Серед незліченної кількості сортів та гібридів солодкого перцю існують такі, чия популярність має буквально світові масштаби. До таких, зокрема, належать перець, що носить звучне іспано-італійське ім’я Раміро. І якщо більшість овочів на полицях супермаркетів безіменні, і практично неможливо дізнатися про їхню сортову приналежність, то ім’я цього перцю неодмінно буде на упаковці. «Що ж у цьому перці такого надзвичайного?» – Подумав я і придбав насіння. І, як показав мій досвід, цей перець вартий того, щоб про нього дізналися й інші городники. У зв’язку з чим і було написано цю статтю.
Перець “Раміро” – історія популярності
Нерідко назви продуктів стають синонімами назви бренду, як, наприклад, сталося з компанією «Ксерокс», з чиєї легкої руки подібне ім’я почали носити всі копіювальні апарати. Або ж повальна назва всіх підгузків «памперсами».
А ось з довгим солодким перцем голландської компанії De Ruiter сталася трохи інша ситуація. Назва одного із сегментів бренду, який займався реалізацією насіння цього перцю – “Dulce Italiano”. Але у зв’язку з зростаючою популярністю сорту, що стало буквально «обличчям фірми», компанію почали називати ‘Ramiro’.
Перець «Раміро» не є новим сортом, його було створено понад 20 років тому, і у 2006 році відсвяткував свій двадцятирічний ювілей. У 1996 році історія цього сорту почалася з випробування десяти рослин, а в 2015 році площа посадок «Раміро» охопила вже понад двадцять п’ять акрів у північній та західній Європі.
Сьогодні після двох десятиліть успіху Раміро переживає нову хвилю популярності. У Нідерландах та Іспанії існують компанії, що спеціалізуються на цілорічному вирощуванні перцю «Раміро» на експорт, завдяки чому його можна знайти на прилавках супермаркетів протягом усього року.
Перець як такий входить до десятки найкорисніших овочів для здоров’я людини. При цьому Раміро особливо виділяється серед перців дуже високим вмістом вітаміну С і фолієвої кислоти, а також таких вітамінів як А і E.
Сорт «Раміро» є живим доказом того, що багато продуктів можуть бути і смачними, і корисними.
Переваги “Раміро” перед іншими сортами солодкого перцю
Які ж переваги об’єднує «Раміро»?
У цього перцю дуже приємний солодкий аромат та високий рівень солодкості. Традиційний кубовидний солодкий перець має показники Брікса (одиниця, що вимірює рівень вмісту цукру) – сім одиниць. А ось солодкий перець «Раміро» відрізняє вищі значення Брікса — 9–10 одиниць.
Порівняно з більшістю розхожих сортів солодкого перцю, плоди сорту «Раміро» мають більш тонку шкірку, що полегшує їх кулінарне використання та робить ніжнішими та смачнішими.
Солодкий перець «Раміро» — один із найпопулярніших овочів для барбекю. При цьому приготування на вогні посилює їх характерний смак. Крім того, міцна структура стін дозволяє легко смажити їх на грилі. А тонкостінність – запорука того, що приготування страви не триватиме багато часу.
Ці хрумкі солодкі перці також добре підходять як швидка закуска і використовуються в бутербродах.
Широка палітра забарвлень і незвичайний зовнішній вигляд — довгі плоскі стручки, робить ці перці оригінальними і апетитними.
Покупницький попит на плоди перцю Раміро також обумовлений тим, що найчастіше великі компанії вирощують його органічними методами. І це особливо цінно, оскільки традиційні перці, які ми бачимо на прилавках, входять до десятки найзабрудненіших овочів і нерідко є ГМО-продуктами.
Опис перцю «Раміро»
На перший погляд може здатися, що Раміро з довгастими плодами циліндричної форми відноситься до пекучих перців, але це тільки зовнішня подібність. Насправді в його м’якоті та насінні немає жодної гостроти. Стручок його досить вузький і сплощений, кінчик гострий, але іноді буває тупішим і закругленим.
Довжина плоду в сприятливих умовах досягає 20-25 сантиметрів, вага стручків до 300 грамів, товщина стінки 2-3 міліметри, м’якоть хрустка, поверхня напівглянсова, горбиста.
У фазі технічної стиглості «Раміро» яскраво-салатового кольору, а в міру дозрівання починає фарбуватись у різні кольори. Усередині сортосерії “Раміро” існує три забарвлення: “Раміро червоний”, “Раміро жовтий” і “Раміро помаранчевий”.
Зелені стручки, які найчастіше зустрічаються у супермаркетах – не окремий вид, а плоди, зібрані недозрілими. Основні відмінності забарвлень цієї лінії складаються тільки в кольорі стручків, будь-якої принципової різниці у смаку або формі різнокольорових плодів «Раміро» не відзначається.
У теплиці та південних регіонах кущі можуть досягати висоти 90 сантиметрів. У середній смузі у відкритому ґрунті рослини часто бувають набагато менше. Урожайність у теплицях та на Півдні висока, у середній смузі – середня. Раміро – сорт середньо-ранній, термін дозрівання стручків коливається від 115 до 130 днів. Стійкість до захворювань висока.
Досвід вирощування «Раміро» та особисті враження
Купити насіння перцю «Раміро» не так просто, і мені вдалося придбати його тільки у колекціонера в одному з інтернет-магазинів. Посіяв цей перець на розсаду разом із іншими сортами наприкінці березня.
У розсадному віці сіянці перцю «Раміро» від початку відрізнялися від своїх побратимів швидкістю зростання та великими розмірами, зацвіли вони також раніше за інших. Перший перець у технічній стиглості ми змогли зірвати наприкінці червня.
Чесно кажучи, на той момент смак перцю Раміро мене зовсім не вразив, він був сухуватий, тонкостінний, а заявленої солодощі ще не набрав (можливо, це також було пов’язано з тим, що літо цього року було прохолодним).
На якийсь час я залишив «Раміро» і переключився на вживання інших сортів перцю. Друга спроба кулінарного використання цього перцю також виявилася провальною. Цього разу ми вирішили запекти його на грилі, але не додивлялися, і через тонкі стінки перцю стручок просто обвуглився практично на очах.
Можливо, після цього випадку я б назавжди залишив при собі негативні враження від сорту разом із подивом, чому він такий популярний. Але допоміг, як водиться, випадок. Вже наприкінці літа, коли ми повернулися з дачі додому, я вирішив запекти перець з іншими овочами в духовці, і серед перців, що запікалися, також опинився «Раміро». Ось тоді я і розкрив його божественний смак!
Нам просто не захотілося їсти інші скибочки перцю, бо на тлі «Раміро» вони здавались несмачними, хоч печений перець дуже любимо в нашій родині. Саме після дбайливого запікання у «Раміро» виявилася максимальна насолода найніжнішої м’якоті, при цьому він не мав яскравого присмаку, характерного для болгарського перцю.
Припускаю, що люди з неприйняттям типового запаху солодкого перцю змогли б із задоволенням поласувати стравою з додаванням Раміро, навіть не здогадавшись, що там присутній перець. Особисто мені запечені скибочки Раміро нагадали вишукане ніжне м’ясо або рибу, але зовсім не перець.
Інша особливість «Раміро» — дуже тонка шкірка при запіканні також виявилася корисною, і якщо у перцю інших сортів шкірка відчувалася грубуватою, і виникало бажання її зняти, то у «Раміро» шкірки ніби не було зовсім, що додавало скибочки ще більше ніжності.
При цьому м’якоть мала однорідну апетитну консистенцію, а не розвалювалася, як у деяких більш соковитих сортів. Після цього вдалого експерименту я вирішив посадити перець Раміро в подвоєній кількості.
Хоча перець «Раміро» вважається універсальним сортом, я б радив використовувати його саме для запікання, а ось для свіжих салатів існують соковитіші і товстостінніші сорти.
Тим не менш, я однозначно рекомендую цей сорт тим, хто любить запікати овочі на грилі або в духовці, у цьому випадку рівних «Раміро» знайти складно, і він вам неодмінно сподобається.
Автор: Grover-adm