Зірочник середній вважається злісним бур’яном, з яким надзвичайно важко боротися, коли він потрапляє на дачну ділянку, у городи та сади. Але не всі знають, наскільки корисною, декоративною і цікавою є ця рослина. Присутність зірочника серед кормових трав сприяє збільшенню надоїв молока у кіз та корів. Його застосовують у текстильній промисловості для фарбування вовни у синій колір. Провесною вона годиться для приготування салатів і приправ, а також для відгодовування птахів і дрібної живності, яку ми тепер частково заводимо на дачах. Зірочник середній є гарним медоносом, але найкраще своє застосування він міг би знайти в оздоровчій та лікувальній практиці.
Зірочником прийнято називати рослину виду Stellaria media – вид рослин роду Зірочник (Stellaria) сімейства Гвоздичні (Caryophyllaceae).
Опис зірочника
Зірочник середній (Stellaria media) – однорічна трав’яниста рослина сімейства Гвоздичні. Відомо у народі також під назвами: грижник, серцева трава.
Зірочник середній – однорічна трав’яниста рослина із сімейства гвоздикових. Корінь тонкий, стебла слабкі, гіллясті, ніжні і укоріняються, довжина від 10 до 30 см. Листя супротивне, яйцевидне, цілісні, верхні – сидячі, нижні – черешкові. Квітки зірочника на довгих квітконіжках, дрібні, розташовані в пазухах верхнього листя. Плід зірочника – довгаста коробочка. Через квітки, що нагадують маленькі зірочки, рослина отримала свою назву — зірочник. Цвіте з травня до вересня. Росте як бур’ян, на вологих ґрунтах — на городах, полях, на берегах річок, на лісових узліссях, у канавах і ярах.
Розташування: зірочник краще росте в напівзатінених місцях на пухкому досить багатому і вологому грунті.
Розмноження: розподілом куща та насінням, посів якого виробляють під зиму або в березні-квітні. Сіянці зірочника після двох пікірувань висаджують у відкритий ґрунт на відстані 4-5 см між рослинами.
Використання: зірочник дуже невибаглива рослина, яка використовується в килимових квітниках як фонова, для утворення білих або жовтих газонів.
Цікавий факт про зірочник
Зірочник середній має дивовижну властивість передбачати погоду, оскільки дуже чутлива до коливань температури та вологості повітря. За старих часів цією рослиною-барометром передбачали погоду на найближчий час. Якщо до 9 години ранку віночок квітки не піднявся і не розкрився, то вдень бути дощу. А після дощу рослина стає як би кришталевою — завдяки переповненим водою стеблинкам, що випромінюється на сонці. Звідси, мабуть, і походить її народна назва — мокриця.
Як боротися із зірочником на ділянці?
Зірочник середній цвіте весь теплий сезон. З весни до осені дає 2-3 покоління. Може розмножуватись вегетативно. При проростанні насіння восени рослина зимує та завершує свій розвиток на наступний рік. Навіть найлютіші морози йому не страшні.
Провесною дорослі рослини, ті, що пішли під сніг, зацвітають. Менш ніж через місяць вони дають насіння, яке відразу сходить і через півтора місяці, у свою чергу, дає насіння. Весною сходить і насіння, що перезимувало в грунті. Їхні рослини цвітуть зазвичай у травні. І так наввипередки одне покоління за іншим, зірочник росте з квітня по жовтень. За літо, якщо його вчасно не знищувати, бур’ян може покрити поверхню ділянки.
Зелена напасть особливо небезпечна для городників і садівників, хто з нею не бореться або не вміє боротися. Наприклад, людина вирве з коренем траву та залишить на грядці. Зірочник же виключно живучий і, якщо грунт сируватий, трава, навіть порвана на частини, укорінюється і росте.
Грунт так засмічений його насінням, що варто лише перевалити верхній шар, як нові покоління рослин лізуть з-під землі. За даними вчених, у землі насіння зірочника не втрачає схожості до 30 років! Тому виривати траву з коренем треба до того, як вона дасть насіння. Стебла слід виносити за межі ділянки або в кут, де складати в компостні купи.
Зірочник селиться виключно на ґрунтах, що мають кислу та сильнокислу реакцію. Якщо провести їхнє розкислення до нейтрального pH, то бур’яни просто зникнуть. Вапнування найкраще проводити восени, а навесні скористатися крейдою або цементним пилом і надалі підбирати для городу добрива, що не підкислюють ґрунт.
Ретельна обробка ділянки, чергування культур, удобрення витриманим гноєм допоможуть городнику не провокувати активного розвитку цього бур’яну на своїй ділянці.
Так, зірочник, цілком обгрунтовано, вважається одним із найлютіших бур’янів, але крім цього, вона дуже корисна, а деякі види зірок дуже декоративні.
Інші види зірочника
Рід Зірочника (Stellaria) містить близько 120 видів рослин, поширених майже повсюдно, переважно в холодних та помірно теплих країнах обох півкуль, також у гірських районах субтропіків та тропіків.
Зірочник вильчастий – Stellaria dichotoma
Сибір, Далекий Схід, Монголія. У гірсько-степовому поясі піднімається до 2050 м, по кам’янистих схилах, що добре прогріваються, осипам, в ущелинах скель, на виходах скельних порід, осипах граніту, піщаних дюнах, щебнистих галечниках висохлих русел, в опустелених степах, соснових лісах.
Багаторічник із товстим (5-15 мм завтовшки) вертикальним коренем. Стебла 10-30 см заввишки, жорсткі, липкі від густого залізистого опушення і з довгими простими волосками, рідко майже голі, зазвичай циліндричні або у верхній частині слаборебристі, від основи дихотомічно гіллясті, що утворюють кулясті кущики. Листя (0.5) 1-2.5 см довжини, 1-8 (10) мм ширини, від серцеподібно-яйцеподібних до еліптичних, гострі, з коротким шипиком на верхівці, залізисто опушені або голі, сидячі.
Квітки численні, у складному, майже односторонньому дихазії, на довгих жорстких залізисто опушених відігнутих квітконіжках, приквітки трав’янисті. Чашолистки 4-5 мм довжиною, 1.5-2 мм шириною, загострені, вузьколанцетні, залізисто опушені, зелені, дуже вузькоплечасто облямовані. Пелюстки трохи довші за чашечки або рівні їм, надрізані на 1/2-1/3. Пильовики жовті або білі, прибл. 0.5 мм завдовжки Коробочка близько 3 мм діаметра, коротше за чашки, кулясто-яйцеподібна, 2-3-насіннєва.
Насіння 2 мм довжиною, майже чорне, овальне, слабогорбчасте в зрілому стані і чітко горбкувате в молодому стані, особливо по спинці.
Зірочник злакоподібний – Stellaria graminea
Розповсюдженний на тереторії Росії, крім Закавказзя.
Багаторічник що стелиться з гіллястими, чотиригранними стеблами 10-40 см заввишки. Листя розташоване супротивно, лінійно-ланцетні або ланцетні, до 4 см завдовжки, по краю війчасті. Суцвіття розлоге, багатоквіткове. Цвіте все літо. Плід – довгаста коробочка. Отруйний.
У культурі зазвичай використовується золотиста форма із жовтими квітками. Природна форма дуже агресивна.
Зірочник ланцетовидний або твердолистий – Stellaria holostea
Поширений у Європі, на Кавказі, у Малій Азії, Ірані та у Західному Сибіру. Росте у листяних, хвойних та хвойно-широколистяних лісах на досить родючому ґрунті.
Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим тонким гіллястим кореневищем. Стебла до 15-40 см висоти, чотиригранні, що піднімаються, гладкі ламкі. Листя сидячі, вузьколанцетні, гострі 4-7 см довжини, по краю гоструваті. Квітки білі в пухкому мітелчастому суцвітті до 1,5-2 см у діаметрі з до половини дворозділовими пелюстками. Цвіте у травні-червні 15-20 днів. Плоди дозрівають у червні-липні. Рослина відрізняється високою вегетативною рухливістю за рахунок великої швидкості та тривалого зростання. Дорослі особини можуть розростатися вшир на відстань до 1 м за сезон.
Зірочник ланцетовидний використовують для декорування великих плям серед дерев у місцях, де час від часу ковзають сонячні промені. Вона швидко заповнює вільний простір, має красиве темнозелене листя, яке йде зеленим під зиму, але протягом зими зазвичай відмирає. Рослина ефектна і під час цвітіння через велику кількість досить великих квіток.
Лікувальні властивості зірочника
Зірочник має виражені протизапальні, гіпотензивні (спрямовані на зниження артеріального тиску), антиангінальні властивості; помірними жовчогінним та сечогінним.
Як антиангінальний засіб зірочник середній збільшує приплив крові до серця, одночасно знижуючи його потребу в кисні, що вкрай необхідно для профілактики або купірування (зняття) нападів стенокардії. В основі такої властивості лежать обумовлені наявністю флавоноїдів у поєднанні з аскорбіновою кислотою та вітаміном Е коронаророзширювальну та антигіпоксичну дії зірочника.
Застосування зірочника у медицині
У медицині Зірочник середній використовують у сирому вигляді, у вигляді настою та відвару.
Свіжу траву зірочника застосовують для лікування хронічних захворювань печінки, жовчно- та сечокам’яної хвороби, при запальних захворюваннях бронхів та легень. Приготований з неї настій призначають для лікування гіпертонічної хвороби серця, особливо на початковій стадії, при ішемічній хворобі. Соком рослини промивають запалені очі. Відвар п’ють при ломоті в кістках та кашлі.
Використовують зірочник для лікувальних та профілактичних ванн. Добре в такі ванни додавати кропиву, ромашку, листя горобини, чорної смородини, калини, берези, лопуха та інших трав, завдяки чому ванни мають гігієнічну та загальнозміцнюючу дію на шкірний обмін речовин.
Пов’язки з розпареної трави або з відваром рекомендуються зовнішньо при ревматизмі, радикуліті, ранах та вуграх.
Настій
1 ст. ложку сировини заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують через 2-3 шари Марлі, віджимають і доводять об’єм до вихідного. Приймають по 1/3 склянки 3 три рази на день після прийому їжі.
Відвар
2 ст. ложки сировини заливають 1 склянкою гарячої води, кип’ятять на водяній бані 30-40 хвилин, проціджують гарячим і доводять об’єм до вихідного.
Харчова цінність
У харчуванні використовують свіжу траву зірочника, з якої готують борщ, пюре, приправи, салати та начинки для пирогів.
У сирому вигляді зірочник середній краще використовувати в салатах, комбінуючи його з крес-салатом, молодою кульбабою і редисом.
Бажаємо вам міцного здоров’я!
Автор: