Про шефердію дізнався, що вона за своїми перевагами схожа на нашу обліпиху. Обліпиха на моїй ділянці свого часу була вирощена непогана, тільки ось з метою економії земельної ділянки довелося її викорчувати, що було справою досить трудомісткою, оскільки її коріння виявилося досить потужним. Тепер мені зрозуміло, що простіше і корисніше було б пересадити рослини обліпихи за огорожу, поза ділянкою: хай би прикрашала своєю сріблястою зеленню ландшафт перед будинком. Дивишся, можна було б при нагоді й зібрати якийсь урожай дуже корисних ягід. Щоправда, коли обліпиха дозріла, треба було дивитися «в обидва»: птахи ласували ягодами настільки активно, що за кілька днів знімали весь урожай «під чисту».
Ось так, згадуючи про обліпиху, перейнявся симпатією до рослини, на неї схожої. Так буває, коли, згадуючи приємні для нас епізоди минулого, ми з розчуленням виявляємо щось подібне в сьогоденні. Наприклад, юнак чи дівчина, втративши з якихось причин своє перше кохання, свідомо чи мимоволі, а швидше за все, підсвідомо, прагне зустріти щось, схоже на своє минуле кохання. Або мудра природа влаштовує так, що образ ідеалу для кохання в душі юнака чи дівчини формується таким чином, що він (ідеал) як дві краплі води стає схожим на кохану людину з найближчих членів його сім’ї: матір, батька, бабусю тощо. Хай простить мене читач за мимовільний ліричний відступ, (каюся) але ж це так, і будь-який психолог міг би підтвердити мої думки. Щось схоже сталося і зі мною в історії з обліпихою та шефердією.
Опис шефердії
Ягоди шефердії здалися мені навіть привабливішими, ніж обліпихи. Тим більше, що дослідженнями підтверджено високі харчові та лікарсько-дієтичні якості шефердієвих плодів. Вони містять багато цінних поживних речовин, що перебувають у дуже сприятливому поєднанні. У плодах шефердії виявлено близько 21 відсотка цукру, до 3,5 відсотка органічних кислот, дуже багато вітаміну С, каротину (провітаміну А), катехінів та інших цінних речовин.
Високо оцінюють плоди шефердії фахівці після досвідченого використання їх у виноробстві, при варінні варення, приготуванні наливок, настоянок, желе. Сам І.В.Мічурін вважав шефердію незамінною ягодою для приготування винних наливок (нічим не привід, щоб перейнятися до цієї заморської рослини додатковою симпатією). Ось я і вирішив зробити свій внесок у популяризацію шефердії, доповнивши згадану вище прекрасну статтю матеріалом про вирощування цієї родички обліпихи.
Шефердія (Shepherdia) – рід рослин сімейства Лохові, або Обліпихові (Elaeagnaceae) включає 3 види невеликих чагарників, що ростуть в Північній Америці.
Вирощування шефердії
Насамперед, для забезпечення нормального врожаю шефердії необхідно висаджувати одночасно чоловічі та жіночі дерева у співвідношенні, приблизно, чотири жіночі рослини на одну чоловічу. Стать шефердієвих рослин можна легко визначити за квітковими бруньками: у чоловічих дерев бруньки більші за жіночі і мають округлу форму, тоді як у жіночих вони довгасті, дещо загострені і більш притиснуті до пагона.
Квіткові бруньки формуються на однорічних пагонах та пагонах продовження. Квітки зібрані в короткі колосоподібні суцвіття. Плодоносить шефердія регулярно, у тому числі й у нас. Вважається, що найврожайніше старе дерево. Щороку воно приносить по 30-40 кілограмів плодів, а ті, що молодші, які також щорічно плодоносять, дають по 10-25 кілограмів ягід. Протягом досить довгих років культивування в республіках колишнього СРСР шефердія показала хорошу морозостійкість.
Шефердія не вимоглива до ґрунту. На коренях у неї утворюються бульбочки з бактеріями, що засвоюють азот з повітря, завдяки яким вона може рости на ґрунтах, бідних на органічні речовини і навіть на кам’янистих ґрунтах.
Розмноження шефердії
Розмножують шефердію насінням, живцями та кореневими відростками. Поросль утворюється з відривом 1-2 метри від дерева. Рослина дуже світлолюбна, у плодоношення вона може вступати у двох-трирічному віці.
Насіннєве розмноження
Насіннєвий спосіб розмноження шефердії дуже простий. Насіння найкраще висівати восени, схожість його тоді становить 70-80%. При весняному посіві насіння необхідно стратифікувати, але воно дасть лише 60-70% сходів. Стратифікує насіння протягом двох місяців при температурі 0-3°C. Схід від осіннього посіву з’являється зазвичай наприкінці квітня — на початку травня. Навесні стратифіковане насіння сіють у третій декаді квітня.
Дбати про статеву приналежність сіянців шефердії не варто, тому що співвідношення чоловічих та жіночих екземплярів серед них приблизно однакове. А ось приступати до пікірування сіянців потрібно лише після визначення: «хлопчик» це або «дівчинка», тому що в цьому випадку можна підібрати їх оптимальне співвідношення. Наприкінці першого вегетаційного періоду сходи сягають висоти 18-20 сантиметрів, а коріння – 6-8 сантиметрів завдовжки. Рослина, вирощена з насіння, входить у плодоношення на 4-5-й рік.
Розмноження шефердії живцюванням
Більшість садівників вважають за краще розмножувати шефердію зеленими живцями. Живці завдовжки 12-17 сантиметрів заготовляють наприкінці червня — на початку липня з найсильніших пагонів поточного року. Зелені живці нарізають на частини з 3-4 вузлами, видаливши все листя, крім верхніх. Зрізають їх окремо з чоловічих та жіночих рослин, розрахувавши, щоб жіночих рослин було у 5-7 разів більше, ніж чоловічих. Для хорошого запилення та плодоношення про оптимальному співвідношенні між чоловічими та жіночими рослинами вже повідомлялося (1:4). Перед посадкою в ґрунт черешки попередньо на 12-20 годин опускають у розчин стимулятора росту. Висаджують живці у субстрат, що складається з річкового піску та торфу у співвідношенні 1:1. Садять живці на глибину 3-4 см. Якщо посадку проведено на початку червня, то вкорінені живці можна викопувати наприкінці вересня – на початку жовтня.
Розмноження шефердії кореневими відростками
Досить легко розмножити шефердію і кореневими відростками, для чого вибирають найбільш сильні з них, краще дворічні, відокремлюють від материнської рослини і висаджують на постійне місце навесні чи восени. Якщо ж вам вдасться придбати саджанці дворічного віку, то для них необхідно підготувати посадкові ямки шириною 60-70 і глибиною до 50 см, які заповнюють ґрунтом верхнього родючого шару. Після посадки саджанці необхідно обов’язково полити, а потім промульчувати перегноєм, торфом або напівперепрілим гноєм (шаром 3-5 см). Надалі пристовбурні кола навіть у дорослих рослин бажано тримати в пухкому та вільному від бур’янів стані. Враховуючи те, що коренева система рослини залягає досить поверхнево, обробіток ґрунту слід проводити не глибше, ніж на 7-8 см.
Догляд за шефердією
Як правило, рослину формують у вигляді деревця з низьким штамбом або у вигляді куща. Оскільки пагони ростуть досить швидко, крону необхідно систематично проріджувати. Щоб полегшити догляд за кроною та збирання врожаю, її періодично знижують, зазвичай до висоти 2-2,5 м. Роблять це шляхом укорочування вертикальних гілок на бічні розгалуження. З віком у рослин щорічний приріст стає меншим, тому приблизно один раз на 3-5 років потрібно проводити обрізання, що омолоджує, укорочуючи основні і бічні гілки на 2-3-річну деревину. Така обрізка сприяє посиленню росту пагонів, підвищенню врожайності і збільшенню розміру плодів.
Дозрілі плоди (у вересні) легко відокремлюються від гілок, тому їх можна просто струшувати на плівку, розстелену під кроною. Єдина незручність, як і в обліпихи, гілки у шефердії колючі.
Автор: