Чим ближче до зими, тим частіше дачник замислюється про захист рослин від негоди. Укривати чи не вкривати? Коли вкривати? Чим приховувати? Питань море, і немає сенсу намагатися відповісти на всі відразу. Давайте цього разу поговоримо про матеріали для укриття – їх розумно приготувати заздалегідь.
Універсальної відповіді на запитання, який варіант укриття кращий, не існує — треба зрозуміти відразу. Вибір залежить від багатьох нюансів: клімату у конкретній місцевості та прогнозу погоди на зиму; особливостей рослини; можливостей садівника (включаючи доступність тих чи інших матеріалів) тощо.
Зараз багато хто використовує неткані покривні матеріали (лутрасил, спанбонд та інші) — у них чимало переваг, і про те, як вибрати покривний матеріал для рослин, ми з вами вже говорили.
Сьогодні пропоную згадати про підручні матеріали, які можна використовувати, якщо холоди застали зненацька. Так-так, багато хто підтвердить: так теж буває. Знаємо, що зима прийде, але до ладу до зустрічі підготуватися часом не встигаємо… Не біда! Скористаємося тим, що вже є у господарстві, чи тим, що подарувала нам природа. Причому зосередимося головним чином на недоліках того чи іншого матеріалу, щоб розуміти, чим ми ризикуємо, використовуючи його і як запобігти можливим проблемам.
Чим вкрити рослини, якщо не вдалося вчасно приготувати потрібні матеріали?
1. Сніг
Ось як не крути, а здебільшого саме сніг — найкращий покривний матеріал. Під товстим сніговим покривом рослини без втрат переносять навіть найсуворіші морози. Одна біда: цей матеріал дуже ненадійний — то пізно випаде, то розтане серед зими… Про плюси снігового укриття всі знають, напевно, а які мінуси?
Сніг може розтанути
І наші рослини залишаться без укриття серед зими – останніми роками такі «сюрпризи» вже не рідкість. Потім приходять нові морози і несуть загибель теплолюбним садовим культурам. А ми, на жаль, нічого з цим поробити не можемо.
Сніг здувається вітром
На відкритих просторах сніг часто лягає нерівномірно: десь кучугури, а десь тоненький покрив. Іноді сильні вітри повністю здувають його, оголюючи землю. Але цьому горю можна допомогти, організувавши снігозатримання там, де воно необхідне. Причому навіть немає необхідності чекати снігопаду: вітрозахисні загородження можна встановити, а пухкі матеріали типу хмизу або лапника розкласти пізно восени, і «працювати» вони будуть до самої весни.
Сніг покривається кіркою льоду (настом)
І рослини під нею задихаються без доступу повітря, пріють, можуть загинути. Ця проблема, на щастя, теж вирішувана: зруйнувати крижану кірку нам під силу. Але далеко не всі дачники регулярно відвідують свої угіддя взимку, тому оперативно впоратися з навалою не завжди вдається.
Сніг може випасти надто пізно
Морози іноді приходять раніше за снігопади; у малосніжні та безсніжні зими загибелі рослин запобігти дуже складно, особливо якщо вони не були приховані іншими матеріалами.
Загалом, розраховувати на снігове укриття можна лише в тих регіонах, де зими традиційно та стабільно снігові, а відлиги – надзвичайне явище.
Подивимося на інші варіанти…
2. Лапник
Традиційний матеріал для покриття рослин у лісових регіонах, де гілки хвойних дерев доступні. Укриття лапником, з одного боку, створює додатковий повітряний прошарок, а з іншого – допомагає затримати сніг саме в тих місцях, де він потрібен. Є і «бонус»: колючі гілки здатні відлякати гризунів (тому їх нерідко використовують для обв’язування стволів молодих саджанців — подвійний захист виходить). Крім того, з настанням весни лапник убереже рослини від сонячних опіків.
Лапник можна використовувати:
- для укриття грядок з підзимовими посадками (наприклад, цибулі та часнику),
- для укриття троянд і теплолюбних багаторічників (у цьому випадку з гілок споруджують щось подібне до куреня),
- для захисту саджанців від морозу, гризунів, сонячних опіків (обв’язування стволів),
- для снігозатримання (розкладають лапник або встромляють його в ґрунт, утворюючи своєрідну «огорожу», що оберігає від видування снігового покриву).
Але перш ніж його застосовувати, треба оцінити та зважити можливі недоліки:
Опадаюча з гілок хвоя підкислює ґрунт
Повністю зібрати весною хвою, що обсипалася з ялинових гілок, ви навряд чи зможете. Тим часом, вона відома своєю здатністю збільшувати кислотність ґрунту. Так, у малих дозах цей вплив навряд чи буде критичним, але якщо йдеться про рослини-кальцефіли (що віддають перевагу лужним грунтам), то й такого мінімуму краще уникати.
З хвоєю можна занести до саду хвороби та шкідників
Всі знають про антисептичні властивості хвої, але мало хто замислюється, що ці рослини теж хворіють і уражаються шкідниками. Порижі голки, наліт або нарости на гілках сигналізують про неблагополуччя. Якщо планується використовувати лапник у саду, варто звертати увагу на стан здоров’я дерева, з якого його взято.
Неправильна заготівля лапника загрожує штрафом.
Заготовляти цей матеріал слід на вирубках з повалених дерев; в крайньому випадку – з дерев, що впали в лісі (правда, в останньому випадку, якщо що, проблематично буде довести, що ви не нарізали гілок з живих, ялинок або сосен, що ростуть). Якщо ділянок поблизу немає, і дерева не падали, запастися лапником, не порушуючи закон і не завдаючи шкоди природі, може бути проблематично.
Якщо із заготівлею сировини проблем немає, нові, зваживши всі «за» і «проти», дійшли висновку, що ялинові та соснові гілки для укриття використовувати не станете, можливо, вони стануть вам у пригоді для інших цілей.
3. Сухе листя
Важливо: саме сухе і далеко не з усіх дерев. Так, не варто використовувати листя плодових дерев, яке нерідко є джерелом хвороб рослин і місцем зимівлі шкідників. Березове листя легко пріють. Дубові добре, але чи скрізь ростуть дуби в таких кількостях?
Ось і виходить: хоч листя добре захищає від холоду, використовувати його як утеплюючий матеріал проблематично — занадто багато мінусів.
Заготовити сухе листя не так просто
Осінь — час дощів, а листя опадає не одночасно. В інший рік сухого листя можна і не знайти. Але навіть якщо пощастило, і погода на листопад припала ясна, сонячна, — радіти передчасно: зібрану сировину треба десь зберігати. І не просто так, а під дахом, та щоб провітрювалося гарненько і не загнило, не заплесніло — інакше всі праці нанівець.
Укриття з листя потребує захисту від вологи
Під впливом дощової та талої води листя злипається, утворюючи щільну масу, яка не пропускає повітря. На морозі вона перетворюється на крижану кірку, а під час відлиг — пріє. Для прихованих у такий спосіб рослин це вірна загибель. Тому на листі обов’язково треба накидати зверху якийсь водонепроникний матеріал (наприклад, поліетиленову плівку). Але тоді слід і про вентиляцію подбати.
Весняне прибирання листя – трудомістка робота
Взагалі, використання листя як покривнго матеріалу — дуже трудомістка справа. Про заготівлю ми вже говорили, а тепер не забудьте: навесні це все ще потрібно буде ретельно зібрати з грядки чи клумби… Утім, на такий випадок кмітливі дачники вже придумали рішення: пакують листя в овочеві сітки і просто так — фасованими — розкладають там , де потрібне укриття. Навесні залишається тільки прибрати ці сітки (до речі, зберігати в них зібране сухе листя теж зручно — добре провітрюється).
Під укриттям з листя рослини можуть випрівати
Така небезпека виникає, якщо листя намокли (або використані вологі, погано просушені). Сире листя, що злежалося, не пропускає повітря і утримує вологу — в результаті рослина під ним гине.
Листя може стати сприятливим середовищем для розвитку хвороб
Цвіль, гнилі, шкідливі бактерії, личинки шкідників – це неповний перелік того, що може дати притулок таке укриття. Не лише ми знаємо, що під листям легко сховатися від морозів — багатьом представникам живої природи це також відомо. Чи виявиться подібне сусідство сприятливим для прихованої рослини — велике питання.
Тому найчастіше сухе листя використовують для захисту рослин не окремо, а як частину складнішої конструкції, що утеплює: споруджують основу-курінь з колів або дощок, зверху укладають шар листя (тут якраз зручніше, якщо воно упаковане в сітки) і накривають все це плівкою або руберойдом від зайвої вологи.
4. Хворост
Як і лапник, хмиз не так зберігає тепло, скільки допомагає затримати сніг, який, власне, і служить захистом від морозу. Щільно укладені в’язки хмизу можна використовувати і як вітрозахисне загородження, і для снігозатримання.
Переваг і недоліків цього матеріалу приблизно порівну. З одного боку, він не пріє, гниє повільно, не перешкоджає повітрообміну. З іншого боку, тепла не утримує, і якщо морози прийшли без снігу, від такого укриття користі буде небагато.
З одного боку, хмиз – доступний матеріал (складно роздобути його хіба що в степу). З іншого — зібрати достатню його кількість — не така вже й легка й швидка задача, доведеться повозитися, витратити час.
Оскільки явних переваг перед іншими матеріалами у хмизу немає, він не так часто використовується дачниками для зимового укриття рослин. Можливо, і вам ця інформація ніколи не стане в нагоді, але мати на увазі подібну можливість все ж таки варто — про всяк випадок.
5. Солома
Якщо у ваших краях легко роздобути солому, скористайтеся неодмінно. Солома – гарний матеріал для укриття на зиму грядок із підзимовими посівами та посадками. Можна застосовувати її і для захисту багаторічників від морозу — але з тими ж застереженнями, що й листя: тільки сухий і з обов’язковим захистом від вологи.
Солома, як листя, добре захищає від холоду. До того ж вона, як лапник і хмиз, здатна затримувати сніг, який послужить додатковим укриттям. Але й недоліків у неї вистачає:
У соломі часто гніздяться миші
Це, мабуть, один із основних її недоліків — дуже суттєвий, бо саду-городу та нашому врожаю гризуни завдають величезної шкоди, і надавати їм комфортне житло не в наших інтересах.
Солома може залежатись і запріти
Якщо зима виявиться теплою та сирою, під впливом вологи пухка солома, як і листя, може ущільнюватись, залежатись, утворюючи пласти. Часом вони починають пріти, загнивають, уражаються пліснявою. Звичайно, для рослин, укритих таким матеріалом, це загрожує великими проблемами. Тому солому з метою утеплення також частіше застосовують у складових конструкціях, додатково вкриваючи від вологи. Інший варіант: використовувати не пухку сировину, яка добре збирає та утримує вологу, а солом’яні мати або снопи — по їх поверхні вода скочується, не потрапляючи всередину (за принципом солом’яного даху).
Навесні під соломою земля довго не відтає
Колись я, не підозрюючи про цю особливість, ґрунтовно замульчував соломою ґрунт під ожиною. Весною був спантеличений: все навколо вже зеленіє, а мої дбайливо приховані кущики ледве подають ознаки життя. Розворушив солому, а земля під нею ще мерзла. Крізь шар солом’яної «ковдри» сонячні промені не могли досягти ґрунту та прогріти його, розтопити лід. Щоб нічого подібного не сталося, прибирати укриття потрібно досить рано.
6. Сухі стебла рослин
Фактично — та сама солома. З усіма її перевагами та недоліками. Підійде, якщо раптом нічого іншого під рукою не виявилося, а ховати треба терміново. Тільки важливо врахувати: не всяке стебло можна використовувати для укриття.
Матеріал має бути:
- сухим (добре висихають на корені, наприклад, стебла багатьох польових та декоративних злаків, пагони топінамбуру);
- здоровим (підгнилі, запліснівлі, уражені хворобами стебла використовувати не можна!);
- без насіння (часто придатні пагони увінчані плодами з насінням, що визріло — використовуючи його, можна власноруч поселити бур’яни в саду або городі).
7. Мішковина
Цей матеріал садівники використовували для захисту рослин задовго до появи спанбонду та лутрасилу. І продовжують застосовувати досі. Мішковиною обв’язують стовбури молодих дерев; затіняють хвойні, уберігаючи від сонячних опіків; вкривають троянди та інші теплолюбні рослини.
Щоправда, це раніше мішки шили з натуральних тканин — зараз у ходу все більше синтетичні, та ще й із поліетиленовою «підкладкою». Від води вони, звичайно, захищають, але рослини під ними позбавлені нормального повітрообміну, а це загрожує випрівання. Втім, традиційна мішковина теж не позбавлена недоліків.
Мішковина не тільки пропускає вологу, а й убирає її
Дощ або сніг, що тане, просочать це укриття водою. У сиру погоду тканина сохне погано, і на мороз вона перетвориться на крижаний панцир, що для прихованих рослин, безумовно, зовсім не корисно.
Під укриттями з мішковини рослини можуть випрівати
На жаль, це не рідкість. Під сирою мішковиною створюється сприятливе середовище для розвитку гнилі і цвілі; повітрообмін порушується, а все разом це може призвести до загибелі рослин. Причому, мій власний сумний досвід каже, що від цього лиха не рятує навіть відсутність безпосереднього контакту тканини з пагонами: багато років тому грунтопокривна троянда у мене випріла під укриттям із дерев’яної скриньки, накритої мішковиною.
Старі мішки часом стають джерелом інфекції
Для укриття часто йдуть у хід старі мішки, у яких раніше зберігалися овочі. Якщо вони не були належним чином оброблені, на них могли залишитися збудники різних інфекцій (і навіть при зберіганні чистих мішків у приміщеннях з підвищеною вологістю на тканині іноді починає розвиватися патогенна мікрофлора).
8. Тирса
Тирса – відмінний матеріал для теплоізоляції, а тому підходять і для захисту рослин від морозу. Щоправда, засипати ними рослину повністю я б все ж таки не радив — краще обійтися мульчуванням ґрунту, максимум — підгортанням. Як варіант: застосовувати для утеплення мішки з тирсою – з них можна споруджувати і повноцінні укриття.
Зрозуміло, використовувати слід тирсу від чистої деревини — не від продуктів її вторинної переробки, на зразок ДСП тощо. І не забувати про ті мінуси, які у них є.
Волога тирса злежується і пріє
Тому слід уникати їхнього контакту з пагонами рослин. Взагалі, як і будь-який покривний матеріал, її бажано зберігати сухою, але на практиці це далеко не завжди реально і можливо. Враховуйте: чим дрібніша тирса, тим краще вона вбирає вологу. Під час відлиг сира тирса ущільнюється, а на морозі утворюється кірка, що не пропускає повітря.
Тирса може підкислювати грунт
Як і хвоя, вона здатна впливати на кислотність ґрунту. І як і у випадку з хвоєю, для деяких рослин ця обставина може бути критичною.
Земля під тирсою навесні відтаює довше
Як і солома, тирса перешкоджає прогріванню ґрунту, і якщо у ваші плани не входить затримати розвиток рослин, таке укриття варто забирати якомога раніше. У цьому легко переконатися, якщо присипати взимку невелику купу снігу шаром тирси, а навесні поспостерігати за результатом.
Втім, тирсу завжди знайдеться куди застосувати, навіть якщо як матеріал для укриття рослин вона вам не підійшла.
9. Торф
Торф – відмінний утеплювач, а значить, і нашим рослинам може стати захистом від зимових морозів. Щоправда, із певними застереженнями. По-перше, це не зовсім “підручний матеріал” – якщо тільки у вас він був припасений заздалегідь (наприклад, для мульчування ґрунту або приготування компосту). По-друге, повноцінного укриття з нього, мабуть, все ж таки не вийде, а ось для підгортання або мульчування торф підійде відмінно. Але недоліки і в нього є.
Торф впливає на кислотність ґрунту.
Тому, так само як хвоя та тирса, не для всіх рослин підійде.
Торф добре вбирає вологу
А ввібравши її, може ущільнюватися, втрачаючи частину своїх теплоізолюючих властивостей. У принципі, при укритті торфом грядок з підзимовими посівами та посадками, це не критично, а от при підгортанні багаторічників може виявитися небажаним.
Висихаючи, вологий торф утворює кірку
Якщо протягом зими морози неодноразово змінювалися відлигами, і пухкий торф наситився вологою, до весни може злежатися, утворивши досить щільну кірку, що несприятливо для рослин. Зруйнувати її розпушування дуже легко, але зробити це важливо вчасно.
10. Будматеріали та тара
Обрізання дощок, шматки шиферу, руберойд, дерев’яні ящики – все це можна використовувати для спорудження зимових укриттів. Повноцінним захистом їх назвати складно — частіше такі матеріали (крім руберойду) застосовують як каркас, який потім накривається спанбондом, плівкою, мішковиною і так далі. Рубероїд іноді використовують для захисту від вологи, роблячи з нього своєрідний дах. Недоліків у таких конструкцій теж вистачає.
Такі матеріали власними силами не забезпечують захист від холоду.
Тією чи іншою мірою вони можуть затримувати сніг, але все ж таки основна їх функція — служити каркасом, не більше. Під цією спорудою зберігається повітряний прошарок, що оберігає рослини від безпосереднього контакту з утеплювачем (який може намокнути або покритися льодом), і в цьому плюс.
Багато будматеріалів містять шкідливі хімічні сполуки
Тому не слід використовувати для укриття ЦСП (цементно-стружкові плити), обрізки гіпсокартону, ДВП; я б, наприклад, і до руберойду, що містить смоли, поставився з великою обережністю, і шифер без особливої потреби не використовував.
Деякі з цих матеріалів не пропускають не лише вологу, а й повітря
Наприклад, той самий руберойд: якщо гарненько «укупорити» рослину з його допомогою, шкоди від такого укриття може виявитися більше, ніж користі. Як і при використанні поліетиленової плівки, слід враховувати небезпеку випрівання (вище я вже наводив приклад того, як під «безпечним і натуральним», начебто укриттям з дерев’яного ящика і мішковини випрела троянда).
Таким чином, «ідеального» покривного матеріалу, напевно, не знайти – але захистити свої рослини від зимових холодів, сонячних опіків та гризунів нам цілком під силу. Що ж до недоліків… Адже недарма говориться: попереджений — отже, озброєний. Знаючи, де таїться проблема, простіше її уникнути.
Поділіться своїм досвідом, будь ласка – розкажіть, які підручні матеріали вам доводилося використовувати для укриття рослин на зиму, і що з цього вийшло.
Автор: Gardener