Різноманітні, ароматні, барвисті, а часто і цілющі трав’яні чаї – особливе задоволення для кожного садівника. Запашні пелюстки чайної троянди, освіжаючі листя м’яти, грайлива лимонність меліси настільки спокусливі, що не приготувати з них влітку особливий чай майже неможливо. Для тих, хто любить оригінальні напої та самостійно складені трав’яні збори, існують спеціально створені «чайні» квітники та рабатки — невеликі садові композиції, в які висаджують рослини, здатні стати головною зіркою чаювання у своєму саду.
Вибираємо місце у саду для «чайного» квітника
Мода на «чайні» квітники прийшла до нас, як не дивно, зовсім не з Англії. Особливі клумби з корисних рослин стали популярні разом зі скандинавським дизайном, але ця ідея швидко завоювала серця ландшафтних майстрів. На виставках, ярмарках та садових шоу всього світу різні варіації чайних клумб стали чи не обов’язковими їхніми учасниками. Розбити у себе в саду маленький ансамбль із рослин, листя, квітки, гілочки або коріння яких можна використовувати для трав’яного чаю – задоволення особливе. Такий квітник обов’язково привабить чимало медоносів та метеликів, адже такі багаторічники – улюблениці не лише самих садівників.
Чайну клумбу можна розбити у будь-якому куточку саду. Це має бути міні-квітник – великі, помпезні клумби краще залишити або для класичного дизайну, або для оформлення міксу. Акуратні, округлі, овальні або квадратні квітники, на яких легко дістати навіть рослин посередині – ідеальний варіант. Чайний квітник краще оточити декоративним бордюром. Акуратний низький тин або паркан, декоративна стрічка, межа з клінкеру – вибирати краще теплі, затишні варіанти оформлення, що гармоніюють зі стилем оформлення саду.
Якщо ви просто експериментуєте, то можна створити переносний квітник — у великому квітнику, старому кориті, великому переносному контейнері, а до стаціонарних чайних клумб варто перейти вже після першої вашої «проби».
Головне, про що варто подбати – вибір теплого, захищеного майданчика і такого місця, звідки до рослин зручно підходити. Дуже часто “чайну” клумбу розміщують на газоні, біля тераси або на терасі (як квітник-вкраплення), біля самого будинку, замінюючи посадки біля фундаменту або біля зони відпочинку. Логічно створювати «чайний» квітник там, де зручно збирати ароматний матеріал для заварювання чаю – неподалік місць чаювання чи будинку.
Загальні правила оформлення чайних квітників
В оформленні «чайних» квітників дотримуються загальних правил:
- рослини для регулярних садів строго ранжують, а для пейзажних – трохи зміщують акценти та змішують культури між собою, щоб досягти ефекту дикої чарівності;
- структуру квітника можна зробити більш цікавою завдяки поділу на секції, введенню візерунка або яскравих табличок шляхом багаторівневих рішень;
- культури підбирають за перевагами до однакових умов та догляду за рослинами або підбирають місце так, щоб частина квітника знаходилася в тіні, а частина насолоджувалась яскравим сонечком;
- рослини повинні контрастувати між собою за типом цвітіння, будовою суцвіть або розмірами квіток, типом та характером росту зелені;
- ґрунт для посадки готують заздалегідь, глибоко перекопуючи, вносячи якісні органічні добрива і коригуючи реакцію ґрунту до нейтрального, а його структуру — до пухкого та повітропроникного, але досить вологоємного.
Один з найважливіших принципів складання чайних клумб: рослини, які збираються використовувати для приготування напоїв, слід обирати обережно, ретельно аналізуючи їх лікарські властивості. Кожна, навіть найскромніша культура, що використовується для трав’яного чаю, має цілий набір властивостей і також використовується і в лікарських зборах.
Підбираючи рослини, варто перевірити, чи тонізуючим або заспокійливим впливом вони володіють, основні принципи їх впливу на організм. Обов’язково при складанні чайного квітника слід враховувати стан здоров’я, особливо хронічні захворювання. Адже незважаючи на ароматність, красу та різноманітність, трав’яні чаї – не зовсім невинне заняття для експериментів. В окремих випадках про рослини, під впливом яких ви сумніваєтеся, краще проконсультуватися з лікарем та фітотерапевтом. Перед тим, як використовувати рослини для чаю вперше, варто перевірити індивідуальну реакцію на їх відвари.
Зірки «чайної» клумби
Зазвичай при згадці про чайні квітники на думку відразу приходять клумбочки м’яти та меліси. Але асортимент видів для таких ароматних, цікавих та функціональних клумб не обмежується лише невибагливими та стандартними пряними травами. Знайдеться місце на чайному квітнику і ягідним чагарникам, рослинам з розряду красивоквітучих зірок, і навіть мешканцям звичайних грядок.
З чагарників на «чайному» квітнику можна поселити види, які найчастіше використовують для чайних зборів – чайну троянду, «хибний жасмин» чубушник, айву японську, чорну смородину, малину. Для цікавого фруктового чаю можна використовувати і плоди фруктових дерев: колоноподібні мініатюрні деревця, у тому числі яблуні або вишні, можна посадити в самому центрі квітника або на задньому плані, створивши там ефектні та красиві акценти.
До чайних рослин можна включити і шипшини, проте кущі, що дають велику кількість плодів, рідко можуть похвалитися компактними габаритами. І карликові деревця, і чагарники відіграють роль візуального піку композиції. Їх розміщують не тільки так, щоб надати клумбі з чайних рослин найцікавіший рельєф, а й з урахуванням необхідного догляду, у тому числі щорічної обрізки та омолодження: ягідні та плодові чагарники, декоративні види рослин потребують вільного доступу. Тому розміщувати їх у центрі чайного квітника недоцільно.
Якщо в саду є кущ, що окремо росте, або стара рослина, яку планують кардинально омолодити — наприклад, кущ смородини або троянди, то розбити квітник можна навколо нього.
Знайдеться на «чайній» клумбі місце ще одній ягідній рослині – суниці.
Трав’янисті багаторічники та пряні трави пропонують вибрати квітучі рослини (і не тільки) на свій смак і за своїми улюбленими ароматами. До кращих культур для «чайних» квітників включають:
- м’яту, в тому числі кучеряву, звичайну і перцеву, ароматну, яскраву, що розповзається агресивно, але дуже гарну при достатній вологості ґрунту;
- лимонну мелісу, що зберігає красу майже в будь-яких обставинах, з її бездоганною формою листя, яскравим, майже салатовим забарвленням, а також дуже схожий на неї котовник лимонний або котячий, який часто продають у нас під виглядом меліси;
- сліпучо яскравий лофант, що приголомшливо витривалий і приємно виділяється на будь-якому тлі — м’яту корейську, агастахіс;
- шавлії – звичайний і дає щороку самосів однорічний мускатний;
- неповторну сріблясто-різьблену і трохи небезпечну руту запашну;
- неакуратну, але дуже ошатну під час цвітіння аптечну або звичайну ромашку, яка в компанії більш щільних рослин здається невагомою;
- чебрець, різні сорти якого відрізняються по відтінку аромату та забарвлення зелені, формі та густоті кущиків;
- цінну не тільки своїми схожими на феєрверки запашними суцвіттями лимонну монарду;
- ефектну, витривалу та модну ехінацею запашну;
- лаванду вузьколисту з її акуратними суцвіттями і неповторним листям.
Є й рослини «на любителя» — ароматний фенхель, світло-бузкові суцвіття-парасольки якого дивують зовсім іншим відтінком аромату, ніж анісове листя, а також кінза, цикорій, у якого в чай додають коріння, звіробій, ісоп, лимонна вербена, материнка, іван-чай, кипрей, пижма, запашник запашний, базиліки, амарант, розмарин, чорнобривці, волошки, майоран, пеларгонія повстяна, змієголовник. А деякі примудряються виростити на звичайній чайній клумбі навіть ароматний шабельник і лепеха.
Автор: Grover-adm