслідки зими для саду: сонячні опіки, тріщини, морозобоїни, дупла та погризи на деревах. Що з ними робити, як лікувати улюблені дерева, ми вам зараз і постараємось розповісти.
Сонячні опіки на деревах
Насамперед почнемо з причин, які залежать від нас побічно, ну так, не побілили стовбур і основу кістякових сучків, але дерево ми самі не псували. Все зазвичай починається, ні не взимку, а саме навесні, коли квітень немов шкодливий хлопчик туди-сюди починає пускати пекучі сонячні зайчики. Адже в цю пору, відчуваючи тепло, дерева починають харчуватися, активізується їх рух соку і з’являються спочатку дивні такі, трохи вдавлені цятки на корі, саме там, де має бути побілка, особливо це стосується дерев висаджених торік і позаминулого сезону.
Далі ці місця навпаки починають спучуватися і кора немов за помахом чарівної палички раптом згортається вздовж плями оголюючи деревину. Ну а далі що – у відчинені навстіж ворота проникають різні зовсім неїстівні гриби, а якщо це кісточкова культура, то спостерігається величезне камедетечення. Це настояні сонячні опіки, що утворюються в не побілених з осені місцях штамба і скелетних сучків.
Як лікувати сонячні опіки? Доведеться брати в руки інструменти, наприклад, знайомий нам залізний скребок і дуже акуратно, намагаючись не пошкодити здорову тканину, видаляти вмираючу і мертву кору шляхом її фактичного зрізання.
Важливо! Інструмент при цій операції повинен бути гострим як бритва інакше можна наробити ще більше задир. Найоптимальніший варіант для новачка це будівельний ніж і з сегментами, що відламуються.
Сонячний опік обов’язково потрібно очистити до чистої і здорової деревини (до речі, для дерева ця процедура абсолютно безболісна), далі протріть те, що у вас сталося, чистою ганчірочкою, можна змоченою в слабкому розчині марганцівки і про всяк випадок обробіть рану 3% бордоської рідиною. Далі годинки на дві-три рани потрібно залишити в повному спокої, давши обробці висохнути, але на відкритому сонці краще не залишати, краще прикрити звичайною газетою, крізь неї добре випаровується волога, особливо коли вдень припікає сонечко.
Коли ранка висохне її можна замазати будь-яким, по суті, складом, що затягує, ну найпростіше це садовий вар, а якщо любите ваше дерево і хочете якнайшвидшого його одужання, то склад можна зробити серйознішим.
Для цього потрібно взяти грам 100 бджолиного воску, 20 г бензину для запальничок (не гидоти з бака для машини) та звичайної сірки, до стану порошку розмеленого у ступці, теж 100 г. Наш віск у повному обсязі потрібно розплавити на водяній бані до рідкого стану , зняти з вогню і влити туди бензин 20 г (цілком вистачить), в результаті вийде суміш, що нагадує вазелін. Далі в цей вазелін, потрібно ретельно перемішуючи зубочисткою або паличкою, додати нашу мелену сірку і все це перемістити в будь-яку баночку, яку можна закривати і з якої можна зручно цей склад брати.
Один мінус, цей склад застигає довше за садовий вар, за моїми оцінками хвилин 15, зате в той же рік утворюється рівний шар нової і живої тканини і повторювати це два або три рази, як у випадку з садовим варом, зовсім не обов’язково.
Морозобоїни
Морозобоїни зазвичай лікуються довго, з моменту виявлення до повного лікування може пройти кілька років. Морозобоїни є тріщинами різної довжини і глибини. Для початку тим же канцелярським ножем або скребком рану потрібно добре зачистити від мертвої тканини і протерти поверхню 3-4% мідним купоросом. Тільки потім рану можна замазати сумішшю звичайної глини та коров’яку в рівних частках або звичайним садовим варом, що звичайно менш надійно.
Якщо морозобоїна більше 15 см в довжину і глибиною в кілька сантиметрів то доведеться діяти інакше – тут слід взяти самий товстий дріт і міцно-міцно стягнути стовбур, попередньо підклавши під неї розпірки з дерева. На жаль, такі процеси повторювати потрібно буде щовесни до тих пір, поки не утвориться добре затягнутий рубець.
У безпосередній близькості від морозобоїн, особливо в насіннячкових культур, нерідко утворюються нові пагони, що мають листові пластинки. Ці пагони обов’язково потрібно зберегти, щоб посилити приплив харчування в область рани, а щоб пагони не росли у висоту, верхівки їх слід прищипнути приблизно на третину. Як тільки рани затягнуть ці пагони бажано вирізати на кільце, хоча якщо вони не заважають, то можна і залишити.
Якщо на яблуні помічено велику морозобоїну, то навесні можна спробувати відновити її щепленням містком, з’єднавши краї приростом минулого року, але це вже більші витівки і надійністю тут навіть і не пахне.
Дупла на деревах
Само по собі дупло не несе особливої шкоди, шкодить сміття, що забивається туди, бактерії, гнильна мікрофлора та інші негативні речовини які, згниваючи, в кінцевому підсумку призводять до збільшення і поглиблення дупла і можуть викликати навіть загибель дерева.
Отже, приходимо до висновку, що дупла потрібно лікувати і обов’язково, для цього готуємо склад (щось типу пломби для зуба), але перш гострим ножем вишкрібаємо все з дупла вичищаючи його майже до блиску, щоб жодної порошини в ньому не залишилося і обов’язково обробляємо 5% бордоською рідиною поле всіх цих робіт.
Далі готуємо справжнісіньку пломбу, ще наші дідусі та бабусі робили прекрасні пломби, що складаються з цементу марки не менше 400, звичайної оліфи, а також розчину калійного мила та меленої сірки. На п’ять частин цементу потрібна частина оліфи, пів частини калійного мила та пів частини меленої сірки. З цього всього шляхом густого і швидкого перемішування робимо справжнісінький розчин до консистенції бабусиної сметани і заливаємо цей розчин всередину, запихаючи руками одягненими в гумові рукавички.
На наступний день якщо раптом утворилася вм’ятина розчин додаємо, але зазвичай його навпаки доводиться зчищати напильником, добиваючись рівного шару з поверхнею дерева. Зазвичай років на 8-10 пломби такої точно вистачить, але потім вона, на жаль, випадає, тому що росте дерево і доведеться все повторювати знову, але це дивлячись, де вона стоїть, може і не випасти ніколи більше.
Лікування погризів
Часто не вистачає часу щоб встановити сітку або розсипати отруту і ось погризи на стовбурі, добре якщо не навколо, але теж нічого особливого і хорошого і головне чим нижче тим гірше, якщо погризи нижче місця щеплення, то взагалі пиши пропало, ну не робити ж смішне щеплення містком, ну нісенітниця все це право слово?!.
Але якщо пацієнт наполягає, опишемо, хоча сенс у цьому хоч невеликий, але є. Сенс такий щеплення містком оживить, можна сказати загибле дерево, а з нього влітку або навесні можна нарізати живців для щеплення (весна) або окулювання (осінь) і посадити вже нормальні саджанці, ну а це деревце, на жаль, викорчувати.
Отже, приступимо, все що нам потрібно це копулювальний ніж і власне дерево, а ще, дві смужки поліетиленової плівки шириною сантиметр і довжиною сантиметрів десять або, якщо толку від них не буде, то садовий вар і рулон харчової плівки. Смужки плівки можна вирізати з будь-якого міцного пакета, головне, щоб колір був білий або молочний на крайній випадок, тобто плівка не грілася під променями сонця.
Рано навесні, зазвичай це травень, як тільки стартує сокорух всі пошкоджені мишками або зайцями краєчки акуратно зачистіть до здорової тканини, щоб було видно вогнище ураження. Всі торішні пагони, при цьому, з дерева краще видалити залишивши лише парочку, частину з них потрібно нарізати на живці довжиною сантиметрів вісім або більше, загалом вони обов’язково повинні бути довшими за пошкоджену мишами або зайцями ділянку кори, після цього на кожному пагону як при звичайному копулюванні зробіть два клинки, з однієї та іншої частини.
Далі ці клинки, акуратно, щоб не зламати, вставте в кору розташовану нижче та вище пошкодженого мишами або зайцями місця, бажано зрізаною стороною звернені до ствола. Ось, по суті, і все. Залишилося низ і верх обмотати плівкою, а якщо це зробити неможливо через велику товщину стовбура, то просто замазати садовим варом включаючи місця погризів теж.
Що стосується кількості необхідної для щеплення містком живців, то все залежить від товщини стовбура, їх може бути два, п’ять, сім, та хоч десять, чим більше шансів, що яблунька виживе, тим краще. Ну наприклад діаметр погризенного ствола 4-6 см, значить трьох живців цілком вистачить, якщо ж діаметр більше 12 сантиметрів то вже потрібно живців сім чи вісім.
Далі в ідеалі після обмазування садовим варом потрібно все це дуже акуратно, щоб не змістилися щеплення обмотати поліетиленовою плівкою днів на десять, не більше, після чого її обов’язково зняти. По суті, пройде п’ять років і деревце знову почне активно розвиватися, ну а якщо хочете отримати саджанці з цього сорту, то зріжте перові пагони і привийте на нормальні карликові або напівкарликові сучасні підщепи, а це дерево просто спиляєте або залиште собі як нагадування про те що буде якщо поспішити, не зробивши щось важливе.
Але і це ще не все, виявляється можна врятувати погризане мишами та зайцями дерево й іншими способами. Один з них більш простий, а інший складніший. Почнемо з простого – біля погризаної яблуні посадіть звичайну підщепу, краще карликову, відступивши сантиметрів на 10-15, дуже гостро заточіть її маківку окулювальним ножем і заженіть її під кору саджанця якраз вище пошкодженого місця, так піде харчування і дерево повинне буде ожити. Але при цьому 70% пагонів слід видалити, інакше дерево загине, йому просто не вистачить поживних речовин.
Ну і вже найцікавіший варіант це приживлення кори, я жодного разу не пробував, але пишуть, що ефект є. Якщо хтось із вас спробує і у вас вийде, обов’язково напишіть про це в коментарях.
Для початку потрібно зробити свого роду латку, для чого потрібно взяти гілку (товщі) з того ж деревця і за допомогою ножа окулювального зняти з неї повністю всю кору (спочатку розрізати вздовж, а потім кору розділити відігнувши її в різні сторони), так щоб підігнати по розміну пошкодженої мишами або пацюками ділянки.
Після цього потрібно зачистити від нерівностей саме місце для приживлення і в ув’язненні нову кору прикласти в точній відповідності до напряму росту кори на штамбіку. Залишається місце так званого зживлення, як можна щільніше прив’язати поліетиленовою стрічкою взявши ширину відповідну розміру, обов’язково при цьому захопивши і здорову частину кори створа як по верхній частині так і по нижній і щоб вона міцніше трималася не менше ніж на п’ять сантиметрів.
Після такої поведінки, я б сказав, досить складної операції дерево потрібно поставити на посилений режим поливу і давати йому подвійну порцію підживлення.
Лікування підпрівань
Коренева шийка, у кісточкових культур це вразливе місце і якщо хоч трохи заглибити її при посадці, то в багаті на сніг зими і прохолодні весни, що не дозволяють швидко випаровуватися волозі, можуть призвести до підпрівання цього важливого місця. Особливо часто страждають молоді кісточкові дерева і якщо вони висаджені в заниженому місці.
Іноді підпрівання як подряпина на руці, гоїться само собою, а іноді вогнище підпрівання велике. Перша ознака того, що погано деревцю це велика кількість кореневої порослі і якщо це коренева поросль підщепи то зовсім справа погана, видно деревце саме на себе вирішило руки накласти і виростити дичку замість культурного сорту.
Спробуйте зробити щеплення типу містка, не видаляйте цю поросль, оберіть найтовстіші (штук вісім), заточіть їх окулювальним ножем як вчитель замочує грифель олівця, і застроміть у весняний або літній час (липень) під кору вище кореневої шийки і чимось зафіксуйте, хоч простою ізолентою, головне щоб міцніше. Цілком можливо, що деревце вдасться врятувати, але краще його надалі перенести на іншій підковій, переокуліювавши або перекопулювавши.
Підмерзання дерев
Ну що ж, буває таке, але як зрозуміти? Для початку якщо деревце сильно вже відстає в рості або взагалі не росте, просто копніть ґрунт і зробіть ножем надріз на корі та деревині кореня, якщо справа погана і все чорним чорно те ясно що коріння загинуло.
Що робити з підмерзлими деревами? Викидати не варто, спробуйте ближче до початку травня їх коротко обрізати, залишивши 30% їх деревини, але тільки переконавшись, що дерево не подає ознак життя і не чіпайте ті пагони, які хоч помаленьку, але оживають. Усі зрізи обов’язково замажте садовим варом, а краще акриловою фарбою.
Пристовбурні круги таких дерев і чагарників замульчуйте перегноєм шаром у пару сантиметрів, це посилить розмноження дощового хробака і збереже вологу від швидкого випаровування. Не забувайте розпушувати та прополювати ґрунт біля таких дерев. Поливати деревце потрібно вкрай акуратно, тільки в міру підсихання ґрунту, пам’ятайте, що коріння то в нього вважайте поки що немає і вбирати вологу йому просто нічим.
Нерідке явище особливо після суворих зим і якщо надіялися на авось і з теплолюбною рослиною не зробили нічого, що можна було зробити восени. Для початку дочекайтеся розпускання брунек на пагонах і ті, що не розпустилися, безжально обріжте, замазавши зрізи акриловою фарбою.
Далі звичайний догляд, підвищена вдвічі кількість добрив, акуратне зривання всіх квіток, якщо це плодова рослина і приблизно в жовтні, а можна і в листопаді, обов’язковий вологозарядковий полив здатний промочити грунт на глибину до 35 см.
Бажано ще під крону, в заздалегідь розпушений грунт внести по 3-4 кг гною, що добре перепрів, розведеного 1 до 10.
Автор: