Полуниця, або як її все ж таки правильно називати – суниця садова – це лідируюча ягідна культура на присадибних ділянках протягом багатьох років. Вона щороку сперечається за звання першої ягідки сезону з жимолістю, але погодьтеся, хіба ягідка жимолості може похвалитися такою красою з ягідкою полуниці, таким смаком, чарівністю на губах у миловидної дівчини? Звичайно, ні, ось чому ні смородина, з її кісточками, готовими застрягти в кожному лужку рота, ні жимолість, яка то мерзне, то обсипається, то уражається златкою, ніколи вони не зрівняються за смаком з полуницею – королевою ягід.
Крім смаку полуниця ще й дуже корисна: у її складі величезний набір вітамінів і мікроелементів, а зі сметаною та цукром її завжди із задоволенням скуштує будь-яка, навіть найпримхливіша дитина. Кажуть, що малина або лимон вилікують вас від застуди, що актинідія і шипшина багаті на вітамін С. А ви спробуйте при легкому нездужанні скуштувати чайну ложку з розтертими плодами полуниці, відразу на ранок вам буде легше, а головне — це так приємно.
Крім того, у полуниці велика кількість фолієвої кислоти, тут далеко позаду залишаються, здавалося б, лідери за цим показником – виноград та малина. Використовуючи полуницю, ви просто не відчуватимете проблем з роботою кишечника, зміцните свій імунітет і очистите від шлаків стінки ваших кровоносних судин.
Полуниця чи не єдина ягода, яку вирощують на кожному континенті нашої планети та в будь-якому ресторані вам можуть запропонувати порцію цих ягід із вершками.
Як не дивно, але батьківщиною полуниці вважається Південна Америка, саме звідти вона поширилася всіма континентами, і чи не кожен селекціонер, хто займався з цією ягодою, прославився своїм особистим сортом або хоча б добірною формою, тобто кожен виділив серед сіянців що- те незвичайне і велике, але не кожен дарував їх світові.
Звичайно, за красу, чарівність та таку надмірну поживну цінність доводиться віддавати і якусь плату. Трапляється так, що на тій самій ділянці в одного і того ж фермера полуниця раптом ні з того ні з сього починає втрачати цукор, а іноді навіть гірчити. Нерідко траплявся і водянистий смак, і кислий присмак. То що це могло бути і як виправити ситуацію таким чином, щоб цього більше ніколи і ні в кого не повторилося?
Для початку давайте розберемося все ж таки в сортах: чи правий фермер, чи не припустився він помилки при пересадці плантації полуниці; адже її місце потрібно міняти мінімум кожні 5-6 років, а досвідчені фермери кажуть, що кожні 4 роки.
Звернемося до Держреєстру, зараз у ньому 93 сорти полуниці, з них справжнім десертним смаком мають такі: Богота, Торпеда, Хібінська Красуня, Росинка, Богема, Залучевська, Цириця, Торос, Віола, Гейзер, Ельсанта, Єлизавета 2, Віма Ріна, Дует, Любаша, Кокетка, Богдалена, Покровська, Берегиня, Барабінська, Віма Кімберлі, Неллі, Берсенівська, Садовоспаська, Йошкаролінка, Любава, Портола, Душиста скринька, Білосніжка, Кримська рання, Кримчанка 87, Феєрверк, Естафета, Сударушка, Калинка, Урожайна ЦГЛ, Орлець та 50 років Жовтня.
Як бачите, вибір сортів суниці садової, дегустаційна оцінка яких оцінена на 4,5 і вище балів, що вважається досить високим показником, дуже великий, тобто вибрати є з чого, і якщо на ділянці росте саме один із цих сортів, то чудовий смак плодам все ж таки повинен бути забезпечений, але, на жаль, так буває не завжди.
Причиною того, що навіть у таких прекрасних сортів полуниці, смак яких оцінений так високо, плоди можуть кислити або мати відверто кислий кусок, може бути волога, точніше — полив, невчасний чи неправильний. Звичайно, ми не застраховані від дощу в літній період, він може лити цілими днями, а як ви знаєте, період дозрівання суниці садової припадає на весну, і коли в цей період ллють дощі, це абсолютно нормальне явище, не нормально тільки, якщо їх дуже багато, і вони часті. Отже, надлишок вологи цілком здатний погіршити смак ягід суниці садової, зробивши її прісною. Від надлишку вологи ягоди стають як водянистими, цукор (саме цукор) буквально розчиняється в масі плода і при його споживанні їх банально не помічаєш. Іноді смак залитої водою суниці буває навіть гірким, але це ще більше відхилення від норми.
На смак, точніше на солодкість полуниці може вплинути і розміщення грядок. У великих господарствах завжди за цим суворо стежать, а на наших садках і городиках пару грядок одного й того ж сорту можуть розташувати за кілька метрів один від одного, внаслідок чого одна грядка з одним і тим самим сортом опиниться на добре освітленій ділянці, а інша – у більш затіненому. Добре відомо, що на світлі суниця накопичує більше цукрів, тому смаки навіть одного сорту, якщо вона росте в різних умовах навіть одного городу, можуть відрізнятися – ягода, що виросла в тіні, буде не солодкою. До всього іншого, може спостерігатися в даній ситуації і комплекс несприятливих факторів, збіг обставин: ділянки, освітлені та прогріті сонцем, навіть деякий надлишок вологи може випарувати і наблизити склад грунту до нормального, а ось та суниця, що росте в півтіні чи тіні, на жаль, цього зробити не зможе, тут вплине на смак ще й надлишок вологи.
В ідеалі, щоб смак сорту полуниці відповідав заявленому в Держреєстрі, необхідно суниці як мінімум вісім годин розташовуватися під променями сонця, а ґрунт під нею був не надмірно, а помірно зволожений (краплинний полив – це ідеальний варіант).
Йдемо далі – ґрунт: смак полуниці часом досить сильно залежить від якості ґрунту, навіть якщо ростуть на різних ділянках одні й самі сорти. Насправді, без жодних жартів – на одному ґрунті полуниця буде солодкою як мед, а на іншій – з ледь помітною присутністю насолоди.
Ще одна причина, до речі, поширена у дачників: вони висаджують улюблений кущик полуниці на ділянку (або десяток улюблених кущиків) та вирощують їх буквально десятиліттями. Зрозуміло, що одного разу кущ застаріває настільки, що втрачає звичний дачнику смак, стаючи банально прісним. Стара коренева система, мабуть, вже не в змозі відпрацьовувати належні їй дії, і не весь запас поживних речовин, необхідний для повноцінного розвитку ягоди, до неї потрапляє. Першим дзвіночком того, що ягоди полуниці скоро стануть не зовсім типового смаку, є зміна їх розмірів – спочатку вони банально дрібніють.
Як було б не прикро, але навіть кілька кущів полуниці, що ростуть на вашій дачній ділянці, як мінімум раз на п’ять чи шість років необхідно оновити на нові, взявши від них вуса або купивши нову розсаду (це не важливо, як оновити) головне, пересадіть їх на нову ділянку з живильним, в міру вологим і добре освітленим ґрунтом.
Отже, давайте резюмуємо. У результаті ми, загалом, знайшли причини, через які полуниця може втратити свою насолоду.
Причини втрати насолоди полуниці
Причина перша – помилка з сортом полуниці, садівник, переносячи свою колекцію, банально переплутав сорти і тепер той сорт, який, як він вважає, має бути солодким, на жаль, «втратив» свою насолоду. Висновок: при перенесенні колекції потрібно бути максимально уважним та завжди підписувати сорти.
Причина друга – тривалий період вирощування. На одному місці полуниця росте вже понад шість років, кущі старі, зношена їх коренева система, і вона не може забезпечити колишню масу та колишній смак плодів цієї культури.
Причина третя – надлишок вологи на ділянці: якщо ллють дощі, то, по суті, ви не винні, проте ви можете частіше розпушувати ґрунт, щоб не утворилося ґрунтової кірки, і волога швидше випаровувалася. По суті, те саме ви можете робити і при надмірному поливанні ділянки.
Причина четверта – це ґрунт. Вся справа в тому, що полуниця просто обожнює досить родючий і дренований ґрунт, іноді навіть трохи підкислений (pH 5,5-6,0). Якщо помітите, що в поточному році смак суниці не типовий для сорту, з нестачею цукру, то підгодуйте її наступною навесні компостом, змішаним у рівних частках із річковим піском, і добре полийте грунт. Начебто дрібниця, і за підживлення можна не рахувати, проте плоди дійсно виходять більш солодкими і більшими, звичайно, якщо плантація свіжа.
Причина п’ята – це висота грядки. Якщо ваша ділянка нерівна, є схил або серія нерівностей, то можна зробити просто високі грядки, таким чином вирівнявши їх, і отримувати з них стабільний урожай солодких плодів.
Причина шоста – неправильне розташування грядки. В ідеалі рослини полуниці повинні бути розташовані таким чином, щоб освітлювалися рослини не менше восьми годин на день. Тепло і достаток світла – це чи не два головні фактори, які мають чільне значення на смакові якості ягідок.
Причина сьома – ущільнені насадження. Садівники найчастіше намагаються заощадити якнайбільше площі на ділянці, тому висаджують максимум рослин на грядках. Але полуниця віддає перевагу свободі і, враховуючи її подальше розростання, необхідно забезпечувати їй більше простору. Зазвичай садять на ділянці кущі квадратно-гніздовим методом, виходить у середньому між кущами відстань, що дорівнює 30 см, а між рядами — 45-50 см. Якщо посадки будуть стиснуті, то плоди будуть точно дрібнішими і можуть бути прісними, тому що рослинам не вистачатиме харчування.
Причина восьма – хворі кущі полуниці. При посадці рослин на ділянку обов’язково переконайтеся, що вони повністю здорові, на розсаді неприпустимі такі явища як пліснява, гнилизна та інші проблеми, вони можуть стати причиною виснаження та зниження якості плодів.
Причина дев’ята – не оптимальний термін посадки. Всім відомо, що полуницю найкраще висаджувати у серпні, але чомусь садять, коли заманеться. Запам’ятайте, найоптимальніше — посадити суницю саме в серпні, за цей час вона встигає розвинути повноцінну кореневу систему. Якщо ви мешканець прохолодного клімату, то до холодів обов’язково проведіть і мульчування грунту. Тоді і кущики зиму переживуть, і плоди будуть солодкими – це буде практично гарантовано.
Причина десята – поспіх. Не поспішайте отримати багато плодів у перший рік після висадки розсади полуниці восени. Дозвольте в перший сезон рослинам краще розвинутися та набратися енергії, щоб надалі наділити вас смачними та солодкими плодами.
Причина одинадцята – скошування. Часто восени садівники звичайною ручною косою просто скошують листові пластинки з ділянки, так ви можете пошкодити і точки зростання, цілком можуть початися зміни, які призведуть до погіршення якості ягід полуниці, тому листові пластинки намагайтеся зчесувати граблями з дрібними зубами.
Автор: Grover-adm