Цикорій – бур’ян, який замінить каву і допоможе схуднути

Напевно, кожен колись звертав увагу на кущі часом до 1,5 метрів заввишки з яскравими синіми квітами, чимось схожими на волошки. І росте цей кущ буквально скрізь. Але не всі знають, що це той самий цикорій, з якого готують смачний і корисний напій. У цій статті йтиметься про корисні та лікувальні властивості цикорію, про заготівлю та способи його використання. І, звичайно, про те, як можна з нього приготувати напій «майже як каву».

Короткий ботанічний опис рослини

Людство знайоме з цикорієм упродовж тисяч років. Існують давньоєгипетські папіруси, датовані 1536 до н.е., в яких згадується цикорій.

Є багато видів цієї рослини, але в їжу використовують тільки два – це салатний цикорій і звичайний цикорій. У цій статті йтиметься про звичайний цикорій.

Цикорій звичайний (Cichorium intubus L.) – багаторічна трав’яниста рослина висотою від 30 до 150 см з потовщеним веретеновидним коренем, прямим стеблом і розчепіреними гілками. Належить до сімейства айстрових. Квіти переважно блакитні, але іноді зустрічаються білі і навіть рожеві. Цвіте з червня до серпня.

Поширений бур’ян від Африки до Сибіру. Рослина дуже чутлива до рівня освітленості. Квітки цикорію відкриваються вранці, як тільки починає вечоріти – вони закриваються.

У природі цикорій можна зустріти на луках, галявинах, трав’янистих схилах, на пустирях, полях, вздовж доріг і навіть у горах. Деякі садівники вирощують його на квітниках він дуже декоративно виглядає під час цвітіння.

Особливим попитом користувався цикорій у Європі під час Другої світової війни, коли виникли серйозні проблеми з постачанням кави та її стали пропонувати як заміну.

Хімічний склад та лікувальні властивості цикорію

Тепер найцікавіше: сучасна медицина довела, що цикорій містить унікальний полісахарид — інулін, який позитивно впливає на обмін речовин. Зокрема, він знижує рівень цукру в крові та посилює метаболізм, що важливо для людей з надмірною масою тіла або ожирінням.

Також інулін знижує рівень холестерину в крові та тригліцеридів, які провокують атеросклероз та інші хвороби. Інулін нормалізує мікрофлору кишечника і, проходячи через весь шлунково-кишковий тракт, сприяє виведенню важких металів та токсичних речовин, які потрапляють в організм разом із їжею.

Вчені також довели, що на відміну від кави цикорій не виводить кальцій з організму, а навпаки, допомагає засвоїти його з їжі.

Висушений корінь звичайного цикорію містить до 75% інуліну.

Крім інуліну, у цикорії містяться білкові речовини, глікозид інтибін, що надає гіркого смаку напою, дубильних речовин, органічних кислот. Він багатий на вітаміни групи В, С, А, Е, К, макро- та мікроелементи: такі, як цинк, магній, марганець, кальцій, залізо, а ще – пектин та каротин.

Завдяки такому багатому складу, цикорій споконвіку використовувався в народній медицині при хворобах шлунково-кишкового тракту, печії, цирозах печінки, артритах, інтоксикації організму, бактеріальних інфекціях, серцево-судинних захворюваннях, а також для посилення імунітету.

З лікувальною метою застосовуються всі частини рослини. Листя цикорію їстівне і вживається в салатах або як гарнір, їх можна їсти сирими або запікати, тушкувати, варити.

У селах з давніх-давен додавали худобі в корм листя цикорію, адже в них міститься багато білка, вітамінів і мінералів – вони дуже поживні. Помічено, що дикі тварини (лосі, олені) теж їдять листя цикорію.

Настій із квітів цикорію заспокоює нервову систему, а з кореня, що містить найбільшу кількість інуліну, роблять напій схожий на каву. Він теж має тонізуючу властивість, тільки, на відміну від кави, не виснажує нервову систему, адже в ній немає кофеїну.

Загалом напій з кореня цикорію має загальнозміцнюючі властивості, підвищує імунітет. До речі, завдяки тому, що в корені цикорію міститься велика кількість цукрів, з нього роблять сироп, який використовують кондитери.

Напій з цикорію має також в’яжучу, антимікробну дію, підвищує апетит, зменшує потовиділення.

Як я заготовляю та зберігаю цикорій

В Інтернеті повно рецептів приготування різноманітних гарнірів і салатів з листя цикорію. Але мене цікавлять його квіти і, найголовніше, коріння.

Квіти я збираю під час масового цвітіння – це липень-серпень. Вранці обов’язково в суху сонячну погоду. Зриваю трохи – мені їх просто шкода. Далі залишаю квіти сушитись на веранді між двома аркушами паперу і потім зберігаю у паперовому пакеті.

Чай або «напар» з таких квітів добре приймати ввечері при безсонні, стресових ситуаціях. Квіти цикорію – відмінний заспокійливий засіб.

З корінням справа інакша. Їх треба заготовляти восени – з кінця серпня по вересень (коли в рослині припиняється рух соку) або ранньою весною (до його початку).

Я збираю коріння восени, коли рослина починає в’янути. Дуже зручно це робити після хорошого дощу або навіть зливи, коли земля добре промокне — у цикорію стрижневий корінь, він дуже добре висмикується із землі.

Інший спосіб (коли немає дощу) просто викопати його лопатою. Корінь у цикорію дуже глибокий, до 1.5 метрів у глибину, тому я фізично не зможу його викопати весь, а тому й шкоди рослині не принесу — наступного року вона обов’язково виросте з шматка кореня, що залишився.

Отже, після того як я назбирав собі коріння і приніс їх додому, їх треба добре промити. Для цього я замочую їх у холодній воді на деякий час, після чого вони добре промиваються.

Далі всі по-різному роблять. Хтось каже, що коріння треба чистити, хтось — що ні в якому разі не можна. Тому я для себе обрав золоту середину — намагаюся добре промити їх водою, а якщо в якихось місцях ніяк не вдається очистити від землі, тоді зачищаю там ножем.

Потім корінь треба трохи обсушити паперовими рушниками та подрібнити. Зізнатись, це зробити не просто. Тонкі коріння ще можна розрізати ножем, а от якщо корінь хоча б завтовшки з палець, у нього дуже тверда серцевина і порізати такий корінь вже нереально.

Дехто навіть виймає серцевину через це і викидає. Вона легко виймається якщо скрутити корінь у різні боки обома руками. Але в серцевині теж містяться корисні речовини, тому я її залишаю.

А подрібнюю корінь, нарізуючи його спочатку секатором упоперек на дрібні шматочки, а потім акуратно ножем розщеплюю його вздовж на більш тонкі волокна. Можливо, для цього підійде пристрій для чищення картоплі.

Деякі любителі цикорію після подрібнення коренів дають шматочкам підсохнути, потім обмелюють і все далі просто заварюють, як чай. При цьому вдається максимально зберегти всі корисні речовини в цикорії, адже ми знаємо, що їх термічна обробка руйнує.

Але багато хто після подрібнення корінь обсмажують на сковороді, як кавові зерна, і тільки потім відправляють їх у кавомолку. Цикорій при цьому набуває приємного запаху, золотисто-коричневого кольору і справді стає до смаку схожим на каву.

Але треба врахувати, що за температури +180…+200 градусів губляться майже всі корисні властивості. Тому і тут я обрав для себе золоту середину – подрібнене коріння цикорію я ставлю в духовку на деку при температурі 40-50 градусів на кілька годин. І коли починає поширюватися приємний запах, горіховий і трохи карамельний — я мій цикорій витягаю з духовки.

Далі його залишається лише обмолоти в кавомолці, пересипати в чисту, суху, скляну баночку і зберігати в темному місці, в шафі, наприклад.

Як заварити «каву» з цикорію

Отже, ми маємо порошок кореня цикорію, тепер нам залишилося заварити з нього «каву». Для цього я беру маленький чайничок для чаю (я не варитиму його в турці, як кава). Замість чайника, і кухоль також підійде. 1.5 чайні ложки порошку кореня цикорію заливаю 200 мл окропу. Даю трохи постояти. Власне, у мене вийшов напар кореня.

Далі мені знадобиться маленьке ситечко, через нього я з чайника проціджую рідину в чашку. Напій готовий. На мене він діє тонізуючий і, як помітили мої домашні, піднімає настрій.

Він, насправді, на каву не схожий, хіба що кольором. У напою з цикорію свій гіркуватий смак та дуже приємний горіхово-карамельний аромат. Це корисний і водночас дуже смачний напій.

Кому не можна пити напій із цикорію?

Як і у випадку з лікарськими травами або трав’яними чаями, хочу сказати кілька слів про протипоказання до застосування напою з цикорію. Корінь рослини містить дуже багато оксалатів, тому його не можна застосовувати людям із сечокам’яною хворобою, захворюваннями нирок, зниженим тиском, анемією або виразкою шлунка.

Крім того, напій з цикорію потрібно з обережністю пити людям, схильним до алергії та вагітним жінкам. Тому, якщо є сумніви, краще порадьтеся з лікарем.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Grover-adm

19
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво