Алича — високопродуктивна і скороплідна культура, яка має виняткову адаптаційну здатність, а її свіжі плоди та продукти переробки — чудові смакові якості. Завдяки вищепереліченим характеристикам алича з кожним роком набуває все більшої популярності серед садівників.
У дикому вигляді та в культурі алича поширена у гористій місцевості на Тянь-Шані, Балканах, у Середній та Малій Азії, в Ірані, на Північному Кавказі та Закавказзі, у Молдавії та на півдні України.
Опис аличі
Алича (Prunus cerasifera), або Слива розлога, або Слива вишненосна, одна з вихідних форм домашньої сливи. Плодова рослина з підродини Сливові сімейства Рожеві.
Дерева – одно- або багатоствольні, від 3 до 10 м заввишки, з добре розвиненою кореневою системою та округло-розлогою, рідше – пірамідальною кроною. Тривалість життя дерева – 30-50 років. Алича характеризується скороплідністю та високою врожайністю (15-40 кг плодів з дерева на другий – третій рік після посадки).
Листя широкоовальне, яйцеподібне, іноді ланцетоподібне. Квітки білі, ніжно-рожеві, часто поодинокі, діаметром 20-40 мм, розпускаються одночасно з листям або раніше. Плід – кістянка круглої або подовженої форми, масою від 6 г у диких форм до 60 г у деяких культурних сортів. Забарвлення шкірки плода різне – від блідо-жовтого до фіолетового. М’якуш зелений, жовтий або рожевий, містить 4-14% цукру, 2-4% органічних кислот, пектини, флаваноїди, антоціани, вітаміни А, С, В1, В2, Е, Р, РР. У плодах містяться також калій, кальцій, магній, фосфор, натрій, залізо, марганець, кобальт та інші мінеральні речовини.
З плодів готують високоякісні сухофрукти, варення, желе, соки, ароматні екстракти, сиропи. Кісточка округлої чи подовженої форми, плоска чи опукла, часто погано відокремлюється від м’якоті. У ядрі міститься до 52% масла, яке за своїми якостями не поступається мигдальному. Його можна використовувати в парфумерії та медицині.
Плоди аличі не тільки смачні та корисні, а й лікувальні. Основний терапевтичний ефект забезпечують вітаміни і пектини, що містяться в них. Аличу вживають при шлунково-кишкових захворюваннях, в основному при хронічній печії (у комплексі з дієтою).
Посадка сливи розлогої
У продажу можна зустріти як кореневласні, так і щеплені саджанці. Як підщепи для аличі в середній смузі використовують сіянці, укорінені живці або поросль сливи домашньої, сливово-вишневий гібрид (СВГ), стійкі форми аличі (13-113, 10-114 та ін).
Саджанці з відкритою кореневою системою краще висаджувати на постійне місце навесні до початку розпускання брунек. Рослини із закритою кореневою системою можна висаджувати в теплу пору року. Якщо ви збираєтеся купувати саджанці аличі, потрібно брати лише вирощені у вашому регіоні. Якщо ви живете, скажімо, у середній смузі, сорти з південніших районів можуть не перенести зиму.
Алича – рослина південна, і чим більше сонця вона отримує, тим вищий урожай і солодші плоди. Так що садити дерево краще у південному або південно-західному кутку ділянки. Добре, якщо від зимових вітрів його прикриє стіна будинку чи сараю.
Вибираючи рослини для саду, зверніться до продавця, який зможе допомогти вам підібрати однорічні саджанці, у яких добре розвинена кореневою системою і немає зовнішніх ознак хвороб.
Для аличі краще вологі, добре дреновані родючі суглинки. Більшість кореневої системи аличі знаходиться на глибині 20-40 см, тому рослина може миритися з близькими ґрунтовими водами, що стоять на глибині 1,5 м або навіть 1 м, але не ближче. При близькому заляганні ґрунтових вод рекомендується вирощування на штучному піднесенні.
Ями для посадки аличі копають через 2-4 метри, розміром не менше 60 см і заповнюють поживною земляною сумішшю. Підбираючи компоненти для ґрунтової суміші, дотримуйтесь основних правил. У глинистий ґрунт додайте піску та торфу, у піщаний — дернової землі. Субстрат має бути повітряним і водопроникним, поживним. Внесіть добрива — 300 г суперфосфату та 30–40 г сірчанокислого калію на посадкову яму. Алич любить нейтральний ґрунт, так що, якщо він у вас кислий, підсипте крейду, вапно або доломітове борошно. А якщо ґрунт лужний, використовуйте гіпс.
Алича віддає перевагу грунту з нейтральною реакцією середовища. Для визначення кислотності ґрунту можна використовувати тест-індикатори, які продаються у кожному садовому центрі. Подібні індикатори дуже прості в роботі та дозволяють швидко визначити значення рН (кислотність ґрунту).
На дні ями створіть горбок, яким рівномірно розподіляють коріння саджанця. Встановити саджанець потрібно таким чином, щоб після посадки та осідання ґрунту його коренева шийка виявилася на рівні ґрунту. Потім яму засипають сумішшю, що залишилася, злегка її утрамбовуючи.
Висаджуючи аличу із закритою кореневою системою, ретельно пролийте ком землі. Не забудьте як слід полити рослину і після посадки навіть якщо йде дощ. Для збереження вологи ствольні кола мульчують.
Вирощування аличі
Для вирощування аличі підходить південна чи південно-західна частина ділянки. Бажано укриття від панівних у зимовий час вітрів у вигляді стіни будинку чи іншої будівлі.
За якісний догляд, алича віддячить вам гарним урожаєм. Без такої рослина стає менш зимостійким, хворіє і, як наслідок, приносить мізерний урожай плодів низької якості. У перші роки після посадки догляд здебільшого складається з прополювання, поливу та боротьби зі шкідниками.
В інші роки рослини активно реагують на застосування добрив та відповідають відмінним зростанням та підвищенням урожайності. У період вегетації рослини підгодовують тричі. Рано навесні – «по снігу», у період зростання зав’язей (червень) та в період закладання брунек під урожай наступного року (липень). У разі сильного приросту однорічних пагонів використовують літню прищіпку. У червні — на початку липня прищипують пагони, що активно ростуть.
Сорти аличі
Більшість сортів аличі є самобезплідними. Інакше кажучи, для нормального запилення та отримання врожаю потрібні як мінімум два різні сорти. Слива або тернина для запилення не годяться.
- “Рубіна” – раннього терміну дозрівання. Зимостійкість висока. Плоди темно-червоні. М’якуш помаранчевий, соковитий, ароматний.
- “Граніт” – середньопізнього терміну дозрівання. Зимостійкість вища за середню. Плоди з восковим нальотом, м’якуш жовтий, соковитий.
- “Знайдена” – раннього терміну дозрівання. Зимостійкість вища за середню. Плоди бордові, м’якуш жовтий, сік безбарвний, смак кисло-солодкий.
- “Шатер” – раннього терміну дозрівання. Зимостійкість вища за середню. Плоди округлі, жовтувато-зелені з червоним рум’янцем, при дозріванні бордові, щільні.
- “Гек” – середньопізнього терміну дозрівання. Зимостійкість середня. Плоди яскраво-жовті, з рум’янцем. М’якуш жовтий, щільний.
Придбати саджанці аличі ви можете за посиланням
Щеплення аличі
Аличу можна виростити і з насіння, але в основному вона розмножується живцями. Також чудовий спосіб – щеплення. Його роблять навесні живцями, на яких бруньки ще не розпустилися.
Чудовий результат дає щеплення черешка аличі у крону сливи. У цьому випадку ви отримуєте одразу не один плюс. По-перше, на одне дерево можна прищепити одразу кілька сортів аличі. Це добре і для запилення та для економії місця. Немає потреби шукати на ділянці два місця для посадки. Щепивши гілочку аличі в крону сливи навесні, ви вже наступного року можете отримати перші плоди. У цьому виявляється скороплідність аличі.
По-друге, безперечний декоративний ефект: на одній гілці – плоди жовтого кольору, на іншій – бордові, на третій – червоні. По-третє, вирощування аличі на сливі (слива виступає у ролі скелетообразователя) перспективне підвищення зимостійкості рослини.
Підживлення сливи розлогої
Алич любить добрива.
Підгодовуйте її тричі на рік (провесною, у червні — у період зростання зав’язей і в липні), і вона приноситиме відмінний урожай.
Навесні внесіть комплексне мінеральне добриво та сульфат амонію, а якщо кислий грунт — вапняно-аміачну селітру (30 г на 1 м²). Під молоді дерева насипте шар перепрілого гною або компосту товщиною 2,5-5 см, але так, щоб стовбур залишився чистим.
Влітку підгодуйте аличу фосфорно-калійними добривами.
Автор: