Серед хронічних хвороб багаторічних культур (виноград, плодові, ягідні, троянди та ін.) особливо небезпечний бактеріальний рак, що завдає відчутних збитків економіці господарств. Захворювання поширене у всіх регіонах Молдови, де вирощують виноград, плодово-ягідні культури. Інтенсивність пухлиноутворення максимальна в тих місцевостях, де рослини часто ушкоджуються низькими негативними температурами взимку або під час заморозків, а також після градобития, в місцях поранень (морозо- і градо-боїни, розрив перидерми при формуванні коріння, механічні пошкодження на рукавах і штамбах).
Збудник бактеріального раку – патогенний вид роду Agrobacterium – паличкоподібна грамнегативна бактерія Agrobacterium tumefaciens, яка при попаданні в місця поранень проникає в судини і пересувається по всій рослині. Небезпека пов’язана з тим, що бактерія-збудник може тривалий час перебувати в судинах рослин у прихованій (латентній) формі без пухлин на поверхні підземних (плодово-ягідних культур) та надземних (виноград) частин рослин.
Початок пухлиноутворення у винограду приурочується до періоду «плачу» кущів, коли в місця поранень проникає величезна кількість патогенних бактерій. Значна їх частина потрапляє і до ґрунту. Якщо в судинах рослини немає патогену, то в ґрунт він не потрапить, тому що бактерія — не спороутворююча і не може переноситися повітрям.
З часом у результаті складних біологічних процесів за участю ферментів бактеріальної та рослинної клітин ділянку бактеріального гена – Ti плазміду – вбудовується в хромосому клітини рослини, яка починає ділитися за моделлю пухлинного росту. Якось заражена рослина стає хронічно хворою. Пухлини є наслідком зараження і, як правило, формуються через 1-3 роки після посадки рослин на постійне місце.
Бактерія-збудник раку живе тільки в симбіозі з рослиною-господарем, тому що для підтримки патогенності повинна харчуватися певним складом фізіологічно активних речовин, що є тільки в рослинах. Без рослинних залишків у ґрунті патогенна бактерія не існує. З кореневими виділеннями може мігрувати на поверхню кореня.
Стійких до бактеріального раку сортів винограду немає. У практиці захисту рослин відсутні хімічні препарати з бактерицидним ефектом, здатні глибоко проникати в тканини рослини без надання фітотоксичної дії. До цього часу не були розроблені засоби та методи боротьби з бактеріальним раком через фітотоксичність існуючих пестицидів.
Сучасні методи біотехнології дозволяють вирішити проблему попередження та інгібування пухлиноутворення при зараженні збудником раку.
Передпосадкова бактеризація основи живців, коріння саджанців забезпечує переважне розмноження в ризосфері рослини мікроорганізмів — антагоністів бактерії-збудника раку, що попереджає зараження із ґрунту або розвиток системної (з судин), латентної (раніше невидимої) інфекції.
Автор: