Перші колоноподібні яблуні були виведені селекціонерами вже понад півстоліття тому, але в нас вони й досі вважаються новинками. Від звичайних фруктових дерев колоноподібні відрізняються компактною кроною (30-60 см у діаметрі), невеликою висотою (1,5-2,5 м), відсутністю бічного розгалуження. При незначному габітусі ці диво-дерева відрізняються здатністю формувати великі врожаї великих, смачних та красивих плодів. На 1-2 сотках можна розмістити до 20-25 колоноподібних дерев – різних за строками дозрівання сортів яблунь. А ось груші, сливи, персики, вишні, абрикоси та інші культури, які продавці називають колоноподібними, такими насправді не є. Це, як правило, плодові дерева на карликових підщепах, і щоб підтримувати форму колони, їх потрібно регулярно обрізати. Про особливості створення колоноподібного саду розповість наша стаття.
Переваги та недоліки колоноподібних садів
Колоноподібні сади – це не данина моді, а новий крок у технології садівництва. Вирощування колоноподібних та карликових плодових дерев має значні переваги, порівняно з традиційними плодовими культурами (з широкою кроною):
- компактна крона дозволяє на 1 м² площі розмістити 1-3 дерева;
- невелика висота забезпечує якісний догляд за культурою та зручний збір всього врожаю, а не лише з нижніх гілок;
- раннє плодоношення – можна зняти перший урожай вже на 2-й рік;
- висока врожайність (з 1 сотки до 100, а згодом до 500 кг плодів);
- використання в ландшафтному дизайні (зелена огорожа або «фіто-стіна» вздовж доріжки).
Колоноподібні культури та плодові дерева на карликових підщепах вимагають уважного відношення та виконання всіх вимог агротехніки при посадці, поливі, підживленні, обрізанні тощо. І, звісно, вони також мають свої недоліки.
До мінусів колоноподібних та карликових дерев можна віднести:
- розташування кореневої системи у верхньому 30-50 см шарі ґрунту, що може викликати підмерзання коренів. Вони потребують зимового укриття в перші 2-4 роки життя;
- інтенсивність росту та віддачі врожаю сильно виснажує верхній шар ґрунту, що вимагає систематичного внесення підживлення, а в сухі роки та достатнього (у першу половину вегетації) поливу;
- сильні вітри викликають необхідність встановлення опор або навіть шпалер;
- тривалість ефективного плодоношення обмежується у більшості сортів 15 (рідше 20-25) роками. Потім необхідно провести омолодження колоноподібного саду, оскільки врожайність старого різко знижується.
Правильний вибір колоноподібних саджанців яблуні
Кращими для посадки є районовані саджанці однорічні, але можна висаджувати і 2-3 літні. Врахуйте, що старший за віком саджанець, тим важче адаптується при посадці, вимагає більш ретельного догляду в нових умовах.
Колоноподібні саджанці яблунь мають свої характерні риси:
- центральний пагін (майбутній стовбур) однорічного саджанця має товщину не менше 1,5 см (частіше). 2-3 літні саджанці не формують бічних пагонів;
- саджанець має бути без листя;
- кора повинна мати живий вигляд і на дотик бути еластичною, не підсохлою. Без пошкоджень;
- коріння не загнуте, без гниття, не усохло. При легкому зішкрібання шкірки тонких відростків, деревина повинна бути білою. Підсохле коріння не забезпечить приживання саджанця.
При закладці колоновидного яблуневого саду або навіть посадки кількох саджанців можна за незнанням посадити фальшивки. Однолітки дуже схожі, а вартість колоноподібного саджанця досить висока. Цим і користуються продавці біля доріг чи сумнівних розкладках. Тому сортові колоноподібні саджанці завжди купуйте тільки в розплідниках, садових центрах або спеціалізованих магазинах.
Не поспішайте, попросіть сертифікат та характеристику-опис сорту, де чітко мають бути зазначені такі дані, які повторюються на бирці, прикріпленій до саджанця:
- вид культури,
- районування (краще місцеве),
- найменування сорту,
- вік саджанця,
- термін дозрівання плодів.
Особливості закладки саду з колоноподібних та дерев на карликових підщепах
Колоноподібні та плодові дерева на карликових підщепах відносяться до низькорослих і оптимальне освітлення отримають при розміщенні в південній або південно-східній частині ділянки.
Багато сортів колоноподібних яблунь самобезплідні. Під час закладення саду підбирайте кілька сортів одного виду культури з одночасним цвітінням. Перехресне запилення збільшить урожайність.
Підбираючи різні види фруктових культур для саду, обов’язково дотримуйтесь правила «доброго сусідства», тобто сумісності культур. Так, яблуня добрий сусід для груші. Але ці культури неважливо почуваються поряд з вишнею або персиком. Вишні та персики добре уживаються зі сливою та аличею.
Перед плануванням саду обов’язково ознайомтеся із сумісністю дерев та розкресліть на папері схему розташування за видами та сортами.
Колоноподібні яблуні найкраще розташувати на прямокутній ділянці, розміщуючи в ряді дерева на відстані 50-70 (максимум 80) см, а між рядами 90-100 см. Легко підрахувати загальну кількість дерев на 1 або 2 сотках і на схемі розписати їхнє розташування.
Саджанці практичніше висаджувати навесні, що дозволить їм добре прижитися та адаптуватися до нових умов, але посадкові ями краще готувати з осені. Сам процес посадки не відрізняється від посадки звичайних сортів.
Особливості догляду за колоноподібними сортами плодових культур
Колоноподібні сорти яблунь практично не формують бічних скелетних гілок, а значить, не потребують ретельного обрізання, що формує врожай. Весь урожай розташовується на укорочених плодах головного стовбура.
У деяких сортів на центральному стовбурі є короткі бічні гілочки, розташовані під кутом приблизно в 30 градусів по відношенню до центрального стовбура.
Що ж до плодових дерев на карликових підщепах, їх кардинальна обрізка до форми колони немає сенсу. Тому що при цьому втрачається значна частина потенційного врожаю. Їх крону обрізанням просто роблять компактнішою.
У перші роки у колоноподібних культур підмерзають верхівки. Молодий пагон не встигає визріти. Щоб цього не відбувалося, у перші 3-4 роки верхівку укутують на зиму матеріалом, що утеплює (не плівкою) у вигляді ковпака з декількох шарів мішковини або щільного паперу, обв’язаних мотузкою (щоб не здуло вітром). Навесні ковпак знімають, щоб верхівка не запріла і не покрилася пліснявою.
Якщо все ж таки верхівка підмерзла, її обрізають, залишаючи 1-2 бічні пагони з вертикальним відростанням, які стануть продовженням центрального стовбура.
Щоб уберегти молоду кореневу систему від підмерзання (для неї небезпечна температура на поверхні ґрунту -10…-15 °С), на зиму покривають ґрунт навколо ствола лапником, тирсою, верховим торфом або іншим натуральним матеріалом (соломою — не можна), що не накопичує вологи. При випаданні снігу його теж підгортають під ствол як додатковий захист.
Морозостійкі сорти колоноподібних яблунь та плодових дерев на карликових підщепах
Колоноподібні сорти яблунь набули поширення в південних регіонах. У центральних та північних теж йде просування колоноподібних сортів, але повільніше. Це порівняно невеликою кількістю сортів, здатних витримати серйозні морози взимку.
Але в умовах середньої смуги вже сьогодні вирощують ранні, середні та пізні сорти наступних сортів колоноподібних яблунь та дерев на карликових повоях.
Яблуні
Єдиним поширеним видом колоноподібних плодових дерев на сьогодні є яблуні. Селекціонерами запропоновано понад 100 сортів, стійких до зимових морозів, адаптованих до перепадів весняно-осінніх температур та щорічних урожаїв, що формують.
Найпопулярніші серед них: “Васюган”, “Президент”, “Тріумф”, “Валюта”, “Зелений шум” та ін.
Карликові персики
Колоноподібні персики – поки що нездійсненна мрія селекціонерів. У всьому світі не припиняються спроби їх вивести, але поки персик не має колоноподібних сортів, зате може похвалитися досить стійкими до несприятливих погодних умов сортами на карликових підщепах.
Зверніть увагу на такі сорти «колоновидних» персиків: «Медовий», «Штайнберг», «Тотем садівника», «Ювілей столиці», «Золотий тріумф».
Карликові груші
Груші неповторні своїм ароматом та медовим смаком. У саду вони займуть гідне місце. Найкращими сортами для регіонів з нестійкими погодними умовами можна назвати такі карликові сорти: “Кармен”, “Сапфіра”, “Декора”, “Медова”, “Захоплення”, “Сіверянка”, “Санремі”, “Павловська”.
Слива та алича
Компактні до 1,5-2 м деревця на карликових підщепах відрізняються високою декоративністю та рясними врожаями. Стійкі до несприятливих погодних умов, тому успішно вирощуються в будь-якому регіоні. Сприятливе сусідство забезпечують яблуня та айва.
Сортова різноманітність дуже велика. Найпопулярніші сорти карликових злив: “Оскар”, “Анже”, “Рубін”, “Медова”, “Жовта”, “Блю Світ”, “Імперіал”, “Мірабель”.
З сортів карликової аличі найбільш відомі: “Синя”, “Клеопатра”, “Мандрівниця”, “Анастасія”, “Генерал”.
Дорогі читачі! Ми розповіли вам про переваги та недоліки колоноподібних та карликових плодових дерев. Будемо вдячні, якщо у коментарях до статті ви поділіться своїм досвідом вирощування таких культур.
Автор: