Хочу розповісти вам про популярні сорти домашніх слив, і насамперед розповім про свій улюблений сорт. Слива, що у мене росте, називається ‘Ренклод колгоспний’. Я сам довгий час не знав, що ренклод – це позначення групи сортів домашньої сливи (Prunus domestica). У них круглі плоди, ніжна, соковита м’якоть і кісточка, що добре відділяється.
Згадавши назву «ренклод», треба пояснити, який саме: тамбовський, зелений, Альтана, Баве, колгоспний. Найстаріший сорт – це ‘Ренклод зелений’, що зберігає всі ознаки сорту при насіннєвому розмноженні. Цінний за рахунок того, що активно використовувався як багатьма селекціонерами. Саме завдяки ‘Ренклоду зеленому’ з’явилися багато улюблених сортів слив. Мій «колгоспний» ренклод теж походить від зеленого шляхом селекції.
Якщо говорити про культуру взагалі, то у ній використовуються близько 300 сортів. Але не думайте, що слива – це лише плоди жовтого, червоного, фіолетового кольорів та різних відтінків. До родів сливи відносять сливу колючу (терн), корейську, вишнеподібну, червонолисту аличу, російську, уссурійську, цистена, чорну (вона ж канадська), степову, согдійську, американську, морську тощо.
Сама слива з’явилася шляхом природної гібридизації терну та аличі на Кавказі, тоді ж її й почали вводити у культуру. Залежно від плодів сливу ділять на групи (іноді приймаючи ці групи як самостійні ботанічні види).
Слива ‘Яєчна’
Назва говорить сама за себе: плоди яйцеподібні, жовтого чи пурпурового кольору. Відмінно підходить для споживання та переробки. Сорти: ‘Яєчна жовта’, ‘Яєчна червона’, ‘Яєчна синя’.
Угорка
Плоди червоні, темно-фіолетові, мають наліт, бувають округлої, овально-яйцевидної форми, кісточка добре відокремлюється. М’якуш цукристий, щільний. Перевезення та зберігання цій групі не страшні. Саме з неї найчастіше роблять чорнослив.
Сорта: ‘Угорка Вангенгейма’, ‘Угорка фіолетова’, ‘Угорка домашня (звичайна)’, ‘Угорка італійська’, ‘Угорка ажанська’, ‘Угорка бюльська рання’, ‘Угорка ізюм-ерик’.
Ренклод
Про сорти ренклоду ми говорили раніше, зараз тільки згадаю, що м’якуш щільний, дуже соковитий, солодкий, кісточка в багатьох сортах теж добре відділяється, але ренклоди мало зберігаються, зовсім не переносять перевезення. Урожай цієї групи слив краще збирати трохи недозрілим.
Придатні як для споживання, так і для різної переробки.
Мирабель
Дуже солодка щільна м’якоть, кісточка добре відокремлюється. Підходить для переробки та вживання у свіжому вигляді.
Плоди дрібні, овальної форми, гострі з двох кінців, схожі на аличу.
Сорти: ‘Мирабель нансійська’, ‘Мирабель вереснева’, ‘Мирабель мала’.
Тернослива
Маленьке дерево, іноді кущ із темно-синіми плодами. Дуже плідна і не вимагає догляду, відрізняється рідкісною витривалістю та великою мінливістю. Чудово підходить для консервування.
Слива канадська
На відміну від європейських слив, що мають по 48 хромосом, у канадській (що відноситься до американської диплоїдної форми) хромосом 16. Дуже зимостійка, витримує морози до -45…-50°С. Цвіте пізніше за всіх інших, завдяки цьому їй не страшні весняні заморозки. Проте доведеться подбати про кілька дерев з однаковим терміном цвітіння поряд для перехресного запилення: на жаль, канадські сливи не вміють самозапилятися. Відомі сорти: ‘Террі’, ‘Текумсеч’, ‘Де Сото’.
Дамасцена
Округлі чи овальні чорні, сині, жовті, навіть білі дрібні плоди.
Автор: