Коли ми говоримо про декоративні садові рослини, про злаки йдеться вкрай рідко. А тим часом вони гідні видного місця у рослинній композиції, і красою можуть посперечатися з будь-яким іншим мешканцем саду.
Втім, останнім часом декоративні злаки набувають популярності: існує більше 200 різних видів, які можна використовувати в одиночних посадках або компонувати з іншими рослинами. Злаками прикрашають рокарії та альпійські гірки, селять їх біля ставка, обрамляють ними краї клумб та садових доріжок.
Пропоную ближче познайомитися з декоративними злаками, можливо, їх ефектні пухнасті волоті надихнуть і вас на створення нових композицій у саду та квітниках.
Вівсяниця сиза (Festuca glauca)
Багаторічний злак у вигляді блакитної пухнастої напівкулястої купини висотою до 40 см. Дуже добре виглядає на тлі каменів і водойм, при цьому цілком самостійна рослина, яка і в одиночних посадках не нудьгує.
Спокійно зимує без укриття. Дуже сильно і швидко розростається, тому раз на 2 роки вівсяницю слід ділити для оновлення рослини. Можливе й насіннєве розмноження: сіють навесні чи під зиму. У лунку кладуть по 3 насінини на відстані близько 20 см один від одного.
Погонатерум просовидний (Pogonatherum paniceum)
На цьому місці багато хто може здивуватися, адже вважається, що це домашня рослина, часто її навіть називають «кімнатний бамбук» або «кімнатна тростина». Але насправді це злак, відноситься він до сімейства мятлікових і використовується для посадки в діжки та інші великі ємності. На літо горщиками з погонатерумом можна прикрасити простори саду, відкритої тераси. У південних регіонах може зимувати у відкритому ґрунті.
Могар (Setaria italica)
Один із різновидів могару — це відома багатьом чуміза, яка вирощується в деяких регіонах як кормова рослина. Але багато садівників цінують її саме за декоративність: у чумізи великі жовті або зелені метелики, що поникають, які чудово виглядають як в ансамблі з іншими рослинами, так і соло. Другий різновид могару відомий у нас як щетинник. Її коричнюваті волоті менше розміром, ростуть прямо.
Кущі могару великі, часом навіть вище 1 м. Цей декоративний злак любить тепло, сонце та родючі ґрунти. Стійкий до посухи, але при регулярному поливі декоративніший. Рослина здобула любов дизайнерів сухих букетів, тому що висушені волоті чудово тримають форму (не обсипаються). Та й у зрізанні, у композиції з іншими рослинами буде виглядати не менш оригінально.
Ячмінь гривастий (Hordeum jubatum)
Про нього кажуть, що він величавий і грайливий. На мій погляд, він більш ніж самодостатній у світі не лише злаків, а й декоративних рослин взагалі.
Це багаторічник, але найчастіше його обробляють як однорічну культуру через властивості вимерзати взимку. Ячмінь гривастий утворює щільні кущики до 50 см заввишки з розсипом пагонів, на яких розташовуються суцвіття-колоски з дуже довгими остями.
У пору цвітіння ости перлинно-зелені або рожево-фіолетові, а коли підсихають, стають білими. При належному догляді ячмінь гривастий не тільки не вимерзне, а й дасть чудовий самосів.
Кортадерія (Cortaderia)
Відома також як пампасна трава, утворює ефектний розлогий кущ, увінчаний шапкою пухнастих суцвіть. Надзвичайно красиві високорослі (за сприятливих умов виростає до 3 м) види, але й низькорослі сорти не менш хороші.
Головна умова прекрасного цвітіння – багато сонця. Дуже незвичайно виглядає пампасна трава на березі Криму (Ошатні султани пампасної трави). Але що заважає нам запросити її до свого саду?
Пеннісетум щетинистий (Pennisetum setaceum)
Спроможний надати клумбі легкості та святкового вигляду: яскраві пониклі суцвіття- волоті на довгих стеблах чимось нагадують феєрверк.
Дуже ефектно виглядає поруч із хвойними культурами (ялинами, ялівцями, кипарисовиками).
Просо африканське (Pennisetum glaucum)
Ще один красень із сімейства пеннісетум. Декоративні види прикрашені щільними волотями (від червоного до чорного кольору, залежно від сорту) і коричнево-фіолетовим або сизим листям.
Африканське просо теплолюбне, але добре переносить зниження температур. Використовувати можна як у міксбордерах, так і в одиночних посадках. Мені подобається такий вид злаків у зрізанні, причому висохла рослина чудово зберігає форму та колір.
Перистощетинник волохатий (Pennisetum villosum)
Цілком не схожий на свого американського побратима, але не менш гарний. Цей багаторічник розростається сильно і швидко, тому варто його чимось обмежити.
Висота рослини може варіюватися від 30 до 60 см. Листя тонке і плоске, волоті колосоподібні (до 10 см). Золотисті колоски оточені перисто-волосистими щетинками, через що і здаються волохатими.
Міскантус (Miscanthus)
Утворює пишні високі кущі заввишки до 2 м.
Довге листя, грайливі золоті, золотаво-рожеві або сріблясті суцвіття.
Зайцехвіст яйцеподібний (Lagurus ovatus)
Цей милий злак цілком виправдовує свою назву: його маленькі пухнасті суцвіття справді схожі на хвостик зайчика. Може досягати у висоту трохи більше 50 см, самі колосоподібні суцвіття завдовжки близько 3-4 см.
Любимо багатьма садівниками не лише за ошатність, а й за високі декоративні якості в сухих композиціях. Може рости в півтіні, що уможливлює посадку в місцях, де інші декоративні злаки рости не зможуть.
Сорго (Sorghum)
Дуже оригінальний однорічний злак із суцвіттями у вигляді незвичайно великого темно-коричневого пухкого колосу з круглими зернами. Листя широке, темно-зелене, їх розмір також надає деяку незвичайність рослині.
Використовується як у групових посадках, так і одиночно, як тло для інших культур. Підходить для ефектних зимових композицій. Сорго добре переносить холоди і невимогливо до ґрунту.
Ковила найгарніша (Stipa pulcherrima)
Любима багатьма: її з радістю висаджують у міксбордерах чи куртинками на газоні.
Незвичайне опушення на відстані виглядає як найтонші кришталеві ниточки, що огортають рослину.
Виростає заввишки трохи більше 80 см, а довгі тонкі ості досягають у довжину 50 см.
Вівсюнець вічнозелений (Helictotrichon sempervirens)
Часто його плутають із вівсяницею сизою. З пантелику збиває колір і чимось схожа форма, але купи вівсюнця набагато вищі і розлогіші.
Погодьтеся, що такий злак чудово виглядає на клумбах.
Відмінно поєднується з камінням та деревною тріскою, корою.
Хасмантіум широколистий (Chasmanthium latifolium)
Незважаючи на простоту, дуже оригінально виглядає з багатьма рослинами і в одиночних посадках. Суцвіття цього злака сплюснуті і розташовуються на одній площині. Вони звисають зі стебла як дивовижні ковані платівки-сережки.
При гарній вологості та достатній кількості сонячного світла зростає близько 1,2 м у висоту.
Цвісти починає восени, у вересні чи жовтні.
Імперата циліндрична (Imperata cylindrica)
Яскравість цього злаку не залишить байдужим навіть найприскіпливішого садівника. Листя тонке, з яскраво-червоними кінчиками.
До осені досягає піку декоративності і практично повністю забарвлюється в багряні тони.
Якщо посадити декоративні злаки в саду, він і восени не буде сірим і нудним. Невибагливі волоті ростуть до заморозків, і навіть сухими зберігають декоративність. Вони нададуть особливого шарму і сільському будиночку, і будинку в стилі шале, і дачі в сучасному стилі модерн. А у вас у саду ростуть декоративні злаки?
Автор: