Звична для нас Валер’яна має і споконвічно національну назву – козляча борідка.
Козляча борідка справді дивовижна рослина. З десяток років тому мені пощастило нашвидкуруч законспектувати «Канон лікувальної практики» видатного таджика Алі ібн Сінної-Авіценни, виданий у Самарканді. Стародавній лікар пише, що козляча борідка «напрочуд перетворює людину, зміцнює мозок, серце, керує думкою, робить почуття м’якшими».
Люди ці ліки здавна з успіхом застосовували при наступних захворюваннях:
Аритмії. Беруть 2 частини Валер’яни, 3 частини ромашки, 5 частин кминового зерна. 2 ст. заливають 0,5 л окропу. Настоюють одну годину, добре укутавши. Вживають по півсклянки двічі на день.
Атеросклероз. 200 г свіжого кореня Валер’яни залити 100 г спирту, настояти у темній посудині та у темряві три тижні. Додати 100 мл 20% настоянки прополісу. Вживати по 30 крапель тричі на день.
Головні болі. Корінь валеріани заливають 300 мл окропу. Настоювати закутаною годину. Вживати по 50-100 мл три-чотири рази на день незалежно від їжі.
Болісні місячні. Беруть ожину, листя берези, м’яту перцеву, деревій, корінь валеріани — порівну. 1 ст. л. на 300 мл окропу. Це денна норма.
Лишай. 1 ч. л. настоянки валеріани, 1 ч. л. 5% йоду і стільки ж соняшникової неочищеної олії. Мастити тричі на день. Два тижні.
Лікування та очищення судин. Беруть дві ст. л. валеріани та 1 ст. л. насіння кропу, дві склянки меду. Залити 1 літром окропу. Настояти добу. Додати, щоб було 2 літри, кип’яченої води. Вживати за 30 хв. до їжі за ст. л. тричі на день.
Корінь валеріани — чудовий засіб при розумовій та фізичній перевтомі, безсонні, почуттях тривоги, істерії, нападах дратівливості, як знижуючий тиск, пригнічуючи серцеві болі. Вдихання її протягом двох місяців змінює на краще склад крові. Проте її квіти, навпаки, діють збуджуюче, навіть старим людям навівають молодецькі думки.
Автор: