Лимонник китайський (Schisandra chinensis) – рослина з найбагатшою історією. Мало хто знає, що цю культуру почали вирощувати як лікарську та використовувати для лікування більш ніж за два століття до Різдва ще в Стародавньому Китаї. Лише через кілька століть ця культура стала культивуватися на території Далекого Сходу, де тривалий період часу лимонник вживали виключно як тонізуючий засіб, на зразок сучасних енергетиків.
Китайці дуже високо цінують цю химерну ягідку досі, називаючи її не інакше як “увей-цзи”, що по-нашому означає “ягідка, що має п’ять відтінків смаку”. Ця назва справді більш ніж правильно відображає суть смаку ягід лимонника. Якщо покласти ягідку в рот і розжувати, то можна чи не одночасно відчути насолоду, що виходить від шкірки, кислоту м’якоті, гіркоту від насіння та загальний солонувато-прісний смак.
В даний період лимонник у природі займає дуже великі площі в Китаї, Японії, Північній та Південній Кореї, а також в деяких регіонах Росії. У цих регіонах культура вважає за краще рости в гористій місцевості, вибирається на просіки широколистяних лісів, займає світлі ділянки долинних лісів і змішаних. Улюблені місця зростання лимонника – це узлісся, місця згарищ, долини широких струмочків і невеликих річок. Грунт дана культура вибирає добре дренований, присмачену поживними елементами, з кислою або слабокислою реакцією середовища.
Опис лимонника
Сама по собі рослина лимонника китайського є багаторічною, деревоподібною і листопадною кучерявою ліаною сімейства лимонникових, яку іноді плутають з актинідією. Кожна ліана на рослині може витягуватися на півтора десятки метрів, вона здатна чіплятися мало не за исі поверхні та щільно обвивати дерева та великі чагарники. Стебло рослини зморшкувате, активнорозгалужене, досягає товщини в два сантиметри і має велику кількість сочевичок, розташованих поздовжньо. Залежно від віку лимонника його стебло може бути пофарбоване в блискуче-жовтий колір (молоді екземпляри) або чорно-коричневий (примірники старше п’яти років).
Листові пластинки у лимонника розміщені в черговому порядку, вони середні за товщиною, мають форму еліпса з яскраво вираженою основою у формі клинка. Колір листових пластинок зверху зазвичай насичено-зелений, а знизу листочки значно блідіші. Макушки листочків лимонника сильно загострені. Є у листочків «ягоди п’яти смаків» ще й черешки, вони рожево-червоного забарвлення завдовжки близько трьох сантиметрів.
Квіти лимонника при побіжному погляді нагадують квіти актинідії, вони спочивають на досить тонких і дуже довгих квітконіжках і мають біло-рожеве забарвлення, а також приємний, чимось схожий на такий у актинідії, аромат. Квітки, що розпустилися, можна бачити з перших чисел травня і до середини червня, тобто більше місяця. Після завершення цвітіння і запилення квітки квітколожа його розростається так, що з квітки формується колосоподібна кисть-багатоягода (полімерний апокарпний плід, по-науковому), що зовні чимось нагадує кисть у черемхи, тільки з більш щільним розташуванням ягід і з великою їх кількістю. Ягід у такому химерному пензлі може бути до трьох десятків, але в середньому 23-26 штук.
Біологічно плід китайського лимонника – це ягода, що має форму кулі, всередині якої знаходиться пара ниркоподібного, блискучого насіння жовтого, бурого або коричневого кольору. Забарвлення стиглих ягід бордово-червоне. Смак, як і личить ягоді п’яти смаків, може бути пряним, солено-кислим, гірким, а іноді і пекучим. Якщо розтерти ягоди чи листочки у руках, можна відчути дуже стійкий аромат лимона – звідси пішла назва цієї рослини – лимонник.
Сорти лимонника китайського
Активна селекційна робота з лимонником розпочалася зовсім недавно, наприкінці минулого століття. Перший сорт був виведений у 1999 році, а найновіший – у 2013 році. На даний момент існує лише чотири сорти, це Волгар (2011), Дебют (2013), Міф (2011) та Першенец (1999). Здається, що сортів мало, проте, враховуючи специфічні особливості лимонника і та обставина, що попит на посадковий матеріал хоч і наростає, але все одно не надто високий, цієї кількості цілком достатньо.
Поговоримо про ці сорти трохи докладніше
Отже, сорт лимонника «Волгар» — його ягоди дозрівають у пізні терміни. Це ліана, що активно росте, обох статей, зі світло-зеленими молодими пагонами і коричневими. Пензель масою до 7,5 г складається з 16 ягід масою близько 0,7 г кожна. Ягоди округлої форми, позбавлені опушення і мають тонку шкірку. Смак ягід із помітною кислинкою та смолистим ароматом. Сорт зимостійкий та посухостійкий.
«Дебют», — ягоди дозрівають у середні терміни. Рослина обох статей, молоді пагони світло-зелені, здерев’янілі — сіро-бурі. Пензель досягає маси в 18,1 г, в ній до 30 ягід карміново-червоного забарвлення масою близько 1,0 г. Шкірка ягід товста, опушення немає, форма циліндрична. У смаку помітний смолисто-бальзамічний аромат. Сорт лимонника зимостійкий та посухостійкий.
«Міф», — ягоди дозрівають у середньопізні терміни. Молоді пагони цієї сильнорослої ліани мають зелено-рожеве забарвлення, визрілі – світло-буре. Максимальна маса кисті близько 7,1 г, вона складається з 15 темно-червоних ягід, що досягають маси в 0,5 г. Шкірка ягід тонка, опушення немає, форма округла. У смаку добре помітна кислота та смолистий аромат. Сорт лимонника зимостійкий та посухостійкий.
«Первісток», — ягоди дозрівають у пізні терміни. Пагони ліани досить тонкі, добре в’ються. Кисті важать до 5,0 г, у кожній до 12 ягід масою близько 0,5 г. Ягоди кармінового забарвлення, дуже кислі на смак, але мають приємний аромат.
Вибираємо місце для лимонника та підбираємо ґрунт
Лимонник віддає перевагу відкритим і добре прогріваючимся ділянкам, хоча з невеликою тінню може і помиритися. Ґрунт обожнює пухкий, водо- і повітропроникний, легкий і живильний зі слабокислою реакцією середовища. Надмірно перезволожених ґрунтів та ділянок, де довго застоюється тала або дощова вода, він боїться, там рослину краще не розміщувати. При виборі місця для лимонника постарайтеся його розмістити так, щоб ліані надалі було на що спиратися, наприклад, біля старого дерева, паркану, стіни будинку, альтанки. Якщо природної опори не буде, то доведеться встановлювати штучну – арку, перголу, шпалеру.
При виборі місця розміщення – біля будинку, відступіть від стіни метра півтора, щоб вода, стікаючи з даху, не перезволожувала грунт у лимонника. Не намагайтеся розмістити лимонник тільки на південній стороні, якщо поливати культуру завжди для вас важко, то лимонник можна розмістити із західного боку будинку, а в південних регіонах, де тепла ще більше – зі східної, тоді в найбільш спекотні, полуденні години ліана буде перебувати у легкій тіні, поменшає випаровувати вологу і її не потрібно буде часто поливати.
Правильна посадка лимонника
На півдні приступати до посадки лимонника найкраще в жовтні, в центрі та холодніших регіонах висаджувати ліану на ділянку безпечніше навесні – з початку квітня і по початок травня. Враховуючи безперечну позитивну якість лимонника – його однодомність, коли на одній рослині є і чоловічі квітки та жіночі, – для отримання врожаю, якщо на це розраховане вирощування лимонника, достатньо посадити на ділянці лише одну ліану. Якщо ж хочете обвити ліану паркан протяжністю, скажімо, в десять метрів, то достатньо буде висадити всього п’ять рослин, рівномірно розподіливши їх по всій площі.
Грунт перед висадкою саджанців лимонника необхідно добре підготувати: внести під перекопування на повний багнет лопати з обов’язковим видаленням всіх бур’янів по 5-6 кг перегною або добре перепрілого гною, по столовій ложці нітроамофоски і по 250-300 г деревний зол. Бажано підготувати грунт до посадки як мінімум за тиждень до висадки саджанців на ділянку. Коли грунт готовий, потрібно викопати посадкові ямки, вони повинні бути трохи більшими за обсяг кореневої системи саджанця.
В основу ямки, враховуючи, що лимонник не любить застою вологи, потрібно покласти дренаж з битої цегли або керамзиту шаром у пару сантиметрів, зверху насипати пару кілограмів суміші родючого ґрунту та перегною в рівних частках, полити ґрунт (5-6 лі) в цю вологу та поживну подушку встановити саджанець, акуратно розправивши коріння. Далі потрібно акуратно засипати кореневу систему лимонника періодично ущільнюючи ґрунт для того, щоб коренева шийка виявилася на рівні ґрунту і не була заглиблена. Після посадки ґрунт потрібно полити ще 5-6 літрами води, а поверх покласти мульчу з перегною шаром у 2-3 см, щоб зберегти вологу, не дати утворитися ґрунтовій кірці та загальмувати зростання бур’янів.
Після посадки лимонника бажано вкоротити саджанець, обрізавши пагони на три бруньки. У результаті довжина пагонів (всіх, що є на саджанці, він може бути і один, це нормально) має бути близько 18-22 см.
Догляд за лимонником
Найважливіший період – це перші два роки з моменту посадки лимонника. Цієї пори, особливо в перший місяць, рослину в полудень потрібно буде захищати від прямих сонячних променів. Протягом усього сезону необхідно стежити за вологістю ґрунту, не допускаючи його пересихання (особливо у молодих рослин, до 4-х – 5-ти років), також потрібно обов’язково боротися з бур’янами та розпушувати ґрунт (не глибше двох сантиметрів), не дозволяючи кірці утворюватись на її поверхні.
Що стосується підживлення лимонника, то за сезон необхідно проводити їх три. Перше, навесні, відразу після сходу снігу, у цю пору потрібно внести нітроамофоску в кількості половини столової ложки (у перші два роки і цілої ст. ложки – у наступні) під кожну рослину. В середині літа можна підгодувати рослини суперфосфатом і калійною сіллю, внісши під кожну рослину по чайній ложці цих добрив, а восени збагатити ґрунт деревною золою – це гарне калійне добриво, що містить також ще й мікроелементи. Деревної золи потрібно 100-150 г під кожну рослину.
Порядок внесення добрив наступний: спочатку потрібно ґрунт розпушити, потім полити, після чого внести добрива і потім замульчувати поверхню сухим ґрунтом або шаром перегною, товщиною 1,5-2 см.
Приблизно з третього року життя ліани на новому місці необхідно проводити санітарну обрізку. Робити її потрібно рано, приблизно в березні-початку квітня, щоб встигнути закінчити до початку руху соку. В обрізці лимонника нічого складного немає, досить добре оглянути ліану і вирізати всі пагони, що засохли, дуже слабкі і підмерзлі. Бажано не допускати, щоб одна рослина формувала велику кількість ліан, цілком достатньо на одному кущі залишити від чотирьох до шести найбільш міцних, довгих і повноцінно розвинених пагонів. Всі ліани, що залишилися, сміливо можна зрізати біля їх основи.
При обрізанні лимонника приділіть увагу і бічним пагонам, їх бажано підрізати так, щоб на кожному залишилося 11-12 бруньок, не більше. Через десять років зростання ліани на одному місці бажано пагони старшого віку замінити на молодші. Не радимо робити таку обрізку відразу, старі пагони можна потихеньку замінювати молодими, розтягнувши цей процес на 2-3 роки.
Збираємо врожай лимонника китайського
Ягоди лимонника дозрівають ближче до кінця серпня, але якщо літо спекою не тішить, дозрівання може початися і на початку вересня. При повному дозріванні плоди зазвичай мають насичено-червоне забарвлення. Дочекатися бажано повного фарбування ягід і зривати їх цілими кистями, складаючи в одну ємність трохи більше двох кілограмів. Врахуйте, що ягоди лимонника не зберігаються довго, навіть у холодильнику вони можуть пролежати не більше тижня, тому якнайшвидше їх бажано пустити в переробку.
Підготовка лимонника до зими
Через місяць після збирання врожаю лимонник можна розпочати готувати до зими. Враховуючи, що рослина ця вельми зимостійка, підготовка до зими досить проста. Вкривати лимонник доцільно лише в перші кілька років після посадки на ділянку, поки рослини зовсім молоді. Основи кущів можна вкрити соломою або сухим листям, а поверх рослин розстелити будь-який покривний матеріал. Надалі таке укриття буде не потрібно, взимку у дорослих рослин можуть підмерзнути лише кінчики молодих приростів, що не встигли визріти, навесні їх можна видалити.
Розмноження лимонника
Зазвичай лимонник, як і актинідію, розмножують укоріненням зелених живців у теплиці. Живці нарізають приблизно в середині червня з молодих пагонів, розрізаючи їх на частини довжиною 15-17 см. В ідеалі на живці має бути кілька листочків і косі зрізи знизу та зверху черешка. Помічено, що коріння найкраще утворюється на живцях, узятих із середньої частини приростів.
Посадка живців лимонника здійснюється в теплицю, приховану плівкою в ґрунт, що складається з перегною, живильного ґрунту та річкового піску в рівних частках. За умови поливу 4-5 разів на день у спеку і 2-3 рази на похмуру погоду на живцях до вересня утворюється повноцінне коріння і навесні, наступного після посадки в теплицю року, їх можна буде висадити на грядку дорощування, а ще через рік – на місце на ділянці.
Загалом і в цілому, лимонник китайський – це цікава ліана з красивими листочками, приємними на вигляд, ароматними квітками і химерними плодами, яку досить легко можна виростити у себе на ділянці заради отримання корисних плодів або просто тримати для прикраси садових будівель або навіть стін будинку.
Лимонник невибагливий, не вимагає якогось особливого догляду, він зимостійкий і в дорослому стані досить посухостійкий, тому підійде і для дачної ділянки, де ви буваєте не часто.
Автор: