Шипшина – невибагливий близький родич троянди. Він чудово росте в дикій природі, а його махрового представника часто можна зустріти як декоративну рослину в парках або приватних садах. Останнім часом рослина стає все більш популярною серед садівників завдяки своєму багатому вітамінно-мінеральному складу. У цій статті розповім про користь плодів шипшини, як їх збирати, сушити, зберігати і правильно заварювати чай.
Про культ шипшини на Балканах
Родом шипшина зі країн та Азії. Однак на Балканах вона набула дуже широкого розповсюдження.
У магазинах Сербії та інших країнах Балканського регіону можна купити чай із шипшини, вино, лікер, варення, мармелад, випічку з начинкою із шипшини. Дикі плоди шипшини, поряд із «культурними» ягодами, можна купити на ринку. А в ресторані вам подадуть чай із шипшини. І крім дикого, тут ще є цілі плантації шипшини, що вирощується для харчових, медичних та косметичних цілей.
Про користь шипшини
Корисні однаково і культурна, і дика шипшина. Цей кущ може вирости до 3.5 метрів у висоту і має ароматні, приємні квіти та дуже колюче стебло. Цвіте шипшина з червня до липня, а плоди дозрівають у вересні. Усього налічується близько 400 видів шипшини. Насамперед, вона ціна через її лікувальні властивості.
Плоди шипшини містять велику кількість вітамінів С, А, Е, В. Крім того – кальцій, залізо, флавоноїди, пектин, селен, марганець, магній, фосфор, калій. Такий склад, звичайно, робить її дуже корисним продуктом.
Шипшина, крім багатого вітамінно-мінерального складу, має ще й протизапальні властивості, зміцнює імунітет. Тому чай із плодів шипшини вживають при застуді, слабкості, втомі, як тонізуючий засіб, при анемії.
Вітамін Е знижує рівень холестерину, а також є сильним антиоксидантом, захищаючи серцево-судинну систему від хвороб. Елементи, що складають шипшину, беруть участь у регуляції вуглеводного обміну, тим самим запобігаючи розвитку цукрового діабету.
Шипшина – природний діуретик. Також володіє легким проносним ефектом. Він широко застосовується в косметології як тонізуючий шкіру і регенеруючий клітини засіб, добре її зволожує. Для шкіри також корисно пити чай із плодів шипшини завдяки великому вмісту в ньому вітаміну А та вітаміну С.
Плоди шипшини корисно вживати для поліпшення травлення. А в народній медицині за старих часів збирали пелюстки квітів шипшини, які сушили і заварювали навесні, коли вітаміну С організму катастрофічно не вистачало.
Давні лікарі так вірили в цілющість шипшини, що лікували їм навіть каміння у нирках. Вважалося, що настій із плодів шипшини (при тривалому вживанні) перетворить каміння на пісок і вони благополучно вийдуть із організму. А заварюючи плоди шипшини разом із м’ятою, можна позбутися безсоння.
Через великий вміст вітамінів шипшина покращує стан волосся. Для цього можна або пити чай, або обполіскувати волосся настоєм шипшини. Не менш корисна й олія з насіння шипшини, вона використовується в косметології, для виготовлення кремів, шампунів та інших засобів. Олія з насіння шипшини відновлює мембрани клітин, надає еластичність шкірі. А в плодах шипшини міститься до 47% цього цінного насіння.
Цікавий факт: дорогоцінне трояндове масло часто отримують саме з насіння шипшини, адже він близький родич троянди і за хімічним складом вони дуже схожі.
Як я збираю та заготовляю плоди шипшини
До того, як ударять перші морози, і плоди потемніють, втративши свої властивості, я йду збирати шипшину. Зазвичай це відбувається раніше чи пізніше, але у вересні. Я обов’язково одягаю рукавички під час збору, щоб не поранити руки об шипи. Збирати шипшину досить складно через колючки, вона чіпляється буквально за все. Потрібно набратися терпіння!
Зібрані плоди, як пишуть у книгах, рекомендується заздалегідь кілька годин потримати на сонці, щоб зберегти природний гарний колір, провялити, а потім досушити в духовці при температурі +40оС або спеціальних сушарках.
Однак я сушу, просто залишаючи на веранді на підносі, вистеленому папером. Розкладаю в один шар. Попередньо на сонці я не виставляю, тому що коли збираю плоди, вони вже бувають трохи підв’ялені.
Так шипшину сушу на веранді кілька днів. Головне, щоб погода була суха та сонячна. Добре висушені плоди повинні бути твердими, трохи зморщеними, блискучими, без запаху.
Потім я складаю плоди у паперовий пакет чи картонну коробку. У шафі вони в мене так пролежать всю зиму. Не можна складати сушену шипшину в металеві коробки, інакше вона окислиться, змінить колір та смак.
Як я готую чай і настій із шипшини
Коли ж мені знадобиться зробити чай із шипшини, то я роблю так. Беру 1 столову ложку висушених плодів, подрібнюю їх. Ріжу ножицями. Та шипшина, що я збираю, дика, довгаста, тому ножицями вона зручно ріжеться.
Можна використовувати для чаю ще й свіжу шипшину. Але попередньо її потрібно очистити від кісточок. Хоч вони і цінні за складом, але мають маленькі волоски і можуть спричинити роздратування. Сухі плоди шипшини заварюють як чай разом із насінням.
Далі заливаю 200 мл окропу і даю постояти півгодини, закутавши (у мене це банка), щось тепле. Можна використовувати термос. Такий чай можна приймати по 1 чашці двічі на день до їди (у всьому потрібно знати міру). У разі застуди до такого чаю можна додати ложечку меду.
Найкраще щоразу готувати свіжий чай. Ще потрібно знати, що якщо шипшину варити, то в ній руйнується вітамін С. З цієї ж причини не можна заварювати чай у алюмінієвому посуді, при цьому плоди змінюють свій колір та втрачають вітаміни.
Якщо ви приймаєте якісь ліки, краще спочатку порадитися з лікарем, перш ніж вживати чай з плодів шипшини.
Крім плодів шипшини, чай можна заварювати з пелюсток квітів шипшини та молодих пагонів (у сезон). Усі частини рослини містять корисні речовини. Можна робити змішаний чай із плодів шипшини та м’яти, наприклад, лаванди.
А можна приготувати настій шипшини в маслі. Для цього потрібно залити 40 г подрібнених плодів 120 мл олії (можна навіть соняшникової) і поставити банку на сонце, на віконце, наприклад, або в інше тепле місце (на батарею), де воно постоїть пару тижнів (а у випадку з батареєю і того менше). Потім олію процідіть і поставте в холодильник. Ним можна протирати, зволожувати шкіру або використовувати її для виготовлення масок для обличчя.
Автор: