Смородина знаходиться на другому місці за ступенем поширення в промислових насадженнях після суниці. Зумовлено це цілим рядом факторів, це і морозостійкість і достатня посухостійкість і легкість розмноження (досить встромити частину бруньки в ґрунт) і дешевизна посадкового матеріалу, разом з великою і кожним роком быльшою, кількістю сортів. Однак є у смородини велика кількість хвороб і шкідників і вирощувати її, без боротьби з ними стає просто неможливо. Сьогодні ми поговоримо про одного з таких шкідників, про галову попелицю, яка завдає смородині досить відчутної шкоди, позначаючись і на зовнішньому вигляді рослини і на її врожайності негативним чином.
У чому шкода смородині від галової попелиці?
Почати варто з того, що галова попелиця здебільшого атакує саме смородину «кольорову», тобто червону, білу, бордову та подібні, а от смородину золотисту та смородину чорну (у тому числі і із зеленими плодами) ушкоджує значно меншою мірою. Мабуть це обумовлено будовою листа, у «кольорової» смородини листові пластинки дещо ніжніші, тому проколювати їх і висмоктувати з них простіше сік.
В результаті активної життєдіяльності попелиці, на поверхні листових пластинок смородини з’являються дуже потворні горбки або здуття, здається ніби смородина вражена якимось захворюванням, але якщо лист перевернути під ним ми помітимо комах — це і є галова попелиця.
Галова попелиця, висмоктуючи сік з листових пластинок смородини, призводить до сильної їх деформації. Вибирає ця комаха зазвичай прирости поточного року з найніжнішими листочками на них, повними живлющого соку. Це говорить про те, що попелиця шкодить не тільки цього року, а й негативно впливає на врожай майбутнього року, адже нові пагони фактично припиняють зростання і кущ не розвивається, а отже, і скорочується потенціал урожаю майбутнього сезону.
Опис галової попелиці
Галова попелиця, або попелиця листова галова, або червоносмородинна галова попелиця (Cryptomyzus ribis) це представник великого сімейства попелиці налічує понад чотири тисячі особин поширених по всій земній кулі. Зустрічається галова попелиця нині повсюдно де росте смородина. Галова попелиця, у відсутності насаджень смородини або придатної для харчування листової маси цього чагарника, може мешкати на таких культурах як м’ята, шавлія, материнка, лаванда, чебрець і чистець, це потрібно мати на увазі і, по можливості, не поєднувати насадження цих культур.
Зовні галова попелиця мало чим відрізняється від «звичної» нам попелиці, яка вражає не лише чагарники, а й дерева. Це невелика комаха, що має яйцеподібну форму тільця, що досягає в довжину пари міліметрів, в своїй основній масі не має крил і забарвлене в блідо-зелено-жовтий відтінок. Якщо придивитися уважніше, то на тільці галової попелиці можна помітити невеликі волоски.
За один сезон може сформуватися від чотирьох до двох десятків поколінь галової попелиці, зазвичай, чим вище температура в літній період, тим галової попелиці і, відповідно, шкоди від неї більше.
Усього одна особина попелиці може породити в світ до сотні, інколи ж і більше собі подібних.
Чому галову попелицю називають саме «галовою»?
Насправді, коли галова попелиця висмоктує сік з листя смородини, рослина намагається всіма силами залікувати отвори, що утворилися від її уколів, і формує тканину, що має вигляд наросту – галла, ось звідси і назва. Якщо не боротися з галовою попелицею, то цілющої сили рослини може не вистачити, щоб повністю залікувати всі рани, і вона навіть може загинути, усохнувши.
Крім іншого, як і всі шкідники, що смокчуть, так і галлова попелиця може переносити різну вірусну інфекцію і при проколі листя смородини заражати вірусом рослину, тоді навіть у разі успішного знищення колоній галової попелиці, доведеться боротися ще і з вірусною інфекцією, а це зазвичай складніше.
Життєвий цикл галової попелиці
Дуже цікаво розподілені категорії галової попелиці, свого роду ієрархія чи ботанічно вірніше – поліморфізм. Поліморфізм означає, що різні генерації галової попелиці можуть дуже відрізнятися один від одного як фенотипно, так і робити різні дії протягом свого життя.
Наприклад, попелиця-засновниця, вона виходить з відкладеного яйця і є своєрідною матір’ю майбутніх поколінь галової попелиці, найцікавіше, що вона вже не відкладає яйця, а виробляє живих особин попелиці, тобто народжує їх протягом усього теплого сезону. На світ з’являються виключно жіночі особини, які виробляють наступну генерацію.
Більшу частину попелиць представляє група жіночих особин, що не вступають у статеві зв’язки, вони харчуються соком листя смородини, не мають крил, а, отже, практично не переміщаються (зазвичай тільки в межах однієї рослини), а ті з них, що є партеногенетичними, відроджують таких же особин.
Наступна група це галлові попелиці, які називають розселительками, вони мають повноцінно розвинені крила і активізуються, коли колонія попелиці збільшується настільки, що їй необхідно інше місце для харчування, оскільки поточна рослина повністю нагодувати всіх особин вже не в змозі. У цьому випадку попелиці, що мають крила, перелітають на наступну рослину смородини і виробляють на світ нове покоління попелиць, фактично створюючи нову колонію.
Є у галлових попелиць і проміжні покоління, наприклад попелиці які можуть бути як самцями, так і самками без крил, але здатними вступати в статеві зв’язки і не народжувати повноцінних особин, а відкладати запліднені яйця.
Ну і, нарешті, існує покоління обох статевих попелиць суть яких забезпечити виживання виду, зазвичай саме вони відкладають яйця в різні місця, включаючи бур’яни, що знаходяться в безпосередній близькості від смородини, в кору тієї ж смородини і подібні місця. З цих яєць, з’являються зазвичай попелиці-засновниці.
Процес розвитку особини галової попелиці
Після відкладання яєць вони можуть проіснувати в такому вигляді до 250 днів, іноді трохи більше, зазвичай цього вистачає з великим запасом, щоб пережити холодний період. Як тільки настає весна і повітря прогрівається, з яєць починають відроджуватися попелиці-засновниці, які швидко перебираються на найближчу рослину смородини.
Зазвичай масове розмноження галової попелиці посідає період цвітіння культури. Найбільш сильно вражає листову масу галова попелиця на початку літа (часто це початок чи середина червня). Наприкінці липня, коли основна листова маса смородини стає грубою особини, що вижили, розселяються на рослини, які ми описали вище, там же і відроджується покоління, що має одночасно і чоловічі і жіночі статеві ознаки, які потім повертаються на рослини смородини для відкладання яєць. Відбувається це зазвичай наприкінці серпня, іноді у середині цього місяця.
Заходи боротьби з галовою попелицею
По-перше, необхідно уважніше ставитися до рослин і знаючи біологію, яку досить ретельно описали, частіше звертати увагу на будь-які зміни листової маси смородини. Якщо помітили навіть незначні вогнища деформації листових пластинок, потрібно відразу вживати заходів, попередньо переконавшись, перевернувши лист, що це справді галова попелиця — будуть видні маленькі червоні цятки, це і є галли.
Найперший спосіб це вплив на кущ смородини водою високої температури. Для цього потрібно довести воду до кипіння і якнайшвидше, поки вода не надто охолола облити нею кущ. Найчастіше так роблять ще до появи листової маси, щоб знищити яйцеклад шкідника, інакше можна пошкодити листочки і тим більше суцвіття.
Складання попелиці вручну
Якщо уражених листочків смородини небагато (буквально 4-5 на кожній рослині), їх можна відірвати або відрізати і спалити за територією ділянки. Якщо вражена одна гілочка і на ній здулися горбки на більшості листочків, то всю гілочку можна зрізати, але зріз обов’язково ізолювати фарбою або садовим варом.
Народні засоби боротьби з галовою попелицею
Найпоширенішим народним засобом є відвар із тютюнового пилу. Зазвичай беруть десять літрів води (чудово якщо дощової) і висипають туди 250-350 г тютюнового пилу, після чого доводять розчин до кипіння, знімають з вогню, закривають щільною кришкою і ставлять у темне приміщення на три дні. Після цього потрібно відвар добре процідити, додати шматок антибактеріального мила, все добре розмішати, заправити пульверизатор і обробити рослини, намагаючись потрапляти саме на нижню поверхню листя смородини.
При необхідності таку обробку можна проводити хоч весь теплий сезон, з чергуванням у 5-6 днів, тільки не обробляйте рослини в період цвітіння, щоб не зашкодити запиленню та за пару днів до збирання врожаю.
Настій з чорнобривців це другий за популярністю засіб боротьби з галовою попелицею на смородині. Для його отримання потрібно досить багато квіток – приблизно 500 г. Квітки чорнобривців можна подрібнити будь-яким зручним для вас способом, залити десятьма літрами дощової води і довести до кипіння, далі зняти з вогню, накрити щільною кришкою і поставити в темне приміщення на два дні.
Після цього часу в настій необхідно додати шматок антибактеріального мила (воно, як і в першому випадку, буде грати роль прилипача), процідити все добре, заправити пульверизатор і обробляти ним уражені рослини, намагаючись потрапляти також на нижню частину листа. Обробки проводити в той же час, що і при обробках відваром тютюнового пилу. Дози можуть бути різними, залежно від кількості уражених листочків, головне, щоб усі вони були змочені.
Раніше використовували і гірчицю, але оскільки з’ясувалося, що це найсильніший алерген від її застосування було вирішено відмовитися.
Хімічні заходи боротьби з галовою попелицею
Якщо народні заходи боротьби не допомагають, можна приступати до застосування хімічних препаратів, але не бажано відразу використовувати небезпечні для навколишнього середовища інсектициди, зверніть спочатку увагу на біологічні препарати, можливо допоможуть вони. Використовуючи біологічні препарати, пам’ятайте, що це теж свого роду «хімія», тому від застосування захисних рукавичок і респіратора не варто відмовлятися і проводити ці обробки слід у сонячну, прохолодну, але безвітряну погоду.
Біологічні препарати виготовляють із спор бактерій, а також різних частин грибків та навіть елементів вірусів. Як тільки вони потрапляють в організм галової попелиці через хоботок, яким вона всмоктує сік, то паралізують, а іноді і повністю руйнують її кишечник, попелиця гине. Для прикладу наведемо препарати, про які позитивно відгукуються садівники, це Бітоксибацилін, Актофіт та Авертін. Пам’ятайте, однак, що застосовуючи їх, також потрібно уважно читати інструкцію на упаковці, в жодному разі не перевищувати дозу, але й не заощаджувати, інакше просто не буде належного ефекту від їх застосування.
Якщо ж галової попелиці на смородині стільки, що з нею вже простими препаратами не впоратися, то можна використовувати інсектициди, це, як правило, серйозна хімія, тому засоби захисту потрібно одягнути обов’язково, з’ясувати, яка має бути відстань до найближчої бджолоферми та зарибленого озера чи річки і строго в безвітряну погоду, краще рано-вранці або пізно ввечері приступити до обробок.
Пам’ятайте, що в даному випадку краще використовувати препарати, дозволені до застосування, не користуватися старими, які «завалялися» на полиці. Першу обробку бажано провести ще на етапі розкриття брунек (якщо минулого сезону попелиць була сильно вражена плантація смородини), повторну обробку бажано зробити після збирання врожаю (якщо цього року галова попелиця лютує). Але, звичайно, все залежить від препарату — читайте інструкцію, можливо препарат дозволяє проводити обробки і в інші терміни.
Профілактика від галової попелиці
Ну і на закінчення розповімо про профілактику проти галової попелиці, адже будь-яку хворобу, та й шкідника в тому числі, краще не пустити на свою ділянку ніж потім витрачати сили, щоб вигнати непроханого гостя.
Починати профілактичні обробки краще рано навесні, ще до розкриття, а краще навіть до набухання бруньок смородини, а продовжити можна пізно восени (листопад) після того, як усі листочки з рослини обпадуть. Досить дієвими є обробки в цей час і рослин та прикустової частини препаратом Нітрафен. Нітрафен дуже ефективно бореться з яйцекладом, а ось листовій масі і особливо квіткам він може нашкодити. Зазвичай використовують 4% розчин препарату, розводячи 4 мл у відрі води. Цієї кількості вистачить на 20 дорослих або 40 молодих кущів смородини, якщо використовувати пульверизатор.
Не забудьте і про народні заходи профілактики – висадіть по периметру ділянки чорнобривці, посійте ромашку або календулу.
Обов’язково проводьте щотижневу боротьбу з бур’янами, починаючи з травня до середини вересня. Пам’ятайте, що переносником шкідника, своєрідним «будинком відпочинку» або «пологовим будинком» для галової попелиці є чистець, його просто не повинно бути на території вашої ділянки.
Автор: