Дуже часто на конференціях та семінарах, у яких беруть участь власники присадибних господарств, дачники та садівники-аматори, звучить питання: чи можливе вирощування яблунь, груш, вишень, слив без застосування хімічних засобів захисту рослин?
Сумніви у позитивному вирішенні питання зрозумілі, оскільки останнім часом у плодових садах спостерігається переможна хода величезної кількості шкідників. Це гусениці різних метеликів, як багатоїдних, і «фахівців» з конкретної культури, причому одні їх ушкоджують листя, інші — плоди; треті – деревину. Це і псевдогусінь пильщиків, попелиці різних видів і форм, трипси, клопи, жуки-довгоносики (цвітоїд, казарки, букарки), мідяниця, щитівки.
Хвороби також поширюються в ударному темпі, причому до традиційних захворювань грибної природи, на які націлені основні хімічні засоби захисту рослин, додаються бактеріози. Звикли дачники обприскувати дерева та чагарники садовою хімією, а біологічні засоби чомусь у них вважаються малоефективними. Однак така думка помилкова!
Просто для правильної відповіді на це питання потрібно враховувати конкретний стан речей. Якщо йдеться про багато гектарів посадок або про те, що перебування господарів на ділянці обмежено одним днем на тиждень, то повністю відмовитися від застосування хімічних засобів навряд чи вдасться. У цих випадках може йтися про те, як за допомогою профілактичних заходів та грамотного вибору препаратів звести обробки пестицидами до мінімуму.
Якщо ж ділянка невелика за розміром і на ній завжди присутній хтось з відповідальних за свій сад, то цілком можливо зовсім відмовитися від хімії. Для цього, звичайно, доведеться попрацювати. Отже, що саме потрібно робити?
Озброїться літературою
Кожному садівникові треба добре представляти шкідливі об’єкти, які можуть загрожувати врожаю. Перші осередки шкідників та хвороб у таких випадках можна знищити механічним шляхом за умови щоденного моніторингу посадок. Враховуйте при цьому, що симптоми недуг можуть бути прихованими, іноді непрямими, і лише уважний дачник їх не пропустить.
Існують спеціальні визначники хвороб та шкідників для професіоналів, але без певної навички користуватися ними важко. Останні років десять-п’ятнадцять видавництва випускають атласи-визначники з фотографіями, які є досить зручними та зрозумілими для простих дачників. Іноді вони грішать неточностями, але особливо грубих помилок, як правило, у них немає. Набагато більше помилок зустрічається в Інтернеті: не всі ресурси надають коректну інформацію на цю тему.
Краще купувати атласи вітчизняних авторів, ніж іноземних (як правило, європейських). По-перше, у нас клімат інший. По-друге, у перекладних виданнях можна зустріти помилки не автора, а перекладача. Фахівці з профільною освітою, здатні порівняти перекладний текст із оригінальним, підтверджують, що в них зустрічається спотворений сенс деяких термінів.
Вносите збалансовані підживлення
Часто ускладнює визначення недуги і той факт, що одна рослина уражена і хворобою, і шкідником або комплексом шкідників, або після первинного ураження одним збудником хвороби відбувається вторинне зараження. Іноді такі симптоми, як пожовтіння, скручування листя та ін, взагалі не мають жодного відношення до інфекції або комах, а є наслідком нестачі або надлишку поживних речовин.
Причому нестача елементів живлення може спостерігатися і після внесення добрив, якщо речовини з якихось причин не можуть засвоюватися кореневою системою. Тому пильну увагу необхідно приділити організації збалансованого харчування рослин, перекладу недоступних форм фосфору і калію в доступні (рухливі).
З останнім завданням чудово справляються мікробіологічні добрива, або, як нині їх називають модним словом, «біоактиватори». До їхнього складу входять різні бактерії. Одні з них можуть фіксувати атмосферний азот (якщо йдеться не про бобові рослини, то найчастіше це вільноживучі Azotobacter chroococcum). Такий азот може засвоюватися рослинами практично повністю, на відміну азоту, що міститься в мінеральних добривах.
На корінні бобових рослин є спеціальні бульби, в яких симбіотичні бактерії також фіксують атмосферний азот, вони відносяться до родів Rhizobium і Bradyrhizobium; мікробіологічними добривами з такими бактеріями – інакше їх називають інокулянтами – спеціально обробляють (інокулюють) насіння перед посадкою, це стимулює утворення бульб. Якщо ви плануєте посіяти у своєму саду бобові сидерати для збільшення ґрунтової родючості, то бажано перед посівом обробити їх насіння такими біоінокулянтами.
Інші бактерії, що входять до складу мікробіологічних добрив, мобілізують калій та фосфор – це, як правило, представники пологів Enterobacter та Paenibacillus polymyxa. Калій і фосфор у більшості випадків не вимиваються з ґрунтового шару, але після внесення мінеральних добрив частина їх не потрапляє в рослини, а лежить у ґрунті мертвим вантажем, і навіть якщо ви перейшли на органічне землеробство, певний запас цих елементів у ґрунті може залишатися з колишніх часів.
Також джерелом калію та фосфору можуть бути закомпостовані рослинні залишки (трава, листовий опад) та інші органічні добрива (зокрема, гній). Застосування мікробіологічних добрив збільшує їх ефективність та запобігає дефіциту цих елементів у рослинах.
Вносити такі біоактиватори можна як підживлення по листі або під корінь; також можна придбати спеціальні препарати, які вносяться восени або навесні при перекопуванні пріствольних кіл.
Перекопуйте ґрунт
Взагалі, перекопування ґрунту останнім часом не надають багато значення, але судіть самі, скільки важливих завдань воно вирішує:
- профілактика ущільнення, що, у свою чергу, сприяє доступу повітря до ризосфери (це шар ґрунту, що прилягає до коріння рослини та потрапляє під вплив ґрунтових мікроорганізмів та кореневих виділень);
- доставка органічних та мікробіологічних добрив безпосередньо в зону активного всмоктування води та розчинених у ній макро- та мікроелементів;
- можливість внесення у безпосередній близькості від кореневої системи мікробіологічних фунгіцидів, які можуть захистити дерева та чагарники від збудників інфекційних захворювань, що зберігаються у ґрунтовому шарі.
Стежте за погодою та обприскуйте вчасно
Слідкуйте за погодними умовами. Якщо ви знаєте, які шкідники з’являються на ділянці з року в рік, то час їх появи можна вирахувати, орієнтуючись на середньодобову температуру. При досягненні сприятливих для шкідливих об’єктів умов проводять обробки препаратами біологічного походження. Але робити це треба грамотно! Саме неправильне застосування біопрепаратів сприяло широкому поширенню думки про їхню низьку ефективність.
Потрібно розуміти і обов’язково враховувати, що практично всі біоінсектициди мають контактно-кишкову дію, і робити ними обробку заздалегідь безглуздо. Найбільш чутливі до них личинки та гусениці молодшого віку, тому треба дуже уважно відстежувати їх масовий вихід із яєць і приурочити до цього моменту обробку.
Бажано додати в бакову суміш біоприлипувач, який продовжить дію основного препарату на той час, доки триватиме вихід личинок шкідливих комах з яєць. Період може бути стрімким (від 2 днів) при спекотній погоді та затягнутим (до 12 днів) за більш низької температури повітря.
Останнім часом стали продавати феромонні пастки. Щоправда, вони розраховані не на всіх шкідників.
Для поширення більшості захворювань необхідні стабільна тепла погода та наявність краплинно-рідкої вологи. У боротьбі проти хвороб висока ефективність використання біофунгіцидів та антибіотиків досягається саме за рахунок профілактичних обробок (на відміну біоінсектицидів).
Осіння обрізка
Обов’язково проводьте восени санітарне обрізання; Видаляючи сушу, захоплюйте близько 1 см здорової кори. Вирізуйте поросль, жирові пагони, збирайте та знищуйте муміфіковані плоди. Очищайте стволи від лишайників. Якщо білите стволи, то робіть це після очищення штамба. Інструмент для обрізки гостро заточуйте та дезінфікуйте.
Взимку підгодовуйте пернатих, вони ваші друзі та помічники, а шкідливим комахам – вороги.
Весною проведіть формуючу обрізку, одночасно виконуючи санітарні функції: видаліть поломи, що утворилися, і підмерзлі ділянки.
Автор: