Причини виникнення хвороб у дерев у міських умовах

У міських умовах є специфічні шкідники через умови зростання, що погіршують стан дерев і сприяють поширенню низки хвороб і ушкоджень.

Перша особливість – хімічні впливи. Дуже поширене отруєння коренів дерев при близькому розташуванні від них несправних каналізаційних установок, вигрібних ям, стічних труб і канав, газових труб, а також якщо поблизу знаходяться сміття або матеріали, що містять отруйні речовини. Отруйні речовини частково йдуть у грунт і викликають отруєння коренів. Неорганічні речовини отруюють коріння безпосередньо, а органічні, розкладаючись, виділяють отруйні для коріння гази або сприяють розвитку шкідливої мікрофлори. В результаті тривалого отруєння коріння відмирає, потім усихає вершина, і надалі гине дерево.

Коріння можуть бути отруєні газами, що містяться в повітрі. Зазвичай ці гази отруюють листя, але при великому скупченні потрапляють у ґрунт у вигляді отруйних розчинів з атмосферними опадами. Цей процес може бути посилений, якщо поблизу зелених насаджень знаходяться заводи, фабрики, електростанції, станції залізниць і т.д. Дим, що виходить з труб, може містити в газоподібному стані різні отруйні речовини: сірчаний ангідрид, кислоти, хлор, вуглеводні (метан, етан та ін) і смолисті речовини.

Ці гази діють на зовнішні покриви і проникають через продихи листя або безпосередньо через епідерміс, якщо концентрація кислот висока. Відбувається отруєння клітин листя і, як наслідок, порушення діяльності рослини загалом. Дим шкідливий також тим, що великі крупинки (сажа тощо), що осідають, покривають поверхню листа і порушують нормальну асиміляцію, що послаблює дерево. На 1 квадратний кілометр території великих міст протягом року в середньому випадає з повітря від 300 до 1000 тонн твердих частинок.

Внаслідок забруднення повітря зменшується інтенсивність сонячного освітлення, повітря стає менш прозорим і різко (на 30-40%) падає ультрафіолетова радіація. Високі концентрації газів і тривалий вплив на дерево викликають відмирання брунек, гілок, квітів і листя, які стають субстратом у розвиток різних грибів і провідником в стовбур.

Друга особливість — ущільнення ґрунту транспортом та пішоходами, а також різні покриття ґрунту (асфальт, бетон, бруківка тощо). Тривале ущільнення ґрунту порушує нормальний газообмін ґрунту, коріння відмирає і надалі зазвичай уражується кореневими гнилями.

Третя особливість – роботи, пов’язані з прокладанням каналізації, газопроводів та інших об’єктів міського благоустрою. При цих роботах зазвичай риють канави різної глибини і ширини і часто на відстані не більше 1 метра від дерев або поряд з деревами. При прокладанні канав часто обриваються або обрубуються частини коріння, а іноді й вся коренева система, що веде до швидкого усихання дерев.

Четверта особливість – строкатість складу ґрунтів, на яких розташовані зелені об’єкти. Зазвичай склад ґрунтів бідний або несприятливий для зростання дерев у результаті ремонтних робіт, коли нижні шари ґрунту переміщуються вгору, а верхні – вниз, а також при посадці дерев на колишніх звалищах.

П’ята особливість – надзвичайно поширені механічні пошкодження дерев: порушення кори (затеси, забивання цвяхів, вирізка написів тощо), обламування гілок і сучків, поранення стволів при ремонтах та інших роботах, обвивання стволів дротом та інші ушкодження.

Ці ушкодження особливо небезпечні, оскільки їх, зазвичай, не лікують чи лікують неправильно, що сприяє проникненню крізь них різних патогенних організмів. Слід зазначити також, що посадковий матеріал часто має численні рани, що утворюються в результаті формування крон, обрізки хворих та гілок, що відмерли, і т.п. Внаслідок поєднання дії цього комплексу несприятливих факторів створюється дуже складна обстановка, що вимагає від працівників зеленого будівництва різнобічних знань та вміння правильно виділяти провідні фактори у неблагополучному стані зелених насаджень.

У природних умовах дерева ростуть у деревостоях, яким притаманні певні режими вологості, температури та інших умов зростання. При виставленні дерев на простір (наприклад, у бульварних та інших посадках) зростання їх різко змінюється: дерева приймають типову присадкувату та розлогу форму, утворюється велика крона з масою гілок, листя або хвої. Однак асиміляція в цих випадках не посилюється, вона залишається відносно слабшою, ніж у невеликих крон дерев, що знаходяться в деревостоях. З погляду фітопатолога це може знизити стійкість хвої та листя до хвороб, тим більше, що вони знаходяться в інших умовах освітлення та температури порівняно з лісовою обстановкою.

Інсоляція в містах більша на одиницю площі, але інтенсивність світла може різко знижуватися димом і пилом, що є в атмосфері міста, а також тривалими і щільними туманами і хмарністю. Інтенсивність світла впливає на товщину листя, кількість продихів і т.д.

Зміни в інтенсивності сонячного світла та його тривалості для багатьох порід є фактором, що сильно впливає на їх фізіологічні функції, зокрема, на фотосинтез. Порушення нормального фотосинтезу спричиняє ряд порушень в обміні речовин. У містах температура повітря на 5—10° вище, ніж у лісі, а відносна вологість повітря нижче на 25%, що пояснюється сильним нагріванням повітря від кам’яних будівель, споруд, бруківок, асфальтових покриттів, тротуарів тощо.

Підвищення температури повітря призводить до зниження відносної вологості повітря, яка може знижуватись у містах до 35%. Відповідно до цього змінюється температура і вологість ґрунту в містах: верхній шар ґрунту може нагріватися до 30° і більше, а вологість знижується до 10 — 15%.

Внаслідок цього підвищення температури повітря та ґрунту при одночасному зниженні вологості повітря та ґрунту несприятливо позначається на стані дерев, їх зростанні, функціях та стійкості до хвороб. У містах дерева зазнають більш інтенсивних впливів низьких температур, ніж у природному лісі, де коливання температур зменшуються. Зниження температури знижує фізіологічну активність, а раптове зниження температури викликає серйозні ушкодження внаслідок замерзання чи зневоднення тканин.

При сильних морозах відбувається розтріскування стовбурів та опіки кори, а також відмирання коріння. У містах це часте явище внаслідок ущільнення ґрунту та інших причин. Вологість ґрунту в містах часто нижча від тієї, яка потрібна багатьом деревним породам, що викликає катастрофічні наслідки: у зв’язку з в’яненням, ослабленням зростання та фізіологічних процесів спостерігається інтенсивний напад комах та ураження інфекційними та неінфекційними хворобами.

Низька вологість ґрунту відбивається на харчуванні дерев. Поживні речовини надходять у дерево за нормального потоку води у його водопровідній системі. Вода надходить із ґрунту — зони з низькою концентрацією солей — у дерево, клітини якого містять розчини солей вищої концентрації.

Надмірна концентрація солей у ґрунті поблизу коренів при низькій вологості ґрунту, надмірному добриві та в інших випадках може порушити процес поглинання води деревом та призвести навіть до віддачі їм води ґрунту. Це викликає втрату тургору клітин та подальше в’янення листя та рослини в цілому.

Вміст кисню у ґрунті має істотне значення для нормального росту дерев. У лісовій обстановці це регулюється пухкістю ґрунту та іншими шляхами.

Нестача кисню може викликати припинення зростання коренів та його відмирання. У парках та лісопарках це відзначається особливо часто при утоптуванні ґрунту, затопленні зелених насаджень, покритті ґрунту асфальтом чи бетоном тощо. Щільний ґрунт порушує звичайний дифузний процес газів між ґрунтом та атмосферою і одночасно позбавляє ґрунт його звичайної проникності для води.

Хоча потреба деревних порід до аерації ґрунту різна: персик, вишня та інші породи при нестачі кисню в ґрунті гинуть, а багато пород ростуть навіть на болотах або на дуже вологих ґрунтах.

Ушкодження, відмирання коренів, і навіть уповільнене утворення нових, що з поганою аерацією, скорочує поглинаючу поверхню, унаслідок чого зменшується інтенсивність поглинання мінеральних речовин, тобто. настає голодування дерева. При поганій аерації часто викликається анаеробне дихання коренів з подальшим накопиченням побічних продуктів, які можуть бути отруйними для коренів.

Біля берези, бука та вільхи у 50-річному віці коріння розстилається в сторони на відстань до 8 метрів. Коріння дерев, що стоять на узліссі, часто поширюються на відстань до 20 метрів і більше. У сосни бічні коріння на відміну від ялинки та бука досягають більшого за площею поширення в молодому віці. У віці 14 років у зімкнутому деревостому площа живлення може становити до 7,5м., у віці 60 років — 8,75, а у віці 80 років — 2,8 у зв’язку з відмиранням бічних коренів та заміною їх корінням вищого порядку.

Велике значення мають кореневі волоски. У молодої сосни їх у 24 рази більше, ніж у ялиці, і в 5—12 разів більше, ніж у ялинки. Велика кількість кореневих волосків дозволяє виростати сосні на таких ґрунтах, де ялиця та ялина голодують, оскільки сосна використовує більший об’єм ґрунту зі мізерним запасом поживних речовин та води.

У міських умовах відзначається засолення ґрунтів: влаштування ковзанок на широких алеях, виливання сольових розчинів продавцями морозива прямо біля основи дерев та чагарників тощо. Це може викликати або розлад функцій, або відмирання дерева і чагарника, оскільки допустимий відсоток вмісту солі в ґрунтовій волозі становить лише 0,1%.

Слід коротко зупинитися на різкій зміні умов середовища людиною. Недостатня поінформованість у вимогах до умов зростання деревних порід призводить часто до того, що агротехнічні заходи, які проводяться людиною, дають зворотні результати — завдають шкоди дереву. Так, неправильна посадка (наприклад, із загином коренів) спотворює саджанці, засмучує їх функції чи викликає відмирання. Неправильно зроблене пристовбурне коло може стати причиною задушення коренів, неправильне обрізання гілок або коренів — причиною погіршення росту дерева та захворювань, неправильне лікування ран і дупел погіршує їхній стан і т.д.

Дуже поширені та шкідливі посадки вздовж вулиці та доріг після прокладання каналізаційної системи, телефонних кабелів тощо. Ці роботи різко змінюють умови зростання дерев: на поверхню витягується неродючий ґрунт, відбувається забруднення ґрунту різними отруйними матеріалами, витягнутими нагору, порушується структура ґрунту (порожнечі, ущільнення тощо). У ряді випадків ушкоджуються коріння, стовбури та гілки, а заходи догляду за ранами не виконуються.

Великі пошкодження наносяться при обрізанні гілок з різними цілями, але без лікування зрізів або їх обприскування антисептиком. Так, відомі випадки, коли при пінцуванні та обрізанні гілочок у розплідниках без належних заходів захисту зрізів та без дезінфекції інструменту, були викликані гострі епідемії бактеріального опіку, що поширилися по всьому лісі та призвели до загибелі, знищення та уродження багатьох тисяч екзем.

Такий стан сприяє поширенню ряду грибів: цитоспори, нектрії та інших. Відомі випадки, коли при створенні тінистої арки над тротуарами, прорізалися склепіння в кронах дерев, а обприскування фунгіцидами маси гілок, що обрізалися, не проводилося. В результаті всі гілки, а потім дерева уражалися грибом нектрія.

У багатьох парках не дотримується норми навантаження відвідувачами, що веде до різкого погіршення умов зростання дерев і чагарників (утоптування грунту і т.д.), а також до численних пошкоджень. Нарешті, слід зазначити безсумнівну шкоду, завдану зеленим насадженням (парки, сади, бульвари) згрібанням листя, насіння, плодів і гілочок без компенсації втрати цього джерела живлення добривами.

Прибирання цього сміття позбавляє ґрунт природного поповнення поживними речовинами, і ґрунти стають несприятливими для зростання деревних порід. Пригнічуючий вплив збіднення ґрунту елементами живлення проявляється не відразу, а поступово, скорочуючи життя дерев та послаблюючи їх зростання.

Внаслідок погіршених умов зростання дерев та різнорідних шкідливих впливів на зелені насадження у містах та промислових центрах сильно знижується стійкість деревної рослинності до інфекційних та неінфекційних хвороб. Наслідком цього є вельми нетривалий термін життя дерев, що становить часто половину їхнього нормального довголіття в природних умовах.

Стійкість дерев до хвороб та несприятливих факторів середовища може бути природженою та набутою. Сподіватися на те й інше недостатньо, треба створювати такі умови для життя дерев у містах та промислових центрах, які б підвищували їх природну стійкість або усували б шкідливі впливи. Слід звертати більше уваги біології деревних порід і окремі їх особливості. В умовах міста необхідно також звернути увагу на потребу дерев у добривах, поливі та обмиві крон. Ці три заходи значно покращать їх зростання і стан, а також підвищать їх стійкість до хвороб.

0 0 голосів
Рейтинг статьи
Поделиться в соц сетях


Автор: Grover-adm

216
Підписатися
Сповістити про
guest

0 комментариев
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Також вам буде цікаво