Настають холоди, вночі вже може бути легкий морозець, хоча вдень сонце, визираючи з-за хмар, не просто світить, а припікає. Здається, ніби це залишки, шматочки літа, літнього тепла — наче борг дає нам природа. Але це все оманливо, ось-ось почне зриватися сніжок, покриються інеєм не зібрані плоди горобини, посмикнуть льодом калюжі і почне потихеньку замерзати ґрунт. У цей період вже не варто чекати дощу, перші сніжинки постійно проривають безмовну і сіру завісу – починається пізня осінь, провісник зими.
Що робити садівникові в цей непростий, перехідний для дерев період, сезон, коли теплі дні змінюються морозними ночами – звичайно ж, захищати своїх вихованців різними способами. Способів захисту від морозу багато – це і укриття на зиму, і підгортання, і пригинання батогів і стовбурів до землі. Але це більше підходить до культур податливим, чагарниковим.
Сьогодні ж ми поговоримо про дерева, про захист їх у вигляді побілки стовбурів до перших розгалужень, про необхідність такого захисту, терміни, оптимальний склад для побілки та правильну його підготовку, і звичайно, — про саму технологію побілки.
Навіщо потрібна побілка дерев?
Насправді, далеко не всі розуміють сенс проведення побілкових заходів і більше половини людей вважають, що білять основи дерев тільки для краси. Наприклад, на перше та дев’яте травня, коли алейки виглядають по-справжньому святковими та красивими. Насправді, в красі лише мала дещиця користі: так, поглянути на побілений і чистий сад приємно, але, до всього іншого, за допомогою побілки ми захищаємо сад від багатьох шкідливих впливів.
Захист від сонячних опіків
Промені сонця потрібні і корисні, але іноді вони бувають шкідливими, наприклад, у саду, коли під час відлиги вони можуть викликати сильні опіки на корі дерева, перетворившись далі на розшарування цієї кори, її загнивання і глибокі рани. Останні можуть викликати загибель дерева, якщо всередину потрапить серйозна інфекція. Особливо сильні опіки відбуваються, коли сніг перетворюється на дзеркало, тоді сконцентрований на дереві промінь може навіть пропалити невелику дірку в корі (але так буває не часто).
Якщо ж стовбури дерев до перших розгалужень вчасно покрити складом білого кольору, то промені сонця відбиватимуться від них як від дзеркала, і тоді можна буде з упевненістю сказати, що ваш сад уникне і сильного перегріву в провокаційні відлиги взимку та напровесні, і, звичайно а, сильних опіків, які призводять, зрештою, до розтріскування кори.
Вирівнюємо перепади температур
Їхня шкода у повсякденному житті всім відома, напевно, ще зі шкільної лави. Не виняток і плодові дерева. Кора дерев не вкрита білою побілкою вдень може часом досить сильно розігріватися, а вночі активно охолоджуватися. Якщо доторкнутися до кори опівдні і опівночі того самого дня, то можна помітити велику різницю в її температурі (якщо йдеться про пізню осінь, звичайно).
Побілка грає роль якоїсь шуби, яка буквально захищає білий стовбур від нагрівання, а вночі просто не буде чому охолоджуватися, і різниця температур виявиться мінімальною. Які від цього плюси – звичайно ж, відсутність морозобоїн – практично навстіж відкритих воріт для самої різної інфекції, у тому числі і хвороботворних спор, та інших збудників сотень хвороб.
Боротьба з ворогами
Шляхом нехитрої побілки, яка за часом зазвичай займає не більше осіннього короткого світлового дня, можна захистити рослини від різних, що причаїлися в куточках кори, хвороботворних мікроорганізмів і спор, що влаштували собі теплі зимові квартирки. Зазвичай до складу для побілки, окрім дуже добре знайомого вапна, входять і такі елементи як фунгіциди, тобто препарати, призначені саме для усунення небажаної грибної інфекції, яка вижила і лягла в сплячку. Фунгіциди здатні проявляти активність як на поверхні кори, а й проникати вглиб її, проявляючи свою активність навіть там.
Вибираємо склад побілки для плодових дерев
Готуємо вдома. Почнемо зі складу, який приготовлений своїми власними руками, звичайно, попередньо вдягнувши на них захисні гумові рукавички, а якщо це дівчина, то ще й підв’язавши в короткий пучок волосся та одягнувши респіратор. Розберемо для початку просто елементарний склад, а саме – гашене вапно, а точніше – його розчин в елементарних білилах.
Гашене вапно
Для того щоб розчин у нас вийшов просто ідеальним, необхідно суворо дотримуватися співвідношення всіх його компонентів, тобто взяти 2,5 кілограма свіжого гапку, триста грамів мідного купоросу або п’ятсот грамів залізного купоросу і все це в перерахунку на стандартне відро об’ємом десять літрів води з додавання 100 г білил.
Секрет від майстра! Якщо в цей розчин додати лише столову ложечку карболової кислоти, то можна, до всього іншого, ваші улюблені деревця захистити від нападок на них мишей і щурів. Не можу сказати, що спосіб надійний на 100%, але на одній із моїх ділянок він спрацював чудово.
Про розчин: це ніяка не новинка, а скоріше класика, розчин, який використовують садівники, мабуть, відколи був закладений перший повномасштабний сад. Не можу сказати, що рівень захисту дерев дуже високий, недоліки є, але найголовніший козир – це мізерна ціна і елементарність, так би мовити, виробництва цього складу (і популярність, звичайно ж).
При побілці молодих дерев, щоб не завдати їм шкоди, необхідно концентрацію вапна в розчині зменшити вдвічі.
Як приготувати вапно?
Часто у розпорядженні садівника виявляються великі грудки вапняку. Таке вапно вважається негашеним, його потрібно погасити. Для цього у вапно дуже акуратно додається вода, виникає реакція, при якій вода може закипіти. На частину вапна має бути приблизно півтори частини води. Далі 2,5 кг вже гашеного вапна розводять водою, додають 500 г мідного купоросу, і цим складом можна обробляти дерева акуратно, знизу і до верху, зрозуміло, захистивши очі.
Варіант другий – дідівський
Якщо побілочний склад зробити не виходить, то можна штамбики обмазати сумішшю глини та коров’яку. Для приготування такого цікавого складу потрібно взяти 2 кг гашеного вапна (як гасити, ми вже знаємо), кілограм глини, кілограм коров’яку та 300 г мідного купоросу. Цим складом і потрібно обмазати дерева, але зазвичай ним користуються, коли рослин на ділянці небагато, буквально 2-3.
Варіант третій – готові суміші
На прилавках можна побачити і готові суміші, зроблені вони також на основі вапна та глини, а на упаковці красиво написано – «дихаючі». Все добре, але такий склад протримається на дереві від сили кілька місяців, а якщо раптом дощ, то змиється весь і відразу. Враховуючи це, якщо бажаєте використовувати такі суміші, то готуйтеся як мінімум до дворазової побілки своїх улюбленців.
Часто на прилавках ми можемо бачити спеціальні садові водоемульсійні або акрилові фарби, на яких так і написано садові. Чим вони відрізняються від звичайних? Насправді, в їхньому складі є компоненти, що захищають дерева, наприклад, у складі акрилової фарби є протигрибкові та бактерицидні компоненти, вони досить надійно уберігають стовбури дерев від 90% хвороботворних мікроорганізмів. Однак, відразу пораджу: фарба акрилова не дихає зовсім, тому використовувати її на молоденьких рослинах небажано як мінімум.
На банці з садовою водоемульсійною фарбою гордо красується, що вона захистить від будь-яких зимових морозів. Однак, хоча вона можливо і має ефект підігріву дерева, але від шкідливих комах не захищає зовсім. Тому не забудьте перед її використанням на літр додати будь-якого препарату, що містить мідь (250-300 г), добре все розмішавши.
Правила побілки плодових дерев
Ну, я думаю, про склади вже так багато говорили, що настав час приступати до правил проведення побілки. Зазвичай здійснюють її на межі осені та зими, коли дощі виключені максимально, інакше доведеться або все проводити заздалегідь або усувати дощові наслідки. Зазвичай у період температура встановлюється на позначці в пару-трійку градусів нижче нуля з тенденцією саме до зниження. Звичайно ж, для побілки підберіть сухий день, бажано, щоб стовбури були сухими і прогноз не передавав дощів хоча б пару днів.
Готуємо до побілки дерева
Час вибрали, настав час готувати дерева. Перед тим як використовувати будь-який з вищезгаданих складів, потрібно ретельно оглянути стовбур дерева знизу до перших розгалужень, які теж доведеться побілити. Беремо скребок дуже тонкий, металевий, краще з пластиковою міцною ручкою, і стовбури всіх дерев у саду і нижні основи кістякових гілочок якомога ретельніше, але акуратніше очищаємо від хворої і вже висохлої кори, а також від усіх старих наростів і, звичайно ж, моху.
Лишайники – це на ваш вибір, як би шкоди вони не завдають, але на мене, загальний вигляд дерева псують, та й обробляти складом стволи за наявності лишайників якось не дуже приємно.
Хитрість рятування від лишайників
Від лишайників, до речі, позбутися не так просто. Тут потрібно провести щось типу омивання стволів розчином, який повинен складатися з кілограма звичайної кухонної солі, кілограмів деревної золи і пари шматків господарського мила. Все це необхідно розвести у відрі води, розігрітій до кімнатної температури.
До речі, перед такою обробкою, щоб не засолити ґрунт, основу стовбура вистеліть поліетиленовою плівкою і загніть її краї, щоб можна було зібрати розчин із подальшим його видаленням з ділянки. Змивку можна робити металевою щіткою, змочуючи її частіше в цьому розчині.
Головне під час роботи зі стовбуром — це пошкодити саму кору рослини. Відразу після очищення всього стовбура і рани, і пошкодження, аж до найменших, потрібно обробити садовим варом, добре вмазавши його в щілини. Якщо немає вару, зробіть замазку самі: змішайте дві частини глини та частину гною, додавши один грам мідного купоросу та щіпку солом’яного пилу. Далі все ретельно змішайте і зробіть щось на кшталт віконної замазки, для дерев це саме те.
Нарешті беремося за пензель
Отже, все готово, склади приготовлені, штамби чекають захисту та оновлення, настав час братися за щітки. У виборі щітки можна особливо не мудрувати, а можна взяти будь-яку, від найдешевшої до дорогої, все одно на наступний сезон ви навряд чи її використовуватимете. Єдине, що можу порадити — це брати шітки відповідно до розміру ствола.
Що стосується техніки побілки, то ніколи не поспішайте, намагайтеся пофарбувати кожну ділянку поверхні і починайте з нижньої частини ствола. Якщо почнете з верхньої, то побілка або інший склад буде текти по стволу, і в результаті виявиться, що ви пофарбували його начебто повністю, а насправді залишаться товсті краплі, які з часом просто відваляться. Зазвичай піднімаються, здійснюючи побілку на висоту скелетних гілок до трьох десятків сантиметрів (тобто табурет вам на допомогу).
Як висновок. Про дощі: як тільки вони пройдуть, бігом до саду, оглядаючи, в якому стані. Можливо, доведеться дещо або взагалі все переробляти, якщо вам дорогий ваш сад.
Про плівку: попався цікавий знайомий, який обмотував стовбури харчовою плівкою – дешево, швидко та сердито! Плівка чудово затримує вологу і буквально штовхає на розвиток різного роду плісняви та грибків, вони там живуть та розмножуються, як у тепличці. Так що такої дурниці ніколи не робіть.
Удачі і, як завжди, готовий і намагатимусь відповісти на ваші запитання в коментарях!
Автор: