12 помилок дачників-початківців

Власна дача з’явилася у нас, коли я вже мав серйозний досвід вирощування овочевих та декоративних рослин на ділянці своїх батьків. Однак і це не вберегло мене від безлічі помилок, які я зробив, обробляючи свій сад та город. Обставини склалися так, що ми змушені були продати свою першу дачу та перебратися на нову ділянку. Перед тим, як почати господарювати в новому саду, мені хотілося б проаналізувати свої минулі дачні помилки. Сподіваюся, мій досвід буде корисним і для читачів, адже добре вчитися на помилках інших.

1. Вибір дачі взимку

Найперша помилка була здійснена вже при покупці нашої першої дачної ділянки. З наближенням весни у нас почалася «посадкова сверблячка», як кажуть городники, нам захотілося придбати власну дачу якнайшвидше. У лютому ми об’їхали кілька ділянок, серед яких нам сподобалася лише одна. І вже у березні стали власниками власної дачі.

Зрозуміло, у цей період на ділянці ще лежав сніг, який завадив об’єктивно оцінити всі переваги та недоліки цієї дачі. Наприклад, із семи кущів смородини, які так захопили мене під час огляду, половина виявилася старими і вже не плодоносними екземплярами, а інша половина — загиблими чагарниками. Таким чином, нам не просто довелося купувати нові саджанці, а й витрачати час на розчищення старого ягідника.

Крім особливостей рослинності, сніг може приховувати і багато інших неприємних сюрпризів. Нерідко навіть буває так, що господарі сильно зарослої ділянки скошують всю поросль тримером і численні пінечки зовсім непомітні під снігом. А навесні новий господар отримує ділянку, повну вишневої та сливової порослі, якої надзвичайно складно позбутися.

2. Вибір «голої» ділянки

Ділянка без великих дерев та чагарників багатьом може здатися плюсом – адже це дозволяє самостійно спланувати дизайн без вирубування старих екземплярів та утилізації гілок. До того ж, це дає багато місця для посадки світлолюбних культур.

Але все ж таки порожня ділянка — далеко не завжди гідність. І справа не так у тому, що на таких ділянках ваше життя протікає перед очима сусідів, а у вітряну погоду там сильніше гуляють вітри. Відсутність деревної рослинності нерідко обумовлена серйознішими причинами, ніж нелюбов колишніх господарів до дерев.

Немає дерев на нових (свіжонарізаних) ділянках — це цілком логічно, але на дачах товариств, створених понад 30 років тому, мізерна рослинність має насторожити. У нашому випадку мінімум дерев виявився наслідком близькості ґрунтових вод та регулярного весняного затоплення. У результаті нам довелося докласти чимало зусиль, щоб підібрати відповідні до таких умов породи.

А ось на дачі у родичів плодові дерева майже не ростуть через те, що ґрунт надто піщаний.

3. Посадки без плану

Щойно купивши нову дачу, хочеться бігти в розплідник і скупити там все, на що впаде погляд. Але тільки згодом доводиться кожен день бігати ділянкою і думати, куди ж висаджувати покупки? Іноді ми так і не знаходимо гідне місце для нових рослин і садимо за принципом «нехай поки що тут».

До того ж, у нас часто змінюються плани. Ми розуміємо, що на місці квітника краще зробити ставок, а от та ялинка заважає доріжці. Комусь із куплених для нашої дачі рослин пощастило більше, і я пересадив їх лише один раз. Але є й такі бідолахи, які переносилися з місця на місце від 3 до 5 разів.

І якщо багато багаторічників сприймуть це відносно безболісно, то з кожною пересадкою деревних ви, по суті, забираєте цілий рік життя. Ті сили, які вони пускають на адаптацію та відновлення пошкодженого коріння, могли б піти на зростання та розвиток деревця.

Тому для початку краще все ж таки спланувати ділянку і повністю завершити облаштування основних елементів дизайну (квітники, доріжки, водойм’я тощо). І лише після цього вирушити за покупкою рослин. Причому бажано з готовим списком у руках.

4. Посадка хвойних надто близько один до одного і впритул до будов

Основна складність, з якою стикається садівник-початківець – проблеми прогнозування. Як же виглядатиме саджанець у дорослому віці? Теоретично ми знаємо, що це деревце стане п’ятиметровим, але нам часто буває важко уявити, що в результаті воно займе місця.

Особливо це стосується хвойних порід, які швидко ростуть і часто продаються зовсім крихтами. Через такий оманливий вигляд компактні хвойні дуже часто садять впритул один до одного або до інших рослин. Згодом усі учасники подібних насаджень починають страждати та втрачають вигляд. Єдине, що може врятувати ситуацію, — це регулярна та досить сильна стрижка. Адже пересадка хвойних у дорослому віці дуже ризикована справа.

Тому щоб молоді саджанці перші роки не губилися при віддаленій посадці, їм у компаньйони можна підбирати однорічники або багаторічники, які легко переносять пересадку.

Мініатюрний розмір, а також бажання «щоб ялинка заглядала у вікно» (як це було в мене), призводить до того, що хвойні висаджуються впритул до стіни будинку. В результаті частина крони, звернена до будинку, недоотримує світла і виглядає пригніченою, а вогкість, яка утворюється в результаті щільного примикання гілок до стіни, не корисна ні будівлі, ні дереву.

Під вікнами краще садити композиції з карликових порід, які дорослішаючи не зімкнуться зі стінкою. А при вирощуванні великих дерев обов’язково враховується діаметр крони у зрілому віці плюс один-два метри в запасі.

5. Купівля крупномірів

Щоб рослини встигли вирости, увійти в силу та гідно прикрасили ландшафт, потрібен час. Але маючи кошти, можна придбати дорослі екземпляри у повному розквіті сил у контейнері або з грудкою землі (за спеціальною технологією). Але подібна пропозиція не з дешевих.

Прагнучи, щоб мій сад скоріше набув закінченого вигляду, я також віддавав перевагу дорослим саджанцям. Але оскільки мій бюджет був обмежений, найчастіше я купував рослини з голим корінням на ринку (плодові та декоративні листяні дерева та чагарники) або ж у колекціонерів, які викопували хвойні при мені вручну без спеціальної техніки.

Крупноміри після подібної, не дуже щадної пересадки, вимагають дуже ретельного догляду. Зокрема, туї ми вкривали мішковиною на зиму перші три роки, щоб вони не отримали опіку. У результаті часто виходило так, що саджанці, куплені дуже крихтами, майже наздоганяли більших побратимів, які витрачали набагато більше часу на адаптацію.

6. Посадка рослин у дерн

Цю безглузду помилку я не тільки зробив самостійно, але й продовжую спостерігати її у дачників-початківців. І це цілком зрозуміло – квіточки готові для посадки і хочеться швидше зробити красиво, а ретельна підготовка ґрунту – справа нешвидка і трудомістка. У результаті проводять посередню прополку, залишаючи більшість коренів багаторічних бур’янів у землі.

Надалі впоратися з бур’янами стає все складніше, і квітник не може мати охайного вигляду. Тому для себе я вирішив відкласти поспіх, щоб надалі не ускладнювати собі життя.

Якщо немає фізичних можливостей перекопати місце під клумбу і ретельно вибрати всі кореневища вручну, то цей куточок саду на один сезон можна покрити щільною мульчею (наприклад, з картону), і тоді більшість бур’янів самостійно загине. Існує і хімічний спосіб видалення небажаної рослинності, але не слід забувати, що гербіциди надзвичайно шкідливі для ґрунтових мікроорганізмів.

7. Квітники без обмеження

Професійні дизайнери дуже велику увагу приділяють кромці квітників, що обмежує. Але дачники-квапиги, як правило, не звертають на це уваги. У результаті з часом навколишня рослинність починає все більше впроваджуватися на квітник, особливо якщо клумба межує з газоном.

Сьогодні у продажу можна знайти широкий вибір бордюрних стрічок. При цьому важливе значення має не лише зовнішній вигляд, а й матеріал, з якого виготовлено виріб. Зокрема, якщо ви плануєте обкошувати квітник тримером, то обов’язково вибирайте стрічку, стійку до подібних пошкоджень, про що обов’язково буде зазначено на упаковці.

8. Посадка декоративних рослин за принципом «всього і більше»

У дачників-початківців зазвичай досить незайнятого місця, яке дуже хочеться якнайшвидше заповнити рослинами. І тоді на допомогу приходять сусіди, які із задоволенням діляться корінцями. Зазвичай в дар віддаються простенькі багаторічники, які вимагають мінімум догляду.

Але бажання квітникарів невичерпні, і ми щороку приносимо в сад щось новеньке. Після місця стає дедалі менше, а подаровані «старенькі» неминуче програють новинкам селекції.

Більш того, невибагливі квіти нерідко бувають агресивними та активно засіваються та розповзаються корінням. Згодом їх неминуче доводиться виселяти за паркан або відправляти в компост.

Щоб цього не сталося, краще одразу усвідомити, що заповнити всю ділянку за один рік дуже складно та й зовсім не потрібно.

9. Коли рослина визначає місце, а не навпаки

Спочатку основною рушійною силою при купівлі рослин було б обов’язково стати володарем конкретного кущика або квітки. У результаті я втратив безліч рослин – вони не змогли влаштуватися на обраному для них місці (без урахування вимог до умов проживання).

Найчастіше це була банальна посадка світлолюбних у тінь, тому що на сонечку вільне місце скінчилося, і, навпаки, висадка тіньовитривалих на сонцепек. З досвідом до мене прийшло розуміння, що рослина – це не млявий предмет інтер’єру. І ні до чого хорошого така практика не приведе.

Тепер, якщо на моїй ділянці звільняється місце, я насамперед дивлюся на умови (сонце чи тінь), а потім – на оточення. І вже на підставі цих даних підбираю квітку, якій сподобаються умови і при цьому вона максимально впишеться в дизайн цього саду.

При цьому я намагаюся наскільки можна купувати кілька рослин одного сорту, оскільки більшість квітів і декоративних чагарників найкраще виглядають групою.

10. Посадка цінних рослин біля сусіднього паркану

Навіть якщо ваші сусіди привітні та люб’язні люди, дуже складно спрогнозувати, як розвиватимуться ваші стосунки протягом тих років, що ви ділитимете загальний паркан. На початку наші нові сусіди справили на нас найприємніше враження. І ніхто не міг подумати, що, посміхаючись нам у вихідні, ці ж люди в будні дні (за нашої відсутності) методично знищували всі плодові та декоративні дерева та чагарники, що хоч скільки-небудь приєдналися до паркану з їхнього боку.

Причина була банальна – наші рослини нібито затіняли їхні картопляні грядки. Звичайно ж, існують норми відступів при посадці рослин біля паркану, відповідно до яких ми садили саджанці, але сусідам цього виявилося мало. Згодом, коли спалахнув скандал, сусіди зажадали садити всі дерева та чагарники строго з іншого боку ділянки (ближче до іншої сусідньої дачі).

Дуже прикро згадувати скільки цікавих культур та цінних сортів було знищено безпринципними сусідами. Але рослини істоти вразливі, полив окропом, побризкав гербіцидом і поминай як звали…

11. Відсутність ярликів із написом сорту

Важко переоцінити важливість збереження інформації про сортову приналежність культур. Практично щороку ми тестуємо нові сорти овочевих та плодових культур на своїх ділянках, неодмінно ставлячи відмітку про їх сортову приналежність. На жаль, у моєму випадку нерідко траплялися образливі ситуації, коли яскравий маркер на табличках повністю вигоряв до середини літа, і я не міг дізнатися, який сорт приносив плоди.

Як виявилося, навіть якщо маркер є водостійким, це не гарантує високу якість міток. На своїй дачі я використовував безліч маркерів різних виробників, і написи одних стиралися за лічені тижні, інші неможливо було видалити навіть ацетоном.

Кілька разів обпікся на маркерах і почав віддавати перевагу звичайнісіньким простим олівцям м’якого типу, якими завжди роблю написи на пластикових садових ярличках.

12. Клумби під плодовими

Цю помилку часто роблять дачники, на дільницях яких є багато високих плодових дерев. Часто це робиться не так через незнання, як від дефіциту місця. Посадити квіти практично нікуди, або хочеться розбити тіньові квітники, а іншої тіні, крім від дорослих, плодових просто немає.

Цю помилку я робив багато разів, і щоразу шкодував про подібне рішення. Свій перший тіньовий квітник я розбив у батьків на дачі під старою яблунею. У результаті бомбардування стиглими плодами один раз на два роки перетворювало мій квітник на поле бою, і він серйозно втрачав декоративність.

Вдруге я розбив квітник під сливою, але коли мої родичі збирали врожай, то ненавмисно топтали і ламали рослини. Третій квітник був розбитий на моїй власною дачею під вишнею, але й тут не обійшлося без ексцесів, тому що вишнева поросль вимагала постійного видалення та ускладнювала догляд.

На підставі цього неприємного досвіду я прийняв тверде рішення: сад тільки окремо від квітів!

Дорогі читачі! Незважаючи на безліч помилок, сьогодні наша перша дача є доглянутою пахучою ділянкою, такою не схожою на ту, якою вона дісталася нам від старих господарів. Коли мене запитують, чи не шкодую я про купівлю дачі, яку довелося продавати лише через п’ять років після придбання, я відповідаю, що мені не шкода — вона подарувала безцінний досвід. Упевнений, мій новий сад буде ще кращим, адже ми створимо його з урахуванням минулих помилок.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Gardener

10
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво