Хто з нас не любить улітку на своєму столі редиску звичайну? А скільки найрізноманітніших сортів пропонують нам Інтернет-магазини, диво: різноманітних і за кольором, і за смаком, і за розміром. Але біда: на моїх грядках редиска майже ніколи не вдавалася. То одразу ж «іде в дудку», то починає тріскатись і вражатись шкідниками. А вирощувати цей овоч завжди хотілося. Мабуть, доведеться зайнятися редисою всерйоз, дізнавшись про всі нюанси її вирощування, щоб не втратити на своїх грядках цей чудовий і корисний овоч. Щоправда, останніми роками знайшов редискі непогану заміну — Дайкон. Але він дозріває лише до осені. Зацікавився аналогом редиски звичайної, а саме — редискою стручковою, тим більше, що вона є на наших городах новинкою, а тому поки що рідкістю.
Ті дачники, які вже освоїли цю культуру, стверджують, що плоди редиски стручкової в середній стадії стиглості за соковитістю та смаком дуже схожі на звичайну редиску, але з легкою перчинкою. З них готують шикарні літні салати, додають у супи чи окрошку. А який же обід у літню спеку без холодної окрошки, та до того ж приготовленої за старовинними рецептами (з заливною рибкою, наприклад), окрошки, яку їли наші предки! Плоди редиски стручкової можна їсти і зі звичайним хлібом та сіллю, маринувати, обсмажувати в олії. Вони мають форму стручка, їхня довжина становить 10-12 см.
Насправді, як стверджують знавці, батьківщиною цієї рослини може бути острів Ява. У тропічних умовах воно виростає розміром з добре дерево, а стручки можуть досягати метрової довжини. Вони звисають із рослини, немов довгі хвости чи змії. Звідси й незвичайні назви цієї редиски: змієподібна, яванська, хвостата редька, дерево-редька або щуровий хвіст (американська версія). У наших умовах сама рослина, як і стручки, виглядає набагато скромнішою: її висота всього лише 1,5 м.
Фахівці вважають, що редиска стручкова покращує травлення, пригнічує шкідливу та непридатну мікрофлору кишечника, містить кремній, який надає міцності судинам, сприяє підвищенню імунітету та рухливості суглобів.
Більшість городників рекомендує вирощувати редиску стручкову на дренованих ґрунтах, на грядках з яскравим освітленням протягом усього дня. Догляд за стручковим редисом приблизно такий самий, як і за звичайною редискою: не слід допускати найменших перерв у поливі, грунт повинен бути постійно вологим. Вважається, що редиска схильна до підвищеного накопичення нітратів, тому при нормальній підготовці ґрунту ніяких добрив вносити додатково не треба за винятком золи. Незважаючи на своє тропічне походження, рослини переносять без пошкоджень заморозки до мінус 2 градусів (деякі городники стверджують, що мінус 6). Важливою є можливість вирощувати редиску стручкову за допомогою розсади.
Якщо ця культура добре росте на звичайному підвіконні, то можна садити насіння на розсаду в будь-який зимовий час, визначаючи тим самим терміни дозрівання овочів у відкритому грунті на своєму городі. Сходи стручкової редиски майже нічим не відрізняються від паростків редиски звичайної. Вони з’являються приблизно через тиждень після посадки, і вже на 20-й день рослини вступають у фазу бурхливого розвитку, швидко досягаючи кущової форми. Грядка з квітучою редискою виглядає дуже красиво, тільки слід попередити своїх близьких, що на грядці редиска стручкова, щоб вони її не висмикнули, вважаючи, що це звичайна редиска «пішла в дудку». Перший урожай можна зібрати через 50 днів. До цього часу рослина виростає в залежності від умов утримання у висоту на 120-150 см і встигає набрати перші квітконоси.
Вони починають сильно розгалужуватися і згодом покриваються великою кількістю квіток біло-рожевого забарвлення. Незважаючи на поширену думку про невибагливість цієї рослини, багато умільців-городників все ж рекомендують регулярно її поливати, щоб земля на грядці завжди знаходилася у вологому стані. Зривають стручки для споживання з середніх і нижніх гілок, своєчасно пасинкуючи біля верхівки гілок. Гілки, що відплодоносили, дають бічні пагони, на яких згодом також з’являються плоди. Коли вони почнуть підсихати, рекомендується зрізати, зав’язати в пучки і повісити для просушки. При остаточному підсиханні з метою отримання насіння стручки слід обережно обмолотити.
Дачники, що вже освоїли на своїх грядках цю культуру, попереджають про те, що рослина може зрости вище 2-х метрової висоти і більше метрової ширини. Крім того, кущі виростають досить потужні і під вагою листя і плодів без підв’язки завалюються на бік. Все це слід враховувати при організації грядки зі стручковою редискою. При виборі сорту цієї редиски корисно знати, що є сорти як з довгими, так і з короткими стручками зеленого або фіолетового кольору (останні більш гострі), що ростуть прямо, як канделябри, або змії, що звиваються, як змії. Кожна рослина може дати до 40 стручків та більше.
І ще: стручкова редиска все ж таки краще росте на окультуреному пухкому, досить вологому і багатому на органічні речовини грунті. Рослині потрібна підв’язка до кіл. Можна сіяти його з середини весни (під плівку) та все літо. Як зазначалося, можна вирощувати і через розсаду. Оскільки, незважаючи на південне походження, стручкова редиска без пошкоджень переносить невеликі заморозки, її врожай можна збирати до пізньої осені. Однак треба мати на увазі, що шкідників у нього не менше, ніж у капусти. Огородники навіть пишуть про те, що, саджаючи цю редиску поруч з капустою, вони рятують капусту від шкідників, які перекочовують з капусти на редиску, не завдаючи потужним рослинам останньої помітної шкоди.
Навряд чи нам слід дотримуватися цього прийому, тому що згідно з людською соціологією, як тільки десь з’являється надлишок продуктів, так відразу ж у цьому місці значно збільшується чисельність населення, у тому числі й за рахунок міграції. І останнє зауваження: крім стручків у стручкової редиски їстівні квіти, будучи прикрасою салатів, листя та коренеклубні. Бульби у дорослої рослини можуть досягати кілограмової ваги. Зрозуміло тепер, що частини стручкової редиски цілком придатні і як компоненти для овочевих страв.
Автор: