Складна екологічна ситуація негативно впливає на людей. Дедалі більше людей звертаються до давно забутих способів підтримки здоров’я, використовуючи зелену аптеку природи. Багато трав та інших представників зеленого світу планети є лікарськими. Я запрошую вас познайомитися з ромашкою аптечною, або лікарською (далі за текстом ромашка), її використанням у різних галузях медицини, косметології, лікувальними властивостями, способами збирання та зберігання сировини, приготування настоїв, відварів, чаїв та інших видів лікувальних препаратів.
Лікувальні властивості ромашки лікарської
Однорічний бур’ян, в сучасній системі рослин відноситься до сімейства айстрових або складноцвітих, рід і вид – ромашка аптечна (Matricaria chamomilla). Серед населення відома як ромашка обдерта або дівоча квітка.
Має значні лікувальні властивості, які відомі і застосовувалися 3 XV століття.
Аптечній ромашці властиві такі ефекти:
- швидко знімає запальні процеси різного характеру, у тому числі захворювання ШКТ;
- потужний природний антисептик, що використовується при вірусному та мікробному ураженні внутрішніх органів, шкірних покривів (дерматит), лікуванні гнійних ран, фурункулів та інших захворювань;
- хороший терапевтичний засіб при ангінах, ГРЗ, ГРВІ, грипі та інших простудних захворюваннях;
- м’яке заспокійливе при неспокійному поверхневому сні, безсонні, стресових ситуаціях, нервовій напрузі;
- використовується як знеболювальне при неврологічних болях, стоматиті, глоситі, ларингіті, фарингіті, зубному болю;
- посилює регенеративні процеси в ослабленому організмі після операційного втручання;
- систематичне використання чаю посилює імунітет;
- знижує температуру тіла (потогонне), заспокоює та знеболює;
- має хороші відновлювальні властивості при захворюваннях ШКТ;
- відмінний адсорбент при отруєннях.
Із переліку лікувальних властивостей видно, що суцвіття ромашки потрібні в кожній родині. Вони допоможуть зберегти здоров’я та нададуть дієву допомогу при багатьох захворюваннях різної етіології.
Чим зумовлені лікувальні властивості ромашки?
До складу аптечної ромашки входять понад 40 компонентів природних сполук, що забезпечують лікувальний ефект. У квітках містяться кислоти (аскорбінова, нікотинова, саліцилова), гіркоти, холін, хамазулен, бісаболол, дубильні речовини, гліцериди жирних кислот, цукру, діоксикумарин, глікозид умбеліферон, слизу та пектини.
Квітки містять до 1,5% ефірної олії, основний компонент якої – хамазулен, визначає основні лікувальні властивості рослини. Завдяки вмісту флавоноїдів, кверцетину, лютеоліну, квітки ромашки аптечної мають сильні противірусні та протимікробні властивості. На загоєння ран позитивно впливає фернезен, безаболоксид та ін.
До складу олії ромашки входять герніарин, апій, апігенін, які виконують роль природних спазмолітиків. Вони сприяють розширенню судин, зокрема головного мозку, послаблюють запальні процеси. Квітки містять практично всі необхідні людині вітаміни, накопичують понад 15 макро- та мікроелементів, у тому числі ванадій, селен, нікель, цинк, кобальт, хром, мідь, залізо, магній та інші необхідні організму елементи.
Таким чином, навіть короткий перелік вмісту корисних речовин у суцвіттях ромашки та її лікувального впливу на організм вражає настільки, що вона є майже у кожній сімейній аптеці.
Ботанічні особливості аптечної ромашки
Ромашку відносять до групи однорічних бур’янів. Вона зустрічається у нас повсюдно у відповідних кліматичних умовах уздовж доріг, на полях, на відкритих узліссях листяних лісів. У різних регіонах нашої країни ростуть кілька видів ромашки, але в основному для лікування широко застосовують ромашку лікарську.
Рослину легко відрізнити від інших видів ромашки за будовою суцвіття. Дрібний кошик з білими крайовими пелюстками та жовтим центром, де на високому конусі (опукло квітколожа) розташовані трубчасті квітки.
Відмінною особливістю є порожнисте всередині квітколоже (при вертикальному розрізі). Має гострий специфічний аромат, що посилюється при розтиранні у пальцях. У деяких регіонах вирощується як лікарська сировина і надходить до аптек у вигляді сухої сировини (трава ромашки, квіти ромашки) або готових препаратів (хамазулен, ромашкова олія, відвари, настої).
Господарі дачних ділянок виділяють місце під домашню зелену аптеку, де вирощують навіть ромашку аптечну. Вона не вимагає спеціального догляду, розмножується самосівом. Цвітіння тривале – травень-вересень. Пік цвітіння у червні, а дозрівання насіння – у другій половині липня-серпні. Аптечні рослини вирощують за умов, наближених до природних. Не використовують підживлення, підвищений полив, обробку отрутохімікатами аж до використання сировини з лікувальною метою.
Необхідні умови вирощування ромашки:
- мають аптечний город на ділянках, відкритих для сонячних променів;
- далеко від городних культур, що піддаються обробці різними препаратами.
Використовують заготовлену сировину для лікування згідно з рекомендаціями.
Придбати насіння ромашки ви можете за посиланням
Збір, сушіння та зберігання сировини ромашки
Збір сировини
Збір сировини починають із третьої декади травня та закінчують зазвичай наприкінці липня. Зібрані пізніше суцвіття ромашки різко знижують свою лікувальну дію. Збір починають вранці після сходу роси, розсіювання туману та закінчують до полудня. Продовжувати збір можна після 15-16 до 17 години дня.
Якщо зібрати вологий матеріал, він не збереже своїх лікувальних властивостей, при сушінні почне гнити, видаючи неприємний запах. Зрізають або обскубують тільки ті суцвіття ромашки, у яких білі крайові квітки розкриті горизонтально на ґрунті або «дивляться» вгору. Крайові квітки, опущені вниз, свідчать про перезрівання квіткових кошиків та непридатність сировини.
Ощипування або зрізання виконують біля самої основи квіткового кошика ромашки. Найкраще збирати суцвіття в плетені кошики або жорстку тару, застелену натуральним матеріалом. Квітки укладають пухко, не набивають. У вегетаційний період проводять 2-3 збори сировини.
Сушіння зібраного матеріалу
Вдома відразу перебирають зібраний матеріал, очищаючи від будь-якого рослинного або іншого сміття, і розкладають тонким шаром (не більше 5 см) на натуральній мішковині, папері, що добре вбирає вологу або на спеціальних сітчастих рамах у місцях з хорошим провітрюванням (горище, навіс, опалювання).
Не допускається сушіння при прямому потраплянні сонячних променів на зібраний матеріал. При сушінні сировину постійно акуратно ворушать. Зібрану сировину можна сушити у спеціальних сушарках, не підвищуючи температури вище +45°С. Необхідно стежити, щоб матеріал не пересох (кришиться, розсипається в руках) або залишився недосушеним (кислий прілий запах, бурий колір).
Зберігання висушеної сировини
Правильно висушена сировина на дотик жорстка, забарвлення квіток ромашки темніше за свіжий матеріал, але залишається в межах природного кольору. Висушена сировина набуває сильнішого аромату. Зберігають у полотняних мішечках або щільно закритих ємностях (коробки, банки) у сухому приміщенні без доступу яскравого освітлення.
У приміщенні, де зберігається висушена ромашка, неприпустимий сторонній запах, особливо отрутохімікатів. Термін зберігання 2 роки, потім якість заготовленої сировини знижується.
Часто ромашку використовують у складі зборів різних трав (наприклад: з деревію, календулою, корінням і листям кульбаби та ін). При підготовці суміші кожен компонент сушать і готують (ріжуть, товчуть, перемелюють) окремо. Підготовлені та подрібнені компоненти змішують у співвідношеннях, що відповідають рецептурі.
Способи приготування лікувальних складів із ромашки
З сухої сировини ромашки готують:
- відвари;
- настої водні;
- настоянки спиртові;
- порошки;
- ромашковий чай.
Відвар ромашки аптечної
Відвари ромашки (швидкі або легкі) готують у вигляді інфузів, тобто заварюють як чай (не кип’ятять) у певних співвідношеннях, а після 15-20 хвилин настоювання використовують за призначенням.
Відвари тривалі – настоюють суху сировину 10-15 годин у холодній воді, потім кип’ятять не більше 5 хвилин. Поступово охолоджують до прийнятного стану та приймають згідно з рецептом.
Найчастіше використовують відвари звичайні. У воду, що активно кипить (200-250 мл), всипають 15-25 г сировини ромашки (1-2 ложки). Закривають ємність кришкою і одразу вимикають газ. Залишають настоюватися і використовують через 15-20 хвилин у теплому вигляді згідно з рецептурою.
Відвари ромашки після приготування проціджують. Зберігають відвари трохи більше доби.
Настій водний аптечної ромашки
На 200-250 мл холодної кип’яченої води додають 1-2 ложки дрібно подрібненої трави та залишають на 6-8 годин настоюватися під щільно закритою кришкою. Проціджують і приймають згідно з рецептом у дозі, що рекомендується, кілька разів на день до або після їжі по 1-2 ложки або по 30-50-100 г.
Спиртова настойка (тинктура) ромашки лікарської
При виготовленні спиртової настойки замість води використовують медичний спирт (можна купити в аптеці) або якісну горілку, але у подвійній кількості по відношенню до спирту. Співвідношення компонентів таке: 100 або 200 г алкоголю змішують з двома столовими ложками сухих кошиків ромашки.
Місткість закривають і настоюють у теплому місці 8-12 днів, періодично збовтуючи. Готову настойку ретельно проціджують та зберігають у скляному флаконі, використовуючи при необхідності.
Порошок аптечної ромашки
Висушену сировину розтирають у порцеляновому посуді (допускається металева) або розмелюють до борошна. Використовують як присипку при зовнішніх ранах чи готують мазі. На 1 частину сировини беруть 4 частини мазевої основи – смалець, вершкове масло, жовтий вазелін. Компонент не повинен містити сіль.
Ромашковий чай
Чайна ложка подрібнених суцвіть на 200 мл окропу, настоюють кілька хвилин і п’ють маленькими ковтками при запальних процесах, перевтомі, поверхневому сні. До чаю бажано додати мед.
Протипоказання тривалого прийому препаратів ромашки
Ромашку можна зібрати та висушити самостійно або купити в аптеці готову лікарську сировину.
Пам’ятайте! Перед тривалим використанням ромашки потрібно отримати консультацію фахівця. Самолікування є небезпечним і може не вилікувати, а пошкодити здоров’ю.
Навіть найбезпечніша трава може стати причиною отруєння і навіть смертельного. Отрута чи ліки – вся різниця у концентрації та дозуванні прийому препарату. Тому без дотримання інструкцій не можна самостійно (від стелі) готувати навіть безневинні водні відвари. Тільки після розмови з фахівцем-лікарем можна розпочинати лікування.
Передозування в прийомі лікувальних препаратів з ромашки призводить до підвищеного збудження нервової системи, кашлю, запаморочення, неприємного ознобу. Може розпочатись діарея, алергічні висипання на шкірі. Не можна приймати препарати з ромашки (чаї, настої, відвари) при вагітності та акціадному гастриті.
Звичайно, одними травами вилікувати серйозне захворювання практично неможливо. Але при паралельному використанні офіційно прописаних лікарем ліків та різних трав’яних препаратів можна прискорити одужання, зняти запальний процес, підвищити імунітет.
Способи застосування лікувальних складів із квіток аптечної ромашки
При простудних захворюваннях використовують швидкі відвари та інфузи ромашки для полоскання горла, проведення інгаляцій, компресів, що зігрівають, на область перенісся (при нежиті).
При ангіні добре полоскати горло кілька разів на день звичайним відваром із суміші ромашки та чистотілу (якщо немає алергії) або календули. Відвар заварюють як чай, співвідношення компонентів із трав 1:1. Беруть ложку суміші на чашку окропу.
Інгаляції перед сном допомагають при фарингітах, тонзилітах, бронхітах та інших запальних хворобах дихальних шляхів. Розчин для інгаляції: залити 1 столову ложку ромашки 500 мл окропу (2 склянки). За відсутності протипоказань додають ложку соди або меду, добре розмішати суміш і під укриттям із удвічі складеного махрового рушника дихати лікувальною теплою (не гарячою) парою 10-15 хвилин, не більше. Після інгаляції добре укутатися.
Зовнішнє застосування при пошкодженні шкіри – подразнення, висипання, свербіж, запалення, рани, опіки, виразки. Готують звичайний концентрований водний настій. Для цього заварюють 2-3 столові ложки з верхом ромашки 250 мл окропу (див. опис вище). Настоюють у щільно закритому посуді щонайменше годину. Проціджують. На хворе місце накладають теплий компрес. Використовують також мазі та порошки.
Після променевої терапії, сильної втоми, дратівливості, суглобовому ревматизмі, подагрі можна через 1-2 дні протягом 1-2 місяців приймати лікувальні ванни (15-20 хвилин) із суміші ромашки, обліпихового листя та деревію (1:0,5:0 ,5).
Внутрішнє застосування при хворобах шлунково-кишкового тракту, кишкових колітах, захворюваннях печінки, нирок, сечового міхура та інших використовують легкі лікувальні відвари інфузи, ромашкові чаї, настоянки. Кількість та частота прийому визначаються лікарем. Рекомендовані лікарем дозування необхідно ретельно дотримуватись.
Шановний читачу! Ви ознайомилися із властивостями ромашки, її використанням при низці захворювань. Залишається ще раз нагадати, що приймати тривалий час ромашку (хоча вона й нешкідлива) можна лише за рекомендацією лікаря. Будьте здорові!
Автор: