Були часи, коли понять “дерево-сад”, “сімейне дерево”, “колекційне дерево”, “мульти дерево” просто не існувало. І побачити таке диво можна було лише у господарстві «мічуринців» – людей, яким дивувалися сусіди, зазираючись на їхні сади. Там на одній яблуні, груші чи сливі вистигали не просто сорти різних термінів дозрівання, а й різноманітних кольорів та розмірів. Впадали у відчай на такі досліди не багато, а лише ті, хто не боявся експериментів і вірив, що природа поділиться з ними своїми таємницями.
Сьогодні «дерево-сад» продовжує дивувати і захоплювати, викликає багато питань, а іноді й побоювання, але не є чимось надзвичайним. Дані, отримані досвідченим шляхом, дозволили ввести «сімейні дерева» в розряд доступних, і за бажання сформувати потрібний «супер-набір» самостійно. Про секрети створення таких дерев ми й поговоримо у цій статті.
Принцип створення багатосортових та мультиплодових дерев
Якщо говорити загалом, то дерево-сад – це дерево, в крону якого щеплено кілька сортів або культур. При цьому, якщо на один скелет «насаджено» різні сорти однієї культури, наприклад, кілька сортів яблунь, рослину називають багатосортовим деревом. А от якщо кілька різних культур – абрикос, сливу, алича – мультидеревом.
Створюються такі дерева шляхом щеплення. При цьому формування рослини йде до 6 років. Спочатку вирощується носій сортів або «скелетоутворювач», а вже потім на нього прищеплюються відповідні сорти.
Часто садівники починають цю справу для багатосортової рослини з різними термінами дозрівання щеплених сортів. Проте досвідчені рослинники не радять цього робити через розбіжність термінів у фенофаз (періодів розвитку рослини).
Правильно щепити літні сорти на літні, осінні на осінні, зимові на зимові, або з близькими дозріваннями. Але тут кожен вибирає сам – адже будь-яке сімейне дерево – це своєрідний експеримент.
Чи можна придбати готове дерево-сад?
Не всі садівники готові чекати, експериментувати, удосконалювати незвичайне багатосортове дерево. Але, на щастя, цього не потрібно! Сьогодні можна купити готовий екземпляр із ретельно підібраними сортами, гарантовано адаптованими для даної місцевості. Це значно спрощує працю та скасовує необхідність очікування.
Єдине ускладнення — не просто знайти сорти, які вас цікавлять. Але якщо особливих переваг немає, а важливий саме експеримент, то вибір знайдеться.
Як створити дерево-сад самостійно
Як говорилося вище, створити сімейне дерево можливо виключно шляхом щеплення. Який? Тут уже кому, що подобається, на що набита рука. Хороші показники дає і щеплення за кору, і щеплення в розщеп, щеплення брунькою в приклад, і окулювання в Т-подібний розріз, і щеплення щепленим секатором.
Більш складне питання – приживання. Не всі породи добре погоджуються із прищепом. У деяких деревина настільки швидко окислюється, що зводить усі спроби нанівець. Тут потрібно вивчати досвід інших садівників, цікавитися даними, що публікуються, читати спеціальну літературу, пробувати.
І ще один, дуже важливий фактор, про який не слід забувати – це скелетоутворювач. Від нього залежить довговічність та продуктивність «дерева-саду».
Ідеальний «скелет» має відповідати таким вимогам:
- бути стійким до зимових умов;
- мати гарну сумісність із великою кількістю сортів;
- характеризуватись правильним кутом відходження скелетних гілок (близьким до 90°) та рівнем розташування їх над землею (1-1,5 м);
- відрізнятись здатністю міцного зрощення;
- не давати зайвої порослі;
- мати (переважно) стримане зростання.
Кращі скелетоутворювачі для яблунь
У питанні з яблунею найпростіший варіант скелетоутворювача – дичка. Якщо пересадити деревце з великою грудкою землі, намагаючись якнайменше пошкодити коріння, то щеплення можна буде здійснювати в перший рік.
Однак є у такого рішення суттєвий мінус – дерева виходять сильнорослими, невідомо, яка у сіянця сумісність з іншими сортами, наскільки він зимостійкий.
Другим рішенням можуть стати дво-три-літні слаборослі саджанці (на вставці або клонових підщепах) таких зимостійких сортів, як «Грушівка московська», «Коричне смугасте», «Антонівка звичайна» та інші з категорії «народна селекція».
Добре показали себе у холодному кліматі «Добриня», «Ранетка пурпурова», «Бистрєцовська». Однак їм після пересадки потрібен час на укорінення. Позитивні показники дає щеплення на сіянці від карликового підщепу «ЯС-1» і «Бистрічське» (Серегіна), колоноподібні підщепи Степанова, на клонову підщепу або сіянець «Шаропай».
Кращі скелетоутворювачі для груші
А що ж груша? Перше рішення, аналогічне яблуні – підібрати дичку. Але знайти сіянець груші не так просто, а брати прикореневу поросль від старих сортів небезпечно – при пошкодженні крони вона дасть рясні кореневі відростки, позбутися яких буде вкрай проблематично.
Вихід – виростити самостійно зимостійкий скелетоутворювач із насіння лісової груші або напівкультурки. Для середньої смуги можна взяти сорт Кафедральна або сорт Чижовська.
Скелетоутворювачі для кісточкових – сливи, аличі, вишні, абрикоса, персика
Косточкові ще проблематичніші до створення багатосортового дерева. У північних регіонах їм практично немає хороших скелетообразователей. В умовах холодного клімату щеплення приживаються недостатньо добре, а продуктивний період культур недостатньо високий, щоб витрачати сили на цю витівку.
Однак для холодного клімату можна спробувати прищепити абрикос та сливу на сливу уссурійську або сливу та аличу – на місцевий терен. У середній смузі для вишні та черешні можна взяти сорти вишні «Добра», «Шубинка», церападуси (П-3, П-7). Для сливи – аличу сорту “Подарунок Санкт-Петербургу” або сливу “Тульська чорна” (на неї ж можна щепити і абрикос), “Євразія 49”, “Скороспілка червона”.
Крім того, для сливи, аличі та абрикоса можна підібрати тернослив або той же терен. Однак варто пам’ятати, що у них великий потенціал зростання та утворення кореневої порослі.
Правила щеплення для дерева-саду
Відповідний «скелет» знайдено?! Потрібно підготувати його до щеплення. Зрізати гілки, що мають кут відходження менше 60°, дуже тонкі, занадто товсті, поламані, розташовані вище 1,5 м (щоб не вийшла дуже висока крона) і нижче 1 м. На «скелеті» повинні залишитися лише рівномірно розташовані гілочки завтовшки з олівець – на них і проводитиметься щеплення.
Оптимальним вибором сортів для дерева саду вважається 3-4. Чому? Якщо прищепити на скелетоутворювач лише два сорти, вийде дві скелетні гілки, що ростуть у різних напрямках – це пряма небезпека їхнього розлому від високого врожаю. Якщо 5 і більше – сорти почнуть конкурувати і ті, що сильніші, домінуватимуть над слабшими. До домінування буде схильний до щеплення центрального провідника, тому на лідируючу гілку краще прищепити сорт, що відрізняється слаборослістю.
Щоб зберегти зимостійкість дерева-саду, щеплення проводять на бічних гілках першого порядку з відступом від стовбура 20-30 см. Решту, а також гілки «скелета», що залишилися без щеплення, зрізають. Терміни щеплення для різних регіонів, різних культур, різних способів щеплення відрізняються.
Зрозуміло, що навесні на «скелеті» дерева-саду почнуть зростання не лише культурні, а й «дикі» пагони. Їхня присутність важлива для повноцінного розвитку та підготовки дерева до зими, тому їх не вирізають відразу всі, але періодично обмежують у зростанні в період вегетації. Цілком їх видаляють лише наступної весни.
Можна створити дерево-сад і на дорослій рослині, якщо з якихось причин воно вас не задовольняє. Для цього необхідно провести сильне обрізання крони, а на наступний рік у паростки, що наросли, прищепити цікаві сорти.
Переваги багатосортового дерева
Переваг у «дерева-саду» багато. По-перше, не потрібно викорчовувати рослину, якщо сорт проявив себе недостатньо добре – можна використовувати його як скелетоутворювач, поступово підібравши те, що дійсно подобається.
По-друге, на маленькій ділянці можна «завести» одразу кілька різних сортів під час використання мінімальної площі. Можна скомбінувати в одне дерево кілька культур, що дозволить збирати достатню кількість врожаю без втрат надлишків.
Великим плюсом виступає перезапилення кількох сортів. Дерева дають стабільнішу врожайність. Більш стійкі до зовнішніх факторів, таких як морозостійкість, жаростійкість, посухостійкість, тому що для їх формування підбираються найкращі для заданої місцевості підщепи. Часто цікаво виглядає їх крона з різноманітним листям, різного забарвлення плодами, і звичайно ж, весняне цвітіння
Мінуси дерева-саду
Є у дерева-саду ще й мінуси. Про них йшлося вище, але варто повторити. Перший – складний процес формування. На створення однієї рослини йде від 4-х до 6-ти років, і це якщо все виходить з першого разу.
Другий недолік – не так просто знайти хороший скелетоутворювач для майбутнього диво-рослини. Не всі сорти мають гарне приживання щеплення. Не всі підходять одне одному. Однак, якщо експериментувати, то можна досягти досить успішних результатів. Варто тільки розпочати і вже потім неможливо зупинитися.
Автор: Grover-adm