Досвідченим городникам добре відома велика різноманітність рослин у природі, у тому числі й овочевих культур. А ось ентузіазм любителів-городників у пошуку та освоєнні агротехніки нових, маловідомих культурних рослин не перестає дивувати. Деякі з них так і пишуть: «Не дочекаюся весни, згоряючи від нетерпіння випробувати на грядках чергову дивину». Щось подібне буває зі мною. Нещодавно не встиг я провідати про такий овоч, як огірдиня, як на сторінках Інтернету тут же виявив безліч захоплених відгуків про цю культуру та поради щодо її вирощування.
Привабливі якості та сорти огірдині
А відгуки такі: перш за все, огірдиня балує різноманіттям форм, кольору та смакових відтінків. Плоди її мають рідкісну здатність залежно від стадії зрілості змінювати свою форму, колір, смак і аромат. На ранній стадії вона нічим не відрізняються від огірків, має приємний огірковий запах. У цей час її можна їсти у свіжому вигляді, готувати смачні салати, солити, маринувати, використовувати для всіх видів переробки, коли вони не втрачають свій оригінальний колір і аромат.
При дозріванні ці плоди відчувають чудове перетворення: вони стають схожими на диню, набувають неповторного смаку і динного аромату. Оранжево-жовта, соковита, солодка м’якоть огірдині з апельсиново-медовим або банановим відтінком смаку – справжні ласощі для дітей. З неї готують чудове варення, найсолодші цукати, приголомшливі джеми, повидла і компоти, а дивовижний смак в’ялених скибочок цього плоду, як стверджують городники, що її освоїли, неможливо передати словами.
І ще: огірдиня має високу врожайність, достатню скоростиглість (від посадки до збору плодів 1,5-2 місяці), холодостійкість (щоправда, деякі радять з метою гарантованого врожаю вирощувати огірдиню все ж таки в теплиці або парнику) і стійкістю до хвороб. Багато хто вважає цей овоч культурою майбутнього і прямо закликають ентузіастів-експериментаторів не залишатися осторонь вирощування огірдині: «Ви з перших днів закохаєтеся в цю рослину. Вона просто обов’язкова для вирощування у нас в Україні. Спробуйте і вам сподобається».
Було б дивно, якби не було досить негативних відгуків. Щось нагадує репліку з відомої кінокомедії — «Ну й гидота ж ця ваша заливна риба!» Мабуть, це тому, що справжня (бажана) огірдиня отримана шляхом схрещування кращих урожайних сортів огірків і солодких сортів динь, які добре зарекомендували себе при вирощуванні в будь-яких кліматичних умовах.
При виведенні цієї рослини були ретельно відібрані за своїми корисними властивостями та якостями лише найкращі представники цих двох прекрасних та найпопулярніших культур. Якщо цей принцип схрещування порушено, то природно і якість овочів виходить зовсім інша. Висновок напрошується такий: освоюючи цей вид рослини, слід підібрати найкращі сорти огірків.
Не виключено, що доведеться поекспериментувати з декількома сортами і вибрати. Але, хочеться думати, наших ентузіастів-овочівників це не зупинить. В даний час культивуються такі сорти: Олександрія, Бананова, Карамель, Цукеркова, Новинка, Фізано, Мангурія, Ананасова, Покращена, Особлива, Зелена, Біла. Рослини цих сортів потужні, з великим потенціалом плодоношення. Плоди довжиною від 30 до 50 см, широкі, схожі на торпеду, дуже смачні, хрусткі, майже без насіння, їх можна їсти прямо зі шкіркою.
Рекомендується для вирощування також Огірдиня Оренбурзька. Рослина ця сильноплетиста, нагадує огірок, але батоги міцніші, з динним великим листям. Недозрілі його плоди (зеленці) завдовжки до 12 см можна зривати в кінці червня – початку липня. Плоди темно-зелені, густоопушені, щільно прилягають до батогів. У міру відростання гармата рідшає і майже пропадає. Зеленці можна їсти свіжими та переробляти? – Солити, маринувати, консервувати. До серпня вони повністю дозрівають, стають соковитими, ароматними, двокілограмовими диньками витягнуто-овальної форми, забарвлюються в жовтий колір, іноді стають сітчастими. На одному кущі виростає до 10-12 динь.
Вирощування огірдинь
Всі огірдині люблять сонячне світло, в півтіні плодів можна і не дочекатися. Щоб там не говорили про їхню невибагливість, як і всі рослини сімейства гарбузових, огірдиням бажано забезпечити родючий ґрунт. Деякі городники вважають, що найкращі плоди вони дають при вирощуванні на купі компосту. Краще починати готувати грунт під огірдиню з осені. У нього після скопування додають перегній (15-20 кг на кв. м), аміачну селітру, сульфат калію, суперфосфат. Багато хто віддає перевагу органічним добривам, в основному, коров’яку. З приходом весни ґрунт слід розпушити і підтримувати його у чистому стані.
На початковому етапі зростання огірдиню слід вирощувати на вологому ґрунті з періодичним його мульчуванням (сіном, соломою, компостом), тому що в цей час рослина споживає багато води. Коренева система у огірдині поверхнева, тому поливати її потрібно часто, але невеликими порціями. Прекрасні результати може дати система автоматичного крапельного зрошення. З початком дозрівання перших плодів норму поливу слід зменшити, оскільки надлишок води призводить до рідкого смаку плодів і зниження їх цукристості.
При посіві безпосередньо у відкритий ґрунт насіння огірдині обробляють звичайним способом у марганцівці і висівають у досить зволожений ґрунт, як тільки він стає теплим. Відстань між рослинами близько метра. Перші сходи з’являються вже за тиждень. Багато хто радить у середніх широтах нашої країни вирощувати огірдині все ж таки розсадою, тоді плоди дозрівають раніше. У цьому випадку насіння можна садити у торф’яні горщики з перегнійно-земляною сумішшю, яка регулярно поливається водою. Садити насіння на розсаду рекомендується з розрахунку за один місяць до її пересадки на грядку (у середній смузі пересадка розсади здійснюється приблизно в середині травня).
Коли на вулиці встановлюється тепла погода і заморозків, що запізнилися, не очікується, розсаду пересаджують у теплицю або парник, з відстанню між рослинами близько метра. Їх потрібно тримати під покривним матеріалом, доки повітря на вулиці не прогріється за 20 °С. Щоб отримати більше плодів, рослину слід правильно сформувати: головне стебло прищипується над п’ятим листом, а бічні пагони – за сьомим-восьмим.
Є й інші рекомендації щодо прищипування, а саме після появи 3-х або 4-х плодів. Прищипування основного стебла стимулює утворення бічних пагонів із зав’язями. Але і тут садівники зазвичай залишають по 2-3 зав’язі на пагоні, щоб їх надмірна кількість не забирала у материнського стебла занадто багато сил на дозрівання зайвих плодів.
Вирощувати огірдині, як і огірки, можна як на землі, так і на шпалері. Бажано захищати врожай від птахів, дуже вони люблять солодкі тонкокорі плоди. Також слід врахувати, що зрілі плоди легко відокремлюються від батогів, тобто, при вирощуванні на шпалері вони часто будуть падати з висоти і пошкоджуватися, стаючи придатними хіба що для отримання насіння під майбутній урожай. І ще: огірдиня погано переносить спеку, у теплицях за високих температур ці рослини можуть скидати зав’язі. Помічено, що плоди добре зав’язуються та ростуть за температури 25-30 °С. Вони порівняно добре зберігаються (до 50 днів), якщо їм забезпечити температуру зберігання у льоху (підвалі) 0 °С та гарну вентиляцію.
Автор: