Цибулю городню всі городники, напевно, вирощують. Я не виняток. Але в перші роки він у мене не дуже добре вдавався: багато цибулин йшло в стрілку. Хоч і виламував квітконоси одразу, як помічав, але результати не тішили. Сам я сівок не вирощую – руки не доходять, та й зберігати иого – справа тонка; якщо умови порушити — виходить саме те, з чим я постійно стикався: квіткові пагони замість цибулин. А як зберігали посадковий матеріал, який ми купуємо весною, — хіба дізнаєшся?.. Тому, дізнавшись про переваги посадки цибулі під зиму, я надихнувся, а спробувавши — не розчарувався. Тепер тільки так і саджу. Чому? Зараз розповім…
Переваги осінньої посадки цибулі
Восени на ринку (принаймні в наших краях) завжди можна купити дрібні сіянці — так звану овсюжку. Розмір таких цибулин – не більше нігтя на мізинці (діаметр менше 1 см).
Продають його недорого, тому що зберегти до весни все одно дуже складно: дрібна цибулька сохне першою. У банку (0,5 л — стандартна міра сівка, прийнята у наших торговців) міститься величезна кількість посадкового матеріалу: вже й садити набридло, а він усе не закінчується. Тому, навіть якщо не кожна цибулинка дасть добрий урожай, все одно результатів від посадки одного заходу сівка вистачає до нового врожаю і мені, і моїм друзям. І це при тому, що найдрібнішу фракцію я одразу висаджую у розрахунку на зелень.
Отже, економічний ефект очевидний. У чому переваги?
Дрібна сіянка стрілок не утворює, і в цьому її колосальний плюс. Це справді так — перевірено на практиці. За весь період вегетації я зі своїх цибулинних виряджень виламую буквально кілька штук квітконосів — при звичайній посадці бувало і так, що практично кожна друга цибулина давала стрілку.
Звертаю вашу увагу – це важливий нюанс: не намагайтеся посадити під зиму великі сіянці! Стрілкування у разі практично гарантовано. Трохи великої сівки я саджу на перо: дрібний спочатку зелень дає слабку, дрібну, а з великого відразу йде повноцінне перо. Але трохи потеплішає — і з’являються квітконоси, все — цибульку можна висмикувати.
Другий плюс – ранній урожай. Моя цибуля встигає вже у липні. До речі, користь тут подвійна: по-перше, коли цибульна муха загрожує весняним посадкам, посаджений під зиму цибулька вже досить зміцніла, і її шкідник майже не пошкоджує; по-друге, збирання врожаю припадає на відносно спокійний час, а на грядках, що звільнилися, можна посіяти зелень або скоростиглі овочі — до осені спокійно дозріють.
Між іншим, і з прополкою клопоту менше. Цибуля – культура холодостійка, сходи підзимових посадок цибулі з’являються буквально з-під снігу; рідкісний бур’ян може поспиричатися з нею. Ну, а коли підуть у зріст бур’яни, моя цибулька вже стоїть помітна, міцна — немає потреби побоюватися, що висмикнеш її разом із травою. Та й шкоди йому від бур’янів менше (що, втім, не звільняє від традиційних догляду, а шкода).
Якщо ви замислюєтеся про те, як отримати дохід зі свого городу, ранній урожай цибулі теж у плюс: всі овочі, дозрілі до пори масового збирання, цінуються вище і продаються дорожче. Подумайте про це. Та й зберігається така цибуля чудово: вона спочатку здорова і міцна, її можна відмінно просушити – спочатку на сонечку, а потім на прогрітому горищі або сіновалі; потім залишиться тільки заплести в коси та підвісити для зберігання.
Традиційно серед переваг осінньої посадки називають економію часу. Тут можу сказати, що особисто мені часу не вистачає як навесні, так і восени. Але все ж таки період осінніх робіт найчастіше можна розтягнути, тоді як навесні час ніби стискається, і в цей короткий термін потрібно втиснути безліч справ. Так що для вічно зайнятого городника посадка цибулі під зиму – непоганий варіант розумного розподілу сил та часу.
Як садити цибулю під зиму
Перше, що важливо (як завжди, втім) сорт. Якихось особливих рекомендацій щодо вибору сортів цибулі для посадки під зиму немає — придатні будь-які місцеві (районовані). Уникати слід хіба що південних – теплолюбних сортів: вони зиму можуть і не пережити. Традиційно для підзимової посадки використовують такі сорти цибулі як ‘Арзамаський’, ‘Стригуновський’, ‘Штутгартер Різен’, ‘Даніловський’, ‘Бесонівський’ та інші. Втім, я сам цим питанням особливо не морочусь: на ринку все одно пересортицю продають — там і довгі цибулини, і округлі: і білі, і червоні трапляються. Виходжу з того, що посадковий матеріал, вирощений із насіння у нашому кліматі, вже до місцевих умов адаптований.
Другий суттєвий нюанс: вибір місця для посадки. У частині основних вимог цибуля підзимової посадки від весняної не відрізняється: ґрунт потрібний досить пухкий (щільній глинястій — поганий варіант), з нейтральною реакцією; місце освітлене (затінення небажане!), добре провітрюється. Але одна деталь дуже важлива: садіть цибулю там, де навесні у вас сніг сходить рано і дружно, а вода в жодному разі не застоюється. Надлишок весняної вологи — найлютіший ворог цибулинних культур!
Далі, звичайно, ми замислюємося: який оптимальний для посадки цибулі під зиму термін? О-о-о, це питання!.. Для наших широт (середня смуга) рекомендують жовтень — період із 5 по 20 число.
Словом, рекомендації рекомендаціями, а вирішувати доводиться самостійно, і щороку по-різному. Посадити вчасно дуже важливо: поквапишся — цибулька не тільки вкорениться до морозів встигне, а й зелені паростки з-під землі з’являться; Тут гарного весняного врожаю не чекай. Запізнишся з посадкою — сівачка до сильних морозів не утворює коріння і буде до весни просто зберігатися в землі. Звичайно, всі переваги в цьому випадку теж зійдуть нанівець.
Цього року я цибулю під зиму ось щойно посадив — цього тижня, під заморозки. Так, зараз холодно, але садив я в ще теплу землю. А до кінця наступного тижня прогноз обіцяє серйозну відлигу — моя цибулька матиме час укорінитися, я сподіваюся…
Якщо говорити про підготовку посадкового матеріалу, то тут теж питання спірне. Читав я рекомендації по замочуванню сіянців перед посадкою в розчині марганцівки, потім підсушивши. Зрозуміло, що знезараження не зашкодить, але… Загалом, я завжди під зиму саджаю винятково сухою сівбою. Так, після замочування він швидше проростає. Але ж у нас не встежиш: сьогодні тепло — а завтра несподівано мороз вдарив. Сухій цибулі, та ще й у ґрунті, нічого не буде — а от набряклий… Не знаю, не хочу експериментувати. Але тут кожен вирішує по-своєму.
А ось перебрати посадковий матеріал, звичайно, необхідно. Відбираємо усі пошкоджені цибулинки, хворі, засохлі. Обов’язково калібруємо – розкладаємо за розміром. Був час, я нехтував цим. Не критично, але врожай гірший: на грядці десь густо, де порожньо. Тепер цибулька більше саджаю окремо, потім – середній розбір, потім – найдрібнішу фракцію: велика цибулина з такого сівання (1-3 мм в діаметрі) виходить рідко, а ось зелень відмінна.
Садити зазвичай радять у борозенки глибиною 5 см з відстанню між цибулинами 6-7 см і між борозенками – 15 см. Я віддаю перевагу лункам; в іншому параметри ті самі.
Варто врахувати, що, в порівнянні з часником, припустимо, у цибулі зимостійкість нижче, тому неглибока посадка загрожує вимерзанням, особливо якщо морози прийдуть раніше за сніговий покрив. Щоб убезпечити майбутній урожай, цибулинні грядки слід накрити. Роблять це після того, як ґрунт схопить перший морозець (поспішати не варто — є ризик випрівання).
Я накриваю лапником, але можна використовувати і солому (пробував – мені сподобалося, але зараз солому взяти ніде), сухі стебла рослин (наприклад, топінамбура) тощо. Можна ще перед заморозками замульчувати посадки сухою тирсою або торфом — теж не завадить. Навесні укриття знімають, коли ґрунт починає відтавати. До речі, мульчу теж треба забрати: під нею земля прогріватиметься довше — перевірено!
От і всі тонкощі, мабуть… Ну що, переконала я вас у тому, що садити цибулю краще під зиму? А може, ви вже давно так робите? Тоді неодмінно поділіться своїм досвідом та спостереженнями в коментарях!
Автор: