Ви вже думали, що зростатиме на напівтінистій ділянці городу? А посадіть там ревінь! Ця велика рослина з гарним листям чудово поєднує в собі декоративні властивості та користь цінної городньої культури. До того ж це ранній овоч: у середній смузі його черешки придатні до використання в їжу вже з середини травня.
Ревень – досьє роду
Рід Ревень (Rheum) із сімейства Гречані (Polygonaceae) поєднує близько 50 видів багаторічних трав’янистих рослин, поширених в Євразії. Вони відрізняються розмірами та будовою, формою, величиною та забарвленням листя, черешків, стебел та квіток. Відомо, що ревінь був завезений ченцями-прочанами до Європи з Індії ще в середні віки.
Крім ревеню звичайного, чиї «кулінарні» можливості знайомі багатьом, є види з екзотичним виглядом, які вирощують як декоративні та лікарські рослини.
Декоративні види ревеню
Ставлячи в основу декоративні якості ревеню, ми не можемо пройти повз кілька воістину чудових представників цього роду. Ними ми винятково милуємося, не перестаючи дивуватися «руці майстра» — природі, яка створила подібну красу.
Ревінь Олександри
Ревень Олександри (Rheum alexandrae) родом із Західного Китаю, Тибету. Зимостійкість (за даними USDA) відповідає зонам 6-8.
Кореневищний багаторічник висотою до 1,5 м і шириною 60 см. Розеточне листя довгасто-овальне, блискуче, темно-зелене, довжиною до 20 см, з серцеподібною основою і добре вираженими жилками. Квітки зірчасті, жовтувато-зелені, майже приховані кремово-білими або зеленими приквітками довжиною до 10 см або більше; зібрані у вузькі дугоподібні волоті довжиною 60 см. Цвіте на початку літа.
Ревень довгастий
Ревень довгастий, або пальчастий, китайський ревінь (Rh. palmatum) родом із Північно-Західного Китаю, Північно-Східного Тибету. Зимостійкість (за даними USDA) відповідає зонам 5-7.
Кореневищний багаторічник висотою до 2,5 м і шириною до 1,8 м. Велике розеточне листя довжиною до 90 см; широкоовальні, пальчасто-лопатеві, з 3-9 лопатями, грубозубчасті; темно-зелені, пурпурно-червоні або червоні; м’яко опушені знизу. Квітки зірчасті, від кремово-зелених до темно-червоних; зібрані в широкі волоті на товстих порожнистих квітконосах довжиною до 2 м.
У ревеню довгастого є цікаві форми та сорти
‘Atrosanguineum’. Молоде листя та молоді пагони насичено-червоно-пурпурові; з віком зеленіють; квітки рожево-вишневі.
‘Bowles’s Crimson’. Нижня сторона листових платівок червона. Квітки насиченого темно-червоного кольору.
‘Tanguticum’. Молоде листя фіолетово-червоно-зелене, з віком набуває темно-зеленого забарвлення, часто з пурпуровим відтінком. Квітконоси високі, розгалужені. Квітки білі, рожеві чи темно-червоні.
Їстівні та красиві ревені
Ідеальне рішення для практичних дачників: можна не лише милуватися цими видами, але й використовувати м’ясисті черешки (листові пластинки перед використанням видаляють) з кулінарною метою.
Ревень хвилястий
Ревень хвилястий (Rh. undulatum, syn. Rh. rhaponticum) родом із Центрального Гірського Китаю, Тибету, Північної Монголії та з півдня Сибіру. Зимостійкість (за даними USDA) відповідає зонам 3-8.
Багаторічна холодостійка рослина висотою 1,2 м з товстим м’ясистим кореневищем. Листя широкоовальне, велике. Квітки дрібні, зібрані у волоті. У культурі поширені його декоративні різновиди:
- crispum. Листя кучеряве;
- latifolium. Листя ширше, ніж у типового виду;
- longifolium. Листя довше, ніж у основного виду;
- rotundifolium. У порівнянні з вихідним видом листя більш округле.
Ревень гібридний
Ревень гібридний (Rheum x hybridum). У його створенні брали участь багато видів, визначити які важко. Зимостійкість (за даними USDA) відповідає зонам 3-8.
Потужний багаторічник висотою до 1 м і шириною до 1,2 м. Листя велике, м’ясисте, іноді колюче, на ребристих черешках. Залежно від сорту черешка листя зазвичай бувають темно-червоними, рожевими або зеленими. Маленькі білуваті квітки утворюють кінцеві волоті на прямостоячих стеблах з травня до кінця літа. В основному його вирощують через їстівні черешки з терпким смаком, які найчастіше використовують у соусах, джемах або пирогах.
Особливості вирощування ревеню
Усі ревені невибагливі. Їх легко вирощувати на помірно родючих, рівномірно вологих, але добре дренованих ґрунтах. А ось кислі ґрунти та низинні місця для посадки не підходять. У середній смузі і на півночі чудово почуватимуться на повному сонці, а в південних регіонах бажано підшукати їм містечко в півтіні і навіть у тіні. І все ж, як правило, ревені краще ростуть у прохолоднішому кліматі.
Ревень довговидний більш чутливий до посухи та спеки, ніж гібридний та хвилястий. Найкраще зростання першого спостерігається в 5-7 кліматичних зонах. Рослинам не подобаються спекотні літні температури південних регіонів у зонах 8-9, де їх часто вирощують як однорічники. При цьому обов’язково мульчування зони коренів, щоб унеможливити їх перегрів і максимально зберегти вологу в грунті. Всі ревені потребують постійного рівномірного зволоження ґрунту.
Вони стійкі до хвороб і шкідників, але на погано дренованих вологих ґрунтах можуть уражатися кореневою гниллю, плямистістю листя (вони знижують декоративність рослини в цілому, але зазвичай не впливають на якість урожаю) і пошкоджуватися різними шкідниками. Підняті грядки для вирощування ревеню в таких умовах є одним з оптимальних шляхів вирішення проблеми.
Без втрати декоративності ревені в одному місці ростуть 10-15 і навіть 20 років, але бажано оновлювати посадку через кожні 4-5 років.
Способи та особливості розмноження ревеню
Найкраще — розмножувати ревені вегетативно, напровесні. Для посадки від материнської рослини відокремлюють частини кореневища з однією або декількома бруньками. Висаджують на заздалегідь підготовлену грядку, загортаючи ділянки в ґрунт на глибину 3-4 см.
Деякі віддають перевагу насіннєвому способу розмноження ревеню. Посіви проводять восени. Найкраща схема посіву: 80 × 80 см, по 6-7 насінин у лунку, глибина загортання – 1,5-3 см.
Ревені – перехреснозапильні рослини, тому немає сенсу заготовляти власне насіння через їх різноякісність. Квітконоси слід вчасно видаляти, щоб запобігти витраті поживних речовин на утворення насіння.
Розміщення на дачі
Усі ревені – це яскраві декоративні акценти протягом усієї вегетації. Потребують великого простору для вирощування. Всі перелічені види чудово почуваються у прибережній вологій зоні та гармонійні в оформленні водойм.
Ревень довговидний і ревень Олександри знайдуть своє місце в міксбордері в півтіні, де змагатимуться за титул найкрасивіших рослин із хостами, бузульниками.
Їстівний ревінь хвилястий і гібридний будуть доречними в оформленні декоративного городу, де легко впораються з ефектом овочевих домінант. Вони можуть задати ритм довгим грядкам.
Ревеня можна висадити і по периферії городу або відвести їм спеціальну грядку-клумбу.
Вони чудово впораються з роллю солстів, підійдуть для декорування та візуального згладжування кутів.
А у вас уже росте ревінь на дачі? Напишіть у коментарях.
Автор: